13 листопада 2024 року
м. Київ
Справа № 725/5919/19
Провадження № 14-133цс24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачаВоробйової І. А.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Гриціва М. І.,
Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ступак О. В., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.,
Шевцової Н. В.,
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Кондрюка Костянтина Олександровича, Акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Файн-Пром», Державного підприємства «Сетам», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вакош», про визнання торгів недійсними
за касаційними скаргами Акціонерного товариства «ОТП Банк», приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича, подану представником Поляк Марією Володимирівною , Товариства з обмеженою відповідальністю «Файн-Пром» на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 серпня 2022 року у складі судді Скуляка І. А. та постанову Чернівецького апеляційного суду
від 09 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Владичана А. І.,
Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю.,
1. У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області
Кондрюка К. О. (далі - приватний виконавець Кондрюк К. О.), Акціонерного товариства «ОТП Банк» (далі - АТ «ОТП Банк»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Файн-Пром» (далі - ТОВ «Файн-Пром»), Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам») про визнання електронних торгів недійсними.
2. Позовну заяву мотивовано тим, щорішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 12 жовтня 2017 року у справі № 725/4674/15-ц із нього на користь АТ «ОТП Банк» стягнено заборгованість за кредитним договором від 25 квітня 2008 року № СМ-SMEL00/009/2008 у розмірі
2 884 016,17 грн. У рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме: приміщення боксів технічного обслуговування та автомобільної мийки ? літ. «А», загальною площею 336,8 кв. м, у тому числі підсобною площею 10,2 кв. м, підсобні приміщень вулканізації ? літ. «Б», загальною площею 153,8 кв. м, у тому числі, підсобною площею 35,9 кв. м, приміщення магазину ? літ. «В» загальною площею 127 кв. м, приміщення гаражного складу ? літ. «Г», загальною площею 477,20 кв. м, що знаходяться на АДРЕСА_1 ; а також земельну ділянку за цією самою адресою площею 0,1188 га, кадастровий номер 7310136600:08:004:0011, які належать йому на праві власності. Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження. Установлено початкову ціну предмета іпотеки для подальшої реалізації у розмірі 11 610 354,00 грн.
Приватним виконавцем було відкрито два виконавчі провадження, в яких він зазначений боржником, АТ «ОТП Банк» - стягувачем; виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 725/4674/15-ц, виданого Першотравневим районним судом м. Чернівці 25 січня 2018 року, виконавче провадження № НОМЕР_3 з виконання виконавчого листа № 725/4846/15-ц, виданого Першотравневим районним судом м. Чернівці 02 квітня 2019 року. 29 серпня 2019 року їх об'єднано у зведене виконавче провадження № НОМЕР_2.
Опис та арешт майна боржника здійснено приватним виконавцем
у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 (виконавчий лист № 725/4674/15-ц),
в якому звернуто стягнення на іпотечне майно, а заявка на продаж майна
у ДП «Сетам» відбулася в межах процедури продажу іпотечного майна.
26 вересня 2019 року, у процесі розгляду його скарги на дії приватного виконавця, Першотравневий районний суд м. Чернівці виніс ухвалу про задоволення його заяви щодо зупинення стягнення та реалізації майна,
яке виставлено на торги, до набрання законної сили судового рішення
за наслідками розгляду скарги, яка була вручена виконавцю у день її винесення шляхом електронного повідомлення та безпосередньо 27 вересня 2019 року,
а оригінал ухвали вручено ДП «Сетам» 30 вересня 2019 року о 09 год 00 хв. Незважаючи на це, електронні торги відбулися, про що приватним виконавцем видано відповідний акт.
Крім того, вважав, що приватним виконавцем порушено вимоги закону при визначенні вартості майна боржника, яка відповідно до звіту про оцінку майна суб'єкта оціночної діяльності склала 4 031 054,00 грн.
3. Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати недійсними електронні (прилюдні) торги по лоту № 372098: приміщення боксів технічного обслуговування та автомийки на
АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею
0,1188 га, за цією самою адресою, кадастровий номер 7310136600:08:004:0011;
- визнати недійсними та скасувати:
свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів - земельної ділянки площею 0,1188 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7310136600:08:004:0011, серія та номер 7226, видане 02 жовтня 2019 року, видавник Холоменюк О. І. - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу (номер запису про право власності 33498114; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1928116573101);
свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів - приміщення боксів технічного обслуговування та автомийки на
АДРЕСА_1 , серія та номер НОМЕР_4, видане 02 жовтня 2019 року, видавник Холоменюк О. І. - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу (номер запису про право власності 33497705; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1928097773101).
4. Суди розглядали справу неодноразово.
5. Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 червня 2020 року залучено до участі у справі як третю особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Вакош» (далі - ТОВ «Вакош»).
6. 06 листопада 2020 року рішенням Першотравневого районного суду
м. Чернівці, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 16 березня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
7. 20 жовтня 2021 року постановою Верховного Суду рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 06 листопада 2020 року
та постанову Чернівецького апеляційного суду від 16 березня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
8. 08 серпня 2022 року рішенням Першотравневого районного суду
м. Чернівці позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсними електронні (прилюдні) торги по лоту № 372098: приміщення боксів технічного обслуговування та автомийки на
АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки, площею
0,1188 га, за цією самою адресою, кадастровий номер 7310136600:08:004:0011; що належали ОСОБА_1 .
Визнано недійсним та скасовано:
- свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів - земельної ділянки, площею 0,1188 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7310136600:08:004:0011, серія та номер: 7226, виданий 02 жовтня 2019 року, видавник Холоменюк О. І. - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу (номер запису про право власності 33498114; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1928116573101);
- свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів - приміщення боксів технічного обслуговування та автомийки на
АДРЕСА_1 , серія та номер НОМЕР_4, видане 02 жовтня 2019 року, видавник: Холоменюк О. І. - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу (номер запису про право власності 33497705; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1928097773101).
Стягнуто солідарно з приватного виконавця Кондрюка К. О., АТ «ОТП Банк», ТОВ «Файн-Пром», ДП «Сетам» на користь ОСОБА_1 судові витрати
в сумі 9 605,00 грн.
9. 09 листопада 2022 року постановою Чернівецького апеляційного суду апеляційні скарги приватного виконавця Кондрюка К. О., від імені якого діє адвокат Поляк М. В., ТОВ «Файн-Пром», інтереси якого представляє адвокат Купіна В. Ю., залишено без задоволення, рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 серпня 2022 року залишено без змін.
10. У грудні 2022 року АТ «ОТП Банк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить рішення судів скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
11. Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми Закону України «Про виконавче провадження», а також Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року (далі - Порядок). У судових рішеннях міститься посилання на те,
що прилюдні торги відбулися на порушення чинного рішення суду,
яким зупинено стягнення за виконавчим листом № 725/4674/15-ц і яке було наявне у відповідачів, але вони свідомо не бажали його виконувати. Проте забезпечення позову на стадії виконання рішення суду в порядку забезпечення розгляду скарги на дії виконавця нормами Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не передбачено (статтею 34 Закону «Про виконавче провадження»).
12. Також у грудні 2022 року представник приватного виконавця
Кондрюка К. О. - Поляк М. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
13. Касаційну скаргу мотивовано тим, що дії державного виконавця
у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Вважає, що позовна вимога про визнання недійсними свідоцтв про придбання нерухомого майна з торгів не відповідає належному способу захисту в цій справі.
Зазначає, що відповідно до змісту позовної заяви ОСОБА_1 , предметом позову є визнання електронних торгів недійсними та скасування свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. Водночас підставою позову є порушення процедури визначення вартості майна боржника та методики проведення оцінки майна. Заяви про зміну / доповнення підстав позову позивач ОСОБА_1 в межах цієї справи не подавав. Проте суд всупереч вимогам статті 13 ЦПК України вийшов за межі позовних вимог, послався на підстави позову, які не були викладені позивачем ОСОБА_1 у позовній заяві. Позивач у позовній заяві вказує, що підставою для визнання електронних торгів недійсними є порушення порядку оцінки майна, а суд першої інстанції встановив, що підставою визнання електронних торгів недійсними є відсутність майна, яке було предметом електронних торгів, статуcу арештованого.
14. У грудні 2022 року ТОВ «Файн-Пром» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить рішення судів скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, стягнути з ОСОБА_1 судові витрати.
15. Касаційну скаргу мотивовано тим, що порушення, допущені державним (приватним) виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом. Тобто рішення та дії приватного виконавця щодо опису та арешту майна боржника, визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення електронних торгів, які не стосуються правил проведення електронних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження,
а відтак не повинні бути підставою для визнання електронних торгів недійсними і входити до предмета доказування у справі про визнання недійсними електронних торгів. Отже, позивач у цій справі обрав неналежний спосіб захисту своїх інтересів та повинен був оскаржувати дії приватного виконавця шляхом подання відповідних скарг. Боржник скористався своїм правом на оскарження в судовому порядку дій приватного виконавця щодо визначення оцінки майна, однак в подальшому подав до суду заяву про відкликання скарги на дії приватного виконавця та визнання недійсним звіту № 19062 про оцінку майна від 12 серпня 2019 року і просив суд закрити провадження у справі.
ОСОБА_1 подав позов про визнання недійсними електронних торгів; визнання недійсними та скасування свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. Однак відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16, позовна вимога щодо визнання недійсними електронних торгів (аукціону)
не є ефективним способом захисту інтересу та права позивача. Велика Палата дійшла висновку про ефективність у подібних справах саме вимоги про витребування нерухомого майна із чужого володіння, що є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстрованого у цьому реєстрі за відповідачем. Окрім того, позовна вимога про визнання недійсним та скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів (аукціону) також не є ефективним способом захисту інтересу та права позивача, оскільки свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів (аукціону) не є правовстановлюючим документом
та не породжує жодного права.
Висновок судів про проведення спірних прилюдних торгів з порушенням вимог статей 37, 48 Закону України «Про виконавче провадження», яке полягає
у продажу нерухомого майна боржника, що нібито не володіло статусом описаного та арештованого майна, не відповідають обставинам справи, оскільки реалізоване нерухоме майно боржника постановою приватного виконавця від 06 серпня 2019 року було описано та на нього було накладено арешт. Законодавство не передбачає такого юридичного наслідку об'єднання виконавчих проваджень у зведене, як втрата юридичної сили всіма виконаними і прийнятими в межах кожного з об'єднаних виконавчих проваджень виконавчих дій та рішень. Нормативно-правовими актами у цій сфері не передбачено обов'язку проводити повторно всі раніше вчинені виконавчі дії та приймати повторно всі раніше прийняті рішення після виведення з існуючого зведеного виконавчого провадження одного
з виконавчих документів при існуванні в ньому на виконанні й інших виконавчих документів. Тому не ґрунтуються на нормах матеріального права висновки судів про автоматичне скасування (втрату сили) опису й арешту майна боржника при виведенні певного виконавчого документа із зведеного. Чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство не передбачало таких наслідків і суди, відповідно, не зазначили у змісті мотивувальної частини рішень норми права, на якій ґрунтується такий висновок.
16. У січні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу приватного виконавця Кондрюка К. О. Вважає,
що касаційна скарга є необґрунтованою, а судові рішення прийняті відповідно до вимог закону.
17. У січні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ «Вакош» на касаційну скаргу приватного виконавця Кондрюка К. О., у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.
Зазначає, що суди встановили відсутність у матеріалах ЗВП НОМЕР_2 постанови про накладення арешту на загальну суму заборгованості
за виконавчими документами № 725/4674/15-ц від 25 січня 2018 року
та № 725/4846/15-ц від 02 квітня 2019 року. Зазначене свідчить про правомірність висновків судових інстанцій про порушення відповідачами пункту 1 Порядку, що стало підставою для визнання недійсним оскаржуваного правочину з підстав, наведених частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Скаржник не навів обставин, які ставлять під сумнів законність та обґрунтованість ухваленого судом рішення.
18. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка К. О., поданою представником Поляк М. В. , та витребувано її матеріали з Першотравневого районного суду м. Чернівці.
У цій ухвалі колегія суддів зазначила, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 389
ЦПК України, для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12, у постановах Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі № 137/1649/17, від 17 січня 2018 року
у справі № 910/8019/15-г, від 06 березня 2019 року у справі
№ 263/1468/17, від 04 березня 2020 року у справі № 127/2-1421/09,
від 03 листопада 2021 року у справі № 539/4400/19, від 03 листопада
2021 року у справі № 539/4400/19).
19. 10 січня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Файн-Пром».
Колегія суддів зазначила, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеногоу постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2015 року у справі № 6-28цс15, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12, від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц, від 20 березня 2019 року у справі
№ 821/197/18, від 15 лютого 2020 року у справі № 367/6231/16-ц, від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16, від 21 березня 2018 року у справі
№ 235/3619/15-ц, від 05 вересня 2018 року у справі № 202/30076/13-ц,
у постановах Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі
№ 361/3505/20, від 07 лютого 2018 року у справі № 464/5754/14-ц,
від 25 липня 2018 року у справі № 04/01/5026/1089/2011, від 31 січня
2019 року у справі № 826/11049/16, від 17 квітня 2019 року у справі
№ 674/188/16-ц, від 22 грудня 2020 року у справі № 643/16464/17,
від 24 квітня 2019 року у справі № 910/11364/17, від 19 жовтня 2020 року
у справі № 910/11361/17).
20. 11 січня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «ОТП Банк».
Підставою для відкриття касаційного провадження колегія суддів зазначила пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України (суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях порушили норми процесуального права, застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі
№ 235/3619/15-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 521/10445/15-ц,
від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18, від 12 червня 2019 року
у справі № 308/12150/16-ц, у постановах Верховного Суду від 03 березня
2018 року у справі № 908/1245/15-г, від 17 квітня 2020 року у справі
№ 1512/7803/2012, від 14 лютого 2018 року у справі № 490/5475/15,
від 02 травня 2018 року у справі № 910/10136/17, від 14 квітня 2020 року
в справі № 668/14900/15-ц).
21. 11 січня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
22. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
23. Ухвалою від 09 жовтня 2024 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частини третю та п'яту статті 403 ЦПК України.
24. Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду. Суд, який розглядає справу
в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
25. Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наголосила, що, на її переконання, для забезпечення єдності судової практики щодо захисту права власності позивача, який вважає себе власником майна, відчуженого на електронних торгах за договором, стороною якого він не був, важливо вирішити такі питання:
- яким є ефективний спосіб захисту прав власника (законного користувача)
у спорах про продаж його майна на прилюдних торгах у процедурі примусового виконання судового рішення, якщо такий позивач не є стороною договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем торгів;
- чи потрібно у таких спорах для захисту прав позивача пред'являти вимоги про визнання недійсним укладеного з переможцем торгів договору купівлі-продажу (стороною якого позивач не був, унаслідок чого він формально
не може вимагати застосування наслідків недійсності цього договору
в разі визнання його недійсним), про визнання недійсними та скасування торгів (їхніх результатів), а також інші вимоги, відмінні від вимоги про витребування предмета купівлі-продажу.
26. Також колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду вважала, що є підстави для відступу від висновків, викладених у постанові колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі № 918/351/21 (918/955/21), щодо ефективності вимог про визнання недійсними результатів електронних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів
і припинення права власності за подібних правовідносин у спорах про захист прав власника (законного користувача) майна, яке було відчужене в процедурі примусового виконання судового рішення.
27. Колегія суддів пропонувала сформувати висновок, що ефективним способом захисту у спірних правовідносинах є саме вимога про витребування відчуженого на публічних торгах майна від його набувача, а не інші вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387, 388 ЦК України.
28. Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для прийняття цієї справи до свого розгляду з огляду на таке.
29. На обґрунтування підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та існування виключної правової проблеми при вирішенні цієї справиколегія суддів посилалася на те, що відсутня єдність у практиці Верховного Суду щодо ефективних способів захисту прав власника майна (законного користувача) - боржника у виконавчому провадженні, яке відчужене у процедурі примусового виконання судового рішення. Власники у таких справах не є сторонами договорів купівлі-продажу майна на прилюдних (електронних) торгах (електронних аукціонах), звертаються до суду з вимогами про визнання недійсними цих торгів (скасування торгів (їх результатів)),
а також різних документів, які складаються за наслідком їх проведення, і лише в окремих випадках заявляють вимогу про витребування відчуженого на торгах майна.
30. Разом з тим висновки щодо ефективних способів захисту в разі оспорювання торгів неодноразово викладалися Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18, від 05 жовтня 2021 року у справі № 910/18647/19, від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20,
від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 та інших.
31. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року
у справі № 233/4365/18 (провадження № 14-96цс21), систематизовано актуальні висновки Великої Палати Верховного Суду щодо правомірного
та ефективного способу захисту у разі оскарження результатів торгів, зокрема й ті, що зазначені у попередньому пункті цієї ухвали.
32. Так, у зазначеній справі № 233/4365/18 про визнання недійсними електронних торгів із реалізації арештованого приміщення, протоколу та акта про проведені прилюдні торгиВелика Палата Верховного Суду в пункті 34 зазначила, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна
є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, - державна виконавча служба й організатор електронних торгів. Покупцем
є їхній переможець. З наведеного випливає, що сторонами договору, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба й організатор цих торгів, та покупець - переможець торгів (див. постанови від 5 червня 2018 року у справі
№ 910/856/17 (пункти 40, 41), від 7 липня 2020 року у справі № 438/610/14 (пункт 56)).
33. Оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оспорити цей правочин можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення вказаного правочину. Вимоги про визнання недійсним протоколу публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту. Такий самий підхід потрібно застосовувати і щодо оспорення іншого документа - акта про проведені електронні торги. З огляду на наведене неналежними
та неефективними є відповідні дві вимоги позивача (пункт 35). Такі ж висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Судувід 15 вересня
2022 року у справі № 910/12525/20 (пункт 104) тавід 28 вересня 2022 року
у справі № 483/448/20 (пункті 9.66).
34. Вимогу про визнання недійсними електронних торгів суд може інтерпретувати як позов про визнання недійсним відповідного договору купівлі-продажу. Проте ця вимога лише за певних умов може бути ефективним способом захисту, наприклад, тоді, коли позивачем і відповідачем є продавець і покупець за договором купівлі-продажу. Право на витребування майна
з незаконного володіння може мати як власник, так і законний користувач майна (пункти 36, 39).
35. Велика Палата Верховного Суду в пункті 44 постанови дійшла висновку, що якщо позивач не був стороною договору-купівлі продажу, укладеного
на електронних торгах, і, наприклад, вважає, що переможець торгів
є недобросовісним та не набув право власності на придбане нерухоме майно, він може скористатися прямо визначеним законом для таких спірних правовідносин способом захисту права. Для застосування вимоги про витребування майна з чужого володіння немає потреби в оспоренні електронних торгів (відповідного правочину купівлі-продажу), складених
на їх підставі протоколу й акта про проведені електронні торги чи викладеного в окремому документі договору купівлі-продажу. Близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 01 жовтня
2019 року у справі № 910/3907/18 (пункти 52, 57) і від 5 жовтня 2021 року
у справі № 910/18647/19 (пункт 9.32)).
36. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року
у справі № 910/3907/18 про визнання недійсними електронних торгів та їх результатів, викладено висновок, щоякщо продавець продав товар, який належить іншій особі на праві власності, і продавець не мав права його відчужувати, тоді покупець не набуває права власності на товар, крім випадків, коли власник не має права вимагати його повернення. Зокрема, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, встановлених статтею 388 ЦК України (пункт 52).
37. Якщо позивач вважає, що покупець не набув права власності
на отримане ним спірне майно, зокрема, тому, що покупець не є добросовісним набувачем, то він вправі скористатися передбаченими законодавством зобов'язально-правовими способами захисту права власності, передбаченими главою 83 ЦК України.Для застосування таких способів захисту немає потреби в оспоренні результатів електронних торгів або підписаного в подальшому договору купівлі-продажу (пункт 57).
38. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2021 року
у справі № 910/18647/19 про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування земельної ділянки сформовано висновок про те, що якщо продавець продав товар, який належить іншій особі на праві власності, і продавець не мав права його відчужувати, то покупець не набуває права власності на товар, крім випадків, коли власник не має права вимагати його повернення. Зокрема, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, встановлених статтею 388 ЦК України.
39. Отже, якщо позивач вважає, що покупець не набув права власності
на отримане ним спірне майно, зокрема, тому, що покупець не є добросовісним набувачем, то він вправі скористатися передбаченими законодавством способами захисту права власності. Для застосування таких способів захисту немає потреби в оспоренні результатів електронних торгів або підписаного
в подальшому договору купівлі-продажу (пункт 9.32).
40. З огляду на наведене, задоволення пред'явленого позову про визнання недійсними результатів електронних торгів та визнання недійсним укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу за їх наслідками не приведе
до поновлення майнових прав позивача, що доводить вибір неефективного способу захисту (пункт 9.33).
41. Таким чином, практика розгляду справ про захист прав власника (законного користувача) у спорах про продаж майна на електронних торгах
у процедурі примусового виконання судового рішення, якщо такий не є стороною договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем торгів, уже сформована Великою Палатою Верховного Суду та є усталеною.
42. Велика Палата Верховного Суду вже надавала відповіді на поставлені колегією суддів питання щодо ефективного способу захисту прав власника
у спорах про продаж його майна на торгах у процедурі примусового виконання судового рішення, якщо такий позивач не є стороною договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем торгів.
43. Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів не обґрунтувала існування якісного показника щодо вирішення порушених нею питань та існування у цій справі виключної правової проблеми, а отже, відсутні підстави для прийняття цієї справи Великою Палатою Верховного Суду згідно із частиною п'ятою статті 403 ЦПК України.
44. Крім того, передаючи цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстави, передбаченої частиною третьою статті 403 ЦПК України, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду просила відступити від правових висновків, викладених
у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі № 918/351/21 (918/955/21), позов у якій пред'явив розпорядник майна Державного підприємства «Дослідне господарство «Білокриницьке» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України (далі - ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ Західного Полісся НААН України) до Рівненського районного відділу державної виконавчої служби, ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ Західного Полісся НААН України, Калюжної Юлії Сергіївни , ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, третя особа - Національна академія аграрних наук України, про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів, припинення права власності у межах справи № 918/351/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Украгропром» до ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ Західного Полісся НААН України про банкрутство.
45. У цій справі № 918/351/21 (918/955/21)за наслідками її розгляду колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду врахувала, що у постановах Верховного Суду, ухвалених щодо інших, ніж у цій справі, правовідносин, не сформульовано висновків щодо неефективності певних способів захисту цивільних прав та інтересів у разі відчуження на електронних торгах державного майна, належного НААН України, звернення стягнення на яке за претензіями кредиторів заборонено законом, зокрема, шляхом визнання недійсними відповідних торгів тощо.
46. Верховний Суд у складіколегії суддів Касаційного господарського суду
у справі № 918/351/21 (918/955/21) відхилив аргументи скаржника щодо вибору позивачем у цій справі неналежного способу захисту своїх прав шляхом визнання недійсними торгів. Колегія суддів Касаційного господарського суду як ефективний спосіб захисту визначила для спірних правовідносин визнання недійсними електронних торгів.
47. Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду вважала застосований у цій справі підхід помилковим та зазначила, що його потрібно переглянути.
48. Разом з тим обставини справи № 918/351/21 (918/955/21), від висновку в якій пропонує відступити колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, не є подібними до обставин справи, яка переглядається. Також відмінними є правові підстави пред'явлених позовів. У порівнюваних справах відміними є фактичні обставини, встановлення яких, у тому числі і визначає характер правовідносин і їх зміст (правову природу, права та обов'язки), а отже, впливає на визначення правової норми, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин.
49. Так, у справі, переданій на розгляд Великої Палати Верховного Суду, боржником є власник майна. Позов пред'явлено про визнання недійсними електронних (прилюдних) торгів та скасування свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. Як на підставу для визнання недійсними торгів позивач посилався на те, що ці торги проведено під час дії ухвали суду про зупинення стягнення і реалізації виставленого на торги майна, а також,
що виконавцем порушено вимоги закону при визначені вартості майна боржника і проведено його реалізацію за такою ціною.
50. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі № 918/351/21 (918/955/21), від висновків
у якій має намір відступити колегія суддів, позов пред'явлено розпорядником майна боржника, яке передано на праві господарського відання
і перебуває у віданні НААН України. Вказаний позов поданий розпорядником майна боржника в межах справи № 918/351/21 про банкрутство
ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ Західного Полісся НААН України. Вимоги про оспорювання торгів обгрунтовувалися тим, що передача на реалізацію
в порядку примусового виконання майна, яке належить на праві господарського відання боржнику, що перебуває у віданні НААН України суперечило вимогам статті 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії аграрних наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу».
51. Висновки у справі № 918/351/21 (918/955/21), з урахуванням установлених у ній обставин стосуються саме відчуженого на торгах майна,
яке належало на праві господарського відання НААН України, звернення стягнення на яке за претензіями кредиторів заборонено спеціальним законом - Законом України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії аграрних наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу».
52. Таким чином, правовідносини у порівнюваних справах не є подібними,
а висновки у справі № 918/351/21 (918/955/21) не є релевантними для справи, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а отже, відсутня підстава, передбачена частиною третьою статті 403 ЦПК України.
53. Велика Палата Верховного Суду вважає, що з урахуванням вже сформованої практики розгляду справ про захист прав власника у спорах про продаж майна на електронних торгах у процедурі примусового виконання судового рішення, яка є сталою, у колегії суддів Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду немає жодних перешкод у вирішенні цієї справи
як судом касаційної інстанції. Підстави для розгляду цієї справи з використанням повноважень Великої Палати Верховного Суду відсутні.
54. Згідно із частиною шостою статті 404 ЦПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору в подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об'єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
55. З огляду на зазначене справа підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду на підставі частини шостої статті 404 ЦПК України.
Керуючись статтями 402-404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
1. Справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Кондрюка Костянтина Олександровича, Акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Файн-Пром», Державного підприємства «Сетам», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вакош», про визнання торгів недійснимиповернути на розглядДругої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
2. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Воробйова
Судді: О. О. Банасько С. Ю. Мартєв
О. Л. Булейко К. М. Пільков
Ю. Л. Власов О. В. Ступак
М. І. Гриців І. В. Ткач
Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич
І. В. Желєзний Є. А. Усенко
Л. Ю. Кишакевич Н. В. Шевцова
М. В. Мазур