Справа № 909/579/24
07.11.2024 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця"
(вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150)
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Гарасимко Василя Васильовича
(
АДРЕСА_1 )
про стягнення заборгованості в розмірі 70 769, 68 гривень, з яких: 70 699, 62 гривень - неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном; 70, 06 гривень - земельний податок, а також зобов'язання звільнити нерухоме майно,
за участю:
від позивача: Войцеховської Наталії Ярославівни,
відповідача: ОСОБА_1 ,
1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
2. Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.
3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.
І. СУТЬ СПОРУ
4. У червні 2024 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Акціонерне товариство "Українська залізниця" із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Гарасимко Василя Васильовича про стягнення заборгованості в розмірі 70 769, 68 гривень, з яких: 70 699, 62 гривень - неустойка у розмірі подвійної орендної плати за користування майном, 70, 06 гривень - земельний податок, а також зобов'язання звільнити нерухоме майно.
ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
5. 21.06.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; розгляд справи по суті призначив на 12.07.2024; зобов'язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15-ти денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.
6. 11.07.2024 за вх. № 11386/24 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
7. Ухвалою від 12.07.2024 суд, зокрема, перейшов до розгляду справи № 909/579/24 за правилами загального позовного провадження; залучив до участі у справі Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9; ідентифікаційний код: 00032945) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерного товариства "Українська залізниця"; підготовче засідання по справі № 909/579/24 призначив на 10.09.2024.
8. 22.07.2024 за вх. № 11892/24 через підсистему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла відповідь на відзив.
9. В судовому засіданні 10.09.2024 відповідач ОСОБА_1 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із необхідністю подання додаткових письмових доказів. У тому ж судовому засіданні суд задовольнив усне клопотання відповідача ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання у справі на 26.09.2024.
10. 23.09.2024 за вх. № 14712/24 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача, адвоката Войцеховської Н. Я. надійшли письмові пояснення по справі.
11. 23.09.2024 за вх. № 14731/24 до канцелярії суду від відповідача ОСОБА_1 надійшли пояснення на відповідь на відзив.
12. Ухвалою від 26.09.2024 суд закрив підготовче провадження у справі № 909/579/24 та призначив розгляд справи по суті на 24.10.2024.
13. 07.10.2024 за вх. № 15514/24 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача, адвоката Войцеховської Н. Я. надійшла заява про поновлення терміну на подання додаткових матеріалів та долучення доказів до матеріалів справи.
14. 24.10.2024 суд відклав розгляд справи по суті на 07.11.2024.
15. За наслідком судового засідання 07.11.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІIІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
16. Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення умов договору оренди державного майна № 05/12 від 14.02.2012 та додаткових угод до договору, після закінчення строку договору оренди не повернув орендоване ним майно, внаслідок чого позивачем нараховано неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю в сумі 70 699, 62 гривень за період з листопада місяця 2023 року по квітень місяць 2024 року, а також земельний податок в розмірі 70, 06 гривень. Окрім цього, позивач просить суд зобов'язати відповідача звільнити частину будівлі складу загальною (корисною) площею 113, 6 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
17. Позиція відповідача. В поданому до суду відзиві на позов відповідач стверджує, що він жодним чином не порушив права позивача, договір оренди від 14.02.2012 чинний по даний час, а позивач не є особою, що вправі вимагати повернення оренди та сплати такої санкції посилаючись на наступне.
18. Так, відповідач вказав, що АТ "Укрзалізниця" не набуло право власності на об'єкт оренди, оскільки право на майно передане Фондом державного майна до статутного капіталу товариства підлягає державній реєстрації. Вважає, що у справі що розглядається власником майна є саме Міністерство інфраструктури України і саме вказаному державному органу надано право розпорядження майном через Фонд державного майна України. У зв'язку із наведеним позивач не є особою, яка наділена правом отримання орендованого майна та отримання штрафних санкцій у розмірі подвійного розміру орендної плати.
19. Також відповідач стверджує, що положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачають можливість продовження договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах без проведення конкурсу, за відсутності заяви (повідомлення) однієї із сторін про припинення чи зміну умов договору оренди протягом місяця після закінчення його дії. При цьому, будь яких вимог від власника майна - Міністерства інфраструктури України чи органу, що уповноважений діяти від його імені, а саме Фонду державного майна України - до відповідача не поступало. Відтак, відповідач вважає, що договір оренди продовжує діяти по даний час.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
20. 14.02.2012 між регіональним відділенням Фонду державного майна по Івано-Франківській області (орендодавець), Відокремленим підрозділом "Івано-Франківською дирекцією залізничних перевезень" Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (балансоутримувач) та підприємцем Гарасимко Василем Васильовичем (орендар) укладено договір оренди державного майна № 05/12.
21. Відповідно до пункту 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - частину будівлі складу загальною (корисною) площею 113, 6 кв. м, яка перебуває на балансі ВП "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця", розташоване за адресою: Івано-Франківська область, м. Долина, вул. Т. Шевченка, 21, реєстровий номер 01059900.40011.ААЛВВИ776, вартість якого згідно Звіту про незалежну оцінку станом на 31.10.2012 становить 129 504 гривень без ПДВ.
22. Згідно пунктів 2.1., 2.2. договору, вступ орендаря в користування майном настає одночасно з підписання сторонами договору та акту приймання-передачі вказаного майна. Передача майна в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на майно. Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.
23. За пунктом 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 зі змінами та враховуючи процедуру проведення конкурсу (протокол засідання конкурсної комісії № 1 від 13.01.2012) і за базовий місяць оренди - грудень 2011 становить 1 950 гривень без ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди - лютий 2012 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць (грудень 2011) на індекси інфляції за січень, лютий 2012 з врахуванням добової орендної плати. Нарахування ПДВ на суму орендної плати та його сплата здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.
24. У відповідності до пункту 3.2. договору, розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
25. Орендна плата перераховується орендарем щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним місяцем і спрямовується: 70 % - до державного бюджету, 30 % - балансоутримувачу на розрахунковий рахунок (п. 3.4. договору).
26. Розмір орендної плати підлягає перегляду у разі зміни Методики з дня набрання чинності відповідних змін, у разі внесення змін щодо розміру орендної плати іншими нормативними актами з дня набрання ними чинності (п. 3.5. договору).
27. Згідно пункту 3.9. договору, у разі припинення (розірвання) договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання (повернення) включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою якщо така виникла у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.
28. Пунктами 5.1., 5.3., 5.4. договору визначено обов'язки орендаря, зокрема: прийняти майно по акту приймання-передачі, який підписується одночасно з договором оренди; використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору; своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та компенсувати експлуатаційні витрати та витрати на утримання майна в тому числі податку на землю незалежно від господарської діяльності.
29. Згідно пункту 8.3. договору, розділу 8 "Права Орендодавця", орендодавець вправі виступати з ініціативою щодо внесення змін до договору оренди або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок його використання або невиконання умов договору.
30. Пунктом 9.1. договору визначено, що до обсягу прав баласоутримувача належить право виступати з ініціативою внесення змін до договору оренди або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок його використання або невиконання умов договору.
31. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (10.1. договору).
32. Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 14.02.2012 до 14.02.2013 (п. 11.1. договору).
33. За пунктом 11.3. договору, зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємної згоди сторін.
34. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору оренди (п. 11.6. договору).
35. Відповідно до пункту 11.7. договору, реорганізація орендодавця чи балансоутримувача не визнається підставою для зміни або припинення чинності договору і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників).
36. Пунктами 11.10.., 11.11. договору визначено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається балансоутримувачу. У разі якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акту покладається на орендаря.
37. Якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за весь час прострочення (п. 11.12 договору).
38. 29.01.2016 між ПАТ "Укрзалізниця" (орендодавець), що є правонаступником усіх прав та обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств залізничного транспорту та Фізичною особою - підприємцем Гарасимко Василем Васильовичем (орендар) укладено додатковий договір до договору оренди нерухомого майна від 14.02.2012 № 05/12.
39. За пунктом 1. додаткового договору сторони погодили, що орендодавцем майна, визначеного договором оренди від 14.02.2012 № 05/12 є ПАТ "Укрзалізниця".
40. Згідно пункту 2. додаткового договору у тексті договору змінено найменування Відокремлений підрозділ "Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 4" ДТГО "Львівська залізниця" на Виробничий підрозділ "Івано-Франківське управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд" регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" та підрозділ Івано-Франківське управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд.
