14 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 460/17636/21
адміністративне провадження № К/990/17875/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу №460/17636/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області, про стягнення суддівської винагороди, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року (головуючий суддя - Онишкевич Т.В., судді - Сеник Р.П., Судова-Хомюк Н.М.),
І. Історія справи
1. ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області, Державної судової адміністрації України, у якому просила:
- визнати протиправними дії ТУ ДСА України в Рівненській області щодо нарахування та виплати судді Кузнецовського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , яка обіймає посаду голови суду, суддівської винагороди з 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року із застосуванням щомісячного обмеження її нарахування, передбаченого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» зі змінами та доповненнями;
- зобов'язати ТУ ДСА України в Рівненській області нарахувати та виплатити судді Кузнецовського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , яка обіймає посаду голови суду, суддівську винагороду з 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року на підставі статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що встановлений на 01 січня 2020 року, щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 80 відсотків вказаного посадового окладу, щомісячної доплати, як голові суду, у розмірі 10 відсотків вказаного посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті, з урахуванням раніше виплачених сум.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначала, що працює на посаді голови Кузнецовського міського суду Рівненської області та має право на отримання суддівської винагороди відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Проте, у період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року суддівська винагорода протиправно виплачувалась з урахуванням обмеження, установленого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», що є порушенням права на отримання суддівської винагороди у розмірі, визначеному статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
3. Переконувала, що Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», яким Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» доповнено статтею 29 в частині обмеження розміру суддівської винагороди суперечить Конституції України, у зв'язку із чим не може застосовуватися при її нарахуванні.
4. Вважала, що відповідач, діючи всупереч приписів статей 19 та 130 Конституції України, порушив приписи чинного законодавства України та з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року виплачував позивачці суддівську винагороду у розмірі, значно меншому, ніж це визначено спеціальним Законом.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
5. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 позов задоволено повністю:
- визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області щодо нарахування та виплати судді Кузнецовського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , яка обіймає посаду голови суду, суддівської винагороди з 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року із застосуванням щомісячного обмеження її нарахування, передбаченого статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» зі змінами та доповненнями;
- зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області нарахувати та виплатити судді Кузнецовського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , яка обіймає посаду голови суду, суддівську винагороду з 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року на підставі статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що встановлений на 01 січня 2020 року, щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 80 відсотків вказаного посадового окладу, щомісячної доплати, як голові суду, у розмірі 10 відсотків вказаного посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті, з урахуванням раніше виплачених сум.
6. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що стаття 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у частині суддівської винагороди, не відповідає Конституції України та нормам міжнародного права, а тому до спірних правовідносин застосовуються норми Конституції України як норми прямої дії.
7. Указав, що питання обрахунку та розміру суддівської винагороди регламентовано виключно статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що, у свою чергу, виключає можливість застосовувати до правовідносин стосовно суддівської винагороди інші закони.
8. Із урахуванням наведеного констатував, що розмір суддівської винагороди належить визначати відповідно до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» без застосування будь-яких обмежень, що не передбачені цим Законом та не застосовувати до спірних правовідносин статтю 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
9. Суд першої інстанції з'ясував, що зміни до кошторису Територіального управління ДСА України в Рівненській області стосовно зменшення бюджетних асигнувань за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» Державною судовою адміністрацією України в 2020 році не вносились. Бюджетні асигнування, передбачені кошторисом на 2020 рік Територіальному управлінню ДСА України в Рівненській області за КПКВК 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» відкриті у повному обсязі.
10. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що дії ТУ ДСА України в Рівненській області щодо виплати позивачці суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року включно із застосуванням обмеження, визначеного статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», є протиправними.
11. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано у частині задоволення позову ОСОБА_1 про зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області нарахувати та виплатити їй суддівську винагороду з 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року на підставі статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що встановлений на 01 січня 2020 року, щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 80 відсотків вказаного посадового окладу, щомісячної доплати, як голові суду, у розмірі 10 відсотків вказаного посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті, з урахуванням раніше виплачених сум та у задоволенні таких позовних вимог відмовлено.
В іншій частині рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року залишено без змін.
12. Апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції про протиправність дій Територіального управління щодо нарахування та виплати позивачці суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застуванням обмеження, визначеного статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
13. Разом з тим, зазначив, що головним розпорядником бюджетних коштів, виділених, зокрема, на виплату суддівської винагороди (суддям місцевих і апеляційних судів) є ДСА України, яка, серед іншого, визначає обсяг видатків розпорядників нижчого рівня на ці потреби, а тому саме вона, як суб'єкт владних повноважень, мала б відповідати за погашення заборгованості, яка виникла внаслідок невиплати судді у повному обсязі суддівської винагороди
14. Указав, що у віданні ДСА України діє окрема бюджетна програма для забезпечення виконання судових рішень - КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів», призначена саме для таких цілей. Тож, незважаючи на доведеність факту порушення прав позивачки щодо отримання суддівської винагороди у повному розмірі, яке обумовлено саме протиправними діями ТУ ДСА України як розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня, наявність такої бюджетної програми означає, що списання коштів здійснюватиметься саме за нею.
15. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про те, що належним відповідачем щодо позовних вимог ОСОБА_1 у цій частині є ДСА України, однак її позов не містить відповідних вимог до цього відповідача.
16. Зазначив, що відповідно до частини п'ятої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
17. З урахуванням викладеного дійшов висновку про те, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язати ТУ ДСА нарахувати та виплатити їй суддівську винагороду у спірному розмірі за період 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року слід відмовити, скасувавши рішення суду першої інстанції у цій частині.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
18. У липні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
19. Як на підставу касаційного оскарження судового рішення у цій справі указує на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
20. Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду щодо визначення належного відповідача у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 05 травня 2022 року у справі №640/23038/20, від 12 травня 2022 року у справі №640/25201/20.
21. Указує, що наявність у ДСА України окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду не впливає на порядок виконання рішення суду про стягнення коштів, боржником за яким є територіальне управління ДСА України, оскільки, виходячи з положень частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і пункту 25 Порядку №845, безспірне списання коштів за окремою бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду здійснюється незалежно від того, чи діє така бюджетна програма у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів.
22. Переконує, що спірні правовідносини виникли між нею і Територіальним управлінням ДСА України в Рівненській області, оскільки саме цей суб'єкт владних повноважень допустив порушення її прав у спірних правовідносинах.
Позиція інших учасників справи
23. 27 липня 2022 року до касаційного суду від Територіального управління ДСА України в Рівненській області надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, у якому відповідач заперечив проти доводів касаційної скарги та просив залишити оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
24. 13 липня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
25. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 липня 2022 року для розгляду судової справи №460/17636/21 визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Жука А.В., суддів Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
26. Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року у справі №460/17636/21 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
27. Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2024 року закінчено підготовчі дії, справу №460/17636/21 призначено до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
28. ОСОБА_1 з 30 листопада 1990 року працює на посаді судді та обіймає посаду голови Кузнецовського міського суду Рівненської області, що підтверджується копіями виписки з наказу відділу юстиції Рівненського облвиконкому від 30 листопада 1990 року №90-К, копією Постанови Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 14 грудня 2000 року №2149-ІІІ, копією трудової книжки ОСОБА_1 , копією наказу голови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 03 квітня 2020 року №1-к (а.с. 9-17).
29. Позивачці установлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 80 відсотків посадового окладу та щомісячну доплату як голові суду у розмірі 10 відсотків посадового окладу (а.с. 13,14).
30. У період з 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року включно позивачу виплачувалась суддівська винагорода в обмеженому розмірі відповідно до статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої на 01 січня 2020 року.
31. Не погодившись з діями відповідача щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року із застосуванням обмеження, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
ІІІ. Позиція Верховного Суду
32. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).
33. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
34. Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 , які стали підставою для відкриття касаційного провадження, стосуються неправильного визначення судом апеляційної інстанції особи, яка має відповідати за цим позовом (належного відповідача), та з якої слід стягнути недоотриману суддівську винагороду, а тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає касаційному перегляду виключно у зазначеній частині.
35. Надаючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
36. Статтею 130 Конституції України установлено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
37. Засади фінансування судів закріплені у статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (тут і далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою установлено таке: фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина перша); функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, крім Верховного Суду і вищого спеціалізованого суду, здійснює Державна судова адміністрація України (частина третя); функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України (частина четверта).
38. Відповідно до статті 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
39. Наведеним нормам кореспондують положення статей 151 і 154 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими обумовлено, що державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади, є Державна судова адміністрація України. Територіальними органами Державної судової адміністрації України є її територіальні управління, основним завданням яких, у силу пункту 3 Типового положення про територіальні управління Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 15 липня 2015 року №104 (тут і далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), є організаційне забезпечення діяльності місцевих судів та фінансове забезпечення місцевих загальних судів з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів цих судів та забезпечення роботи органів суддівського самоврядування.
40. У розумінні пунктів 18 і 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України, головними розпорядниками бюджетних коштів є бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень; розпорядником бюджетних коштів є бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я та здійснення витрат бюджету.
41. Таким чином, територіальні органи ДСА України є розпорядниками бюджетних коштів, які в межах бюджетних асигнувань уповноважені здійснювати фінансове забезпечення місцевих загальних судів, у тому числі здійснювати витрати бюджету на виплату суддівської винагороди суддям місцевих загальних судів.
42. Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22 липня 2021 №260/3598/20 та від 23 грудня 2021 року у справі №640/27139/20, апеляційний суд вирішив, що, незважаючи на доведеність факту порушення прав позивачки щодо отримання суддівської винагороди у повному розмірі, яке обумовлено саме протиправними діями ТУ ДСА України як розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня, наявність у віданні ДСА України бюджетної програми для забезпечення виконання судових рішень - КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів» означає, що списання коштів здійснюватиметься саме за нею.
43. А тому, оскільки у тексті позовної заяви відсутні вимоги до Державної судової адміністрації України, то, на думку суду, у задоволенні вимоги про зобов'язання територіального управління нарахувати та виплатити їй недоотриману суддівську винагороду за період 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року слід відмовити.
44. Колегія суддів вважає висновки суду апеляційної інстанції помилковими та зазначає таке.
45. У постановах від 22 липня 2021 року у справі №260/3598/20 та від 23 грудня 2021 року у справі №640/27139/20, на які послався апеляційний суд, Верховний Суд не висловлював правової позиції з приводу того, хто має бути відповідачем за позовом у вказаних справах, оскільки цей аспект вимагав з'ясування додаткових обставин, у зв'язку з чим справи було направлено на новий розгляд.
46. Зокрема, Верховний Суд указав на необхідність з'ясування питання щодо обсягів фінансування витрат на виплату суддівської винагороди суддям місцевого суду, та, безпосередньо, позивачам, протягом спірного періоду.
47. У цій же справі суд першої інстанції установив, що відповідно до інформації, наданої ДСА України та Територіальним управлінням ДСА України в Рівненській області, зміни до кошторису Територіального управління ДСА України в Рівненській області стосовно зменшення бюджетних асигнувань за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» Державною судовою адміністрацією України в 2020 році не вносились. Бюджетні асигнування, передбачені кошторисом на 2020 рік Територіальному управлінню ДСА України в Рівненській області за КПКВК 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» відкриті в повному обсязі (а.с.27, 42-47).
48. Тобто, суд першої інстанції констатував, що ДСА України перерахувала територіальному управлінню кошти, необхідні для нарахування та виплати суддям Кузнецовського міського суду Рівненської області суддівської винагороди у розмірі, установленому статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», однак територіальне управління протиправно нараховувало і виплатило суддівську винагороду ОСОБА_1 в оспорюваному періоді із застосуванням обмеження, визначеного статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
49. У постановах від 05 травня 2022 року у справі №640/23038/20 та від 12 травня 2022 року у справі №640/25201/20, посилання на які стало підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі Верховний Суд зазначив, що відповідно до пункту 9 частини першої статті 4, статті 5, частини четвертої статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, який, на думку позивача, порушив його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
50. Зауважив, що наявність у ДСА України окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду не впливає на порядок виконання рішення суду про стягнення коштів, боржником за яким є територіальне управління ДСА України, оскільки, виходячи з положень частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і пункту 25 Порядку №845, безспірне списання коштів за окремою бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду здійснюється незалежно від того, чи діє така бюджетна програма у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів.
51. Висновки, наведені у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи і колегія суддів не бачить підстав для відступу від них.
52. Спосіб захисту порушеного права ОСОБА_1 , визначений судом першої інстанції як зобов'язання Територіального управління ДСА України в Рівненській області [дії якого визнані протиправними] нарахувати та виплатити позивачці недоотриману суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року - не суперечить способам захисту, установленим у статті 5 КАС України.
53. У свою чергу, скасувавши рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання ТУ ДСА нарахувати та виплатити позивачці недоотриману суддівську винагороду за період 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року, апеляційний суд не забезпечив ефективного засобу (способу) поновлення порушеного права позивачки, що суперечить завданню адміністративного судочинства, визначеному частиною першою статті 2 КАС України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
54. Беручи до уваги наведене, Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції, належним чином установивши фактичні обставини справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права та дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання ТУ ДСА нарахувати та виплатити позивачці недоотриману суддівську винагороду.
55. На підставі викладеного Верховний Суд дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції помилково скасовано законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, який повно та правильно установив обставини справи, та ухвалив правильне по суті спору рішення.
56. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
57. Відповідно до приписів статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 Кодексу межах установить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
58. Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року у справі №460/17636/21 - скасувати, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року - залишити в силі.
IV. Висновки щодо судових витрат
59. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року у справі №460/17636/21 скасувати.
3. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року у справі №460/17636/21 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду