ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.11.2024Справа № 910/8937/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ"
до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва"
про стягнення 65 577,70 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" про стягнення 65 577,70 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором на постачання теплової енергії за особовим рахунком № 420203/3юр до приміщення по вул. Дмитра Багалія (Пожарського), 6, в м. Києві, опалювальною площею 423,00 кв.м.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
06.08.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
26.08.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов.
29.08.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив на позов.
03.09.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
06.09.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли письмові пояснення по справі.
09.09.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на письмові пояснення по справі.
10.09.2024 через канцедярію суду повторно надійшли від позивача надійшли письмові пояснення по справі.
24.09.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.
26.09.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення по справі.
30.09.2024 через канцедярію суду повторно від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.
04.10.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли письмові пояснення по справі.
07.10.2024 через канцедярію суду повторно від позивача надійшли письмові пояснення по справі.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на 29 серпня 2022 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» від Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" подано заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії (особовий рахунок № 420203/3юр) до приміщення по вул. Дмитра Багалія (Пожарського), 6, в м. Києві, опалювальною площею 423, 00 кв.м.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що у період з грудня 2023 року по березень 2024 року (включно) позивачем надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії/централізованого опалення до нежитлового приміщення споживача на загальну суму 64 284, 68 грн.
Однак, за доводами позивача, відповідач свої зобов'язання з оплати за поставлену теплову енергію не виконав, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість за послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 64 284, 68 грн.
У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання за договором позивачем заявлено до стягнення інфляційну складову боргу в розмірі 724, 17 грн, три відсотки річних у розмірі 568, 85 грн.
У відповіді на відзив позивач зазначив про наступні обставини:
-розрахунок позивача при поданні позовної заяви до суду є вірним;
- споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб;
- ненадання рахунку не є невідкладною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, а тому наявність або відсутність рахунку на оплату наданих послуг не звільняє відповідача від обов'язку сплати коштів за надані послуги;
- підписаний саме відповідачем КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» Акт готовності вузла комерційного обліку споживача до роботи в опалювальний період 2023-2024 роки, підтверджує факт готовності до роботи вузла комерційного обліку споживача КП «КК З ОЖФ ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ» в опалювальний період 2023-2024 роки, АКВА МВТ- 2М заводський номер 52608 (особистий рахунок 420203), споживач КП «КК З ОЖФ ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ»;
- показання вузла комерційного обліку теплової енергії знімаються виконавцем послуг кожного місяця в присутності споживача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», доступ для зняття показань забезпечується саме відповідачем;
- матеріали справи не місять доказів, які підтверджують факт не споживання відповідачем наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення відповідача, підтверджують недостовірність наданих позивачем до суду доказів чи спростовують їх іншими доказами, документально спростовують наданий позивачем до суду розрахунок наявної заборгованості відповідача за надані послуги;
- позивач не має доводити факт надання послуг з постачання теплової енергії у вигляді централізованого опалення безпосередньо до нежитлового приміщення відповідача, оскільки надає послуги з постачання теплової енергії не окремо до кожної квартири чи нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, а в цілому до багатоквартирного будинку та інших будівель, які знаходяться на території Дніпровського та Дарницького районів м. Києва і це є загальновідомою обставиною, яка не потребує доказування;
- будь-якого доказу, зокрема акту про відключення будинку чи нежитлового приміщення відповідача від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Позиція відповідача
У відзиві на позов відповідач заперечив проти позовних вимог посилаючись на те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є недостовірним, оскільки множення в першому рядку показників колонки 6*7 не дає суму 14432,81 грн, а є сумою 14432,72 грн, показники колонки 9 - 2886,54 грн, а колонки 10 - 17319,26 грн, покази колонки №3 розрахунку не підтверджені жодними доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач зазначив, що рішенням Київської міської ради від 08 вересня 2022 року № 5434/5475 перейменовано вулицю Пожарського в Деснянському районі міста Києва на вулицю Метелія Смотрицького, а рішенням Київської міської ради від 13 липня 2023 року № 6897/6938 перейменовано вулицю Пожарського у Дніпровському районі міста Києва на вулицю Дмитра Багалія, відтак системний аналіз вищенаведених доказів ТОВ «Євро-Реконструкція» свідчить про підтвердження відносин за адресою: вул. Смотрицького, 6, що у Деснянському районі, з тепло лічильником АКВА МВТ-2м, заводський номер 52608.
Окрім того відповідач вказав, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження врегулювання пункту 49 наданого Типового договору.
Також відповідач заперечив щодо доводів позивача про те, що облік теплової енергії на потреби централізованого опалення у будинку по вул. Дмитра Багалія (Пожарського), буд. 6, в місті Києві здійснюється приладом комерційного обліку АКВА МВТ-2М заводський номер 52608, який забезпечує загальний облік теплової енергії, спожитої споживачами будинку підтверджується Актом готовності приладу обліку до роботи в опалювальній сезон період, з огляду на адресу, вказану в Акті - вул. Смотрицького, 6, у Деснянському районі, з теплолічильником АКВА МВТ-2м, заводський номер 52608.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач посилався на наступні обставини:
-позивачем не надано жодних доказів, що підтверджують формування та направлення на адресу КП окремого рахунку на оплату коштів за надані послуги в оскаржуваний період;
- застосування наведеної позивачем судової практики до спірних відносин не можливо, оскільки наявна в матеріалах справи формула позивача свідчить про те, що показник спожитої теплової енергії по опаленню будинку згідно будинкового засобу обліку на місяць ділиться на загальну опалювальну площу споживачів житлового будинку та множиться на розмір опалювальної площі споживача, внаслідок чого отримується кількість фактично спожитих Гкал споживачем на місяць, яка множиться на встановлений тариф та отримується сума до сплати без ПДВ, а потім визначається сума до сплати з ПДВ (20%), тобто вона є «плаваючою ціною»;
- позивачем надано в якості доказів Акт постановки комерційного приладу на облік АКВА МВТ - 2М заводський номер 52608 в житловому будинку 6, по вул. Пожарського, в м. Києві (ОСОБИСТИЙ РАХУНОК 420203), затверджений 12 травня 2009 року директором Управління тепло збуту ЗАТ «ЕК «ДАРтеплоцентраль» Ю.Юраковим, при цьому позивач не вказує яким чином ЗАТ «ЕК «ДАРтеплоцентраль» пов'язано з позивачем;
- Акт готовності вузла комерційного обліку споживача до роботи в опалювальний період 2023-2024 роки, АКВА МВТ - 2М заводський номер 52608 (ОСОБИСТИЙ РАХУНОК 420203), споживач КП «КК З ОЖФ ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ», підписаний представником споживача КП «КК З ОЖФ ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ м.Києва», в якому зазначено адресу: вул. Смотрицького, 6, що у Деснянському районі;
- позивачем додані папірці під назвою «Отчет о суточных параметрах теплоснабжения» 01/12/23-18/12/23, 01/01/24-22/01/24, 01/02/24-18/02/24, 01/03/24-26/03/24, які жодною із сторін не підписані, жодним чином не підтверджене направлення їх на адресу відповідача, не зрозуміло причинно-наслідковий зв'язок між цими папірцями та з розрахунком фактичного споживання теплової енергії, отриманої від ТОВ «Євро-Реконструкції».
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 №1198-VII виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для споживачів встановленої зони теплопостачання Дніпровського та Дарницького районів міста Києва.
Надання послуг з постачання теплової енергії/централізованого опалення та постачання гарячої води до будівлі 6, по вул. Дмитра Багалія (Пожарського) в м. Києві здійснюється Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ».
Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання і укладаються з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, були опубліковані на офіційному веб-сайті ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" 13 жовтня 2021 року.
29.08.2022 між ТОВ «Євро-Реконструкція» (далі - позивач, виконавець) та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» (далі - відповідач, споживач) було укладено договір про надання послуги з постачання теплової енергії (особовий рахунок №420203/3юр) до приміщення по вул. Дмитра Багалія (Пожарського), 6, в м. Києві, опалювальною площею 423,00 кв.м. (далі - договір), відповідно до п. 5 якого, виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з:
обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;
частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення
Облік теплової енергії на потреби централізованого опалення у будинку по вул. Дмитра Багалія (Пожарського), буд. 6, в місті Києві здійснюється приладом комерційного обліку АКВА МВТ - 2М заводський номер 52608, що підтверджується Актом постановки приладу на облік, Актом готовності приладу обліку до роботи в опалювальний період.
З грудня 2023 року по березень 2024 року позивачем надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії/централізованого опалення до нежитлового приміщення споживача, на підтвердження чого позивачем надано до матеріалів справи Акти про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи в опалювальні період 2023-2024 роки, показники відомостей спожитих послуг теплової енергії за період з 01.12.2023 по 26.03.2024, наряди на підключення та відключення централізованого опалення у будинку за період 2023-2024 роки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за відсутністю зі сторони відповідача претензій щодо якості отриманих послуг та повідомлень про відмову від їх отримання, відповідач належним чином не виконав зобов'язання за договором на постачання теплової енергії за особовим рахунком № 420203/3юр від 29.08.2022, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за спожиті послуги у розмірі 64 284,68 грн.
У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання за договором позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційну складову боргу в розмірі 724, 17 грн, три відсотки річних у розмірі 568, 85 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Частиною 1 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Умовами пункту 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (надалі - Правила №830) визначено, що послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання і укладаються з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, були опубліковані на офіційному веб-сайті ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" 13 жовтня 2021 року.
Як встановлено судом, 29.08.2022 між ТОВ «Євро-Реконструкція» та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» укладено договір про надання послуги з постачання теплової енергії (особовий рахунок №420203/3юр) до приміщення по вул. Дмитра Багалія (Пожарського), 6, в м. Києві, опалювальною площею 423,00 кв.м.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
За умовами частини 1 та 2 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.
Відповідно до пунктів 35-37 Правил розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.
Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, облік теплової енергії у будинку по вул. Дмитра Багалія (Пожарського), буд. 6, в місті Києві здійснюється приладом комерційного обліку АКВА МВТ - 2М заводський номер 52608, що підтверджується Актом постановки приладу на облік, Актом готовності приладу обліку до роботи в опалювальний період.
Наявними у матеріалах справи доказами, а саме Актами про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи в опалювальні період 2023-2024 роки, показниками відомостей спожитих послуг теплової енергії за період з 01.12.2023 по 26.03.2024, нарядами на підключення та відключення централізованого опалення у будинку за період 2023-2024 роки підтверджується факт надання позивачем послуг з опалення у будинку 6, по вул. Дмитра Багалія (Пожарського) місті Києві у період з грудня 2023 року по березень 2024 року.
Матеріали справи містять копії звітів показників будинкового засобу обліку за адресою: вул. Дмитра Багалія (Пожарського), буд. 6, в місті Києві, особовий рахунок №420203.
Пунктами 1, 3, 4 Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 26 липня 2019 року № 169 передбачено, що рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії. Власник (співвласники) будівлі, в тому числі житлового будинку, подає (подають) до органу місцевого самоврядування заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП, яка складається в довільній формі, із зазначенням причини відключення, а також інформацію про намір влаштування в будівлі систем індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання). Для багатоквартирного будинку до заяви додатково додається протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку (витяг із протоколу) про ухвалене співвласниками рішення про відключення будинку від ЦО та/або ГВП та зазначаються особи, уповноважені представляти інтереси співвласників у вирішенні питань щодо відключення багатоквартирного будинку. Орган місцевого самоврядування відповідно до законодавства розглядає подані документи за наявності затвердженої ним схеми теплопостачання відповідного населеного пункту.
Для відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, власник (співвласники) забезпечує розроблення проєкту відключення будівлі від ЦО та/або ГВП, який має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил, і проєкту системи індивідуального чи автономного теплопостачання будівлі, який розробляється з урахуванням схеми теплопостачання населеного пункту та має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил (п. 9 Порядку).
Доказів, які б підтверджували факт відключення будинку відповідача від мережі централізованого теплопостачання та доказів ненадання йому послуг з постачання тепла в спірний період в встановленому законодавством порядку та погодження такого відключення з компетентними особами, матеріалами справи не містять.
Також відсутні в матеріалах справи докази відключення будинку по вул. Дмитра Багалія (Пожарського) місті Києві від мережі централізованого опалення.
Заперечення відповідача стосовно того, що облік теплової енергії на потреби централізованого опалення у будинку по вул. Дмитра Багалія (Пожарського), буд. 6, в місті Києві здійснюється приладом комерційного обліку АКВА МВТ-2М заводський номер 52608 є необґрунтованими, оскільки наданими до матеріалів справи доказами підтверджується факт постачання та обліку теплової енергії у будинок 6, по вул. Дмитра Багалія (Пожарського), буд. 6, в місті Києві за особовим рахунком №420203/3юр, виконавцем послуг з постачання теплової Дніпровського та Дарницького районів міста Києва є ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ».
Доводи відповідача щодо відсутності у матеріалах справи формування та направлення на адресу відповідача окремого рахунку на оплату коштів за надані послуги в оскаржуваний період суд відхиляє, оскільки, ненадання позивачем рахунків не є невідкладною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, а тому наявність або відсутність рахунку на оплату наданих послуг не звільняє відповідача від обов'язку сплати коштів за надані послуги. Крім того, законодавством визначений кінцевий термін розрахунку, а саме плата за послуги вноситься кожного місяця, що настає за розрахунковим.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №915/641/19 наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату, оскільки такий обов'язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку (правова позиція є сталою, сформована у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18).
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Позивачем надано розрахунок фактичного споживання теплової енергії за особовим рахунком №420203/3юр, відповідно до якого вартість спожитих відповідачем послуг з централізованого опалення за спірний період становить 64 284,68 грн.
Доказів сплати вказаної заборгованості у суму 64 284,68 грн відповідачем не надано, отриманих послуг з централізованого опалення відповідач не заперечував, контррозрахунку заборгованості відповідачем не надано.
Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.
З урахуванням вище наведеного, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 64 284,68 грн.
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання за договором позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційну складову боргу в розмірі 724,17 грн, три відсотки річних у розмірі 568,85 грн.
В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування інфляційних втрат та 3% річних.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Перевіривши розрахунок 3% річних у сумі 568,85 грн, судом встановлено, що розрахунок позивача є арифметично вірними, у зв'язку із чим, позовні вимоги у цій частині суд задовольняє повністю.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат у сумі 724,17 грн судом встановлено, що сума інфляційних втрат є більшою ніж сума, за розрахунком позивача, при цьому, враховуючи приписи ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 724,17 грн підлягають задоволенню.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва".
У відповідності до п. 2 ч. 1. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд справи покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва" (02002, Україна, Київська область, Київ, вулиця Пантелеймона Куліша, будинок 9-Г; ідентифікаційний код 39606435) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" (02094, місто КИЇВ, вулиця ГНАТА ХОТКЕВИЧА, будинок 20; ідентифікаційний код 37739041) заборгованість у розмірі 64 284,68 грн, інфляційні втрати в розмірі 724,17 грн, 3% річних у розмірі 568,85 грн. та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 18.11.2024.
Суддя О.В. Гулевець