41. У відповідності до пункту 3. додаткового договору, сторони узгодили п. 3.1. викласти в редакції: "Орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 №786 за базовий місяць розрахунку - листопад 2015 становить 3 523, 97 грн. без ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2015 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
42. Згідно пункту 4. додаткового договору, вирішено п. 3.4. викласти в наступній редакції: "Орендна плата 100 % перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця, одержувач коштів: підрозділ "Івано-Франківське управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд" регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним."
43. Пунктом 5. додаткового договору визначено, пункт 11.1. викласти в редакції: "цей договір діє з 01.12.2015 по 31.03.2016 включно".
44. Усі інші умови не порушені даним договором залишаються без змін (п. 6. додаткового договору).
45. Цей додатковий договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та у відносинах щодо терміну дії та розрахунків діє з 01.12.2015 (п. 7. додаткового договору).
46. Даний додатковий договір є невід'ємною складовою частиною договору оренди № 05/12 від 14.02.2012 (п. 8. додаткового договору).
47. У відповідності до розрахунку плати за базовий місяць оренди майна, що обліковується на балансі підрозділу Івано-Франківське управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд, що є додатком № 1 до додаткового договору від 29.01.2016, визначено, що орендна плата за місяць складає 3 523, 97 грн. без ПДВ.
48. Згідно акту приймання-передачі нерухомого майна від 29.01.2016, що є додатком № 2 до додаткового договору від 29.01.2016 складеного між ПАТ "Укрзалізниця" (орендодавець), що є правонаступником усіх прав та обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств залізничного транспорту та Фізичною особою - підприємцем Гарасимко В. В. (орендар), сторони узгодили, зокрема наступне:
1. Орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - частину будівлі загальною площею 113, 6 кв. м. (Івано-Франківська область, м. Долина, вул. Т. Шевченка, 21), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.11.2014 і становить за незалежною оцінкою 160 263 гривень.
2. Об'єкт оренди обліковується на балансі підрозділу Івано-Франківського управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд.
Акт скріплено підписами та печатками сторін.
49. В подальшому, строк дії договору згідно умовами додаткового договору від 07.05.2018 продовжено до 30.06.2018 включно, без подальшого продовження.
50. 01.02.2017 між Виробничим структурним підрозділом "Івано-Франківське управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд" регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (балансоутримувач) та Фізичною особою - підприємцем Гарасимко В. В. (орендар) було укладено договір № 10/3 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендного нерухомого майна.
51. За умовами пункту 1.1. договору про відшкодування витрат, балансоутримувач - ВСП "Івано-Франківське управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд" ПАТ "Укрзалізниця" здійснює обслуговування орендного майна, що передано в оренду на підставі договору державного майна № 05/12 від 14.02.2012, зі змінами, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, м. Долина, вул. Т. Шевченка, 21, площею 113, 6 м. кв., а також утримання прилеглої території, а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача на сплату податку на землю, експлуатаційні витрати на комунальні послуги, пропорційно займаній ним площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за даним договором. Розмір плати за послуги зазначені в п. 1.1. даного договору визначається на підставі розрахунку балансоутримувача, що є невід'ємною частиною даного договору (Додаток 1) та окремого розрахунку за надані комунальні послуги, в разі надання таких послуг. Орендоване майно використовується згідно умов договору оренди.
52. Згідно пунктів 6.1., 6.2. договору про відшкодування витрат, даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту передачі (повернення) орендарем майна балансоотримувачу, після закінчення терміну дії договору оренди, згідно акту приймання-передачі майна. Даний договір автоматично припиняє свою дію в разі повернення орендарем балансоутримувачу орендованого майна по акту приймання-передачі, у випадку дострокового розірвання договору оренди.
53. З долученого до матеріалів справи Додатку № 1 до договору про відшкодування витрат (Розрахунку відшкодування витрат за місяць на утримання орендованого державного майна) вбачається, що у вартість витрат включено: відшкодування витрат по сплаті податку на землю в розмірі 11, 56 гривень та загально - виробничі витрати в сумі 45, 97 гривень, всього - 57, 53 гривень, а також ПДВ 20 % в сумі - 11, 51 гривень.
54. Судом встановлено, що договір оренди державного майна № 05/12 від 14.02.2012 припинив свою дію 30.06.2018 (наведений факт визначено у постанові Західного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 у справі № 909/1370/19).
55. Враховуючи, що відповідач не виконав свого обов'язку стосовно повернення майна, позивач нарахував відповідачу неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за період з листопада місяця 2023 року по квітень місяць 2024 року в сумі 70 699, 62 гривень.
56. Окрім цього, зважаючи на відсутність підписаного між сторонами акту приймання-передачі майна про повернення орендарем орендованого майна за договором оренди № 05/12 від 14.02.2012 балансоутримувачу, відповідачем нараховано відшкодування витрат по сплаті податку на землю за період з листопада місяця 2023 року по березень місяць 2024 року в розмірі 70, 06 гривень.
57. Позивач направляв на адресу відповідача претензії, якими повідомляв про закінчення договору оренди та про необхідність сплати неустойки за період з листопада місяця 2023 року по квітень місяць 2024 року в сумі 70 699, 62 гривень, а також відшкодування витрат по сплаті податку на землю за період з листопада місяця 2023 року по березень місяць 2024 року в розмірі 70, 06 гривень.
58. Означена заборгованість відповідачем в добровільному порядку оплачена не була, орендоване майно (частина будівлі складу загальною (корисною) площею 113, 6 кв. м., розташовану за адресою: Івано-Франківська область, м. Долина, вул. Т. Шевченка, 21) - не звільнено, що стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
59. Приписами статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
60. Вказана норма встановлює об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, що є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
61. У статті 16 Цивільного кодексу України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
62. Відповідно до статті 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" передбачено особливості утворення Товариства, зокрема: Товариство (акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі) утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту); Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України. Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.
63. Згідно із пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" № 200 від 25.06.2014, статутний капітал товариства формується шляхом внесення до нього: майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.
64. Закон України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" також закріплює, що Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, а також передбачає складання відповідного зведеного передавального акту на основі узагальнених даних передавальних актів, складених стосовно цілісного майнового комплексу кожного підприємства залізничного транспорту.
65. Відтак, приймаючи рішення про утворення ПАТ "Українська залізниця" шляхом реорганізації (злиття) підприємств залізничного транспорту та встановлюючи його правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків зазначених підприємств, держава тим самим фактично висловила своє волевиявлення щодо переходу до ПАТ "Українська залізниця" права власності на відповідне майно, передане державою до його статутного капіталу, у тому числі права самостійно виступати орендодавцем такого майна.
66. При цьому, статус ПАТ "Українська залізниця" як правонаступника відповідних підприємств залізничного транспорту безпосередньо визначений Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", яким не передбачено можливості запровадження винятків чи обмежень щодо такого правонаступництва, відстрочення набуття права власності на об'єкти нерухомого майна тощо. Аналогічного висновку дійшла Об'єднана Палата Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі № 918/792/18.
67. Формування статутного капіталу Товариства врегульовано статтею 4 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", яка передбачає внесення до статутного капіталу Товариства, зокрема, майна залізничного транспорту загального користування на підставі обліку його на балансах відповідних осіб без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно.
68. З вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що Акціонерне товариство "Укрзалізниця" є належним позивачем у даній справі.
69. Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
70. Згідно частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.
71. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин за правилами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
72. Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
73. Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
74. Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
75. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).
76. Як встановлено судом між сторонами було укладено договір оренди державного майна № 05/12 від 14.02.2012, до якого наведеними вище додатковими угодами за погодженням сторін вносились зміни та доповнення, а також було замінено сторону договору (орендодавця) правонаступником.
77. У відповідності до статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
78. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
79. Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
80. Договір оренди державного майна № 05/12 від 14.02.2012 припинив свою дію 30.06.2018. Така обставина встановлена Західним апеляційним господарським судом у постанові від 29.07.2021 у справі № 909/1370/19, та, відповідно до положень частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягає повторному доказуванню.
81. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України, відповідно до якої в разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
82. Обов'язок з повернення орендованого майна як законом, так і договором оренди був покладений саме на орендаря. Матеріали справи не містять доказів про те, що відповідач повернув об'єкт оренди, чи вживав заходи з повернення об'єкта оренди позивачу.
83. Орендоване майно не повернуто орендодавцеві, доказів протилежного матеріали справи не містять.
84. Відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
85. Відповідач доказів повернення майна чи сплати неустойки за користування річчю за час прострочення повернення майна суду не надав.
86. Матеріалами справи підтверджується наявність боргу відповідача перед позивачем в сумі за прострочення повернення орендованого майна за період з листопада місяця 2023 року по квітень місяць 2024 року в розмірі 70 699, 62 гривень. Доказів протилежного до суду не надано.
87. Окрім того, беручи до уваги визначені пунктом 6.1. договору умови припинення договору про відшкодування витрат, за якими даний договір діє до моменту передачі (повернення) орендарем майна балансоотримувачу, після закінчення терміну дії договору оренди, згідно акту приймання-передачі майна, та враховуючи відсутність підписаного між сторонами акту приймання-передачі майна, позивачем правомірно нараховано відповідачу відшкодування витрат по сплаті земельного податку за період з листопада місяця 2023 року по березень місяця 2024 року в розмірі 70, 06 гривень.
88. У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України).
89. Частиною 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
90. Відповідно до частини 1 статті 27 цього Закону, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
91. Згідно із частиною 2 статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
92. Строк дії оренди державного майна № 05/12 від 14.02.2012 закінчився 30.06.2018, при цьому, відповідачем не спростовано факт припинення договірних відносин між сторонами за вказаним договором оренди.
93. Як зазначалося вище, пунктами 11.10., 11.11. договору визначено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається балансоутримувачу. У разі якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акту покладається на орендаря.
94. Враховуючи викладене, виходячи з умов, передбачених у пунктами 11.10. та 11.11. договору оренди, а також наведених вище норм права, суд дійшов до висновку про наявність у відповідача обов'язку повернути позивачеві об'єкт оренди за актом приймання-передачі починаючи з 02.07.2018.
95. Докази належного виконання відповідачем вищевказаного зобов'язання матеріали справи не містять.
96. У відзиві відповідач не заперечив факт продовження користування орендованим майном після закінчення строку договору оренди державного майна № 05/12 від 14.02.2012.
97. З огляду на те, що відповідач не виконав обов'язку щодо звільнення орендованого майна та повернення його позивачу шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі, суд дійшов до висновку про обґрунтованість та правомірність вимоги позивача в цій частині.
98. За приписами частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
99. Згідно із частинами 1, 3, 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
100. Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
101. У відповідності до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
102. При цьому суд виходить з того, що у справі "Серявін та інші проти України", Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Висновок суду.
103. Таким чином, здійснюючи системний аналіз положень чинного законодавства України, а також, як вбачається з встановлених судом фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати.
104. Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
105. Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
106. Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня 2024 року складає 3 028 гривень.
107. За правилами пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви майнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
108. Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0, 8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
109. При зверненні до суду з даним позовом позивач за платіжною інструкцією № 2754 від 06.06.2024 та платіжною інструкцією № 2907 від 06.06.2024 сплатив судовий збір в загальному розмірі 6 056, 00 гривень.
110. Оскільки позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла до суду в електронній формі через підсистему "Електронний суд", за подання цієї позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 4 844, 80 гривень із застосуванням коефіцієнту пониження ставки судового збору.
111. Таким чином при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 1 211, 20 гривень.
112. При цьому суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
113. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позову, судовий збір в розмірі 4 844, 80 гривень покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Фізичної особи - підприємця Гарасимко Василя Васильовича про стягнення заборгованості в розмірі 70 769, 68 гривень, з яких: 70 699, 62 гривень - неустойка у розмірі подвійної орендної плати за користування майном; 70, 06 гривень - земельний податок, а також зобов'язання звільнити нерухоме майно - задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гарасимко Василя Васильовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код: 40075815) - 70 769, 68 гривень (сімдесят тисяч сімсот шістдесят дев'ять гривень шістдесят вісім копійок) заборгованості, з яких: 70 699, 62 гривень - неустойка у розмірі подвійної орендної плати за користування майном; 70, 06 гривень - земельний податок, а також 4 844, 80 гривень (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні вісімдесят копійок) судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця Гарасимко Василя Васильовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) звільнити частину будівлі складу загальною (корисною) площею 113, 6 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
8. Повний текст рішення складено - 18.11.2024.
Суддя В. В. Михайлишин