ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.11.2024Справа № 910/7811/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Петькун Д.О., розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (вул. Первомайського Леоніда, буд.9, оф.33, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 32873692)
до Російської Федерації (Russian Federation код ISO ru/rus 643) (вул.Житня БУД. 14, м.Москва, 11991)
про стягнення 660 148 053,44 грн., що становить 18 052 319,57 доларів США
Представники учасників справи: не з'явилися.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 року позов задоволено повністю.
До Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.
Ухвалою від 22.10.2024 розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення призначено на 13.11.2024.
В судове засідання 13.11.2024 представники сторін не з'явилися про розгляд справи повідомлені належним чином.
При цьому, судом враховано, що до повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - постанову Верховної Ради України "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" від 19.12.1992 шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу Російської Федерації.
У зв'язку з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", за зверненням Мін'юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно з листом Міністерства юстиції України №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Крім того, у зв'язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану Акціонерне товариство "Укрпошта" з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.
Міністерство юстиції України листом № 91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист № 71/14-500-77469 від 03.10.2022) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території РФ та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.
З огляду на викладене, належним повідомленням відповідача про дату, час та місце розгляду справи є розміщення на сайті Господарського суду міста Києва відповідного оголошення-повідомлення. Таким чином, суд приходить до висновку, відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" про ухвалення додаткового рішення у даній справі, суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи є судовими витратами, пов'язаними з розглядом справи.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У позові позивач повідомляв, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, становить 1 500 000,00 грн., а також те, що докази вартості таких послуг будуть надані у строк, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Під час розгляду справи №910/7811/24 інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" представляв адвокат - Шабельник Катерина (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №001139 від 09.03.2021) на підставі ордеру серії АА № 1428305 від 08.04.2024 р., виданого Адвокатським об'єднанням «Перший правничий колегіум «Астрея».
На підтвердження понесення судових витрат, пов'язаних з розглядом даної справи, позивачем надана копія договору № 6/24 про надання правової допомоги від 23.01.2024, укладеного між Позивачем та Адвокатським об'єднанням «Перший правничий колегіум «Астрея», копія Додаткової угоди № 1 від 23.01.2024 до Договору, Акт прийняття-передачу наданих послуг від 17.10.2024.
Відповідно до п.3 додаткової угоди № 1 оплати правової допомоги здійснюється клієнтом протягом 90 банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі наданих послуг за договором.
Розмір витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката відповідно до додаткової угоди №1 до Договору № 6/24 від 23.01.2024 складає фіксовану суму 1 500 000,00 грн.
17.10.2024 між сторонами договору підписано Акт приймання - передачі наданих послуг, відповідно до якого вартість наданої правничої допомоги становить 1 500 000,00 грн з переліком обсягу наданих послуг, а саме:
Скласти позовну заяву до Російської Федерації про стягнення майнової шкоди, завданої клієнту збройними силами Російської Федерації - знищенням майна.
Здійснити аналіз, перевірку та збір наявних доказів, що підтверджують завдання збройними силами Російської Федерації майнової шкоди клієнту.
Здійснити аналіз судової практики розгляду спорів, що виникають із аналогічних правовідносин.
Підписати позовну заяву, складену відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 цієї Додаткової угоди, та подати її до суду.
У разі необхідності готувати й інші процесуальні документи, які пов'язані з розглядом судом позовної заяви, складеної відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 цієї Додаткової угоди.
Здійснювати представництво у встановленому законом порядку інтересів клієнта в судах України у справі за позовом клієнта до Російської Федерації, складеної відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 цієї Додаткової угоди.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року по справі №922/1964/21 зазначено, що відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).
Крім того, суд враховує, що наданий акт прийому передачі виконаних робіт не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, розмір заявлених до стягнення із відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу є завищеним та не відповідає критерію розумності.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, доходить висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 200 000,00 грн., що у грошовому еквівеленті іноземної валюти становить 5 340,45 дол.США і саме вказаний розмір суд вважає співрозмірним по відношенню до обсягу фактично виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Вказані вище обставини є підставою для прийняття додаткового рішення у справі в частині стягнення з Російської Федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 200 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/7811/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з Російської Федерації (Russian Federation код ISO ru/rus 643) (вул.Житня БУД. 14, м.Москва, 11991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (вул. Первомайського Леоніда, буд.9, оф.33, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 32873692) 200 000 (двісті тисяч) грн 00 коп., що у грошовому еквівеленті іноземної валюти становить 5 340 (п'ять тисяч триста сорок) дол. 45 цен. США витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
4.Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне судове рішення складено 18.11.2024.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА