14 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 214/7166/23
провадження № 61 -1491Зск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Грушицького А. І.,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», в інтересах якого діє адвокат Цуканова Наталія Володимирівна, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії,
У вересні 2023 року Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль»
(далі - АТ «Криворізька теплоцентраль») подало до суду позов, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за послугу постачання теплової енергії в розмірі 56 326,85 грн, 3% річних, що становить 4 702,79 грн, інфляційні втрати в сумі 16 719,91 грн та плату за абонентське обслуговування
в розмірі 163,86 грн, разом - 77 913,41 грн.
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області рішенням від 25 грудня 2023 року позов задовольнив.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення, що виникла за адресою:
АДРЕСА_1 , за період з 01 жовтня 2013 року до 31 липня 2023 року в розмірі 56 326,85 грн, 3% річних в розмірі 4 702,79 грн, інфляційні втрати в розмірі 16 719,91 грн та плату за абонентське обслуговування в розмірі 163,86 грн.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 09 жовтня 2024 року задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом
Левіцьким 0. М.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 грудня 2023 року скасував, ухвалив нове рішення.
Відмовив АТ «Криворізька теплоцентраль» в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з надання теплової енергії.
Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
05 листопада 2024 року АТ «Криворізька теплоцентраль», в інтересах якого діє адвокат Цуканова Н. В., подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та
у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка
є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної' скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури
у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції,
а потім судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі
№ 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах
з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України Рішенням від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до частини дев'ятої статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться
у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії в розмірі 56 326,85 грн, 3% річних в сумі
4 702,79 грн, інфляційних втрат в розмірі 16 719,91 грн та плати за абонентське обслуговування в розмірі 163,86 грн, що разом становить 77 913,41 грн. Тобто ціна позову станом на 01 січня 2024 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 250 = 757 000 грн).
З огляду на резолютивну частину постанови Дніпровського апеляційного суду
від 09 жовтня 2024 року, вбачається, що зазначена постанова апеляційного суду відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України оскарженню не підлягає.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним
з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду
і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі.
У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого
суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).
Верховний Суд, враховуючи засади змагальності сторін та диспозитивність цивільного судочинства, дослідив та взяв до уваги: ціну та предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін
і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії. Отже, дана справа не
є справою з ціною позову, що перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктами «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення
у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, а тому заявник вважає, що наявні підстави для відкриття касаційного провадження.
Представник АТ «Криворізька теплоцентраль» адвокат Цуканова Н. В. зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для АТ «Криворізька теплоцентраль».
Конституційний Суд України наголосив, що унормування процесуальних відносин
у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток
і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023).
Посилаючись на зазначені обставини, представник АТ «Криворізька теплоцентраль» не навела належних аргументів і не додала до касаційної скарги будь-яких
доказів, які б підтверджували те, що касаційна скарга стосується питання права,
яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, водночас сама по собі вказівка про це в касаційній скарзі, без належного
обґрунтування таких обставин, не свідчить про наявність підстав для розгляду справи в суді касаційної інстанції.
Верховний Суд виходить з того, що фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Наведені заявником обставини не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки посилання в касаційній скарзі на порушення судом норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваним судовим рішенням, та зводяться до переоцінки доказів, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду с правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.
При цьому, саме національний верховний суд, якщо цього вимагає національне законодавство, повинен оцінювати те, чи досягнуто передбачений законодавством поріг ratione valorisдля подання скарги саме до цього суду. Таким чином, в ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять до нього, верховний суд не може бути зв'язаний або обмежений помилками в оцінюванні зазначеного порогу, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Добріч проти Сербії», заяви № 2611 /07 та 15276/07, від 21 червня 2011 року).
Зазначене відповідає Рекомендаціям № Н(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
На підставі викладеного, Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не
є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення
у справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
З огляду на зазначене не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 19,389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів
Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», в інтересах якого діє адвокат Цуканова Наталія Володимирівна, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький