Іменем України
12 листопада 2024 року м. Чернігів справа № 927/592/24
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали позовної заяви
за позовом Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (код 22815333) 14000, м. Чернігів, вул. Гонча, 40
до фізичної особи - підприємця Біди Ігоря Федоровича (РНОКПП НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про стягнення 35 435 грн 52 коп.
за участі представників сторін:
від позивача: Сиводід О.П. - адвокат, дов. від 06.12.2023 № 43.1/10085/01-14
відповідача: Підгорний К.Є. - адвокат (ордер серії СВ № 1094076 від 14.07.2024)
В судовому засіданні 12.11.2024, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
24 червня 2024 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» до фізичної особи-підприємця Біди Ігоря Федоровича про стягнення 35 435,52 грн вартості безобліково спожитої електричної енергії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо безоблікового споживання електричної енергії.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.07.2024 постановлено:
прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;
здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження;
призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 30 липня 2024 року;
встановити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;
встановити процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву; для подання відповідачем заперечення - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
23.07.2024, у встановлений судом процесуальний строк (документ сформований в системі 22.07.2024 та з урахуванням правил обчислення процесуальних строків), через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив від 22.07.2024 на позовну заяву, яким відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує, що дійсно між ним та позивачем існують договірні відносини (Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 23-4020-РУ від 01.02.2019); також відповідач підтверджує той факт, що за умовами Договору (з урахуванням Додатку № 2 (Паспорт точки розподілу електричної енергії)) однією із точок розподілу електричної енергії зазначено будмайданчик за адресою: м. Чернігів, вул. Берегова; іншою точкою розподілу електричної енергії є кафе за адресою: м. Чернігів, пляж «Золотий берег».
Місцем встановлення вузла обліку електричної енергії об'єкту будмайданчик за адресою: м. Чернігів, вул. Берегова, є щитова, а об'єкту кафе за адресою: м. Чернігів, пляж «Золотий берег» є РУ-0,4 кВ КТП-638 (Додаток № 3 до Договору (Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії)).
04.09.2019 Чернігівським МЕМ АТ «Чернігівобленерго» складено акт № 051351 технічної перевірки / контрольного огляду / збереження пломб вузла обліку електроустановок ФОП Біда І.Ф. будмайданчик, м. Чернігів, вул. Берегова, у якому зазначено, що на захисній панелі (оргскло) встановлено пломби С52849825 та С52849826.
За доводами позивача 21.12.2022 в ході проведення перевірки засобів комерційного обліку електричної енергії відповідача, представниками АТ «Чернігівобленерго» виявлено відсутність пломби оператора системи розподілу № С52849826, яка була встановлена на захисній панелі вузла обліку відповідача, а пломба С52849825 - зірвана (Акт про порушення № 172036 від 21.12.2022).
Однак відповідач не визнає той факт, що станом на 21.12.2022 вказані вище пломби були відсутні та/або зірвані, з огляду на його недоведеність належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
При цьому, відповідач вказує, що, на його думку, з урахуванням положень Правил роздрібного ринку електричної енергії та Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затверджених Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 та № 311, а також умов укладеного між сторонами Договору, встановлення факту порушення споживачем ПРРЕЕ та визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи виключно на підставі двостороннього акта про порушення, складеного у порядку, визначеному ПРРЕЕ, а тому двосторонній акт про порушення, складений у порядку, визначеному ПРРЕЕ, є єдиним допустимим доказом, який може підтверджувати обставину порушення споживачем ПРРЕЕ, та єдиною передбаченою законодавством підставою для визначення оператором системи обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
Натомість наданий позивачем примірник Акту про порушення № 172036 від 21.12.2022 відповідач вважає таким, складання якого відбулось з численними грубими порушеннями норм чинного законодавства України, а саме:
в Акті про порушення № 172036 від 21.12.2022 вказано про те, що цей акт складений інспекторами ГТА Куриленко Дмитром Сергійовичем та ОСОБА_1 за участі представника споживача ОСОБА_2 .
Однак, відповідач вказує, що ані станом на 21.12.2022, ані станом на будь-яку іншу дату, ОСОБА_2 представником ФОП Біда І.Ф. не являвся та не являється, що підтверджується відсутністю договору, закону, акту органу юридичної особи та будь-яких інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства, згідно яких дана особа є або коли-небудь була представником відповідача; будь-якого належного ФОП Біда І.Ф. рухомого або нерухомого майна ОСОБА_2 , як про це стверджується в акті про порушення, станом на 21.12.2022 не орендував, що підтверджується відсутністю укладеного між ним, як орендарем, та відповідачем, як орендодавцем, відповідного договору оренди.
Таким чином, громадянин ОСОБА_2 , будь-яких співробітників АТ «Чернігівобленерго», зокрема інспекторів ГТА Куриленка Д.С. та ОСОБА_1 , для проведення контрольного огляду або технічної перевірки засобів обліку електричної енергії за адресою АДРЕСА_2 не допускав, оскільки не мав на те жодних прав та повноважень.
В свою чергу, ФОП Біда Ігор Федорович, ані під час проведення вказаного вище контрольного огляду або технічної перевірки, ані під час складання акту про порушення особисто присутнім не був.
Також відповідач зауважує, що у акті про порушення відсутні будь-які дані про посвідчення особи ОСОБА_2 , зокрема, не зазначено, ані його паспортних даних, ані його місця реєстрації, ані будь-якої іншої інформації, яка може вказувати про посвідчення цієї особи та її ідентифікацію.
Крім того, відповідач зазначає, що Акт про порушення № 172036 від 21.12.2022 йому на підпис ніхто і ніколи не надавав, підписати його не пропонував; перед складанням акту про порушення позивач не попереджав відповідача про необхідність його складання, не запрошував взяти участь у його складанні, не повідомляв про право внесення пояснень та зауважень до нього, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Щодо посилання позивача на відеофіксацію факту подання представнику відповідача на підпис Акту та відмови останнього від підпису відповідач вказує, що на відповідному відео не вбачається, що на момент складання Акту були присутні саме два співробітники АТ «Чернігівобленерго» ( ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ), ані пред'явлення ними своїх службових посвідчень, ані допуск їх ОСОБА_2 на об'єкт (територію) споживача для проведення огляду або перевірки, ані надання на підпис примірника Акту повністю заповненого.
На підтвердження наведених вище обставин відповідачем надана заява свідка від 23.07.2024 з поясненнями ОСОБА_2 щодо обставин перевірки та фіксування її результатів.
Також відповідач вказує, що всупереч приписам п. 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, які передбачають строк розгляду Акту в 60 календарних днів від дня його складення, останній був розглянутий відповідною комісією через 77 днів від дня його складення (Протокол від 08.03.2023 № 3814), а тому він підлягає визнанню недійсним та скасуванню.
З наведених вище причин відповідач вважає, що Акт не може бути ані доказом порушення з його боку Правил роздрібного ринку електричної енергії, ані підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
Крім того, відповідач вказує, що положення п.п. 8 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачають обов'язок споживача забезпечувати збереження і цілісність розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування, установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні).
Натомість з умов Договору вбачається, що місцем встановлення вузла обліку електричної енергії об'єкту будмайданчик за адресою м. Чернігів, вул. Берегова, є щитова; в свою чергу, щитова будмайданчика за адресою АДРЕСА_2 знаходиться на відкритій території, а тому можливість підійти до неї та щось із нею зробити має будь-яка особа; тобто щитову встановлено поза межами території та/або об'єкту (приміщення) відповідача.
Окремо в обґрунтування своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог відповідач посилається на існування форс-мажорних обставин та вказує, що 24.02.2022 розпочалася широкомасштабна збройна агресія російської федерації проти України; військами російської федерації було окуповано частину території Чернігівської області, здійснювались обстріли та бомбардування території міста Чернігів та Чернігівської області.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває й донині.
Згідно п. 2.9 Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, усю територію Чернігівської області у період з 24.02.2022 по 03.04.2022 віднесено до території активних бойових дій.
На підставі наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 13.03.2022 № 84, від 30.03.2022 № 101, від 01.04.2022 № 102, від 30.04.2022 № 125, від 02.06.2022 № 157 Чернігівську область у період з 24.02.2022 по 31.05.2022 віднесено до району ведення воєнних (бойових) дій, що підтверджується листом Чернігівської обласної державної адміністрації від 23.09.2022 № 01-04-02/5603.
Внаслідок окупації військами російської федерації частини території Чернігівської області, обстрілів та бомбардувань ними території м. Чернігів та Чернігівської області, вимушеної евакуації працівників у більш безпечні регіони України та за кордон, відсутності у м. Чернігові електричної енергії, води, опалення, мобільного зв'язку, Інтернету, можливості придбання необхідної для роботи закладів громадського харчування сировини, запровадження комендантської години ведення відповідачем власної підприємницької діяльності та виконання пов'язаних із цією діяльністю господарських зобов'язань було неможливо; наведені обставини є загальновідомими.
На території пляжу «Золотий берег», а також на косі між річкою Стрижень та затоном Стрижень у лютому - березні 2022 року були розташовані підрозділи Збройних Сил України, які вели артилерійський вогонь з великокалиберних гармат у східному напрямку. У відповідь на це територія пляжу «Золотий берег» та коси обстрілювалась військами російської федерації з систем залпового вогню.
Знаходитися на вказаній території, а тим більше вести на ній яку-небудь підприємницьку діяльність та виконувати будь-які зобов'язання покладені на відповідача Правилами роздрібного ринку електричної енергії та укладеним між сторонами Договором, у т.ч. забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів було неможливо.
26.07.2024, у встановлений судом процесуальний строк, до Господарського суду Чернігівської області надійшла відповідь від 25.07.2024 № 84 на відзив, зі змісту якої вбачається, що позивач не погоджується з аргументами та заперечення відповідача з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.
В обґрунтування своєї позиції позивач вказує, що за існування незгоди з порядком проведення відповідної перевірки та складеним за її результатами Акту відповідач не був позбавлений можливості оскаржити відповіді дії товариства та Акт, однак відповідні дії відповідачем вчинені не були (крім того, відповідач та/або його представник, за участі якого відбувалась перевірка, не був позбавлений можливості внести до Акту зауваження у т.ч. і щодо наявності/відсутності у нього повноважень діяти від імені споживача, або надати обґрунтовану відмову від його підпису), а тому Акт є дійсним, а відображені в ньому відомості - такими, що відповідають фактичним обставинам справи.
При цьому, факт встановлення на об'єкті відповідача відповідних пломб зафіксований Актом про опломбування № 051351 від 04.09.2019, заперечення проти цього з боку фізичної особи-підприємця Біди І.Ф. відсутні.
Відсутність та пошкодження цілісності пломб є порушенням з боку відповідача як споживача Правил роздрібного ринку електричної енергії та підставою для донарахування вартості необлікованої електроенергії на підставі п. п. 2 п. 8.4.2. та п. 8.4.10 Правил.
Щодо особи, яка допустила інспекторів до проведення перевірки на об'єкт відповідача, позивач зазначає, що п. 8.2.5 Правил визначено коло осіб, у присутності яких оформлюється відповідний акт про порушення та коло осіб, якими такий акт про порушення підписується: зокрема, ними можуть бути інші особи, які допустили представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (абз. 1, 8 п. 8.2.5 Правил (аналогічна за змістом норма міститься в п. 6.5.13 Кодексу комерційного обліку електричної енергії)).
Оскільки особа, яка допустила до перевірки представників позивача - Павло Карпенко знаходився на об'єкті відповідача, мав доступ до закритих приміщень та допустив інспекторів до перевірки (чого не може зробити неуповноважена особа), то Акт про порушення № 172036 від 21.12.2022 відповідає положенням п. 8.2.5 Правил та п. 6.5.13 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, як такий, що складений у присутності уповноваженого представника відповідача/особи, яка допустила до перевірки, як того і вимагають Правила; крім того, при проведенні перевірки ОСОБА_2 не вчиняв жодних дій, які б підтверджували, що інспектори проводили перевірку всупереч його волі, не викликав поліцію та не зазначав на незаконність дій зі сторони позивача, а навпаки дзвонив особисто відповідачеві та повідомляв останнього про те, що на його об'єкті проводиться перевірка.
Щодо відсутності в Акті ідентифікаційних даних Павла Карпенка (паспортні дані, відомості про місце реєстрації) позивач вказує, що Правила (в редакції на дату його складання) не містили обов'язку зазначати у Акті документ, за яким відбулось встановлення особи.
Щодо зауважень відповідача з приводу відеофіксації перевірки позивач вказує, що жодним нормативним актом взагалі не передбачений обов'язок відеофіксації перевірки; натомість Правила (в редакції на дату його складання) передбачали право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.
Також позивач вважає хибним твердження відповідача стосовно пропуску товариством строку для розгляду акту про порушення, оскільки абз. 7 п. 8.2.6 Правил (в редакції на дату складання Акту) передбачав можливість вважати його недійсним та таким, що підлягає скасуванню у випадку, якщо він не буде розглянутим протягом 90 календарних днів від дня його складення.
При цьому, відповідно до п. 7 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.04.2022 № 393 «Про врегулювання деяких питань на роздрібному ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» строки, визначені абзацами шостим та сьомим пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, зупиняються на час дії цієї постанови.
Пунктом 9 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.04.2022 № 393 визначено, що вона набирає чинності з дня її прийняття та діє протягом періоду дії в Україні воєнного стану та впродовж 90 днів після припинення чи скасування воєнного стану.
Таким чином, Акт про порушення № 172036 від 21.12.2022 розглянутий позивачем у строки, визначені приписами законодавства та є дійсним.
Також позивач вважає хибним твердження відповідача стосовно того, що земельна ділянка, на якій розташована щитова, знаходиться на відкритій території, а тому підійти до неї та щось із нею зробити може будь-яка особа.
При цьому, позивач вказує, що наявні в матеріалах справи письмові докази (у т.ч. укладений між сторонами Договір) підтверджують той, факт, що вузол обліку (щитова) є власністю відповідача, дана обставина останнім не заперечується.
04.09.2019 представниками позивача на об'єкті відповідача, за його присутності, проведено технічну перевірку та пломбування вузла обліку, про що складено Акт технічної перевірки та збереження пломб № 051351 від 04.09.2019; вказаним актом зафіксовано факт встановлення на об'єкті відповідача пломб та індикаторів магнітного поля, у т.ч. пломби № С 52849826, яка була встановлена на захисній панелі (оргскло) вузла обліку, що унеможливлювала доступ до дооблікових струмоведучих частин; крім того, згідно з даним актом відповідач прийняв на відповідальне збереження всі пломби, індикатори, встановлені на вказаних у ньому засобах обліку і на перерахованому устаткуванні та несе повну відповідальність згідно чинного законодавства України саме за несанкціонований доступ до приладів і ланцюгів обліку, втручання у роботу обліку електроенергії, порушення цілісності пломб та пломбувального матеріалу, пошкодження приладів обліку; акт підписаний особисто відповідачем та представником товариством без жодних зауважень та заперечень.
Посилання відповідача на форс-мажорні обставини позивач вважає недоречними, оскільки за умовами укладеного між сторонами Договору, відповідач мав надати докази на підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між обставиною (подією) і неможливістю виконання конкретних зобов'язань, а також докази повідомлення товариства про початок, тривалість та вірогідну дату припинення дії обставин непереборної сили; за відсутності відповідних доказів відповідач не має права посилатись на відповідні форс-мажорні обставини як на підставу неможливості виконання взятих на себе зобов'язань щодо збереження цілісності пломб.
В судовому засіданні 30.07.2024 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 12.09.2024 на 09:00.
Сторони належним чином (під розписку) були повідомлені про дату, час та місце проведення даного судового засідання.
05.08.2024 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшли заперечення від 04.08.2024 відповідача, якими останній підтвердив свою думку щодо заявлених позовних вимог, викладену у відзиві на позовну заяву.
Додатком до даної заяви по суті справи є нотаріально посвідчена заява свідка ОСОБА_2 .
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.09.2024 постановлено призначити судове засідання на 25 вересня 2024 року.
Постановляючи ухвалу від 12.09.2024 суд виходив з того, що 12.09.2024 о 08:48 в мережі Інтернет (Telegram-канал "Суспільне Чернігів") з'явилось повідомлення про оголошення повітряної тривоги в Чернігівській області, яка тривала до 09:53.
Згідно наказу голови Господарського суду Чернігівської області від 12.07.2022 № 24-од, з метою забезпечення вимог цивільного захисту населення під час повітряної тривоги, зобов'язано суддів та працівників суду під час оголошення повітряної тривоги здійснювати евакуацію із залишенням приміщення суду до безпечного місця розташування; встановлено, що в разі оголошення повітряної тривоги під час проведення судового засідання, таке засідання має негайно припинятися; крім того, організовано службу судових розпорядників щодо додаткового оповіщення голосом всіх працівників суду та відвідувачів стосовно повітряної тривоги та місця можливої евакуації.
Враховуючи даний факт та вищезгаданий наказ голови суду, призначене на 12.09.2024 на 09:00 судове засідання по даній справі не проводилось; даний факт підтверджується також Актом від 12.09.2024 № 121-24 щодо оголошення повітряної тривоги.
В судовому засіданні 25.09.2024 та 11.10.2024 оголошено перерву до 11.10.2024 та до 30.10.2024 відповідно.
Однак, враховуючи перебування судді Сидоренка А.С. у період з 30.10.2024 по 31.10.2024 включно у відпустці, призначене на 30.10.2024 судове засідання не відбулось, про що сторони були повідомлені в телефонному режимі.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.11.2024 постановлено призначити судове засідання на 12 листопада 2024 року.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Чернігівобленерго» зареєстроване як суб'єкт господарювання 18.04.2017, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 13261020000001199. Основний вид економічної діяльності 35.13 Розподілення електроенергії.
Згідно постанови від 13.11.2018 № 1434 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про видачу ПАТ «Чернігівобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом», зокрема, видано Публічному акціонерному товариству «Чернігівобленерго» (код ЄДРПОУ 22815333) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Чернігівської області та м. Славутич Київської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго», та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством).
Згідно Статуту Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (нова редакція), затвердженого загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (протокол № 18 від 27.12.2023) товариство по всьому майну, правам та обов'язкам є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго», яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Чернігівобленерго», яке, у свою чергу, є правонаступником Державного енергетичного підприємства та Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Чернігівобленерго».
Біда Ігор Федорович зареєстрований в якості суб'єкта господарювання 04.05.2001, про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за № 20640170000017909. Основний вид економічної діяльності: діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.
Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 173-175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
01.01.2019 шляхом підписання Заяви-приєднання між Акціонерним товариством «Чернігівобленерго» (Оператор системи розподілу) та фізичною особою-підприємцем Бідою Ігорем Федоровичем (Споживач) укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 238230402019 (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 6.2, 7.1, 8.6, 8.7, 8.9, 11.1) цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (надалі - Споживач) як послуги Оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 641 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднанням, що є додатком 1 до цього Договору.
Умови Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312, та є однаковими для всіх споживачів.
Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об'єктом споживача, який є Додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи.
Відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об'єкті (об'єктах) споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в додатку 3 до цього Договору.
Споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечити належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів.
Оператор системи має право, зокрема, вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією; надавати споживачу, який є власником засобу вимірювання, обґрунтовані вимоги щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів.
У разі порушення розрахункового обліку з вини Споживача Споживач сплачує Оператору системи вартість необлікованої електричної енергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ.
Споживач не несе відповідальності перед Оператором системи відповідно до вимог підпунктів 8.5 та 8.6 цієї глави Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Оператора системи або внаслідок дії обставин непереборної сили.
У разі виявлення однією із Сторін порушень умов Договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох Сторін у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.
Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу Сторону про необхідність складення акту. Сторона, яка здійснила таке порушення, не може без поважних причин відмовитись від складення та підписання відповідного акту.
Цей Договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
В Паспорті точки розподілу електричної енергії (Додаток № 2 до Договору) вказано адреси об'єктів відповідача:
кафе, м. Чернігів, пляж «Золотий берег»; ступінь напруги, кВ/схема живлення за точкою розподілу (основна / резервна) - 10/осн; приєднана потужність за точкою розподілу (кВА, кВт) - 100; дозволена потужність - 92 кВт; категорія надійності струмоприймачів (І, ІІ, ІІІ) - ІІІ; встановлені запобіжники чи запобіжні автомати типу: главний рубильник, напруга - 0,4 кВ, струм - 250 А;
будмайданчик, м. Чернігів, вул. Берегова, ступінь напруги, кВ/схема живлення за точкою розподілу (основна / резервна) - 0,4/осн; приєднана потужність за точкою розподілу (кВА, кВт) - 48; дозволена потужність - 48 кВт; категорія надійності струмоприймачів (І, ІІ, ІІІ) - ІІІ; встановлені запобіжники чи запобіжні автомати типу: автоматичний вимикач, напруга - 0,4 кВ, струм - 40 А.
У відповідності до п. 1, 5 Актів розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (Додатки №№ 6, 6.1 до Договору) Споживач несе відповідальність за технічний стан та безпечну експлуатацію наступного електрообладнання:
1) КЛ-10 кВ від РУ-10 кВ ТП-444 до КТП-638; КТП-638, електрообладнання об'єкту Споживача,
до переліку об'єктів Споживача входить кафе, пляж «Золотий берег», дозволена потужність 92 кВт, категорія надійності - третя;
2) КЛ-0,4 кВ від РУ-0,4 кВ КТП-532; КТП-638 до об'єкту, електрообладнання об'єкту Споживача,
до переліку об'єктів Споживача входить будмайданчик, вул. Берегова, між р. Стрижень та затоном Стрижень, дозволена потужність 48 кВт, категорія надійності - третя.
Актом № 051351 від 04.09.2019 технічної перевірки/контрольного огляду/збереження пломб вузла обліку, встановленого на об'єкті ФОП Біда І.Ф. - будмайданчик, м. Чернігів, вул. Берегова, зафіксований факт встановлення на відповідному об'єкті на захисній панелі (оргскло) пломб № С 52849825 Гарант та № С 52849826 Гарант.
Як вбачається із Акту про порушення № 172036, даний акт був складений 21.12.2022 о 17:22 год за участі двох уповноважених осіб позивача та особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача:
Перевіркою на будмайданчику (кафе) ФОП Біда Ігор Федорович (м. Чернігів, вул. Берегова) було встановлено порушення «п.п. 8 п. 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме зірвано пломби Оператора системи розподілу із захисного оргскла ВРП-0,4 кВ.»
В п. 2 Акту про порушення № 172036 вказано, що «захисне оргскло ВРП-0,4 кВ, 1 шт, С 52849825 - зірвана, ще 1 шт. - відсутня і зірвана; …»
В п. 10 Акту про порушення № 172036 вказано, що зірвана пломба № С 52849825 була вилучена та укладена в пакет, який опломбований пломбою № С 72880477 та вилучений представниками Оператора системи; Акт про пломбування 21.12.2022 № 050024.
Акт про порушення № 172036 з боку Оператора системи був підписаний інспекторами Куриленком Д.С. та Сільченком Я.В.
З боку Споживача Акт про порушення № 172036 уповноваженою особою, (особою, що допустила представників Оператора системи до перевірки) підписаний не був у зв'язку з відмовою від вчинення відповідної дії, що було зафіксовано відеофіксацією.
Також Споживачу «роз'яснено його право внести зауваження та заперечення до акту, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати без зауважень та пропозицій.»
Під час складання Акту про порушення № 172036 проводились фото- і відеофіксація. Факт зриву пломб Оператора системи підтверджується також відеозаписом, наданим позивачем.
12.01.2023 (фіскальний чек від 12.01.2023, накладна № 0504525498814 від 12.01.2023) позивач на адресу відповідача (вказану ним у Договорі) направив повідомлення (лист від 27.12.2022 № 57/57/5578/01-13) про те, що Акт про порушення № 172036 буде розглянутий на засіданні комісії, яке відбудеться 25.01.2023 о 14 год. 00 хв. за адресою м. Чернігів, вул. Ціолковського, 20, адмінбудівля; одночасно відповідачу був направлений другий примірник Акту про порушення № 172036; крім того, відповідач був повідомлений про те, що у разі його неявки засідання комісії відбудеться без його участі.
Дане відправлення отримане відповідачем не було (інші причини) (витяг з офіційного сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень).
Згідно Протоколу № 3682 від 25.01.2023 засідання комісії апарату управління АТ «Чернігівобленерго» з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії комісія вирішила перенести засідання з розгляду Акту про порушення № 172036 від 21.12.2022 на 15 лютого 2023 року (як вказує в позовній заяві позивач відповідне рішення прийнято комісією з огляду на неявку відповідача).
30.01.2023 на адресу відповідача (вказану ним у Договорі) позивачем було направлено повідомлення (від 26.01.2023 № 57/57/309/01-13) про те, що Акт про порушення № 172036 буде розглянутий на засіданні комісії, яке відбудеться 15.02.2023 о 14 год. 00 хв. за адресою м. Чернігів, вул. Ціолковського, 20, адмінбудівля; одночасно відповідачу був направлений другий примірник Акту про порушення № 172036; крім того, відповідач був повідомлений про те, що у разі його неявки засідання комісії відбудеться без його участі.
15.02.2023 (Протокол № 3742 від 15.02.2023) комісією апарату управління АТ «Чернігівобленерго» з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії прийнято рішення у відповідності до вимог п. 8.2.6 ПРРЕЕ розглянути Акт про порушення № 172036 від 21.12.2022 на комісії, яка відбудеться 08 березня 2023 року, тобто по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу повідомлення про розгляд акту. Приймаючи відповідне рішення комісія врахувала той факт, що запрошення на її проведення, яке було направлено рекомендованим листом 30 січня 2023 року, споживачем не отримано.
Згідно Протоколу № 3814 від 08.03.2023 засідання комісії апарату управління АТ «Чернігівобленерго» з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії комісією за результатами розгляду матеріалів Акту про порушення № 172036 від 21.12.2022 вирішено провести розрахунок необлікованої електричної енергії за актом про порушення на підставі п. 8.4.10 ПРРЕЕ; обсяг нарахування становить 5616 кВтг на суму 35 435,52 грн.
16.03.2023 примірники вказаного вище Протоколу № 3814 від 08.03.2023, розрахунку вартості безобліково спожитої електричної енергії по акту про порушення ПРРЕЕ № 172036 від 21.12.2022 ФОП Біда І.Ф., а також рахунку № 8191032682287 від 08.03.2023 за березень 2023 року були направлені супровідним листом від 16.03.2023 № 57/57/1049/01-13 на адресу відповідача, вказану ним у Договорі; надалі перелічені документи були отримані під підпис особисто відповідачем 04.05.2023.
Несплата відповідачем вартості безобліково спожитої електричної енергії стала підставою для звернення позивача до суду для захисту свого порушеного права.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного:
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначаються Законом України «Про ринок електричної енергії». Цей Закон також регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності;
розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.
Статтями 45, 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором. Відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії регулюються оператором системи розподілу із споживачем у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, на договірних засадах.
Частиною 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що споживач зобов'язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Відповідно до ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо; несанкціоноване втручання в роботу об'єктів електроенергетики.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі - Правила, тут і далі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (п. 1.1.1 глави 1.1 розділу І Правил).
У відповідності з п. 2.1.1 глави 2.1 розділу ІІ Правил результатом розподілу (передачі) електричної енергії на роздрібному ринку є забезпечення можливості отримання відповідним суб'єктом роздрібного ринку електричної енергії необхідного обсягу електричної енергії та рівня електричної потужності із забезпеченням параметрів якості електропостачання, які відповідають установленим стандартам, та категорії надійності електрозабезпечення відповідно до договору в точках приєднання електроустановок учасників роздрібного ринку. Відповідно до договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що укладаються зі споживачем та електропостачальником відповідно до цих Правил, оператор системи передачі згідно з Кодексом системи передачі та оператори систем розподілу згідно з Кодексом систем розподілу здійснюють, відповідно, передачу та розподіл електричної енергії на роздрібному ринку в точку розподілу до електроустановки споживача на території діяльності відповідного оператора системи.
Пунктами 2.3.1 - 2.3.4 глави 2.3 розділу ІІ Правил передбачено, що на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку.
Для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.
Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами. Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проєктних рішень.
Відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Пунктом 5.5.5 глави 5.5 розділу V Правил на споживача електричної енергії покладені обов'язки, зокрема:
забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування (п.п. 8 п. 5.5.5);
не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача (п.п. 20 п. 5.5.5).
Основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов'язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об'єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії, врегульовані Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 311 (надалі - Кодекс, тут і далі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 5.16.1 - 5.16.3, 5.16.9, 5.16.11, 5.16.15, 5.16.21 глави 5.16 «Пломбування/розпломбування вузлів обліку» розділу V Кодексу з метою запобігання несанкціонованому втручанню та доступу до елементів або функції настроювання ЗВТ у складі вузла обліку за результатами технічної перевірки такі ЗВТ та вузол обліку пломбують.
Лічильники мають бути опломбовані на затискній клемній кришці пломбою оператора системи.
Пломби з тавром оператора системи мають бути встановлені також (за можливості) на кришках, боксах та інших пристроях вузла обліку та дооблікових колах, які закривають:
1) первинні та вторинні (після вимірювальних трансформаторів) дооблікові кола живлення ЗВТ;
2) кришки важелів та кнопок управління комутаційних апаратів і захисних автоматичних вимикачів, встановлених у колах вимірювальних трансформаторів;
3) двері комірок вимірювальних трансформаторів напруги;
4) клемні кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, апаратних інтерфейсах зв'язку ЗВТ;
5) клемні кришки, встановлені у дооблікових силових колах комутаційних апаратів та захисних автоматичних вимикачів;
6) відкриті дооблікові силові кола живлення;
7) усі інші місця доступу до сигнальних і відкритих дооблікових струмоведучих частин.
Первинне пломбування ЗВТ та пристроїв вузла обліку (при першому введенні вузла обліку в облік) здійснюється за рахунок замовника улаштування вузла обліку.
Розпломбування та наступне опломбування вузла обліку та/або його облікових кіл здійснюється стороною, що встановила відповідні пломби та/або індикатори, за рахунок ініціатора розпломбування. У разі пошкодження пломб (пломбувального матеріалу) з причин, які не залежали від сторони, що відповідає за їх збереження (вплив природніх факторів, закінчення терміну експлуатації, результат дії надзвичайної ситуації тощо), повторне опломбування здійснюється за рахунок сторони, що встановила відповідні пломби.
Після пломбування/розпломбування ЗВТ та пристроїв ВОЕ на об'єкті складається акт пломбування/розпломбування, що підтверджує факт установлення/зняття пломб та індикаторів на/у ЗВТ (зокрема передбачених виробником ЗВТ), відповідність їх стану (неспрацьований/спрацьований), а також передачі встановлених ЗВТ та інших складових ВОЕ, пломб та індикаторів на збереження. Акт пломбування/розпломбування має також містити інформацію про місце кожної пломби/індикатора, найменування суб'єкта, який встановлює/знімає пломбу/індикатор, і суб'єкта, відповідального за збереження та цілісність пломби/індикатора.
Власник ЗВТ та інших пристроїв вузла обліку та/або суб'єкт господарювання, на території (у приміщенні) якого встановлені ЗВТ, зобов'язані надавати уповноваженим представникам заінтересованих осіб, які мають право на пломбування ЗВТ та пристроїв вузла обліку, необхідний регламентований доступ до ЗВТ та пристроїв вузла обліку, зокрема для проведення перевірки цілісності пломб та пломбувального матеріалу, встановлених на ЗВТ та пристроях вузла обліку.
Згідно п. 6.4.1, 6.4.2 глави 6.4 розділу VІ Кодексу учасники ринку та споживачі несуть відповідальність відповідно до законодавства за використання електричної енергії без приладів обліку (якщо використання приладів обліку обов'язкове) або вплив на роботу ЗКО, пошкодження ЗКО, пошкодження або зрив установлених на них пломб, пломбувального матеріалу та індикаторів, порушення схеми комерційного обліку чи в будь-який інший спосіб, що має явні або підтверджені результатами експертизи ознаки втручання в роботу ЗКО.
У разі виявлення факту втручання в роботу ЗКО та/або обладнання вузла обліку та/або інших ознак розкрадання електричної енергії (зовнішнього пошкодження, несправності або відсутності ЗКО, зриву, відсутності або пошкодження пломб, пломбувального матеріалу та індикаторів, спрацювання індикаторів, порушення форми магнітної суспензії індикаторів, виявлення позаоблікових підключень або підключень, які можуть призвести до викривлення результатів вимірювання та/або комерційного обліку електричної енергії тощо) особа, яка це виявила, має негайно повідомити про це оператора системи та ВТКО, а також, у разі потреби, Національну поліцію України (у разі виявлення фактів розкрадання електричної енергії, крадіжки або пошкодження ЗКО або іншого обладнання вузлів обліку тощо) у порядку, встановленому законодавством. Водночас ВТКО повинна повідомити відповідних ППКО, оператора системи та електропостачальника про виявлені факти.
У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, мережами якого передається/розподіляється електрична енергія споживачу, порушень цього Кодексу або Правил роздрібного ринку, зокрема фактів безоблікового споживання електричної енергії, пошкодження чи зриву пломб, пломбувального матеріалу та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, або пошкодження відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження ЗКО, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення відповідно до Правил роздрібного ринку (п. 6.5.13 глави 6.5 розділу VІ Кодексу).
При цьому, за змістом п.п. 53 п. 1.2.1 глави 1.2 розділу І Кодексу, під пошкодженням пломб (індикаторів) розуміється відсутність чи пошкодження цілісності пломб та/або індикаторів, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломби (дріт, кордова нитка тощо), гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, зокрема відсутність чи пошкодження пломб з відбитками тавр про повірку, чи підтверджений факт підробки (фальсифікації) пломби за умови наявності акта про пломбування (іншого документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).
Порядок розгляду звернень, скарг, претензій та актів про порушення Правил встановлений в їх розділі VІІІ.
Так, п. 8.2.4 - 8.2.6 глави 8.2 розділу VІІІ Правил визначено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу:
меж балансової належності;
перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;
номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;
фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті. Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень. Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі. Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.
На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну. Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Як вже було вказано вище фактично заперечення відповідача проти позову зводяться до його не згоди з порядком проведення перевірки та оформлення Акту про порушення № 172036.
Так, зокрема, відповідач заперечує стосовно того, що особа ( ОСОБА_2 ), в присутності якої проводилась перевірка, є уповноваженою діяти від його імені; крім того, особу ОСОБА_2 не було ідентифіковано: в Акті про порушення № 172036 відсутні будь-які дані про посвідчення особи, у т.ч. паспортні дані, місце реєстрації тощо.
Однак з огляду на практику Верховного Суду, відображену, зокрема, в постанові від 03.08.2021 у справі № 910/5998/20 за відсутності визначення, зокрема, ПРРЕЕ, поняття "інша особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи)", наведене у підпунктах 1, 8 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, такою особою слід вважати особу, яка: має доступ до електрифікованої споруди, частини електрифікованої споруди, сукупності електрифікованих споруд на одній території, що належить на праві власності або користування споживачу, або має доступ до території, на якій розміщено електрифікована споруда, частина електрифікованої споруди, сукупність електрифікованих споруд, що належить на праві власності або користування споживачу; має можливість допуску представників оператора системи до електрифікованої споруди, частини електрифікованої споруди, сукупності електрифікованих споруд на одній території, що належить на праві власності або користування споживачу, або до території, на якій розміщено електрифікована споруда, частина електрифікованої споруди, сукупність електрифікованих споруд, що належить на праві власності або користування споживачу, для проведення перевірки; таку особу встановлено за документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо цієї особи.
При цьому, ПРРЕЕ не передбачено обов'язку зазначати у акті про порушення документ, за яким відбулось встановлення особи.
Таким чином, перевірка може бути проведена в присутності особи, яка має доступ до об'єкту споживача та допустила перевіряючих; оскільки фактично 21.12.2022 перевірка була проведена, це означає, що ОСОБА_2 мав доступ як до відповідного об'єкту споживача, так і безпосередньо до приладу обліку, тобто є іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки. При цьому, докази, які би свідчили про вчинення вказаною фізичною особою дій, спрямованих на недопуск до перевірки представників позивача, або її не згоду з тими чи іншими діями перевіряючих в матеріалах справи відсутні.
Натомість з огляду на висновки Верховного Суду, викладені у вищезгадані постанові від 03.08.2021 у справі № 910/5998/20, представник споживача повинен бути наділений такими ж правами як і споживач.
Отже, ОСОБА_2 не був позбавлений можливості надати пояснення, висловити зауваження та заперечення щодо дій перевіряючих, обставин перевірки, а також обставин, викладених в Акті про порушення № 172036, однак відповідним правом останній не скористався.
Крім того, представник споживача мав право викласти обґрунтовані мотиви відмови від підпису Акту про порушення № 172036, однак не скористався ним, про що інспекторами позивача була здійснена відеофіксація.
Оскільки Акт про порушення № 172036 підписаний двома уповноваженими представниками оператора системи (інспектори ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ), а відповідач без жодного обґрунтування відмовився від підпису Акту, останній вважається дійсним (з урахуванням приписів п. 8.2.5 глави 8.2 Правил).
Наведене вище спростовує доводи відповідача про незаконність та безпідставність дій представників позивача на об'єкті споживача.
Обставини, викладені в заяві свідка від 23.07.2024, до уваги судом не беруться як такі, що документально не підтверджені; при цьому, за приписами Закону України «Про нотаріат» (ст. 78) нотаріус не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис зроблено певною особою.
Щодо твердження відповідача про необхідність зазначення в Акті про порушення № 172036 паспортних даних ОСОБА_2 (або посилання на інший документ, що ідентифікує особу), то Правилами не передбачається відповідний обов'язок оператора системи.
Твердження відповідача щодо відсутності на відеозаписі факту складання Акту про порушення № 172036 саме двома представниками позивача, пред'явленнями ними службових посвідчень, допуску їх ОСОБА_2 до об'єкту судом відхиляються, оскільки п. 8.2.5 глави 8.2 Правил передбачає право як оператора системи, так і споживача здійснювати фото- та відеозйомку відповідних дій.
Стосовно зауваження відповідача щодо подання на підпис повністю не заповненого примірника Акту про порушення № 172036 та невідповідність його змісту наявного в матеріалах примірника акту, то суд звертає увагу, що Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. З огляду на сукупність наявних в матеріалах справи письмових доказів, з урахуванням пояснень повноважних представників сторін, а також Правил можна говорити про те, що відповідний примірник акту був в процесі виготовлення; при цьому при дослідженні відеофайлу, на якому зафіксований факт пред'явлення акту на підпис представнику відповідача та його відмови від вчинення відповідної дії, було встановлено, що акт містить опис виявленого правопорушення, тобто відповідач мав змогу ознайомитися з його змістом та висловити свої зауваження (заперечення).
Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку розгляду Акту про порушення № 172036, то абз. 7 п. 8.2.6 Правил дійсно визначений термін розгляду акту про порушення тривалістю 60 календарних днів від дня його складення.
Однак згідно п. 7 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.04.2022 № 393 «Про врегулювання деяких питань на роздрібному ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» строки, визначені абзацами шостим та сьомим пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, зупиняються на час дії цієї постанови. Ця постанова набирає чинності з дня її прийняття та діє протягом періоду дії в Україні воєнного стану та впродовж 90 днів після припинення чи скасування воєнного стану.
Також суд не погоджується з доводами відповідача стосовно того, що прилад обліку знаходиться на земельній ділянці, розташованій на відкритій території, а тому будь-хто може його пошкодити, оскільки з матеріалів справи (вищезгаданий Акт № 051351 від 04.09.2019) вбачається, що ФОП Біда І.Ф. як споживач прийняв на відповідальне збереження всі пломби, індикатори, встановлені на вказаних в цьому акті засобах обліку і на перерахованому устаткуванні та несе повну відповідальність згідно чинного законодавства України, Правил роздрібного ринку електричної енергії, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, та умовами Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, саме за несанкціонований доступ до приладів і ланцюгів обліку, втручання у роботу обліку електроенергії, порушення цілісності пломб та пломбувального матеріалу, пошкодження приладів обліку.
Крім того, як вже зазначалось вище, однією з підстав відмови в задоволенні позовних вимог відповідач визначає настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що унеможливили збереження цілісності пломб.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 3 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За загальним правилом обов'язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка його порушила (частина 1 статті 614 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).
У пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.
За змістом частини 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
Так, норма частини 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
В статті 141 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" вказано, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за таких умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.
Статтями 4.1, 4.2, 4.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44 (5) (нова редакція), Торгово-промислова палата України відповідно до статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов'язань/обов'язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.
ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов'язань за:
- умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;
- умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;
- умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.
У випадку настання тимчасової неможливості виконання регіональною ТПП своєї функції із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зокрема, через відсутність уповноваженої особи, окупацію території, настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) тощо дану функцію виконує ТПП України або інша регіональна торгово-промислова палата, найближча за розташуванням, якщо це не суперечить умовам договору, контракту, угоди тощо між сторонами, або за письмовою угодою сторін.
Наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор або сертифікату регіональних торгово-промислових палат суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 904/1719/22.
Умовами Договору (п. 9.1, 9.2) передбачено, що сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили, що перешкоджають виконанню договірних зобов'язань у цілому або частково. Наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідною довідкою, виданою Торгово-промисловою палатою України. Строк виконання зобов'язань за цим Договором у такому разі відкладається на строк дії обставин непереборної сили.
Сторона, для якої виконання зобов'язань стало неможливим унаслідок дії обставин непереборної сили, має не пізніше ніж через 5 днів письмово повідомити іншу Сторону про початок, тривалість та вірогідну дату припинення дії обставин непереборної сили.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначений Законом України «Про правовий режим воєнного стану».
За змістом ст. 1, 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; в подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, востаннє - Законом України від 29.10.2024 № 4024-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким затверджено Указ Президента України від 28 жовтня 2024 року 740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», згідно якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Отже, в силу приписів ч. 2 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» введення воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), засвідчення якої за погодженням сторін Договору здійснюється довідкою, виданою Торгово-промисловою палатою України, з обов'язковим повідомленням в даному випадку позивача.
Як вже було вказано вище, згідно Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (ст. 14, 141) наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами шляхом видачі сертифіката.
Посилаючись на форс-мажорні обставини як на підставу неможливості збереження цілісності пломб, відповідач не надав доказів на підтвердження факту існування таких обставин (як і доказів відповідного повідомлення позивача про їх настання (згідно п. 9.2 Договору)); як наслідок - відповідач не має права посилатись на відповідні форс-мажорні обставини як на підставу неможливості виконання свого обов'язку як споживача щодо збереження цілісності пломб та не допуску безоблікового користування електричною енергією.
Крім того, суд зазначає, що з наявної в матеріалах справи довідки від 25.07.2022 № 304/5/11 Головного оперативного управління ГШ ЗС України за наявною у Генеральному штабі Збройних Сил України інформацією станом на 03.04.2022 збройні сили російської федерації завершили виведення військ за лінію державного кордону України в адміністративних межах Чернігівської області; станом на 11.04.2022 військові частини (підрозділи) Збройних Сил України у взаємодії з органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України вийшли на лінію державного кордону України в адміністративних межах Чернігівської області, що можна вважати датою звільнення області від військ російської федерації.
Тобто звільнення Чернігівської області та м. Чернігів від збройних сил російської федерації завершилось 11.04.2024, а порушення з боку відповідача Правил було зафіксовано 21.12.2022, тобто майже через 8,5 місяців.
Статтями 2, 13, 73, 74, 76, 79 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основною засадою (принципом) господарського судочинства є, зокрема змагальність сторін.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Звертаючись з даним позовом позивач належними засобами доказування довів факт наявності підстав для стягнення вартості безобліково спожитої електричної енергії; натомість відповідачем не подано доказів на спростування фактів (обставин), викладених у позові.
Частиною 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Усталена практика Європейського суду з прав людини відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишаються поза увагою як такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що фактично заперечення відповідача зводяться до порушення, на його думку, службовими особами позивача порядку проведення відповідної перевірки та документального оформлення її результатів.
Натомість відсутність або пошкодження встановленої енергопостачальною компанією пломби вже є порушенням з боку власника електроустановки ПРРЕЕ (постанова Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 908/1618/21); відсутність пломби є окремим порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії і перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, є наслідком незабезпечення цілісності та збереження встановленої пломби (постанова Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 923/896/19).
За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання до суду даної позовної заяви позивачем було сплачено 3 028,00 грн судового збору, який з огляду на результати вирішення даного спору в повному обсязі покладається на відповідача.
Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» до фізичної особи-підприємця Біди Ігоря Федоровича про стягнення 35 435 грн 52 коп. задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Біди Ігоря Федоровича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (14000, м. Чернігів, вул. Гонча, 40; код 22815333) 35 435 грн 52 коп. вартості безобліково спожитої електричної енергії та 3 028 грн 00 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено та підписано 18.11.2024.
Суддя А.С.Сидоренко