ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.11.2024Справа № 910/10124/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1)
до ІНФОРМАЦІЯ_2» АДРЕСА_2
про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_3
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: ОСОБА_2
1.Стислий виклад позиції Позивача
У червні 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі за текстом - ІНФОРМАЦІЯ_1, Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2» (далі за текстом - ДК «ІНФОРМАЦІЯ_2», Відповідач) про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_4 штрафу за несвоєчасну поставку продукції за контрактом № НОМЕР_1 (далі за текстом - Контракт).
Позов обґрунтовано неналежним виконанням Відповідачем умов Контракту, а саме в частині своєчасної поставки ІНФОРМАЦІЯ_5 товару, у зв'язку з чим Позивач, на підставі пункту 7.2 Контракту, нарахував ІНФОРМАЦІЯ_4 штрафу.
2. Стислий виклад позиції Відповідача
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на неможливість виконання зобов'язання у передбачені Контрактом строки внаслідок дії форс-мажорних обставин та з огляду на відсутність його вини у простроченні поставки товару за державним контрактом оскільки прострочення зумовлене невиконанням його контрагентом зобов'язань за зовнішньоекономічним контрактом від ІНФОРМАЦІЯ_6.
Крім того Відповідач, на підставі приписів статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), заявлено про зменшення розміру штрафних санкцій до 115 807,72 грн.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справ, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
18.08.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому Відповідач просить суд зменшити розмір позовних вимог.
28.08.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
06.09.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 позов ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено частково, стягнуто з ДК «ІНФОРМАЦІЯ_2» на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_7. витрат по оплаті судового збору. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/10124/23 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі № 910/10124/23 скасовано, а матеріали справи передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
За результатами проведення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, обрано суддю Пукаса А.Ю. для її подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 справу № 910/10124/23 прийнято до свого провадження суддею Пукасом А.Ю., підготовче засідання призначено на 16.09.2024.
20.08.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення Позивача.
09.09.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Відповідача.
У підготовчому засіданні 16.09.2024 судом оголошено перерву до 07.10.2024.
Підготовче засідання 07.10.2024 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Пукаса А.Ю. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 підготовче засідання призначено на 21.10.2024.
21.10.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення Відповідача.
У підготовчому засіданні 21.10.2024 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 11.11.2024.
У судовому засіданні 11.11.2024 представник Позивача надав додаткові пояснення по суті заявлених вимог, просив суд їх задовольнити.
Представник Відповідача заперечував щодо задоволення позову та просив суд відмовити.
Заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 11.11.2024 відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
05.10.2022 між ІНФОРМАЦІЯ_32 (замовник) та ДК «ІНФОРМАЦІЯ_2» (виконавець) укладено Контракт, умови якого змінювалися додатковими угодами № 1 від 11.11.2022, № 2 від 28.11.2022, № 3 від 26.12.2022, № 4 від 30.01.2023, № 5 від 14.02.2023, № 6 від 27.02.2023, № 7 від 12.04.2023.
Відповідно до пункту 1.1 Контракту виконавець зобов'язується поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства товари, зазначені в специфікації товарів ІНФОРМАЦІЯ_19, що поставляються за державним контрактом, що постачаються з іноземної держави з метою ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, її територіальної цілісності, обмеження конституційних прав і свобод людини, а замовник - прийняти його через визначеного вантажоодержувача та оплатити товар.
Згідно з пунктом 2.6 Контракту (в редакції додаткової угоди № 1) розрахунки проводяться шляхом оплати замовником поставлених товарів протягом 15 банківських днів після пред'явлення виконавцем рахунку на оплату товарів та документів, зазначених у пункті 2.7 контракту, а також підписання сторонами акту приймання-передачі товару за контрактом (за умови надходження бюджетних коштів на рахунки ІНФОРМАЦІЯ_1).
Відповідно до умов пункту 3.1 Контракту товари поставляються виконавцем відповідно до умов DDP на склад замовника згідно з міжнародними правилами тлумачення термінів «ІНФОРМАЦІЯ_10» у редакції 2020 року та приймаються вантажоодержувачем на підставі товаросупровідних документів та видаткової накладної з подальшим оформленням вантажоодержувачем акту приймання-передачі.
Пунктом 3.2 Контракту сторони визначили, що поставка виконавцем та приймання вантажоодержувачем товарів за контрактом здійснюється відповідно до комплекту технічної документації, що поставляється разом з товарами, у місці поставки. Товари передаються виконавцем та приймаються вантажоодержувачем згідно з товаросупровідними документами, технічною документацією.
Датою виконання виконавцем зобов'язань щодо поставки товарів є дата початку приймання товарів, яка вказується вантажоодержувачем у акті приймання-передачі. Датою виконання умов контракту є дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару за контрактом (пункт 3.4 Контракту).
Відповідно до пункту 4.1 Контракту виконавець зобов'язаний поставити товари згідно з умовами контракту не пізніше строку, визначеного специфікацією.
Умовами специфікації (додаток № 1 до додаткової угоди № 7 від 12.04.2023) до укладеного Контракту, сторони погодили поставку товару за контрактом загальною вартістю ІНФОРМАЦІЯ_11 трьома партіями:
- І партія - 5000 одиниць виробів загальною вартістю ІНФОРМАЦІЯ_12
- ІІ партія - 5000 одиниць виробів загальною вартістю ІНФОРМАЦІЯ_13
- ІІІ партія - 5000 одиниць виробів загальною вартістю ІНФОРМАЦІЯ_14
У пункті 7.2 Контракту сторони погодили, що за порушення строків поставки товару виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого (недопоставленого) товару за кожний день прострочення поза встановлені контрактом строки поставки, а за прострочення понад 30 діб з виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми.
У відповідності до пункту 7.3 Контракту сторони звільняються від відповідальності за невиконання (часткове чи повне) або неналежне виконання зобов'язань за контрактом у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), які виникли поза волею сторін і безпосередньо вплинули на виконання контракту. Доказом виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами.
Сторона, що не може виконувати зобов'язання за Контрактом унаслідок дії обставини непереборної сили (форс-мажорних обставин) повинна не пізніше ніж протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це в письмовій формі іншу Сторону.
У разі неповідомлення у строк, який визначений абзацом 3 цього пункту у письмовій формі іншої сторони про настання обставин непереборної сили вона позбавляється права посилатися на ці обставини та не звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 7.2 Контракту, навіть при наявності відповідного сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України та / або регіональними торгово-промисловими палатою.
Строк дії Контракту, відповідно до умов пункту 10.1, встановлений з моменту підписання додаткової угоди щодо взяття бюджетних зобов'язань і діє до 31.12.2023.
На виконання умов Контракту Відповідачем (покупець) та Компанією «ІНФОРМАЦІЯ_15.» (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт від ІНФОРМАЦІЯ_16 щодо закупівлі продукції для подальшої поставки замовнику.
Відповідач звернувся до Позивача із листом від 26.10.2022 НОМЕР_2 з наданням попереднього рахунку.
Відповідач звернувся до Позивача із листом від 07.11.2022 № НОМЕР_3.
06.12.2022 Відповідач отримав лист Компанії «ІНФОРМАЦІЯ_15.» № НОМЕР_4, в якому продавець повідомив про можливе розірвання Контракту в силу відсутності попередньої оплати, що може призвести до неможливості поставки товару у визначені строки.
Відповідач листом від 09.12.2022 № НОМЕР_5 повідомив позивача про вказані обставини та просив позивача вжити заходів, спрямованих на прискорення сплати авансу за контрактом для забезпечення своєчасної поставки товару.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів направлення вказаних листів Відповідачем Позивачу, водночас обставина отримання таких листів Позивачем не заперечуються.
Згідно наданих Позивачем платіжних інструкцій № 403/1/827 від 10.12.2022, № 403/1/828 від 10.12.2022, № 403/1/829 грн. Позивачем сплачено на користь Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_17.
28.12.2022 Відповідач отримав лист іноземного постачальника № SOC-792- 27.12.2022, в якому останній повідомив про поставку першої партії товару в розмірі ІНФОРМАЦІЯ_18 незважаючи на суттєву затримку сплати авансового платежу.
Також Відповідача повідомлено про те, що зазначені обставини зумовили зменшення обсягу товару у першій партії та викликали необхідність у внесенні змін в частині строків постачання товару.
Відповідач листом від 29.12.2022 № USE-54.3.1-9384 повідомив Позивача про вказані обставини та надав позивачу копію вищезазначеного листа іноземного постачальника.
