номер провадження справи 4/213/24
про відкриття провадження у справі
18.11.2024 Справа № 908/2973/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7», (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 11)
до відповідача ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)
про звільнення приміщення шляхом виселення
12.11.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 1279, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 12.11.2024, (вх. № 3278/08-07/24 від 12.11.2024) Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7», м. Запоріжжя до ОСОБА_1 , м. Запоріжжя про звільнення нежитлового приміщення № 48 першого поверху загальною площею 5,6 кв.м. у будинку АДРЕСА_2 шляхом виселення ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7».
Пунктом першим позовної заяви позивач просить суд розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2024 справу № 908/2973/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
За приписами ч. 1 ст. 176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст. 162 ГПК України. Підстави для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.07.2004 між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради, КП «ВРЕЖО № 2» та Фізичною особою підприємцем Яланським Сергієм Івановичем укладено договір № 858/2 оренди нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 4,4 кв.м. по АДРЕСА_3 . Додатковою угодою від 25.08.2009 предмет договору оренди змінено на нежитлове приміщення № 48 першого поверху загальною площею 5,6 кв.м. у будинку АДРЕСА_2 . Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди № 858/2 від 01.07.2004 стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Як зазначено в позовній заяві 31.01.2018 відповідачем була припинена господарська діяльність, про що внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Статтею 20 ГПК України визначено предметну та суб'єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП.
Статтею 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу.
Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. (Правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 13.02.2019 № 910/8729/18, від 05.06.2019 № 904/1083/18, від 09.10.2019 № 127/23144/18)
Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Приписами ч. 1 ст. 247 ГПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною 5 ст. 12 ГПК України унормовано, що для цілей цього кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (302800,00 грн.); 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1514000,00 грн.).
Предметом спору у даній справі є вимоги про звільнення нежитлового приміщення № 48 першого поверху загальною площею 5,6 кв.м. у будинку АДРЕСА_2 шляхом виселення ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7». Заявлені позивачем вимоги обґрунтовані посиланням на приписи ст., ст. 525, 526, 530, 626, 627, 629, 651, 653, 764, 782, 785 ЦК України, ст., ст. 193, 291 ГК України, положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна». За змістом п. 11.8 договору оренди № 858/2 від 01.07.2004 договір припиняється внаслідок закінчення строку, на кий його було укладено, ліквідації орендаря, тощо. Згідно п. 2.4. Договору після закінчення строку дії договору оренди, якщо немає у встановленому порядку угоди сторін про його продовження на новий строк або у випадку дострокового його розірвання орендар зобов'язаний у 10-добовий термін здати балансоутримувачу приміщення за актом приймання-передачі. Відповідно до п. 2.5 договору обов'язок по складанню акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні за договором. Станом на 01.10.2024 відповідач має заборгованість з орендної плати: на користь місцевого бюджету 5351,21 грн. За доводами позивача, порушення орендарем зобов'язань за договором оренди комунального майна щодо своєчасного внесення орендної плати у повному обсязі, а також припинення підприємницької діяльності позивача, є достатньою правовою підставою для повернення орендованого майна орендодавцю. Отже, як вбачається з позовних матеріалів, дана справа не є складною, спори зазначеної категорії мають сталу судову практику їх вирішення. З урахуванням викладеного, така справа визнається судом малозначною.
Також зазначена справа не підпадає під виключення, що передбачені ч. 4 ст. 247 ГПК України.
Приписами частини 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи, що до позовної заяви наданні документи, на яких ґрунтуються позовні вимоги щодо звільнення нежитлового приміщення № 48 першого поверху загальною площею 5,6 кв.м. у будинку АДРЕСА_2 шляхом виселення ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7», суд ухвалює проводити розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, що не потребує окремого клопотання сторін.
Частиною 2, 3 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі № 908/2973/24.
Пунктом 2 позовної заяви позивачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206). Подане клопотання мотивоване тим, що Орендодавцем за договором оренди нежитлового приміщення № 858/2 від 01.07.2004, за яким ОСОБА_1 надавалося в орендне користування спірне нежитлове приміщення, є Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (в редакції додаткової угоди від 01.06.2011). Спірне нежитлове приміщення належить до комунальної власності.
Частинами 1 і 3 ст. 50 ГПК України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Розглянувши матеріали справи, враховуючи предмет та підстави заявленого позову, приймаючи до уваги, що заявлено позов щодо нежитлового приміщення, яке перебуває в комунальній власності, суд дійшов висновку, що рішення суду у цій справі може вплинути на права та обов'язки Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, у зв'язку із чим клопотання позивача про залучення до участі у справі Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача слід задовольнити.
Керуючись ст., ст. 12, 174, 176, 234, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 908/2973/24 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоїти справі номер провадження 4/213/24.
2. Здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Телефон контакт-центру 0-800-501-492.
У разі наявності обґрунтованого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, учасники справи мають право подати відповідне клопотання, відповідач - в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
3. Залучити до участі у справі № 908/2973/24 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206).
4. Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/2973/24.
5. Запропонувати відповідачу відповідно до ст., ст. 165, 251 ГПК України у строк до 05.12.2024, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати до суду відзив на позовну заяву із його документальним обґрунтуванням і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову або його визнання. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду направити копію відзиву та доданих до нього документів позивачу та докази направлення/надання надати суду (додати до відзиву).
Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
6. Запропонувати позивачу, у разі отримання від відповідачів відзиву на позовну заяву, у строк до 18.12.2024, але не пізніше 10 днів з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву, відповідно до ст. 251 ГПК України направити на адресу відповідачів та суду письмову відповідь на відзив на позовну заяву, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
Суд роз'яснює позивачу що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК позивач вправі збільшити або зменшити розмір вимог до початку першого судового засідання а також відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
7. Запропонувати відповідачу, у разі отримання від позивача відповіді на відзив на позовну заяву, у строк до 30.12.2024, але не пізніше 10 днів з дня отримання від позивача відповіді на відзив на позовну заяву, подати до суду відповідно до ст. 251 ГПК України та направити на адресу позивача заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання заперечення на відповідь на відзив і доданих до нього доказів позивачу.
8. Запропонувати третій особі подати до суду письмові пояснення щодо позову (ст. 168 ГПК України) у строк до 05.12.2024 із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються такі пояснення. Копію пояснень та доданих до них документів іншим учасникам справи надіслати (надати) одночасно з надісланням (наданням) пояснень до суду; документи, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до них доказів іншим учасникам справи надати до суду разом із поясненнями.
9. Суд зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
10. Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ч. 5 ст. 46 ГПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Роз'яснити учасникам справи, що заяви і клопотання по справі необхідно оформлювати згідно вимог ст. 170 ГПК України і надавати їх суду лише у письмовій формі та завчасно до засідань (в строки встановлені судом).
11. Суд наголошує, що з 18 жовтня 2023 року вводиться в дію Закон № 3200-ІХ в частині внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, який передбачає, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи (усіх форм власності) в обов'язковому порядку реєструють свої електронні кабінети в Електронному суді.
Зміни до процесуального закону передбачають негативні наслідки для осіб, які зобов'язані зареєструвати електронний кабінет, але не зробили цього. Зареєструвати електронні кабінети можливо за посиланням: https://id.court.gov.ua/.
12. Направити копію ухвали сторонам у справі та третій особі.
11. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
12. Ухвала підписана 18.11.2024.
13. Отримати інформацію про стан розгляду справи можливо на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/. Ознайомитись з процесуальними документами у справі - в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Н.Г.Зінченко
Попередити сторони про відповідальність передбачену ст. 135 ГПК України.
Відповідно до ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.