125/1688/23
1-кп/125/105/2023
18.11.2024 м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бар Вінницької області клопотання прокурора про застосування приводу та накладення грошового стягнення на обвинуваченого у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023025140000076 від 25.07.2023, за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Оленине, Камінь-Каширського району Волинської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України,
У судове засідання обвинувачений ОСОБА_8 не з'явився, про причини неявки в судове засідання завчасно суд не повідомив.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 повідомив, що обвинувачений перебуває на стаціонарному лікуванні, надав суду довідку КНП «Барська міська лікарня» Барської міської ради без дати та номера, в якій зазначено, що ОСОБА_8 знаходився на лікуванні в неврологічному відділенні КНП «Барська міська лікарня» з 13.11.2024 в зв'язку з захворюванням.
Захисник ОСОБА_4 зазначив, що дочка обвинуваченого ОСОБА_8 повідомила йому, що батько не може з'явитись за станом здоров'я.
Прокурор заявив клопотання про застосування до обвинуваченого приводу та накладення грошового стягнення, оскільки обвинувачений свідомо ухиляється від судового розгляду.
Представник потерпілої та потерпіла підтримали клопотання прокурора.
Потерпіла зазначила, що напередодні бачила обвинуваченого за місцем проживання, вважає, що він не перебуває у лікарні.
Захисник ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечили проти застосування до обвинуваченого приводу та грошового стягнення, посилаючись на поважність причин його неявки у судове засідання.
Встановлено, що виклик у судове засідання призначене, на 18.11.2024, суд здійснював шляхом надсилання судової повістки засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням, оскільки інших засобів зв'язку обвинувачений суду не повідомив, хоча суд з'ясовував в обвинуваченого питання про наявність оперативних каналів комунікації з обвинуваченим.
Рекомендоване поштове відправлення із судовою повісткою на ім'я обвинуваченого повертається до суду із відміткою уповноваженого працівника пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується даними офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження рекомендованого поштового відправлення.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 135 КПК України для вручення обвинуваченому повістка надсилалася до старостинського округу.
За даними повідомлення Мигалівецького старостинського округу від 15.11.2024 №16.13-19/117, повістка ОСОБА_8 вручена не була в зв'язку з його відсутністю за місцем реєстрації та проживання, дружина ОСОБА_9 відмовилась отримувати повістку, повідомила, що її чоловік знаходиться в лікарні.
З матеріалів справи вбачається, що обвинуваченому у судовому засіданні неодноразово роз'яснювалося судом, що він зобов'язаний з'являтися за судовим викликом, а в разі неможливості з'явитися - він зобов'язаний завчасно повідомити про це суд із наданням відповідних підтверджуючих документів, обвинуваченому було вручено пам'ятку про права та обов'язки обвинуваченого і він підтвердив суду, що його права та обов'язки йому зрозумілі. Суд неодноразово попереджав обвинуваченого про необхідність цікавитися ходом провадження і отримувати поштову кореспонденцію від суду. Тому обвинувачений мав можливість і повинен був ужити заходів до отримання поштової кореспонденції із судовою повісткою, у тому числі шляхом отримання судової повістки його дружиною, що відповідає приписам частини 2 статті 135 КПК України про можливість вручення судової повістки під розписку дорослому члену сім'ї особи, однак дружина обвинуваченого безпідставно відмовилась від отримання судової повістки для передання обвинуваченому.
При цьому, дати судових засідань є відкритою інформацією і публікуються на сайті суду, тому обвинувачений, який представлений двома захисниками, діючи добросовісно, самостійно чи з допомогою захисників міг з'ясувати дату і час призначення судового засідання у справі з метою вчасного з'явлення до суду.
Відповідно до частини 2 статті 135 КПК України, у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Відповідно до норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату забороняється займати у справі позицію всупереч волі клієнта, відтак адвокат мав би регулярно узгоджувати позицію із клієнтом, тому захист клієнта є неможливим без спілкування адвоката із клієнтом.
Вищенаведене свідчить, що судом вжито всіх можливих заходів до належного повідомлення обвинуваченого про судове засідання у справі, призначене на 18.11.2024, а участь захисників у судовому засіданні, передання обвинуваченим їм довідки, відкритість даних про дату і час судового засідання, а також обізнаність обвинуваченого із своїм обов'язком з'являтися до суду і обізнаність із необхідністю цікавитися ходом провадження, підтверджують обізнаність обвинуваченого із датою і часом призначення судового засідання.
Щодо поважності причин неявки обвинуваченого у судове засідання, призначене на 18.11.2024, суд зазначає таке.
Відповідно до приписів статті 28 КПК України суд зобов'язаний забезпечити розгляд кримінального провадження у розумні строки.
Відповідно до частини 1 статті 323 КПК України, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
Нездатність суду протидіяти затягуванню судового розгляду учасниками провадження є порушенням права інших учасників на справедливий судовий розгляд у розумний строк, про що також висловлювався Європейський Суд з прав людини.
Згідно з пунктом 1 частини 7 статті 42 КПК України, обвинувачений зобов'язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд.
Згідно з частиною 1 статті 139 КПК України, якщо підозрюваний, обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення.
Відповідно до статті 131 КПК України, одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження для забезпечення мети досягнення дієвості цього провадження накладення грошового стягнення.
За статтею 144 КПК України, грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов'язків. Грошове стягнення накладається під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 139 КПК України, якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі: від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
Відповідно до частини 1 статті 138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Отже, зі змісту частини 1 статті 138 КПК України вбачається, що поважними причинами неприбуття особи на виклик є не будь-яке легке нездужання, а тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням, однак лише за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад.
Тлумачення змісту частини 1 статті 138 КПК України також дає підстави для висновку, що поважними причинами неявки у судове засідання можуть бути визнані лише ті обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, а не просто зайнятість особи іншими видами діяльності і необхідність владання інших справ, які не є невідкладними. Тобто особа повинна віддавати перевагу участі у судовому розгляді над всіма іншими своїми справами, які не є невідкладними.
З наданої захисником медичної довідки встановлено, що довідка не містить дати її видачі, у відбитку штампу закладу охорони здоров'я не вказано реєстраційний номер і дату видачі довідки, що є обов'язковими реквізитами такого виду документа, як довідка.
Вказане перешкоджає визнанню довідки достовірним доказом перебування обвинуваченого на лікуванні.
Крім того, у довідці вказано, що ОСОБА_8 перебуває на лікуванні у неврологічному відділенні з захворюванням, тобто не вказано даних про те, є це захворювання тяжким чи ні, як того вимагають приписи частини 1 статті 138 КПК України, а також не вказано даних про режим перебування у лікувальному закладі (стаціонар, денний стаціонар). При цьому у виписці із медичної карти, яка надавалася у попереднє судове засідання вказано, що обвинуваченому рекомендовано, стаціонарне лікування або стаціонар на дому. Тобто довідка не містить жодних даних про екстрену і невідкладну госпіталізацію обвинуваченого до закладу охорони здоров'я, тобто що він не міг пройти лікування після судового розгляду, зважаючи на те, що справа тривалий час перебуває на розгляді суду і перебуває на завершальному етапі (на етапі судових дебатів). Довідка також не містить даних про неможливість тимчасово залишити заклад охорони здоров'я для участі у судовому засіданні.
Оцінюючи поведінку обвинуваченого, який вирішив пройти лікування, яке не є невідкладним, саме під час призначених судових засідань для проведення судових дебатів, суд враховує попередню поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, яка свідчить, що така поведінка не є випадковою, а є цілеспрямованим продовженням зловживання своїми процесуальними правами, яке полягає у застосуванні прийомів для затягування судового розгляду. Зокрема, під час підготовчого провадження судом було констатовано свідоме ухилення обвинуваченого від отримання обвинувального акта і недобросовісне використання своїх процесуальних прав, що відображено в ухвалі суду від 14.11.2023, мало місце неодноразове застосування судом до обвинуваченого заходів процесуального примусу за ухилення від явки до суду, зокрема ухвалами суду від 25.06.2024, від 04.11.2024. Після оголошення перерви для підготовки до судових дебатів 22.02.2024, про яку просила саме сторона захисту, обвинувачений перестав з'являтися у судові засідання і має місце шоста поспіль неявка обвинуваченого у судові засідання без поважних причин (неявки у судові засідання 25.06.2024, 06.08.2024, 24.09.2024, 15.10.2024, 04.11.2024, 18.11.2024). Така поведінка обвинуваченого, яка полягає у систематичному затягуванні судового розгляду, свідчить про свідомий намір перешкодити суду розглянути справу в межах строку притягнення до кримінальної відповідальності, який становить два роки, і вказане свідчить про те, що неявка обвинуваченого у судове засідання 18.11.2024 є продовженням ухилення від суду з метою затягування судового розгляду, у зв'язку з чим суд зобов'язаний вжити заходів до забезпечення його явки до суду шляхом накладення грошового стягнення.
Суд вважає, що саме грошове стягнення буде дієвим заходом забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а застосування приводу на цей момент суд вважає недоцільним.
Отже, у задоволенні клопотання прокурора про застосування приводу обвинуваченого слід відмовити, натомість клопотання про накладення грошового стягнення слід задовольнити і накласти на обвинуваченого грошове стягнення у мінімальному розмірі - 0,5 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1342 гривні.
У зв'язку з неявкою обвинуваченого, судовий розгляд слід відкласти.
Керуючись статтями 131, 139-140, 144, 146, 323, 325 КПК України, суд, -
Відкласти судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023025140000076 від 25.07.2023, за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК.
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування приводу обвинуваченого.
Накласти на обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошове стягнення в сумі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1342 гривні.
Копію ухвали надіслати ОСОБА_8 .
Здійснити судовий виклик учасників провадження.
Роз'яснити обвинуваченому право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на нього грошового стягнення у порядку статті 147 КПК України до Барського районного суду Вінницької області.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 18.11.2024.
Головуюча суддя ОСОБА_10