Справа №: 302/1444/24 3/302/638/24
(у повному обсязі)
18.11.2024 смт. Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Кривка В.П.,
з участю: секретар судового засідання ОСОБА_1 ,
захисник- адвокат Рішко С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 164 ч.1 КУпАП, за протоколом від 24.09.2024 року серії ВАВ №944127, складеним поліцейським ВП №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Пелехом В.Р., стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , гр.України, пенсіонера, особи з інвалідністю третьої групи, утриманців не має, непрацюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 27.11.2009 року, раніше не судимого, номер телефону: НОМЕР_2 ,-
24.09.2024 року о 09 год 50 хв по вул.Ольбрахта в селищі Міжгір'я ОСОБА_2 надавав послуги з перевезення пасажирів на його транспортному засобі Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_3 без відповідних на це документів.
Ці дії ОСОБА_2 працівник поліції кваліфікував за ст.164 ч.1 КУпАП.
В попередньому судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП, не визнав. Додатково пояснив, що не надає послуги з перевезення пасажирів, в день зазначений в протоколі він приїхав в селище Міжгір'я по справах. Коли повертався додому взяв підвезти своїх родичів, які попросили його про це (двоюрідного брата та сестру, куму).
Захисник-адвокат Рішко С.І. в залі судовому засідання просив закрити провадження в цій справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП з огляду на таке обґрунтування. ОСОБА_2 на безоплатній основі підвозив своїх родичів та знайому (куму), він не займається господарською діяльністю. Просить взяти до уваги, що у протоколі не зазначено як свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а тому просить не брати до уваги їх письмові пояснення. Крім того, адвокат Рішко С.І. звертає увагу, що копія протоколу, яка була надана ОСОБА_2 працівниками поліції, не містила підпису свідка ОСОБА_5 , а в матеріалах справи такий міститься, що свідчить про внесення працівниками поліції додаткових відомостей після того як копія протоколу була вручена ОСОБА_2 . Також в протоколі не зазначено конкретних фактів надання послуг щодо перевезення.
Врахувавши позицію сторони захисту, та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Суд вважає, що посадовою особою не доведено належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами вину ОСОБА_2 в учиненні зазначеного правопорушення.
Такий висновок ґрунтується на наступному.
Частиною 1 ст.164 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Отже, об'єктивною стороною цього правопорушення є:
- провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання;
- провадження господарської діяльності без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом;
- провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону;
- провадження господарської діяльності у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії;
- провадження господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності», а саме ст.7 п.24 передбачено, що ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів внутрішнім водним, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Законом України «Про автомобільний транспорт» ст.9 ч.1 передбачено, що ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і небезпечних вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.
Частиною 1, 2 ст.3 ГКУ передбачено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Однією з ознак господарської діяльності є те, що її здійснюють суб'єкти господарювання.
Відповідно до ч.2 ст.55 ГКУ суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Частиною 1 ст.42 ГКУ передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Таким чином, поняття «підприємницька діяльність» («підприємництво») є складовою ширшого за обсягом поняття «господарська діяльність».
З метою визначення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, необхідно встановити всі характеризуючі ознаки підприємницької діяльності, основними з яких є: самостійність, ініціативність, систематичність та мета (отримання прибутку).
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
При цьому, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів.
Допитаний у залі судового засідання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надав такі пояснення. ОСОБА_2 є його двоюрідним братом. В день зазначений в протоколі він приїхав в Міжгір'я не з ОСОБА_2 , побачивши останнього він попросив, щоб той підвіз його додому в Колочаву. Натомість пізніше він став свідком того, як до ОСОБА_2 підійшли працівники поліції, він намагався дізнатися в чому справа, але останні сказали, щоб той не заважав їм. Просить взяти до уваги, що за проїзд ОСОБА_2 він не платив.
Також у залі судового засідання свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , надала такі пояснення. Вона працює вчителькою, а тому 24.09.2024 року вона поспішала додому, побачила ОСОБА_2 , його вона знає, адже є родичкою його жінки, та попросила підвезти її додому. Коли вона вже сиділа в автомобілі ОСОБА_2 до нього підійшли працівники поліції і висунули йому обвинувачення, що він «таксує незаконно». Просить взяти до уваги, що ОСОБА_2 на безоплатній основі підвозив її, вона не надавала йому ніяких коштів.
