м. Вінниця
11 листопада 2024 р. Справа № 120/8507/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.05.2024 №025650009757 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Відтак, з метою, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах періоди роботи з 27.06.1989 по 09.10.2007, з 13.05.2013 по 31.03.2014, з 02.08.2017 по 12.12.2019, з 04.02.2020 по даний час, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Ухвалою від 03.07.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Установлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
17.07.2024 відповідач 1 подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що за принципом екстериторіальності заява позивача про призначення пенсії розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Відповідач вказав, що вік позивача на момент звернення становить 54 роки 11 місяців 2 дні. Страховий стаж становить 35 років 2 місяці 24 дні. Пільговий стаж у позивача відсутній.
До пільгового стажу позивача не зараховані періоди роботи з 27.06.1989 по 09.10.2007, з 13.05.2013 по 31.03.2014 згідно з довідкою від 13.05.2024 № 94 та з 02.08.2017 по 12.12.2019, з 04.02.2020 по даний час, оскільки відсутня атестація робочого місця, як передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442.
Суд, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, встановив наступне.
ОСОБА_1 21.05.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та 29.05.2024 прийнято рішення № 025650009757 про відмову у призначенні пенсії з підстав того, що відсутній необхідний пільговий стаж.
У спірному рішенні зазначено:
Вік заявника 54 роки 11 місяців 2 дні. Страховий стаж особи становить 35 років 2 місяці 4 дні. Пільговий стаж - відсутній.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.
До страхового стажу не зараховано:
періоди роботи з 27.06.1989 по 09.10.2007, з 13.05.2013 по 31.03.2014 згідно довідки від 13.05.2024 № 94 та з 02.08.2017 по 12.12.2019, з 04.02.2020 по даний час, оскільки відсутня атестація робочого місця, як передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442.
Позивач не погоджується із прийнятим рішенням, тому звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами У країни.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон від 09,07.2003 № 1058-ІV).
Відповідно до ст. 8 Закону від 09.07.2003 № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-ІV).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-ІV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-ІV).
Пунктом 2 частиною 2 статті 114 Закону № 1058 встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначені Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок № 637).
Так, відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.
У спірному рішенні відповідач зазначив, що пільговий стаж у позивача відсутній.
До пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 27.06.1989 по 09.10.2007, з 13.05.2013 по 31.03.2014 згідно з довідкою від 13.05.2024 № 94 та з 02.08.2017 по 12.12.2019, з 04.02.2020 по даний час, оскільки відсутня атестація робочого місця, як передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442.
Поряд із цим, як видно із записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 останні містять записи про його трудову діяльність, а саме: з 27.06.1989 по 09.10.2007 позивач працював електрозварювальником 3 розряду Калинівського районного підприємства (РП) "Агромаш", з 10.10.2007 по 26.03.2014 електрозварником 5 розряду ручного зварювання в Управлінні механізації Відкритого акціонерного товариства "Мостобуд", з 13.05.2013 по 31.03.2014 електрозварювальником в Відкритому акціонерному товаристві "Калинівське районне підприємство "Агромаш", з 02.08.2017 по 12.12.2019 електрогазозварником в Приватному акціонерному товаристві "Калинівське районне підприємство "Агромаш", з 04.02.2020 по даний час - електрогазозварником в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Агромаш - Калина" (а.с. 8-9, 11-12).
Усі відповідні записи відображенні у трудових книжках позивача. Жодних зауважень до відповідних записів в оскаржуваному рішення не відображено.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Суд зазначає, що у період роботи електрозварником чинним був Список № 2 затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.94 № 162, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 та Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.
Згідно зі Списком 2 виробництв, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.94 № 162, розділом XXXIII "Загальні професії" (код 23200000-19906) передбачено посаду газозварника, електрозварника ручного зварювання.
Відповідно до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, розділом XXXIII "Загальні професії" (позиція 33) передбачено посаду газозварника, електрозварника ручного зварювання.
Відповідно до розділу XXXIII "Загальні професії", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відносяться газозварники, електрозварники ручного зварювання.
Із аналізу процитованого видно, що посада електрозварника ручного зварювання включена до Списку № 2, що дає право на пільгову пенсію.
Разом з цим, відповідно до Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працював повний робочий день електрозварником ручного зварювання з 27.06.1989 по 01.01.1990, з 01.01.1990 по 20.04.1994, з 20.04.1994 по 05.09.1995, з 05.09.1995 по 09.10.2007, з 13.05.2013 по 31.03.2014.
Робота виконувалась по ручному зварювання металу по 3 розряду, що передбачено Списком № 2, розділу ХХХІІІ, Постанови КМУ № 162 від 11.03.1994 року, а з 16.01.2003 по 09.10.2007 по Списку № 2 Постанови КМУ від 16.01.2003 № 36 (а.с. 10).
Згідно із Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працював повний робочий день електрогазозварником з 02.08.2017 по 12.12.2019 та з 04.02.2020 по даний час.
Робота виконувалась по ручному зварювання металу по 3 розряду, що передбачено Списком № 2, Постанови КМУ від 28.06.2016 № 461 (а.с. 13).
Щодо посилань відповідача, що спірні періоди роботи не зараховано згідно з довідкою від 13.05.2024 № 94, оскільки відсутня атестація робочого місця, як передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, то суд зазначає наступне.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442 (далі - Порядок № 442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Постановою Міністерства праці України № 41 від 1 вересня 1992 р.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно пункту 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Відтак, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
Особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1 та Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а (постанова від 19.02.2020) сформулювала правовий висновок, згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Відтак, враховуючи наведене слід зазначити, що трудова книжка позивача є належним та достатнім доказом для підтвердження його роботи у спірний період на посаді, передбаченої Списком № 2, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Підсумовуючи, встановлені при розгляді справи обставини та надану їм оцінку, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 29.05.2024 № 025650009757 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу позивача періоди роботи з 27.06.1989 по 09.10.2007, з 13.05.2013 по 31.03.2014, з 02.08.2017 по 12.12.2019, з 04.02.2020 по день звернення із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах (21.05.2024), та призначити позивачу пенсію з огляду на дотримання ним усіх умов встановлених законом, адже за умови зарахування пільгового стажу роботи, стажу позивача буде достатньо для призначення йому пенсії.
Щодо дати з якої слід призначити та виплачувати пенсію за віком, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки, позивач досягнув 55 років 19.06.2024, а його звернення до Пенсійного органу із заявою про призначення пенсії відбулось 21.05.2024, тобто в межах строку визначеного п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV, то призначення пенсії має відбутися з 20.06.2024 (з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку).
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1211,20 грн, належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно.
Керуючись ст. ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.05.2024 № 025650009757 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 20.06.2024, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 27.06.1989 по 09.10.2007, з 13.05.2013 по 31.03.2014, з 02.08.2017 по 12.12.2019, з 04.02.2020 по 21.05.2024.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок)
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 );
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005);
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ - 21318350, вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, 29013).
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна