Справа №149/2379/23
Провадження №1-кп/127/705/23
14 листопада 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
колегіально у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
при розгляді у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.02.2023 р. за № 12023020210000124, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочинів, передбачених п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_10 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_11 ,
Вінницьким міським судом Вінницької області здійснюється судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 заявила клопотання про продовження строку застосованих до обвинувачених запобіжних заходів у виді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Вважає, що наявні ризики того, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, ОСОБА_6 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого злочинів, може переховуватися від суду, незаконно впливати на іншого обвинуваченого у даному кримінальному провадженні, на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. ОСОБА_5 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого злочинів, може переховуватися від суду, незаконно впливати на іншого обвинуваченого у даному кримінальному провадженні, на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вважає, що дані ризики не зменшилися та не відпали, запобіжні заходи до обвинувачених застосовані вірно, підстав для їх зміни немає, просить продовжити строк застосованих до обвинувачених запобіжних заходів у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. Застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, окрім виняткового, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених та запобігти вказаним ризикам.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_10 , позицію якої підтримав обвинувачений ОСОБА_6 , заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою та заявила клопотання про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведені. Обвинувачений раніше не судимий, зареєстрований як фізична особа-підприємець, має постійне місце проживання, родину, міцні соціальні зв'язки. Обвинувачений не має намірів переховуватися від суду, незаконного впливати на потерпілого та свідків.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_11 , позицію якого підтримав обвинувачений, заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та заявив клопотання про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведені. Обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце проживання, дружину та двох малолітніх дітей, непрацездатних батьків похилого віку. Обвинувачений не має можливості перешкодити кримінальному провадженню, намірів переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків він немає, у випадку зміни запобіжного заходу проживатиме зі своєю родиною. Застосування більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти вказаним ризикам.
У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_12 клопотання прокурора про продовження строку застосованих до обвинувачених запобіжних заходів у виді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Так, частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 331 КПК України встановлено, що суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Суд зазначає, що згідно положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04.08.2023 продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 06.10.2023.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2023 продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 26.11.2023.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.11.2023 продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 18.01.2024.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.01.2024 продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 14.03.2024.
В подальшому строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжувався.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України, тобто у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, зареєстрований як фізична особа-підприємець, має постійне місце проживання, родину, перебуває в зареєстрованому шлюбі. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що соціальні зв'язки обвинуваченого можливо визнати стійкими.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 04.08.2023 продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 06.10.2023.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2023 продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 26.11.2023.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.11.2023 продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 18.01.2024.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.01.2024 продовжено строк застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 14.03.2024.
В подальшому строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжувався.
ОСОБА_5 раніше не судимий, зареєстрований як фізична особа-підприємець, має постійне місце проживання, дружину та двох малолітніх дітей, непрацездатних батьків похилого віку. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що соціальні зв'язки обвинуваченого можливо визнати стійкими.
При цьому, суд зазначає, як вбачається із практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний чи обвинувачений, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою. При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, місце проживання, професію, прибуток, наявність сімейних зв'язків, будь-яких зв'язків з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці. Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання («Сулаоя проти Естонії», «Панченко проти Росії») та зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою («Ноймайстер проти Австрії»). Небезпека переховування обвинуваченого не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою («Строган проти України»).
Суд зазначає, що тяжкість злочину не може бути єдиною підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Разом з тим, суд враховує, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обгрунтовано обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України, тобто у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого злочинів, та усвідомлюючи тяжкість можливого покарання можуть переховуватися від суду.
Доводи сторони захисту про те, що обвинувачені не мають наміру переховуватися від суду, оскільки мають постійне місце проживання та родину, самі по собі не можуть служити підставою для зміни запобіжного заходу, а мають враховуватися в сукупності з іншими обставинами, встановленими під час розгляду клопотань.
Відносно ризиків перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на потерпілого та свідків, суд, оцінюючи наявність даних ризиків, суд враховує, що потерпілий та свідки на даний час судом не допитані, докази судом не досліджувалися, та вважає, що дані ризики не зменшилися до дослідження доказів а також показань потерпілого та свідків безпосередньо судом під час судового розгляду. Суд не виключає ймовірності того, що не будучи обмеженими у спілкуванні із потерпілим та свідками, обвинувачені можуть здійснювати на них незаконний вплив.
Враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», суд також враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими злочинів, особи обвинувачених у їх взаємозв'язку з можливими ризиками у справі.
Також суд приймає до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого обвинувачені, потерпілий та свідки на даний час судом не допитані, відтак докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися. В разі переховування обвинувачених, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового провадження, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою обвинувачених.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку застосованих до обвинувачених запобіжних заходів у виді тримання під вартою, оскільки ризики, встановлені під час розгляду клопотань, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
При цьому, враховуючи положення п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає доцільним не визначати розмір застави.
На думку суду, позицію сторони захисту про зміну застосованих до обвинувачених запобіжних заходів у виді тримання під вартою на більш м'які запобіжні заходи не можливо визнати такою, що ставить під сумнів вище викладені висновки суду.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд дійшов висновку про доцільність задоволення клопотань прокурора про продовження строку запобіжних заходів у виді тримання під вартою обвинувачених, та відмову в задоволенні клопотань захисників обвинувачених про зміну запобіжних заходів у виді тримання під вартою на більш м'які запобіжні заходи.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 181-183, 194, 315 КПК України,
Клопотання прокурора ОСОБА_7 про продовження строку застосованих до обвинувачених запобіжних заходів у виді тримання під вартою - задовольнити.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10 про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід - відмовити.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_11 про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід - відмовити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без зміни, продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк 60 днів, починаючи з 14.11.2024 до 12.01.2025 включно.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 - залишити без зміни, продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, починаючи з 14.11.2024 до 12.01.2025 включно.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)", для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченими, їх захисниками, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3