14 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 757/10444/22-ц
провадження № 61-15043ск24
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Офісу Генерального прокурора про відшкодування шкоди, спричиненої органами досудового розслідування,
30 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Печерського районного суду м. Києва
від 01 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду
від 05 жовтня 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали
від 25 червня 2024 року про залишення без руху касаційної скарги, а саме заявник не надав докази отримання оскаржуваної постанови та докази того, що суд апеляційної інстанції, не виконав вимоги статті 272 ЦПК України і не направив заявнику повний текст судового рішення.
11 листопада 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний Суд» направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
05 жовтня 2023 року Київський апеляційний суд ухвалив оскаржувану постанову, датою складення повного тексту постанови вказано 20 жовтня 2023 року.
З інформації Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що загальний доступ до оскаржуваної постанови надано 26 жовтня 2023 року.
ОСОБА_1 разом з касаційною скаргою подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Клопотання обґрунтовано тим, що вперше заявник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою 30 травня 2024 року, яку ухвалою суду від 25 червня 2024 року залишено без руху. Із змістом ухвали Верховного суду від 25 червня 2024 року заявник ознайомився 30 жовтня 2024 року через електронний кабінет, з огляду на зазначене останній не мав змоги вчасно усунути недоліки, зазначені в ухвалі. 27 вересня 2024 року Верховний Суд повернув касаційну скаргу, з якою заявник ознайомився
30 жовтня 2024 року через електронний кабінет.
Також заявник зазначає, що 31 жовтня 2024 року він звернувся до суду касаційної інстанції із заявою про перегляд ухвали Верховного суду
від 27 вересня 2024 року за нововиявленими або виключними обставинами.
Листом Верховного Суду від 05 листопада 2024 року № 2570/0/208/24 було повідомлено його про можливість повторно звернутись до суду, подавши належно оформлену касаційну скаргу разом з заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, із урахуванням тих обставин, внаслідок яких попердню касаційну скаргу було повернуто.
Необхідно відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Печерського районного суду м. Києва
від 01 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду
від 05 жовтня 2023 року., з огляду на таке.
У висновку Верховного Суду в постанові від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23) зазначено, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження, у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 жовтня 2020 року в справі № 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року в справі № 560/14349/23 зазначено, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
З матеріалів касаційного оскарження та Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року повернуто заявнику, оскільки ним не надано докази отримання оскаржуваної постанови та докази того, що суд апеляційної інстанції, не виконав вимоги статті 272 ЦПК України і не направив заявнику повний текст судового рішення.
Встановлено, що ухвалу Верховного Суду від 27 вересня 2024 року
ОСОБА_1 отримав в системі «Електронний суд» 03 жовтня 2024 року.
Отже, повернення поданої заявником касаційної скарги, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, не свідчить про наявність підстав для поновлення пропущеного строку.
Повернення касаційної скарги відбулося із причин, які повністю залежали від заявника, що позбавляє суд можливості оцінювати такі причини пропуску строку в відповідності до висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23).
У зв'язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.
Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Суд роз'яснює, якщо у зазначений строк заявник не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням інших підстав для його поновлення, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
Визнати наведені в клопотанні ОСОБА_1 підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 рокунеповажними.
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко