14 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 607/1979/24
провадження № 51- 5010 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 березня 2024 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду
від 24 липня 2024 року,
установив:
У касаційній скарзі захисник просить перевірити судові рішення в касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів (далі - Суд) дійшла висновку, що її подано без додержання приписів зазначеної норми.
Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому саме полягають незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого
(ст. 414 КПК).
Тому особа, яка подає касаційну скаргу, посилаючись на незаконність судових рішень, повинна вказати на конкретні порушення закону, які відповідно
до ст. 438 КПК є підставами для зміни чи скасування судових рішень, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
Водночас, за приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що
не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставами для перегляду судових рішень у касаційному порядку. При розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 березня 2024 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 24 липня 2024 рокуу зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і закрити кримінальне провадження.
Разом із тим, на обґрунтування своїх доводів захисник у скарзі посилається
на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що відповідно до положень ст. 433 КПК не може бути предметом перевірки суду касаційної інстанції, та не зазначає, які конкретно доводи апеляційної скарги сторони захисту, в порушення вимог статей 404, 419 КПК, апеляційний суд належним чином не дослідив, не перевірив, не оцінив чи взагалі залишив поза увагою.
Окрім цього вказує, що суд апеляційної інстанції не дослідив обставини у справі і при цьому не конкретизує, які саме обставини були досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушенням, а також яких порушень норм процесуального закону припустився апеляційний суд у частині дотримання приписів ч. 3 ст. 404 КПК.
Порушуючи питання про скасування оскаржуваних судових рішень через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність захисник у скарзі не зазначає, яка саме норма кримінального закону була застосована судами першої та апеляційної інстанцій неправильно та в чому саме полягає ця неправильність ( ст. 413 КПК).
Усупереч положень п. 5 ч. 2 ст. 427 КПКкасаційна скарга захисника не містить чітких вимог до суду касаційної інстанції.
За правилами ст. 440 КПК суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу та закриває кримінальне провадження.
Захисник у скарзі просить скасувати оскаржувані вирок та ухвалу
і закрити кримінальне провадження, однак не зазначає конкретну підставу, передбачену ст. 284 КПК, для прийняття такого рішення судом касаційної інстанції. Таким чином, ці вимоги захисника є неконкретними і підлягають уточненню.
Також, згідно з ч. 4 ст. 427 КПК, якщо касаційну скаргу подає захисник, до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 50 КПК встановлено, що повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право
на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Проте захисник не додала до касаційної скарги копії свідоцтва про право
на зайняття адвокатською діяльністю.
Упорушення вимог ч. 5 ст. 427 КПК захисник долучила до скарги знеособлені копії судових рішень, що не дозволяє встановити їх точний зміст та позбавляє Суд можливості належним чином перевірити обґрунтованість доводів касаційної скарги.
Указані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
За правилами ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху та надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.
При цьому захиснику слід мати на увазі, що недоліки касаційної скарги, пов'язані
з її змістом, можуть бути усунуті лише шляхом подання нової касаційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 березня 2024 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 24 липня 2024 року щодо ОСОБА_5 залишити без руху і надати їй строк для усунення вказаних недоліків упродовж десяти днів із дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити захиснику, що у разі неусунення недоліків в установлений строк касаційну скаргу буде ї й повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3