м. Вінниця
11 листопада 2024 р. Справа № 120/8780/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: ІНФОРМАЦІЯ_1 про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 21.06.2024 №3 в частині щодо відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_1 ;
- зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву від 18.06.2024 ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу піл час мобілізації на підставі положення п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", з урахуванням висновків суду, викладених у судовому засіданні.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до п.3 ч. 1 ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" ОСОБА_1 не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, оскільки є багатодітним батьком, який має на утриманні 3 неповнолітніх дітей віком до 18 років. Проте, відповідно до повідомлення від 21.06.2024 №362/439 комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено позивача, що згідно протоколу від 21.06.2024 №3 комісією ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки на військову службу під час мобілізації у зв'язку із відсутністю рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком , або рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання дітей з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмового договору між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до Додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.
Непогоджуючись із рішенням відповідача позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Відповідач скористався своїм правом та подав до суду відзив на позовну заяву згідно якого заперечив проти позову та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представниця позивача скористалася правом та подала до суду 24.07.2024 відповідь на відзив у якій зазначила, що військовозобов'язаний для отримання відстрочки зобов'язаний подати один із перерахованих документів за вибором: або рішення про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю) або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у вихованні або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного.
При цьому норма не містить у своєму викладені твердження щодо обов'язку виключного проживання дітей з військовозобов'язаним.
Як вбачається із заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки до заяви долучено копію паспорта ОСОБА_1 , копію військово-облікового документу, копії свідоцтв про народження 3 дітей, із зазначенням батьківства військовозобов'язаного, засвідчені в установленому законом порядку, копія рішення суду про розірвання шлюбу, копія договору про сплату аліментів на дітей, засвідчена в установленому порядку, копія паспорту та РНОКПП ОСОБА_2 , копія посвідчення батьків багатодітної сім'ї, копія заяви про сплату аліментів, що відповідає вимогам постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року.
При цьому варто зазначити, що твердження відповідача, що викладене у відзиві, а саме: «Із аналізу вищезазначеного, у разі долучення до заяви про відстрочку письмового договору між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, то логічним висновком є те, що у такому договорі місце проживання дітей має бути визначене із військовозобов'язаним» не відповідає дійсності, оскільки не випливає із вимог закону.
Просила позов задовольнити.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
18.06.2024 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою, в якій повідомив, що є особою, яка на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації та просив оформити йому у порядку, визначеному постановою КМУ від 16.05.2024 №560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
ІНФОРМАЦІЯ_3 прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки ОСОБА_1 з підстав ненадання підтверджуючих документів.
Вважаючи, що відповідачем протиправно відмовлено в оформленні відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).
Перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення згідно з ч.ч.7, 8 ст.23 Закон №3543-XII здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Відповідно до абз.9 п.11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
18.05.2024 року набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п.58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (п.59 Порядку №560).
Відповідно до п.60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 ч.3 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Відповідно до п.п.64, 65 Порядку №560 заяви військовозобов'язаних про надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та підтвердні документи зберігаються у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки протягом п'яти років. У разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення за формою, визначеною у додатку 10.
Як встановлено судом з матеріалів справи, 18.06.2024 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 з заявою, в якій просив оформити йому у порядку, визначеному постановою КМУ від 16.05.2024 №560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідач в особі Комісії розглянув заяву позивача від 21.06.2024 щодо оформлення йому довідки про відстрочку від призову, прийнявши, як передбачає закон, рішення. У контексті вказаної в ньому підстави суд врахував наступне.
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Закону № 3543-XII.
Згідно з п.3 ч.1 ст.23 Закону № 3543-XII, на який посилався позивач у заяві до Голови Комісії, передбачає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Тобто, відповідач під час розгляду заяви позивача про надання відстрочки повинен перевірити наявність документів, які підтверджують саме факт утримання у нього трьох дітей віком до 18 років, на що він посилався. При цьому підтвердження факту наявності таких дітей не достатньо.
Посилаючись на відсутність серед отриманого пакету документів , зокрема:
- свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або
- рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або
- рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або
- письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або
- рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України.
До заяви позивач долучив наступні копії додатків: копію паспорта громадянина України, копію військово-облікового документу, копії свідоцтв про народження 3 дітей із зазначенням батьківства військовозобов'язаного, що засвідчені у встановленому законом способом, копію рішення суду про розірвання шлюбу, копію договору про сплату аліментів на дитину, копію посвідчення багатодітної сім'ї. копію заяви про сплату аліментів та копію паспорту громадянина України ОСОБА_2 .
Враховуючи подані позивачем документ, суд приходить до висновку про безпідставність не врахування відповідачем поданих документів. У цьому контексті суд урахував, що закон не пов'язує вказану вище підставу для відстрочки з фактом дійсності шлюбу чи проживання дітей з батьком. Крім того, факт утримання дітей підтверджується наданим до суду та, відповідно, відповідачу, копію нотаріально посвідченого Договору про сплату аліментів від 30.08.2023 року, що укладений між ОСОБА_1 (батько) та ОСОБА_2 (мати).
Отже, встановлені обставини спору свідчать, що відповідач не розглянув заяву позивача відповідно до її змісту оформлення йому довідки про відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією у зв'язку з тим, що він має на утриманні трьох неповнолітніх дітей віком до 18 років та не має заборгованості зі сплати аліментів, а саме не перевірив, чи наявні докази утримання позивачем трьох неповнолітніх дітей.
Оскільки відмова позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не узгоджується зі вказаними вище вимогами законодавства і такі дії вчинені шляхом видання відповідного рішення, що доводить порушення відповідачем в особі Комісії процедури розгляду заяви позивача, саме воно безпосередньо порушує заявлене право позивача. Тому суд дійшов висновку, що належним способом відновлення прав позивача є визнання протиправним і скасування такого акту розпорядчої дії в частині щодо відмови у наданні саме позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Для повного та ефективного відновлення порушеного права та належного способу їх відновлення наявні підстави зобов'язати відповідача у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, повторно розглянути заяву позивача від 18.06.2024 щодо оформлення йому довідки про відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією з урахуванням висновків суду в цьому рішенні.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Отже, відповідно до положень ст. 1211,20 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом від 21.06.2024 року № 3.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.06.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині цього судового рішення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
Суддя Комар Павло Анатолійович