Свідок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у залі судового засідання дала такі пояснення. 24.09.2024 року вона була в Міжгір'ї, побачивши ОСОБА_2 вона спитала його, чи зможе він підвезти її, на що він повідомив її, що зможе. ОСОБА_2 на безоплатній основі її підвозив додому.
Крім того, на відеодиску, який міститься в матеріалах справи зафіксовано таке:
- приїзд працівників поліції за зверненням ОСОБА_5 , згідно якого ОСОБА_2 займається господарською діяльністю з перевезення пасажирів без належних документів;
-зупинення автомобіля ОСОБА_2 працівниками поліції та прохання припаркувати його;
-з'ясування працівниками поліції, чи має відповідні дозвільні документи ОСОБА_2 на здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів;
-твердження ОСОБА_2 , що він возить тільки «своїх людей» та не таксує;
- складення протоколу.
У залі судового засідання свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , надав такі пояснення. ОСОБА_2 незаконно займається перевезенням пасажирів, адже не має дозвільних документів, «переманює» в нього людей біля біржі в Міжгір'ї, однак він не бачив, щоб його пасажири платили йому.
Свідок, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в залі судового засідання надав такі пояснення. Йому відомо, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 посперечалися. Працівники поліції склали пояснення від його імені, він підписав їх. Йому невідомо, чи здійснює ОСОБА_2 господарську діяльність з перевезення пасажирів, чи підвозить тільки своїх знайомих, що спростовує викладене у письмових поясненнях.
Свідок, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в залі судового засідання надав такі пояснення. Він займається господарською діяльністю з перевезення пасажирів, стоїть з своїм транспортним засобом на об'їзній дорозі біля вокзалу. Натомість йому відомо, що ОСОБА_2 їздить «по базарних днях» в Міжгір'я і підбирає людей (зазвичай стоїть біля біржі), однак йому невідомо, чи ОСОБА_2 бере за свої послуги гроші чи ні, та кого саме він підвозить, чи тільки родичів та знайомих чи і інших людей. Також йому відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 мали конфлікт.
При цьому суд не бере до уваги письмові пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які додані в матеріалах справи, адже такі не визнані свідками згідно протоколу, крім того, обидва чоловіки в залі судового засідання зазначили, що їм невідомо, чи здійснює ОСОБА_2 господарську діяльність з перевезення пасажирів, чи підвозить тільки своїх знайомих, та на якій основі безоплатній чи небезоплатній він це здійснює. Окрім цього, відеозаписом, який наданий у справу посадовою особою, яка склала протокол, не зафіксовано відібрання цих письмових пояснень у зазначених свідків, натомість їхні покази у судовому засіданні не є тотожними письмовим поясненням, які надані у справу працівниками поліції.
Також судом досліджено примірник протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №944127 від 24.09.2024 року, який наданий ОСОБА_2 працівниками поліції. Порівнюючи, примірник протоколу, який наданий суду, та примірник наданий ОСОБА_2 , суд встановив їх відмінність, а саме в першому міститься підпис свідка ОСОБА_5 , а в іншому такий відсутній, що є порушенням норм КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції № 1376 від 06.11.2015.
Отже, матеріали справи не містять належних, допустимих, достатніх доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_2 здійснює господарську діяльність без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, а саме Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (п.24 ст.7), Законом України «Про автомобільний транспорт» (ст.9). Адже, в матеріалах справи відсутні підтвердження одержання ОСОБА_2 винагороди за здійснення перевезення, не встановлено та не підтверджено наявності систематичності здійснення ним перевезення.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Отже, вина особи у вчиненні правопорушення не доведена із застосування принципу "поза розумним сумнівом" відповідно до положень рішення ЄСПЛ "Кобець проти України".
Таким чином, за відсутності належних, достовірних, допустимих та достатніх доказів, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 280, 283-285, 247 п.1 КУпАП, суддя,-
Закрити провадження в справі за відсутності в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП (недоведеністю вини в установленому порядку).
Постанову може бути оскаржено в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили згідно з ст. 294 КУпАП.
Постанова в повному обсязі складена 18.11.2024.
Суддя: В. П. Кривка