Крім того, Відповідач у вказаному листі послався на пункт 7.4 Контракту та зазначив про істотну зміну обставин, які впливають на виконання зобов'язань за Контрактом у зв'язк… з чим просив Позивача розглянути питання укладання додаткової угоди щодо продовження строків постачання товару відповідно до наведеного графіку.
Як наслідок між сторонами укладено додаткову угоду № 4 від 30.01.2023 до Контракту, якою зокрема викладено в новій редакції Специфікацію товарів ІНФОРМАЦІЯ_19 (додаток № 1 до Контракту).
В подальшому, Відповідач листом від 01.02.2023 № Вих.№ USE-54-3.1-1027 просив Позивача продовжити строк виконання зобов'язань з постачання товару - до 10.02.2023 (перші ІНФОРМАЦІЯ_20 до 10.03.2023 (наступні ІНФОРМАЦІЯ_20 строк постачання решти товару залишається без змін та укласти відповідну додаткову угоду до Контракту.
Також до вказаного листа Вдповідачем додано висновок ТПП України від 13.01.2023 № 78/1.2 щодо суттєвого ускладнення виконання зобов'язань за Контрактом зумовленого істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити при його укладенні.
Як наслідок між сторонами укладено додаткову угоду № 5 від 14.02.2023 до Контракту,
якою зокрема викладено в новій редакції Специфікацію товарів ІНФОРМАЦІЯ_19 (додаток № 1 до Контракту).
Відповідач листом від 30.03.2023 № Вих.№ USE-54.3.1-2881 повідомив Позивача про те, що за інформацією іноземного постачальника у нього продовжують діяти наявні суттєві ускладнення з постачанням сировинних матеріалів у зв'язку з чим виробник такої сировини не має можливості визначити дату відновлення постачання сировини до іноземного постачальника.
З огляду на зазначене, Позивачу запропоновано організувати постачання залишку готового товару не в повному укомплектуванні з подальшою їх доукомплектацією з наявних запасів Позивача.
Зазначене стало підставою для укладання між сторонами додаткової угоди № 7 до Контракту.
Вдповідач листом від 15.05.2023 № Вих.№ USE-54.3.1-4265, адресованого Позивачу, зазначив про отримання від його іноземного постачальника листа з сертифікатом форс-мажорних обставин Бухарестської торгово-промислової палати для підтвердження наявності форс-мажорних обставин в рамках реалізації контрактних зобов'язань, що випливають із контракту № USA-20.2-259-K/KI-22, укладеного між Компанією «ІНФОРМАЦІЯ_15.» та ДК «ІНФОРМАЦІЯ_2».
Відповідно до вказаного сертифікату, унеможливлення виконання зобов'язання за зовнішньоекономічним контрактом № USE-20.2-259-K/KI-22 від 22.09.2022 спричинено дією форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме того факту, що іноземний контрагент з Республіки Болгарія виявився неспроможним виконати свої договірні зобов'язання перед Компанією «ІНФОРМАЦІЯ_15.» через відсутність сировини, спричинену обмеженнями, накладеними поточним геополітичним контекстом, і відповідно неспроможності закупити такі матеріали у інших постачальників, так як болгарська сторона є єдиним постачальником у європейському регіоні, який може здійснювати таку діяльність.
Відповідач листом від 16.05.2023 № USE-54.3.1-4302 звернувся до Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати з відповідною заявою про засвідчення форс-мажорних обставин, які не дозволили відповідачу вчасно виконати зобов'язання за державним контрактом щодо поставки товару.
Відповідач отримав сертифікат Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати від 05.06.2023 № 3200-23-2683 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за державним контрактом, який додано до листа від 12.06.2023 № USE-54.3.1-5128, адресованого Позивачу.
З наявних в матеріалах справи доказів, вбачається, що Вдповідачем здійснено поставку товару Позивачу за Контрактом в загальній кількості ІНФОРМАЦІЯ_21 одиниць наступним чином:
Акт приймання - передачі товарів № 26 дата поставки ІНФОРМАЦІЯ_22
Акт приймання - передачі товарів № 159 дата поставки ІНФОРМАЦІЯ_23
Акт приймання - передачі товарів № 223 дата поставки ІНФОРМАЦІЯ_24
Акт приймання - передачі товарів № 335 дата поставки ІНФОРМАЦІЯ_25
Звертаючись з даним позовом до суду, ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначає про прострочку Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_26 взагалі не передано, у зв'язку з чим у Позивача виникло право, на підставі пункту 7.2 Контракту на стягнення з Відповідача неустойки: ІНФОРМАЦІЯ_27 штрафу за порушення строків поставки товару.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач звертався до Відповідача із претензією № 403/3/2/5290 від 18.04.2023, в якій зазначено про необхідність сплати штрафних санкцій, які станом на дату звернення до суду з позовом не виплачені.
Із поданого Відповідачем відзиву вбачається, що ним не заперечується здійснення з прострочення строків поставки частини партії товару та не поставка ІНФОРМАЦІЯ_28.
Доводи Відповідача фактично ґрунтуються на наступному:
- Відповідач є невід'ємною складовою частиною ІНФОРМАЦІЯ_34;
- Відповідач здійснює ІНФОРМАЦІЯ_30;
- Відповідачем добросовісно виконувалися обов'язки за Контрактом у повному обсязі та вживалися усі заходи, необхідні для належного виконання ним зобов'язань, а причиною порушення строку поставки частини товару та не поставки решти товару зумовлено наявністю об'єктивно непередбачених форс-мажорних обставин, які істотно вплинули на можливість виконання зобов'язання з поставки товару за Держконтрактом;
- Відповідач має бути звільнений від відповідальності за порушення зобов'язань за Контрактом в силу наданого висновку Київської ТПП від 05.06.2023 № 3200-23-2683 про засвідчення форс-мажорних обставин;
- наявні обґрунтовані підстави для зменшення розміру штрафних санкцій оскільки останні є надмірними та не відповідають засадам справедливості і розумності;
- фінансова діяльність Відповідача спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової та кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства;
- після початку повномасштабної збройної агресії Російської федерації проти України та введення в Україні воєнного стану фінансовий стан Відповідача погіршився;
- стягнення штрафних санкцій спричинить погіршення фінансового стану Відповідача.
На переконання Відповідача прострочення поставки товару становить 16 днів з 11.03.2023 по 27.03.2023, а тому пеня за порушення строків поставки ІНФОРМАЦІЯ_31
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Контракту, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою від є договором поставки.
Як вбачається зі змісту частини 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) та частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З огляду на викладене вище та враховуючи межі заявлених вимог, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, а Позивачем доведено належними та допустимими докази прострочення Відповідачем строку поставки щодо 800 одиниць товару на суму 12 376 248 грн за Контрактом на 19 календарних днів (з 11.03.2023) із врахуванням Специфікації в редакції додаткової угоди № 7 від 12.04.2023.
Так само Позивачем підтверджено обставини не здійснення Відповідачем постачання товару у кількості 3 400 одиниць на суму 60 003 578 грн. у строк до 10.03.2023 та 5 000 одиниць на суму 91 041 750 грн у строк до 01.05.2023, а відтак і допущення Відповідачем порушення та прострочення виконання договірного зобов'язання.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Частиною 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (стаття 549 ЦК України).
Перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені та штрафу, суд зазначає про його обґрунтованість та правомірність заявлення, в силу порушення Відповідачем умов Контракту в частині строків постачання товару, а відтак сума пені в розмірі 11 058 646, 49 грн та штрафу в розмірі 10 573 173 грн підлягає сплаті Відповідачем на користь Позивача.
Що стосується посилань Відповідача на надмірність заявлених Позивачем штрафних санкцій, підстав для зменшення останніх, а також підстав для звільнення Відповідача від відповідальності суд зазначає наступне.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У пункті 1 частини 1 статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.
За змістом частини 2 статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
Так, частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10 червня 2015 року у справі № 904/6463/14 (3-216гс15)).
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за таких умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Частиною 1 цієї статті встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати (пункт 75).
Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов'язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.
Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Таких саме висновків дотримуються колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, у постанові від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, у постанові від 04.10.2022 у справі № 927/25/21.
Суд зазначає, що ним не заперечується та береться до уваги істотна зміна обставин, яка виникала під час дії Контракту, що в свою чергу зумовило укладання між сторонами низки додаткових угод до Контракту.
Однак, про існування форс-мажорних обставин та неможливість належного виконання Контракту Відповідач повідомив Позивача листом від 15.05.2023 №Вих.USE-54.3.1-4265.
При цьому суд зазначає, що докази направлення вказаного листа Позивачу в матеріалах справи відсутні, а сама дата складання такого листа (15.05.2023) підтверджує прострочення Відповідачем строків поставки товару в редакції додаткової угоди № 7 від 12.04.2023, оскільки третя партія товару повинна була б бути поставлена у строк до 01.05.2023, докази чого в матеріалах справи відсутні.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що в силу положень 7.3 Контракту Відповідач позбавлений права посилатися на форс-мажорні обставини - в даному випадку неможливість постачання товару його контрагентом оскільки такі обставини настали після закінчення строків поставки товару та після фактичного порушення умов Контракту.
При цьому, сертифікат Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати від 05.06.2023 № 3200-23-2683 долучено Позивачем до листа лише 12.06.2023 № ВИХ.USE-54/3/1-5128, який знову ж таки не містить доказів направлення Позивачу.
З огляну на те, що обставини отримання Позивачем таких листів у відповіді на відзив не заперечуються, суд зазначає, що такі обставини фактично визнаються стороною та є належним чином встановлені судом.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що зі змісту сертифікату Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати від 05.06.2023 № 3200-23-2683 вбачається, що обставинами непереборної сили (форс-мажору) вважається: військова агресія Російської Федерації проти України, що стала підставою для введення воєнного стану, як наслідок зрив ланцюгів постачання, відсутність сировинних матеріалів, обмеження, накладені урядами на постачальників, перешкоджання поставки компонентів певними контрагентами, що спричинили затримки виробництва та терміни доставки; сертифікат про існування форс-мажору Бухарестської Торгово-промислової палати щодо схвалення обставин непереборної сили, починаючи з 27.03.2023 та до 30.09.2023 внаслідок чого затримано виконання за експертним контрактом № USE-20.2-259-K/KI-22, де Компанією «ІНФОРМАЦІЯ_15.» - як продавець, ІНФОРМАЦІЯ_37 «ІНФОРМАЦІЯ_2» - як покупець (Україна).
Тобто, фактично вказаний сертифікат підтверджує наявність обставин непереборної сили у правовідносинах між відповідачем та його контрагентом - Компанією «ІНФОРМАЦІЯ_15.», який не є стороною державного контракту, у зв'язку з чим посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин саме за державним контрактом є необґрунтованими, у зв'язку з чим не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язань перед Позивачем (ІНФОРМАЦІЯ_32).
Абзацом 2 частини першої статті 617 ЦК України та частиною другою статті 218 ГК України прямо передбачено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання (порушення) своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
З огляду на вказані приписи чинного законодавства, посилання у сертифікаті Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати на неможливість виконання контрагентом відповідача своїх зобов'язань не може слугувати підтвердженням форс-мажорних обставин у даній справі.
Відтак, судом не вбачається підстав для звільнення Відповідача від відповідальності, а надані в цій частині докази не спростовують заявлені Позивачем вимог.
Судом не надається оцінка науково-правовому висновку від 17.10.2024 оскільки судом встановлено вище факт неможливості застосування наслідків форс-мажорних обставин, а такий доказ не впливає на здійснені судом висновки.
Що стосується питання зменшення розміру штрафних санкцій суд зазначає.
Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.
Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Аналогічний висновок міститься у пункті 23 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.05.2022 у справі № 910/10675/21.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Зменшення (за клопотанням сторони) заявлених штрафних санкцій, яка нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов'язань кореспондується із обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з статтею 74 ГПК України, статтею 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.
При вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені) суди також беруть до уваги як обставини, прямо визначені у статті 233 ГК та статті 551 ЦК, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними. Найчастіше судами враховуються такі обставини (постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №916/3211/16, від 26.01.2021 у справі №922/4294/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 16.03.2021 у справі № 922/266/20):
- ступінь виконання зобов'язання боржником (співвідношення між сумою простроченого зобов'язання та загальною сумою зобов'язання);
- причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання;
- тривалість прострочення виконання;
- наслідки порушення зобов'язання для кредитора;
- поведінку боржника (системність порушення, чи навпаки - порушення з боку боржника мало винятковий характер; намагання/зусилля боржника погасити борг або погашення основної заборгованості на момент звернення до суду, намагання врегулювати спір в досудовому порядку, звернення з пропозиціями про реструктуризацію боргу до кредитора);
- поведінку кредитора;
- майновий стан кредитора та боржника (наявність збитків, заборгованості по виплаті заробітної плати);
- негативні наслідки стягнення неустойки з боржника, які можуть настати для нього та третіх осіб (трудового колективу, населення); ризики настання неплатоспроможності боржника;
- статус боржника, предмет діяльності боржника (ІНФОРМАЦІЯ_35);
- майнові, а також інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
Відповідно до пункту 9.1 Статуту господарська діяльність Відповідача провадиться відповідно до законодавства України з метою одержання прибутку та ґрунтується на принципах самоокупності та самофінансування. Основним показником фінансових результатів господарської діяльності Компанії є прибуток.
Згідно з пунктом 9.2 Статуту використання прибутку Відповідачем здійснюється відповідно до затвердженого фінансового плану з урахуванням вимог Господарського кодексу України та норм чинного законодавства України.
Фінансова діяльність Відповідача спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.
В силу зазначеного, суд дійшов висновку, що Відповідач є повноцінним суб'єктом господарювання, діяльність якого провадиться в першу чергу з метою отримання прибутку згідно пункту 2.1. Статуту, в тому числі з метою відрахування до державного бюджету частини такого прибутку, отриманого від здійснення діяльності експорту та імпорту продукції і послуг ІНФОРМАЦІЯ_36.
Виходячи з критеріїв розумності та справедливості та пропорційності, суд враховує наступне:
- сума невиконаного зобов'язання значно перевищує суму неустойки, яка заявлена до стягнення;
- Відповідачем не здійснено поставку всього обсягу товару згідно умов Контракту;
- про існування дії стосовно іноземного постачальника суттєвих ускладнень з постачання сировинних матеріалів Відповідачу станом на 30.03.2023 (згідно листа від 30.03.2023 № Вих.№ USE-54.3.1-2881) було відомо однак Відповідачем не заявлялися існування форс-мажорних обставин або ж про існування ймовірності ускладнень в частині поставки товару;
- в силу об'єктивних обставин сторонами неодноразово змінювалися строки поставки шляхом підписання додаткових угод до Контракту, що на переконання суду свідчить про зацікавленість Позивача у належному виконанні умов Контракту та отриманні товару;
- діяльність Відповідача відноситься до сфери управління Позивача;
- порушення Відповідачем умов Контракту зумовлене невиконання обов'язків контрагентом Відповідача.
Враховуючи зазначені фактори, а також з огляду на відсутність доказів понесення Позивачем збитків у справі, спричинених порушенням Відповідачем своїх зобов'язань, а також те, що зменшення розміру штрафних санкцій не знівелює правову природу неустойки як засобу відповідальності за порушення зобов'язання, суд дійшов висновку, що стягнення з Відповідача значних сум штрафних санкцій під час військового стану може призвести до негативних наслідків для підприємства. При цьому, для Позивача не матиме негативних наслідків зменшення розміру пені та штрафу, оскільки наявність збитків Позивачем не доведено.
Беручи до уваги наведені вище обставини, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку, що справедливим і розумним в контексті обставин даної справи буде зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій на 50%.
З огляду на наведене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій за клопотанням Відповідача, які підлягають стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_2» на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 пені - ІНФОРМАЦІЯ_33
Частинами 1-2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини за сукупністю наданих доказів, суд дійшов висновку, що Позивачем доведено прострочення виконання договірного зобов'язання Відповідачем в частині строків поставки товару, а відтак і наявність підстав для задоволення позову та стягнення суми нарахованих штрафних санкцій, які підлягають зменшенню за клопотанням Відповідача.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК покладаються на Відповідача з огляду на огляду те, що спір у даній справі виник у зв'язку з неправильними діями Відповідача, а стягнення штрафних санкцій в меншому розмірі зумовлено їх зменшенням за клопотанням Відповідача.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
2. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2» АДРЕСА_2 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1) пеню - ІНФОРМАЦІЯ_33.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 18.11.2024.
Суддя Антон ПУКАС