14 листопада 2024 року
м. Київ
справа №640/34930/21
адміністративне провадження № К/990/6581/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 (головуючий суддя - Є.О. Сорочко, судді - І.В. Федотов, А.Ю. Коротких)
у справі № 640/34930/21
за позовом ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України,
Державної служби України з надзвичайних ситуацій,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Першого заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Грицаєнка Максима Георгійовича ,
Заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Примуша Романа Борисовича ,
Заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Трегубенка Сергія Семеновича,
Заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Бондара Дмитра Володимировича,
про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
установив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач-1), Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - відповідач-2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Перший заступник Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Грицаєнко М.С. , Заступник Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Примуш Р.Б. , Заступник Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Трегубенко С.С. , Заступник Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Бондар Д.В. , в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1259-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій» у повному обсязі;
- визнати протиправним і скасувати наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 21.10.2021 № 429 (по особовому складу) «Про оголошення розпорядження Кабінету Міністрів України»;
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 20.10.2021;
- стягнути на користь ОСОБА_1 з Державної служби України з надзвичайних ситуацій середній заробіток за час вимушеного прогулу у період з 20.10.2021 до моменту ухвалення рішення у даній справі.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що судовими рішеннями у справі № 826/7297/15 ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 26.03.2015. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 підтримано пропозицію Державної служби України з надзвичайних ситуацій та на виконання рішення суду у справі № 826/7297/15 позивача поновлено на посаді заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 26.03.2015. Відповідно до оскаржуваного розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 позивач вважається звільненим з посади заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій з ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку з досягненням ним граничного віку перебування на службі. На переконання позивача, оскаржуване розпорядження Кабінету Міністрів України та прийнятий на його виконання наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій є незаконними, оскільки позивача незаконно звільнено заднім числом, тобто дата звільнення позивача передувала даті самого розпорядження, що не передбачено чинним законодавством. Також, позивач вказує на те, що його звільнено з ІНФОРМАЦІЯ_2 без фактичного поновлення на посаді на підставі рішення суду у справі № 826/7297/15. За доводами позивача, при звільненні відповідачами порушено право позивача на проходження публічної служби. Так позивач покликається на те, що оскаржуване розпорядження прийнято на підставі пункту 2 частини другої статті 106 Кодексу цивільного захисту України. Водночас, вказана норма передбачає звільнення зі служби цивільного захисту, а не звільнення з посади осіб начальницького складу. Зауважує, що відповідно до рішення у справі № 640/9388/20 позивача поновлено на службі цивільного захисту.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1259-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій». Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 21.10.2021 № 429 (по особовому складу) «Про оголошення розпорядження Кабінету Міністрів України». Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 21.10.2021. Стягнуто з Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21.10.2021 по 21.09.2022 в сумі 93 366, 20 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
4. При прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо протиправності оскаржуваних рішень, оскільки звільнення позивача відбулося без урахування положень пунктів 17, 175, підпункту 2 пункту 176 Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593. Крім того, суд першої інстанції виснував, що звільнення у певний момент у минулому не може вважатися правомірним. Наказ роботодавця про звільнення не може мати ретроспективний, а лише проспективний характер, тобто діяти на час його видання та на майбутній період.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 апеляційні скарги Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Кабінету Міністрів України задоволено. Скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2022 та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що, приймаючи оскаржуване розпорядження, Кабінет Міністрів України діяв у порядку, визначеному законодавством, позаяк, у зв'язку із досягненням граничного віку перебування на службі, служба позивача на посаді заступника голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій ІНФОРМАЦІЯ_2 припинилася в силу закону.
Короткий зміст касаційної скарги
7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
8. Підстави, на яких подана касаційна скарга позивач вказує пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
9. Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржник вказує про неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28.10.2020 у справі № 826/7297/15, від 11.06.2020 у справі № 826/7299/15.
10. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 7 частини першої статті 83 Закону України «Про державну службу», пункту 3 частини першої статті 105, пункту 2 частини другої статті 106 Кодексу цивільного захисту України, підпункту 3 пункту 16 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593, висновки щодо застосування яких ще не сформовані Верховним Судом.
11. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач наголошує, що відповідачі не могли здійснити звільнення позивача ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки рішенням у справі № 826/7297/15 позивача поновлено на посаді з 26.03.2015, а оскаржувані у цій справі рішення є такими, що прийняті у минулому. За доводами позивача, фактично позивача звільнено заднім числом. Також, позивач вказує, що оскаржуваним розпорядженням позивача звільнено з посади на підставі пункту 2 частини другої статті 106 Кодексу цивільного захисту України, проте вказана норма передбачає звільнення зі служби, а не звільнення з посади осіб начальницького складу. Позивач підкреслює, що судовим рішенням у справі № 640/9388/20 позивача поновлено на службі цивільного захисту у Державній службі України з надзвичайних ситуацій з 26.03.2020, а тому наведені у оскаржуваних розпорядженні та наказі такі підстави для звільнення як досягнення граничного віку перебування на службі фактично відсутні. У підсумку позивач вказує на те, що факт досягнення граничного віку перебування на службі не міг бути підставою для звільнення позивача з посади заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, адже на момент прийняття оскаржуваних розпорядження та наказу рішення суду у справі № 640/9388/20 про поновлення позивача на службі цивільного захисту набула законної сили. А звільнення з підстав досягнення граничного віку перебування на службі не лише здійснено у минулому часі всупереч рішенням про поновлення на посаді заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а і всупереч постанові про поновлення позивача на службі цивільного захисту.
Позиція інших учасників справи
12. У відзиві на касаційну скаргу відповідач-2 з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
13. Відповідач-1 також скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу, в якому вказує на необґрунтованість та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі, вважає постанову суду апеляційної інстанції такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права.
Рух касаційної скарги
14. Ухвалою Верховного Суду від 09.03.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
15. Ухвалою Верховного Суду від 12.11.2024 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
16. Ухвалою Верховного Суду від 14.11.2024 клопотання Кабінету Міністрів України про закриття касаційного провадження у справі задоволено частково. Закрито касаційне провадження № К/990/6581/23 у справі № 640/34930/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яке відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
17. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 602-р, яке оголошено наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 25.06.2014 № 320, ОСОБА_1 призначено на посаду заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Цим наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 25.06.2014 №320 генерал-майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 було звільнено з попередньої посади директора Департаменту організації заходів цивільного захисту апарату Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
18. Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій (по особовому складу цивільного захисту) від 25.03.2015 №165 оголошено розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 242-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій» та генерал-майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 , відповідно до пунктів 79, 80 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, зараховано у розпорядження Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
19. Вважаючи, що звільнення відбулось з порушенням встановленої законом процедури, позивач звернувся до суду.
20. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2018 у справі № 826/7297/15, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019, визнано протиправним та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 242-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій», поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 26.03.2015, а також стягнуто на його користь з Державної служби України з надзвичайних ситуацій середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.04.2015 по 16.05.2018 у розмірі 463 583,48 грн.
21. 25.03.2020 Державною службою України з надзвичайних ситуацій прийнято наказ (по особовому складу цивільного захисту) № 106 «Про звільнення зі служби ОСОБА_1 », яким генерал-майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 , колишнього заступника голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, який перебуває у розпорядженні Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, на підставі доповідної записки директора Департаменту персоналу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, звільнено зі служби цивільного захисту у відставку (із зняттям з військового обліку) за пунктом 176 підпунктом 2 (за віком) з правом носіння форменого одягу.
22. Вважаючи вказаний наказ протиправним, а звільнення незаконним, позивач звернувся з позовом до суду.
23. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2021 у справі № 640/9388/20 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
24. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2021 скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено; визнано протиправним та скасовано наказ (по особовому складу цивільного захисту) «Про звільнення ОСОБА_1 із служби» Державної служби України з надзвичайних ситуації № 106 від 25.03.2020; поновлено на службі цивільного захисту у Державній службі України з надзвичайних ситуацій ОСОБА_1 з 26.03.2020.
25. На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2018 у справі № 826/7297/15, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1255, яке оголошено наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 21.10.2021 № 428, ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 25.03.2015.
26. В той же час, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1259-р, ОСОБА_1 звільнено з посади заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій» з ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку з досягненням ним граничного віку перебування на службі за пунктом 2 частини другої статті 106 Кодексу цивільного захисту України.
27. 21.10.2021 Державною служби України з надзвичайних ситуацій прийнято наказ (по особовому складу цивільного захисту) № 429 «Про оголошення розпорядження Кабінету Міністрів України», яким оголошено розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1259-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій», та генерал-майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 зараховано у розпорядження Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій з ІНФОРМАЦІЯ_2.
28. Не погоджуючись із розпорядженням про звільнення за пунктом 2 частини другої статті 106 Кодексу цивільного захисту України та наказом про оголошення розпорядження, позивач звернувся з цим позовом до суду за захистом своїх прав.
Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)
29. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. Частинами першою та другою статті 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» визначено, що Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.
31. Згідно з частиною першою статті 21 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах суспільного і державного життя, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, додержання прав і свобод людини та громадянина.
32. Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 21 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України призначає на посаду державних секретарів міністерств, керівників та заступників керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, відповідно до законодавства про державну службу.
33. Частиною першою статті 16 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що центральні органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції, комісії.
34. За змістом статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» керівник центрального органу виконавчої влади призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України.
Керівник центрального органу виконавчої влади може мати заступників, які призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України з-поміж кандидатур (загальною кількістю не більше п'яти осіб), внесених на підставі пропозицій Комісії з питань вищого корпусу державної служби за результатами конкурсу відповідно до законодавства про державну службу.
Заступники керівника центрального органу виконавчої влади звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України, міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, або керівника центрального органу виконавчої влади.
35. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
36. Пунктом 12 цього ж Положення передбачено, що Голова ДСНС має двох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра внутрішніх справ.
37. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається Кодексом цивільного захисту України та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 101 Кодексу цивільного захисту України).
38. Відповідно до частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
39. За змістом статті 105 Кодексу цивільного захисту України граничний вік перебування на службі цивільного захисту встановлюється: 1) для осіб рядового, молодшого і середнього начальницького складу - до 50 років; 2) для осіб старшого начальницького складу - до 55 років; 3) для осіб вищого начальницького складу - до 60 років.
Особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній посаді, визнані придатними за станом здоров'я для проходження служби, можуть бути залишені за рішенням керівника центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, на їх прохання на службі понад граничний вік до п'яти років.
У виняткових випадках, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, за рішенням його керівника строк служби може бути продовжено повторно до п'яти років, а особам начальницького складу, які проходять службу в навчальних закладах та наукових установах і мають науковий ступінь або вчене звання, - до десяти років.
40. Пунктом 2 частини другої статті 106 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на службі.
41. Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов'язані з перебуванням громадян України (далі - громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту визначається у Положенні про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 (далі - Положення № 593).
42. Підпунктом 3 пункту 16 Положення № 593 визначено, що граничний вік перебування на службі цивільного захисту встановлюється для осіб вищого начальницького складу - до 60 років.
43. Відповідно до пунктів 17, 18 Положення № 593 особи рядового і начальницького складу, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній посаді, визнані придатними за станом здоров'я для проходження служби, на їх прохання можуть бути залишені за рішенням Голови ДСНС, керівника (начальника) органу чи підрозділу цивільного захисту на службі понад граничний вік перебування на службі цивільного захисту до п'яти років.
Особам рядового і начальницького складу за рішенням Голови ДСНС (керівника (начальника) органу чи підрозділу цивільного захисту) строк служби може бути продовжено повторно до п'яти років, а особам начальницького складу, які проходять службу в закладах освіти та наукових установах цивільного захисту і мають науковий ступінь або вчене звання, - до десяти років у випадках, що визначаються МВС.
44. Згідно з підпунктом 2 пункту 176 Положення № 593 контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на службі, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два тижні.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
45. Верховний Суд наголошує, що в силу приписів частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
46. Спір у цій справі виник у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України розпорядження від 20.10.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій з ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі пункту 2 частини другої статті 106 Кодексу цивільного захисту України.
47. Зі змісту ухвали про відкриття касаційного провадження слідує, що провадження відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з підстав неправильного застосування судом апеляційної інстанції пункту 7 частини першої статті 83 Закону України «Про державну службу», пункту 3 частини першої статті 105, пункту 2 частини другої статті 106 Кодексу цивільного захисту України, підпункту 3 пункту 16 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593.
48. Так, за приписами пункту 7 частини першої статті 83 Закону України «Про державну службу» державна служба припиняється у разі виходу державного службовця на пенсію або досягнення ним 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом.
49. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 105 Кодексу цивільного захисту України граничний вік перебування на службі цивільного захисту для осіб вищого начальницького складу становить 60 років.
50. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 106 Кодексу цивільного захисту України контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на службі.
51. З наведеного висновується, що граничний вік перебування на службі цивільного захисту для осіб вищого начальницького складу становить 60 років. В свою чергу строк проходження державної служби особливого характеру припиняється у зв'язку із досягненням особою граничного віку перебування на службі.
52. Судами встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому ІНФОРМАЦІЯ_2 досяг віку 60 років, що є граничним віком перебування на службі.
53. З огляду на що, саме з ІНФОРМАЦІЯ_2 спірним розпорядженням Кабінет Міністрів України звільнив ОСОБА_1 з посади заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій».
54. Ключовими доводами позивача є неправомірність його звільнення «заднім числом».
55. Реагуючи на такі доводи позивача, суд зауважує, що на дату прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження (20.10.2021) про поновлення позивача на посаді заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 досяг граничного віку перебування на службі цивільного захисту. Настання вказаної обставини слугувало підставою для прийняття Урядом розпорядження про звільнення позивача з посади у відповідності до приписів пункту 2 частини другої статті 106 Кодексу цивільного захисту України. З урахуванням обставин, що виникли після поновлення позивача на посаді, Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження про звільнення позивача саме з ІНФОРМАЦІЯ_2. Отже, у даному випадку служба позивача на посаді заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій припинилася в силу закону, у зв'язку із настанням події (досягненням позивачем граничного віку перебування на службі) у минулому.
56. З огляду на викладене, правильним є висновок суду апеляційної інстанції, що приймаючи спірне у цій справі розпорядження Кабінет Міністрів України діяв правомірно.
57. Посилання позивача на рішення у справі № 640/9388/20, яким позивача поновлено на службі цивільного захисту (у зв'язку з тим, що рішення суду у справі № 826/7297/15 про поновлення на посаді, яке набрало законної сили є обов'язковим до виконання; перш ніж здійснювати звільнення необхідно виконати рішення у вищевказаній справі; і оскільки наказом від 21.10.2021 № 428 позивача поновлено на посаді на виконання рішення суду у справі № 826/7297/15, а звільнення відбулося 21.10.2021 на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1259-р, - таким чином суд дійшов висновку, що наказ, виданий 25.03.2020 є протиправним та підлягає скасуванню), судом не приймаються до уваги, оскільки, як правильно зауважив суд апеляційної інстанції, обставини, встановлені у справі № 640/9388/20, не впливають на предмет доказування у цій справі, предметом якої є рішення Кабінету Міністрів України про звільнення позивача з посади державної служби особливого характеру у зв'язку з настанням обставин, які унеможливлюють перебування позивача на посаді в силу вимог закону.
58. З огляду на встановлені обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 є правильним.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
59. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
60. Переглянувши судове рішення в межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд не встановив порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
Висновки щодо розподілу судових витрат
61. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 139, 327, 341, 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
постановив:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 у справі № 640/34930/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко
Судді А.В. Жук
Н.М. Мартинюк