про забезпечення позову
м. Вінниця
08 листопада 2024 р. Справа № 120/14947/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово - лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово - лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на протиправність постанови Військово - лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленої довідкою від 31.10.2024 № 165/1689, згідно з якою позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
З метою скасування вказаної постанови та зобов'язання Військово - лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно провести медичний огляд позивача та прийняти рішення щодо визначення ступені придатності до військової служби у відповідності до Положення про військово - лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Одночасно із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом:
- заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 та його підрозділам, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в особі їх посадових/службових осіб вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії;
- заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 та його структурним підрозділам, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 вчиняти дії, пов'язані з прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправленням ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період до місць проходження військової служби до моменту набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії;
- заборони територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки в особі її посадових/службових осіб вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії.
Обґрунтовуючи підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову заявник наголошує, що військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці. Зазначає, що за своєю правовою природою мобілізація особи супроводжується, в тому числі виданням відповідного наказу, який є актом індивідуальної дії, і по усталеній судовій практиці не підлягає оскарженню, оскільки є реалізованим.
Тому, на переконання заявника, якщо його буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на виключення з військового обліку, у разі встановлення наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Також заявник вказує, що при винесенні оскаржуваної постанови не було враховано існуючі в нього захворювання, не враховано їх зв'язок, обрано нижчі ступені порушення функцій організму внаслідок хвороб відповідно до Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, ніж є насправді.
Позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_6 було виписано повістку на відправку від 01.11.2024 року, відповідно до якої його зобов'язано 09.11.2024 року о 08:00 годині з'явитись за адресою: АДРЕСА_1 . Відтак, ІНФОРМАЦІЯ_7 в особі його підрозділу, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , вчиняє активні дії/вживає заходи, спрямовані на його мобілізацію, що підтверджує факт того, що у випадку явки за повісткою від 01.11.2024 року позивача буде призвано для проходження військової служби за мобілізацією.
Тому, без вжиття заходів забезпечення позову мобілізаційні заходи відносно позивача будуть завершені, а тому будь-яке рішення у цій справі не поновить його порушені права.
Відповідно до частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Беручи до уваги те, наведені вище положення процесуального законодавства, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вказує про таке.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно пунктів 1, 2 частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Вирішуючи питання про доцільність вжиття заходів про забезпечення позову суд виходить з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові інтереси та/або права позивача будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 №2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де отримав направлення на медичний огляд військово - лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби. 31.10.2024 було проведено медичний огляд позаштатною постійно - діючою військово - лікарською комісією. За результатами проведеного медичного огляду позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Суд зазначає, що відповідно до частини 9 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
З аналізу зазначених норм вбачається, що військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці.
За своєю правовою природою мобілізація особи супроводжується, в тому числі, виданням відповідного наказу, який є актом індивідуальної дії, і по усталеній судовій практиці не підлягає оскарженню, оскільки є реалізованим.
Таким чином, суд дійшов висновку, що якщо заявника буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Позивач оскаржує постанову Військово - лікарської комісії, оформленої довідкою від 31.10.2024 № 165/1689, згідно з якою позивача визнано придатним до служби. Натомість позивач наполягає, що комісією не було враховано існуючі в нього захворювання, не враховано їх зв'язок, обрано нижчі ступені порушення функцій організму внаслідок хвороб відповідно до Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Ознайомившись із наданими доказами, суд доходить висновку, що заявником доведено умову застосування заходів забезпечення позову, а саме, доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об'єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Визначаючись щодо заходу суд зауважує, що згідно положень частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Отже, заходи забезпечення позову мають бути розумними, обґрунтованими та адекватними заявленим позовним вимогам. Такими заходами має бути забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших осіб, що беруть участь у справі.
Так, позивач просить забезпечити позов шляхом:
- заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 та його підрозділам, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в особі їх посадових/службових осіб вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії;
- заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 та його структурним підрозділам, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 вчиняти дії, пов'язані з прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправленням ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період до місць проходження військової служби до моменту набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії;
- заборони територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки в особі її посадових/службових осіб вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії.
Так, суд зазначає, що вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі його посадових/службових осіб та ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі його посадових/службових осіб вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 120/14947/24, є співмірним не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення даного позову. Водночас, такий захід забезпечення позову відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.
При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує долучену до матеріалів справи повістку начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 на відправку на 09.11.2024, видану на ім'я ОСОБА_1 .
Поряд з цим суд також приймає до уваги норми п. 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, за якими у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Тобто, в контексті наведених норм та встановлених обставин, суд визнає обґрунтованими аргументи заявника, що невжиття заходів забезпечення очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких заявлено позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, в тому числі матеріальних.
При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Водночас суд відмовляє в задоволенні заяви в частині заборонити іншим територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки вчиняти дії щодо призову позивача на військовий час, оскільки відповідачем у справі є ІНФОРМАЦІЯ_7 , а повістку на відправку позивачу надано ІНФОРМАЦІЯ_6 , тоді як конкретний спосіб в який позивач просить забезпечити позов має співвідноситись з заявленими позовними вимогами, а заходи мають бути співмірними та обґрунтованими. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
З приводу заходу щодо заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 та його структурним підрозділам, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 вчиняти дії, пов'язані з прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправленням його на військову службу під час мобілізації на особливий період до місць проходження військової служби до моменту набрання законної сили рішенням у справі, то суд зазначає, що в силу приписів ч. 3 ст. 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
В спірних правовідносинах не є предметом спору наказ про призов, а відтак відсутні підстави встановлювати заборону вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
З огляду на вищевикладене заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.
Згідно з вимогами частини 1 статті 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі його посадових/службових осіб та ІНФОРМАЦІЯ_4 в особі його посадових/службових осіб вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №120/14947/24.
В іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Відповідно до частини другої статті 156 КАС України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направити для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна