Справа № 646/9955/24
Провадження № 2/643/5515/24
18.11.2024 року суддя Московського районного суду м. Харкова Власенко М. В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
01 листопада 2024 року до Московського районного суду м. Харкова надійшли матеріали цивільної справи № 646/9955/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу згідно ухвали Київського районного суду м. Харкова від 08 жовтня 2024 року про направлення цієї справи за підсудністю до Московського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2024 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху через та надано п'ятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання: доказів надсилання копії позову з доданими до нього документами відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання або до зареєстрованого електронного кабінету у системі «Електронний суд» за наявності такого в останнього.
Станом на 18 листопада 2024 року будь-яких заяв чи клопотань на виконання ухвали Московського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2024 року від позивача до суду не надходило.
З огляду на цей факт, суд зазначає таке.
Позов подано через систему «Електронний суд».
Отже, позивач є зареєстрованим користувачем системи «Електронний суд».
За правилами ст. 14 ЦПК України, єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судом та учасниками судового процесу; суд направляє судові рішення учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення).
Згідно п. 17 розділу ІІІ «Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Верховний Суд у постанові від 18 квітня 2022 року у справі № 750/3275/21 (провадження № 61-21072св21) та постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 761/14537/15-ц (провадження № 61-11084св22) зазначив, що перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділі «Мої справи».
Факт доставки ухвали суду від 05 листопада 2024 року в електронний кабінет позивача підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного документу, дата доставки 05 листопада 2024 року.
Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 отримав копію ухвали суду від 05 листопада 2024 року в електронному кабінеті ЄСІТС - 05 листопада 2024 року, то останній день на вчинення позивачем дій щодо усунення недоліків заяви припадав на 11 листопада 2024 року.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Особа, яка має намір подати позовну заяву повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої позовної заяви.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2021 року № 340/3224/20.
Суд зауважує, що в ухвалі суду від 05 листопада 2024 року, з урахуванням положень ч. 2 ст. 185 ЦПК України, зазначений спосіб усунення недоліків позовної заяви.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55,124), а статтею 18 Закону України № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Одночасно, Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та у рішенні від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тому, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції, а також дотримання позивачем вимог, передбачених ст. 175, 177 ЦПК України.
Отже, суд позбавлений можливості прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, оскільки її прийняття до провадження не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, що зумовить у подальшому розгляд такої справи з порушенням норм права.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
У зв'язку з тим, що недоліки позовної заяви не усунені, враховуючи вимоги ст. 185 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 вважається неподаною та підлягає поверненню позивачеві.
Разом з цим, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, у порядку визначеному цивільним процесуальним законодавством.
Керуючись ст. 185, 260, 354 - 355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Роз'яснити, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, може подати апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 18 листопада 2024 року.
Суддя Михайло ВЛАСЕНКО