14 листопада 2024 року
м. Київ
Справа № 703/715/23
Провадження № 61-6802св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - ознайомився з матеріалами справи
за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця), інтереси якої представляє адвокат Ковбаса Олег Станіславович,
на постанову Черкаського апеляційного суду від 8 квітня 2024 року
у справі за позовом скаржниці до ОСОБА_2 (далі - чоловік) про поділ спільного майна подружжя,
за зустрічним позовом чоловіка до скаржниці про поділ спільного майна подружжя та
1. У лютому 2023 року скаржниця звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати квартиру АДРЕСА_1 (далі - квартира) об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнати за нею право власності на 1/2 її частину.
2. У травні 2023 року чоловік звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив стягнути зі скаржниці на його користь 1/2 частину вартості автомобіля марки «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - автомобіль), у розмірі 126 675,00 грн.
3. 7 грудня 2023 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області ухвалив рішення, згідно з яким позов скаржниці задовольнив частково: визнав за нею право власності на 1/2 частину квартири, у задоволенні інших її вимог відмовив; зустрічний позов чоловіка задовольнив: стягнув зі скаржниці на користь чоловіка 126 675,00 грн компенсації вартості 1/2 частини автомобіля; стягнув з позивачки на користь її чоловіка 1 266,75 грн судового збору; стягнув із чоловіка на користь позивачки 3 075 грн судового збору та 5 000 грн витрат на правничу допомогу.
4. 8 квітня 2024 року Черкаський апеляційний суд у межах предмета оскарження прийняв постанову (повний текст складений 15 квітня 2024 року), згідно з якою скасував рішення суду першої інстанції у частині задоволення вимоги скаржниці про визнання за нею права власності на 1/2 частину квартири та в частині стягнення на користь скаржниці 8075 грн судових витрат (3 075 грн судового збору та 5 000 грн витрат на правничу допомогу), ухвалив у частині вказаної вимоги нове рішення про відмову в її задоволенні; у частині витрат на правничу допомогу за зустрічним позовом залишив рішення суду першої інстанції без змін; стягнув зі скаржниці на користь чоловіка 4 612,50 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
5. 9 травня 2024 року адвокат в інтересах скаржниці подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції та вирішити питання про розподіл судових витрат.
6. 20 червня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення тієї ухвали. Скаржниця мала обґрунтувати розмір сплаченого нею судового збору, надати відомості про вартість спірного майна і відповідні документи, а також їхні копії для інших учасників у справі.
7. 10 липня 2024 року адвокат в інтересах скаржниці подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, у якій зазначив, що вартість квартири становить 615 000,00 грн; з урахуванням того, що скаржниця оскаржила постанову апеляційного суду у частині відмови у визнанні права власності на 1/2 частину квартири, розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 6 150,00 грн. На підтвердження вартості квартири надала висновок про вартість об'єкта оцінки (далі - висновок), який склав 8 лютого 2023 року оцінювач ОСОБА_3 . Додала копії заяви та висновку для інших учасників у справі.
8. 12 вересня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою скаржниці на підставі, визначеній в пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
9. Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій і обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, Верховний Суд вважає відсутніми підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 401 ЦПК України. Тому з урахуванням категорії та складності справи призначає справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
10. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться (частина тринадцята статті 7 ЦПК України).
11. У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (частина перша статті 402 ЦПК України).
12. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду звертає увагу на те, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами; у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Керуючись статтями 7, 33, 34, 260, 261, 272, 400, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
призначити справу № 703/715/23 до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко