Справа № 758/12918/24
13 листопада 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Ковбасюк О.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Подільського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 164-10 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №579262, складеного ДОП Подільського УП ГУНП у м. Києві старшим лейтенантом Кобаідзе Л.Г. 09.10.2024, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою м. Київ, просп. Свободи, буд. 6-А, здійснив прийом чорного металобрухту від ОСОБА_2 без оформлення акту приймання, визначеного Законом України «Про металобрухт» та розрахувався готівковими коштами, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 164-10 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотань про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом, він до суду не надсилав.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 03.04.2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Ураховуючи наведене, суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП. Суд не має повноважень збирати докази як на підтвердження, так і спростування винуватості особи, обставин та фактів вчинення правопорушення чи в будь-який інший спосіб втручатися у доказу діяльність, крім як оцінки наданих доказів. У противному випадку це призведе до перебирання судом функції обвинувачення, що суперечить правовій природи суду та його процесуальному призначенню.
Частиною 2 ст. 164-10 КУпАП визначено, що приймання металобрухту посадовою особою суб'єкта господарювання або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснює заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту, без складання акту приймання, визначеного Законом України «Про металобрухт».
Отже, диспозицією ч. 2 ст. 164-10 КУпАП передбачено, що суб'єктом даного правопорушення є лише особа зі спеціальним статусом, зокрема, посадова особа суб'єкта господарювання або суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту.
Так, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №579262 від 09.10.2024, не додано жодних підтверджень того, що ОСОБА_1 на момент виявлення факту за яким складено протокол про адміністративне правопорушення, був посадовою особою будь-якого суб'єкта господарювання або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту, а тому він не є суб'єктом даного адміністративного правопорушення.
Суд зазначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається на підставі протоколу про адміністративне правопорушення і лише в межах визначеного у ньому обсягу (обвинувачення) встановлених і зазначених у протоколі обставин та кваліфікації дій особи. Суд зауважує, що не має права самостійно збирати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Нормами чинного законодавства не передбачено компетенцію суду щодо зміни суті правопорушення, його редагування, збору доказів тощо, оскільки такі дії порушили б принцип рівності сторін та фактично свідчили б про прийняття судом сторони обвинувачення, що є неприпустимим.
Як встановив Європейський суд з прав людини у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146), принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
У відповідності до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Таким чином, наведене свідчить про відсутність в матеріалах справи належних, достатніх та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164-10 КУпАП.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи вищенаведене, суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164-10 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 164-10, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 164-10 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва.
Суддя О.О. Ковбасюк