06 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 757/8091/22-ц
провадження № 61-14511ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про захист честі, гідності, ділової репутації та зобов'язання спростувати недостовірну інформацію,
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України про захист честі, гідності, ділової репутації та зобов'язання спростувати недостовірну інформацію.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02 травня 2024 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 26 вересня
2024 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
28 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Северин Я. В. засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У частині першій статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає
пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме суди застосували норми матеріального права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 грудня 2020 року у справі № 484/2781/19, від 14 лютого 2024 року у справі № 754/6964/21, від 20 листопада 2019 року у справі № 757/34493/15.
Також заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності позивача, який належним чином не повідомлений про дату, час і місце судового засідання(пункт 4 частини другої статті 389, пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).
Крім цього, заявник вказує, що апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу позивача під час повітряної тривоги та без участі представника позивача, хоч остання була повідомлена про час, дату та місце слухання справи, однак була позбавлена можливості прибути вчасно на засідання, у зв'язку з тим, що в цей день безупинно лунали повітряні тривоги: з 09:59 по 10:34, з 10:48 по 11:16, з 11: 36 по 12:10.
Також заявник вважає, що суди, порушивши норми процесуального права, не дослідили зібрані у справи докази, а саме спірне висловлювання представника відповідача (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 260, 389, 390, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 травня
2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року.
Витребувати із Печерського районного суду міста Києва цивільну справу № 757/8091/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про захист честі, гідності, ділової репутації та зобов'язання спростувати недостовірну інформацію.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська