Справа № 127/37678/24
18 листопада 2024 р. м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Медяна Ю.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Дана заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем, в порушення зазначених вимог до позовної заяви не додано докази, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: оригінал свідоцтва про укладення шлюбу між позивачем та відповідачем.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя до позовної заяви про розірвання шлюбу додається свідоцтво про реєстрацію шлюбу.
Натомість, до позовної заяви позивач ОСОБА_1 долучила копію свідоцтва про шлюб.
У зв'язку з викладеним вище, позивачу необхідно надати оригінал свідоцтва про шлюб з відповідачем ОСОБА_2 .
Крім цього, згідно з частиною 5 ст. 43 ЦПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
При цьому, слід зазначити, що надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи та/або його представником є звернення з такими документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет», а для адвокатів обов'язковість цього висвітлена через призму приписів ст. 14 ЦПК України, й в тому числі задля процесуальної визначеності, уникнення розгляду справи у безладний спосіб, на що на однократно звертав увагу Верховний Суд.
Суд зазначає, що обмеження, пов'язанні з використанням підсистеми Електронний суд, у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Відповідно до пункту 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до ч.1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
В порушення вимог ч.1 ст. 177 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви докази надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів.
Пунктами 19, 59 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, встановлено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
Основною метою використання опису вкладення є одержання відправником офіційних доказів направлення адресату конкретного переліку документів.
Листування з описом вкладення на відміну від інших відправлень (в тому числі рекомендованим листом) підтверджує вміст конверту, у якому направляється звернення, а тому заповнений у двох примірниках бланк опису вкладення є обов'язковим додатком.
У зв'язку з наведеним, позивачу необхідно надати суду доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів (копії позовної заяви із додатками).
Також згідно ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
У прохальній частині позовної заяви позивач ОСОБА_1 просить розірвати шлюб та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей.
В порушення ч. 1 ст. 188 ЦПК України, у позові не викладено обставин і не зазначено доказів, яким чином пов'язані між собою підставами виникнення або поданими доказами основна та похідна позовні вимоги, оскільки вимоги про розірвання шлюбу та стягнення аліментів не взаємопов'язані між собою, регулюються різними нормами права і вирішення позовної вимоги про розірвання шлюбу не залежить від вирішення позовної вимоги про стягнення аліментів і навпаки.
Спільний розгляд, різних не взаємопов'язаних між собою позовних вимог, може ускладнити вирішення справи.
Також суд звертає увагу позивача на те, що в справах про розірвання шлюбу передбачена можливість надання сторонам строку для примирення та зупинення в зв'язку з цим провадження у справі, що в свою чергу не передбачено при розгляді справ про стягнення аліментів, і як наслідок, може призвести до безпідставного затягування розгляду позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей, тому зазначені вище вимоги мають розглядатися окремо.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного вище, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 175, 177, 185, 188 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - залишити без руху.
Позивачу надати строк - 5 днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків позову.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимоги суду в установлений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя