номер провадження справи 9/87/24
05.11.2024 Справа № 908/1338/24
м.Запоріжжя
За позовом: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя
про стягнення суми 74687540,56 грн.
Колегія суддів у складі: Головуючий - Боєва О.С.
судді: Корсун В.Л. Горохов І.С.
при секретарі судового засідання Литвиновій О.Ю.
За участю представників:
від позивача: Горопашний І.В. (в режимі відеоконференції);
від відповідача: Капуста А.В.
До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення з відповідача: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» суми 73172760,19 грн заборгованості, суми 839881,57 грн інфляційних втрат, суми 674898,80 грн - 3 % річних, всього - загальної суми 74687540,56 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 02.05.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1338/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 07.05.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1338/24, присвоєний номер провадження 9/84/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 05.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, підготовче засідання відкладено.
Ухвалою суду від 06.08.2024 (суддя Боєва О.С.) постановлено про передачу справи №908/1338/24 на колегіальний розгляд.
Згідно з протоколом автоматизованого визначання складу колегії суддів від 09.08.2024, справу № 908/1338/24 передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів Господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Боєва О.С., судді: Корсун В.Л., Горохов І.С.
Ухвалою суду від 13.08.2024 справу № 908/1338/24 прийнято до розгляду вищезазначеною колегією суддів, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 10.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.11.2024. Також в судовому засіданні 10.09.2024 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової економічної експертизи.
В судовому засіданні 05.11.2024 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які підтримані позивачем у повному обсязі. Підставою для звернення з позовом зазначено невиконання відповідачем зобов'язання щодо оплати послуг за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0503-03041 від 27.05.2019 в редакції Додаткової угоди від 02.01.2023, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 73172760,19 грн, яка складається з заборгованості з оплати наданих послуг за актами надання послуги за листопад 2023 та за грудень 2023 року з відповідними актами коригування до них, а також заборгованості згідно з актами коригування до актів надання послуги за період: липень, серпень, вересень 2023 року. За порушення термінів внесення платежів за договором позивачем також нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні втрати. Позов обґрунтований ст.ст. 525, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 20, 193, 216, 230 ГК України, п. 10 ч. 1 ст. 4, п. 3 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» та умовами договору.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, зокрема, про наступне. Відповідач не погоджується з заявленими позивачем обсягами наданих послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у розмірі 73172760,19 грн та заявлених до стягнення сум інфляційного збільшення та 3 % річних з огляду на те, що позивачем не надано розрахунку стягуваних сум. Господарським судом Запорізької області розглядається справа № 908/3625/23 за позовом ПрАТ «НЕК «Укренерго» до ПАТ «Запоріжжяобленерго» про стягнення з ПАТ «Запоріжжяобленерго» заборгованості за Договором від 27.05.2019 року №0503-03041 про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період з липня по жовтень 2023 у сумі 121229031,39 грн. Враховуючи відсутність розрахунку заборгованості, інфляційних втрат та 3 % річних, а також ті обставини, що у справах №908/3625/23 та №908/1338/24 періоди перетинаються, перевірити нарахування здійснені позивачем неможливо. Крім того, при спробі здійснити перевірку суми заявленої до стягнення спираючись на надані позивачем акти надання послуги, загальна сума не збігається з сумою заявленого позову. Також відповідач зазначив, що починаючи з 07.07.2022 року та на протязі липня - серпня 2022 року більшість структурних підрозділів ПАТ «Запоріжжяобленерго», а саме: Василівський міжрайонний район електричних мереж (МРЕМ), Кам'янко-Дніпровський район електричних мереж (РЕМ), Пологівський МРЕМ, Токмацький МРЕМ, Якимівський МРЕМ, Мелітопольський МРЕМ, Мелітопольські високовольтні електричні мережі, Бердянський МРЕМ були захоплені представниками псевдоутворення «ГУП «Таврия Энерго» під супроводом озброєних осіб, військових країни агресора - РФ, яка нібито надає мешканцям окупованої частини Запорізької області, в т.ч. і мешканцям м. Мелітополь, м.Бердянська, м.Енергодар, м.Токмак, м.Приморськ, м.Василівка послуги з постачання та розподілу електричної енергії, замість ПАТ «Запоріжжяобленерго». Вказаний злочин зареєстровано в ЄРДР за номером 22022080000001536, з кваліфікацією злочину за ст.28 ч.2, ст.111-2 ч.1 КК України. ПАТ «Запоріжжяобленерго» на значній території (тимчасово окупованій території) обмежено у виконанні зобов'язання при здійсненні діяльності з розподілу електричної енергії в частині контролю над системою ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії в структурних підрозділах; відсутній доступ до розрахункових засобів обліку (відсутність засобів зв'язку) та не надходять відомості споживачів про обсяг спожитої ними електричної енергії; від суміжних ліцензіатів (операторів системи, ППKO) до ПАТ «Запоріжжяобленерго» надходять дані комерційного обліку щодо обсягів прийому/віддачі електричної енергії в мережу, які не можуть бути підтверджені до деокупації території та отримання доступу до приладів обліку. Наразі ПАТ «Запоріжжяобленерго» не має технічної можливості підтвердити достовірність даних з вузлів обліку ВДЕ, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). ПАТ «Запоріжжяобленерго», як оператор системи, на сьогодні не має підтвердження виробітку електроенергії; не має дистанційного доступу до будь-яких лічильників ВАД на тимчасово окупованій території; не має перетоків електроенергії з мереж товариства (ПАТ ЗОЕ) на контрольованій території до мереж товариства (ПАТ ЗОЕ) на тимчасово окупованій території; алгоритм розрахунків не можливо створити з причин відсутності електричних зв'язків з будь-якою ТКО генерації/виробітку на тимчасово неконтрольованій території. Контроль над обладнанням та мережами тимчасово окупованих територій ліцензійної діяльності зі сторони ПАТ «Запоріжжяобленеро» втрачено повністю. Відсутній зв'язок передачі даних та технічна можливість передачі цифрової інформації засобами передачі даних каналом GSM від лічильників до серверів збору даних відповідно до ККО. Відсутня можливість направлення персоналу для перевірки стану вузлів обліку приєднаних споживачів та перевірки фактичних обсягів споживання/виробництва. На підставі викладеного відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
27.05.2019 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго», Оператор системи передачі, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України (Виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (Користувач) був укладений Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0503-03041 (далі - Договір), який регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 1.1., п. 3.2 Статуту Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2019 № 437 (у редакції наказу від 18.10.2021 № 354), Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - Товариство) є юридичною особою, що утворено як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в приватне акціонерне товариство відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15 лютого 2019 року № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство». Товариство є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго».
Згідно з пп. 2.1.1 пункту 2.1 Статуту, метою діяльності Товариства є, зокрема, здійснення диспетчерського (оперативно-технологічного) управління режимами роботи об'єднаної енергетичної системи України (далі - ОЕС України) відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу системи передачі та інших нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії.
02.01.2023 Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (Оператор системи передачі (ОСП), Виконавець, позивач у даній справі) та Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (Користувач, відповідач у даній справі) підписано Додаткову угоду до вищезазначеного Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0503-03041, згідно з якою Сторони дійшли згоди викласти Договір в новій редакції (в редакції цієї Додаткової угоди).
Так, відповідно до умов Договору в редакції Додаткової угоди від 02.01.2023 (далі - Договір) визначено, що ОСП зобов'язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга). Користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору (п.п. 1.1, 1.2).
В п. 1.3 Договору сторони погодили, що під час виконання вимог цього Договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами ринку, Кодексом системи передачі, Кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України та ОЕС України.
Договір встановлює обов'язки та права сторін у процесі оперативного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентного обміну інформацією (п. 1.4 Договору).
У п.п. 2.2., 2.3., 2.4. визначено, що оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.
Обсяг наданої Послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.
Вартість Послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої Послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Відповідно до п. 2.5. Договору, розрахунок за надану Послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості Послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків:
- до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги;
- до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги;
- до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості Послуги.
Згідно з п. 2.6 Договору плановий обсяг Послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих Користувачем повідомлень щодо планового обсягу Послуги на розрахунковий період. У разі зміни планових обсягів Послуги протягом розрахункового місяця Користувач передає оператору системи передачі (ОСП), Виконавцю повідомлення про зміну обсягів Послуги. Оператор системи передачі (ОСП), Виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів.
Планові обсяги Послуги Користувач зобов'язаний подавати Виконавцю до десятої доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Виконавець протягом 3 днів їх погоджує і повертає Користувачу, у разі не погодження (п. 10.1).
Відповідно до п. 2.7 Договору, Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих Виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно).
Акти надання Послуги та акти коригування до актів надання Послуги у відповідному розрахунковому періоді Виконавець направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
Користувач здійснює підписання актів надання Послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів з дня їх отримання та провертає Виконавцю (п.2.8).
Згідно з п. 2.9. Договору за відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату штрафних санкцій, за наявності згоди Користувача.
В п. 10.6 Договору сторони погодили, що будь-які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання Договору (у тому числі акт надання Послуги або акт коригування до акта наданої Послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що Виконавець зобов'язаний повідомити на своєму вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документа).
Відповідно до п. 10.7 Договору, рахунки, акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною: - у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, що підписується його уповноваженим представником; - у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
Електронний документ, який направляється стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу «Доставлено» у Сервісі. Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов'язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
В пункті 12.1 визначено, що Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2023. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною стороною не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Згідно з пп. 3.2.1 п. 3.2, пп. 3.3.2. п. 3.3. Договору Користувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за Договором. Виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану Послугу.
Як слідує зі змісту позовної заяви, в обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив, що Господарським судом Запорізької області розглядалась справа № 908/374/23 за позовом НЕК «Укренерго» до ПАТ «Запоріжжобленерго» про стягнення заборгованості, компенсаційних втрат та пені за неналежне виконання відповідачем Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0503-03041 від 27.05.2019. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.06.2023 у справі №908/374/23 позов задоволено частково; стягнуто з ПАТ «Запоріжжяобленерго» на користь ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» заборгованість за період з лютого по вересень 2022 року (2 планових платежі) у розмірі 197 455 151 грн 52 коп., 3% річних у розмірі 2 242 666 грн 50 коп., інфляційні втрати у розмірі 16 434 975 грн 99 коп, пеню у розмірі 3 070 123 грн 24 коп, судовий збір у розмірі 939 306 грн 06 коп. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2024 рішення Господарського суду Запорізької області від 28.06.2023 у справі №908/374/23 залишено без змін.
Також позивачем у позовній заяві вказано, що в провадженні Господарського суду Запорізької області перебувають справи про стягнення з відповідача заборгованості за вищевказаним Договором: справа № 908/2528/23 про стягнення заборгованості за період з жовтня 2022 по червень 2023 у розмірі 180737881,95 грн та справа №908/3625/23 про стягнення заборгованості за період з липня по жовтень 2023 року у розмірі 121229031,39 грн.
Між тим, як зазначив позивач, відповідач продовжує не виконувати зобов'язання щодо оплати послуг за Договором, внаслідок чого виник спір у даній справі № 908/1338/24 про стягнення з відповідача заборгованості, яка утворилась за періоди, які не охоплені попередніми позовами.
Матеріали справи свідчать, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» були надані НЕК «Укренерго» повідомлення про прогнозні (планові) обсяги надання послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за договором від 27.05.2019 №0503-03041 на листопад 2023 та грудень 2023 (арк.с. 24, 25).
НЕК «Укренерго» виставлено відповідні рахунки на оплату за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (планові обсяги) згідно з договором від 27.05.2019 № 0503-03041:
- за листопад 2023 три рахунки-фактури: від 01.11.2023 на суму 12171020,22 грн; від 13.11.2023 на суму 12171020,22 грн; від 21.11.2023 на суму 10432303,04 грн (арк.с. 26-28);
- за грудень 2023 року три рахунки-фактури: від 01.12.2023 на суму 12247582,15 грн; від 12.12.2023 на суму 12247582,15 грн; від 21.12.2023 на суму 10497927,55 грн (арк.с. 29-31).
Відповідно до Актів надання послуги від 30.11.2023 та від 31.12.2023 загальна вартість фактичного обсягу Послуги за листопад 2023 склала 34545362,52 грн, за грудень 2023 - 38586670,25 грн.
Позивачем виставлені ПАТ «Запоріжжяобленерго» рахунки-фактури: № 0503-03041/07/12/2023 від 07.12.2023 на сплату фактичного обсягу послуги, наданої у листопаді 2023 року на суму 34545362,52 грн та № ДУ-0012709/0503-03041 від 09.01.2024 на оплату фактичного обсягу послуги, наданої грудні 2023 року на суму 38586670,25 грн.
В подальшому складені Акти коригування № ДУА_К-0001083 від 21.03.2024 до Акту надання послуги від 30.11.2023 (арс.с. 165) з від'ємним значенням на суму - 5899,09 грн та №ДУА_К-0001252 до Акту надання послуги від 31.12.2023 (арк.с.166) з від'ємним значенням на суму - 7136,85 грн, відповідно до яких на підставі зміни фактичного обсягу, з урахуванням скоригованих даних послуги у бік зменшення, загальна вартість наданих послуг за листопад 2023 склала 34539463,43 грн, за грудень 2023 - 38579533,40 грн.
Крім того, також були скориговані фактичні обсяги послуги, наданої у липні, серпні та вересні 2023 року та складені наступні Акти коригування до вказаних розрахункових періодів, а саме:
- Акт коригування від 17.11.2023 до Акту надання послуги від 31.07.2023, згідно з яким за скоригованими даними вартість послуги за період з 01.07.2023 по 31.07.2023 збільшилась на 19532,00 грн (арк.с. 39);
- Акт коригування від 27.11.2023 до Акту надання послуги від 31.08.2023, згідно з яким за скоригованими даними вартість послуги, наданої у серпні 2023 збільшилась на 19039,94 грн (арк.с. 40);
- Акт коригування від 30.01.2024 до Акту надання послуги від 30.09.2023, згідно з яким за скоригованими даними вартість послуги, наданої у вересні 2023 збільшилась на 15191,42грн (арк.с. 41).
Вимоги позивача мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язання щодо оплати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у визначені Договором строки, яка складається з заборгованості з оплати наданих послуг за актами надання послуги за листопад 2023 та за грудень 2023 року з відповідними актами коригування до них, а також заборгованості згідно з актами коригування до актів надання послуги за період: липень, серпень, вересень 2023 року.
Відповідно до змісту позовної заяви та доданого до неї розрахунку за період з 01.11.2023 по 28.03.2024, предметом розгляду у даній справі №908/1338/24 є позовні вимоги ПрАТ «НЕК «Укренерго» про стягнення з ПАТ «Запоріжжяобленерго» загальної суми 74687540,56 грн, яка складається з: суми 73172760,19 грн основного боргу, суми 674 898,80 грн 3% річних, суми 839 881,57 грн інфляційних втрат.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 статті ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
З положень ч. 2 ст. 11 ЦК України слідує, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Аналогічні положення містить ст.174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються зокрема договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Згідно з п.п. 51, 55 ч. 1 ст. 1 цього Закону, об'єднана енергетична система України (далі - ОЕС України) визначена, як сукупність електростанцій, електричних мереж, інших об'єктів електроенергетики, що об'єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії при централізованому управлінні цим режимом. Оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
В п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що диспетчерське управління - це оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 44 Закону України «Про ринок електричної енергії», в електроенергетиці України діє єдина диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею, розподілом та споживанням електричної енергії. Функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює оператор системи передачі.
Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління поширюється на суб'єктів господарювання, об'єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України.
Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління базується на принципах об'єктивності, прозорості та недискримінаційності і має забезпечувати належне функціонування ринку електричної енергії.
Диспетчеризація встановлених генеруючих потужностей та використання міждержавних перетинів мають здійснюватися відповідно до кодексу системи передачі, правил ринку та інших нормативних документів, на основі економічних критеріїв та з урахуванням технічних обмежень системи.
Згідно з пунктом 1.4 глави 1 розділу I Кодексу системи передачі, оперативно- технологічне управління ОЕС України визначається, як побудована за ієрархічною структурою система контролю параметрів та режимів роботи енергосистеми в цілому та обладнання кожного енергетичного об'єкта, що входить до її складу, у процесі виробництва, передачі та розподілу електричної енергії з метою управління цими процесами для підтримання заданих параметрів та режимів роботи шляхом реалізації комплексу дій, направлених на зміну технологічних режимів та/або оперативного стану обладнання енергооб'єктів, що складається з прийняття рішення, підготовки та надання оперативної команди і контролю за її виконанням.
Згідно із п.п. 1.1-1.5 глави 1 розділу VІІ Кодексу системи передачі, управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки здійснюється шляхом диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі - диспетчерське управління). Функції диспетчерського управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює ОСП. Диспетчерське управління поширюється на суб'єктів господарювання, об'єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України. Диспетчерське управління базується на принципах об'єктивності, прозорості та недискримінаційності та має забезпечувати належне функціонування ОЕС України та ринку електричної енергії згідно з вимогами Закону України «Про ринок електричної енергії» та відповідних нормативно-правових актів і нормативно-технічних документів. Усі оперативні команди і розпорядження ОСП, які надаються ним при виконанні функцій з диспетчерського управління, підлягають беззаперечному виконанню користувачами системи передачі/розподілу, за винятком випадків, передбачених пунктом 4.11 глави 4 цього розділу.
Правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 № 0503-03041 в редакції Додаткової угоди від 02.01.2023, який за своєю правовою природою є договором надання послуг.
Відповідно до ст. 901 глави 63 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії», оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Згідно з п. 11.3 Договору спірні питання між Користувачем та оператором системи передачі (ОСП), Виконавцем розглядаються в межах наданих законодавством повноважень НКРЕКП, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики та судом.
Зі змісту п.п. 2.5 - 2.7 Договору слідує, що Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послугу на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги (трьох планових платежів) на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу послуги на відповідний розрахунковий період. В подальшому за наслідком завершення розрахункового періоду Користувачем проводиться розрахунок за фактом наданих послуг на підставі актів надання послуги. Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО, зі складанням актів коригування відповідного розрахункового періоду.
Таким чином, сума трьох грошових зобов'язань щодо здійснення попередніх оплат планової вартості послуги розрахункового періоду (відповідно до умов п. 2.5 Договору), яким є календарний місяць, змінюється та з моменту отримання Акту надання послуги перетворюється на одне грошове зобов'язання, що становить різницю між вартістю фактично наданих послуг за підсумками місяця, зазначеною в Акті надання послуги, та сумою сплачених попередніх (планових) оплат вартості Послуги відповідного розрахункового періоду (місяця).
Обов'язок оплатити вартість наданої послуги за відповідний розрахунковий період, у разі якщо сума здійснених попередніх оплат є меншою від вартості наданих послуг згідно Акту надання послуги, виникає на підставі Акту надання послуги та має бути здійснений у строк до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно). Оплата вартості послуги, після коригування обсягів, здійснюється згідно з Актом коригування до Акту надання послуги за відповідний розрахунковий період у строк до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано Акт коригування до Акту надання послуги (включно) (відповідно до умов п. 2.7 Договору).
Отже розрахунок за надану за Договором послугу здійснюється на підставі первинних документів, які складаються сторонами та на підставі яких виникає обов'язок з їх оплати.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні приписи містяться в п.п. 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статей 73, 74, 76, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 917/483/19.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Як встановлено судом вище на підставі наданих позивачем доказів, згідно з умовами Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 № 0503-03041 (в редакції Додаткової угоди від 02.01.2023), ПрАТ «НЕК «Укренерго» надало ПАТ «Запоріжжяобленерго» послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що підтверджується відповідними актами наданих послуг за листопад - грудень 2023 року з урахуванням актів коригування, а також проведено коригування обсягів та вартості послуг, наданих за попередні періоди: липень, серпень та вересень 2023 року.
Як зазначив позивач у своїх поясненнях під час розгляду даної справи, від відповідача при отриманні ним платіжних документів - рахунків-фактур, Актів приймання-передачі послуги та Актів коригування до Актів приймання-передачі послуги зауваження щодо обсягів та вартості господарської операції не надходили.
Докази того, що відповідач звертався до позивача із запереченнями щодо визначених в цих Актах обсягів та вартості наданих позивачем послуг в матеріалах справи відсутні.
Отже факт надання позивачем послуг за вказаний період в рамках Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 №0503-03041 (в редакції Додаткової угоди від 02.01.2023) є доведеним та відповідачем не спростований.
Докази здійснення відповідачем оплати вартості послуг за спірний період, у строки визначені в п.п. 2.5, 2.7 Договору, в матеріалах справи відсутні.
З приводу викладених у відзиві заперечень відповідача суд зазначає наступне.
Посилання відповідача на ненадання позивачем розрахунку заявленої позивачем до стягнення заборгованості, що унеможливлює перевірку здійсненних позивачем нарахувань, є безпідставними, оскільки до позовної заяви доданий відповідний розрахунок (арк.с. 12-13). Відповідач зі свого боку контррозрахунку суду не надав.
Щодо доводів про те, що періоди, за які позивачем стягується заборгованість з відповідача у даній справі №908/1338/24 та у справі №908/3625/23 перетинаються, а саме - періоди з липня по жовтень 2023, то зазначені твердження відповідача не знайшли свого підтвердження.
Так, в межах цієї справи №908/1338/24 позивачем в т.ч. заявлені вимоги про стягнення вартості наданих послуг за липень, серпень, вересень 2023 року виключно за Актами коригування до Актів надання послуг від 31.07.2023, від 31.08.2023, від 30.09.2023 (арк.с. 39-41), які були складені 17 листопада 2023, 27 грудня 2023 та 30 січня 2024 і які до вимог у господарській справі №908/3625/23 не включені. Вартість послуг за жовтень 2023, як то слідує зі змісту позовної заяви та розрахунку заборгованості, до складу позовних вимог у даній справі №908/1338/24 взагалі не входить, а копія Акту коригування від 13.03.2023 до Акту надання послуги від 31 жовтня 2023, як пояснив представник позивача у судовому засіданні 05.11.2024, була додана до позовної заяви помилково.
Стосовно посилання відповідача на захоплення структурних підрозділів ПАТ «Запоріжжяобленерго» на тимчасово окупованих територіях Запорізької області та втрати у зв'язку із цим відповідачем контролю та доступу до обладнання, мереж та приладів обліку електричної енергії для підтвердження достовірності даних щодо обсягів прийому/віддачі електричної енергії з вузлів обліку ВДЕ, що розташовані в районі проведення бойових дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) та, як наслідок, незгоди відповідача з позовними вимогами у даній справі через їх недоведеність, суд зазначає наступне.
В матеріалах справи в т.ч. міститься надана відповідачем (додана до відзиву) копія повідомлення ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 09.03.2022 № 007-007/1533 на адресу ПрАТ «НЕК «Укренерго» про настання форс-мажорних обставин, відповідно до змісту якого відповідач з посиланням на укладений сторонами Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 № 0503-03041 (зі змінами), п. 7.1 цього Договору, ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», засвідчення ТПП України форс-мажорних обставин у зв'язку із військовою агресією проти України, що стало підставою для введення Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 воєнного стану в Україні з 24.02.2022, повідомив про факт настання форс-мажорних обставин, внаслідок чого ПАТ «Запоріжжяобленерго» звільняється від відповідальності за повне або часткове невиконання (неналежне виконання) своїх зобов'язань за договором на час дії зазначених обставин та до їх офіційного закінчення.
Також повідомленням від 18.03.2022 № 007-72/1706, ПАТ «Запоріжжяобленерго» додатково повідомляло позивача зокрема про те, що в населених пунктах Запорізької області, на території яких тривають бойові дії, припинилось здійснення споживачами платежів за послуги з розподілу електричної енергії, від постачальників електричної енергії надходять звернення про припинення дії договорів у зв'язку з неможливістю купівлі електричної енергії на організованих сегментах ринку електричної енергії; розрахунки між ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ПрАТ «НЕК «Укренерго» знаходяться у прямій залежності від стану розрахунків споживачів електричної енергії та постачальників. Просило не застосовувати відповідальність визначену Правилами ринку та умовами договорів укладених з ПрАТ «НЕК «Укренерго» у зв'язку з неналежним виконанням/невиконанням ОСР зобов'язань за такими договорами, зокрема не застосовувати штрафні санкції та інші нарахування, а також статус «Переддефолтний».
Крім того, до відзиву на позовну заяву додана копія Сертифікату Запорізької торгово - промислової палати № 2300-23-3315 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 21 липня 2023 року (арк.с.73), відповідно до якого Публічному акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» засвідчені форс-мажорні обставини, а саме: військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (тимчасова окупація територій м. Мелітополь, м.Беряднськ, м. Енергодар, м. Токмак, м. Приморськ, м. Василівка Запорізької області; захоплення структурних підрозділів ПАТ «Запоріжжяобленерго»), щодо виконання з 01.08.2022 обов'язків за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 № 0503-03041.
Суд враховує, що Додаткова угода від 02.01.2023, згідно з якою Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 № 0503-03041 був викладений в новій редакції, була укладена сторонами після 24.02.2022, тобто під час дії воєнного стану та тимчасової окупації тих частини території Запорізької області, про які вказував відповідач, однак жодних застережень та особливих умов щодо відповідних територій Договір в редакції вказаної Додаткової угоди не містить.
Згідно з п. 2.3 Договору, обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі.
За змістом п. 2.5, п. 2.6 Договору, Користувач здійснює розрахунок на умовах часткової попередньої оплати вартості Послуги, плановий обсяг визначається на основі наданих Користувачем повідомлень щодо планового обсягу Послуги на відповідний розрахунковий період.
Отже відповідач самостійно надає позивачу повідомлення щодо планових обсягів Послуги на кожний розрахунковий період (місяць).
Докази того, що фактичний обсяг послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначаються на підставі показів приладів обліку, що розташовані безпосередньо на тимчасово-окупованих територіях Запорізької області, та знаходиться у прямому зв'язку із кількістю відпущеної/розподіленої електричної енергії на ці території, в матеріалах справи відсутні.
Крім того, у поясненнях позивача (арк.с.179) зокрема зазначено, що з червня 2023 року, після отримання на запит АКО від ОСР листів з конкретним переліком електростанцій, що працюють несинхронно (лист ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 30.05.2023 № 007-63/3069), АКО не проводить сертифікацію даних комерційного обліку по таких електростанціях для проведення подальших розрахунків.
У даному випадку відповідач не довів суду наявності обставин, які звільняють його від виконання Договору в частині здійснення оплати за надані позивачем послуги.
Положеннями статті 617 ЦК України, які кореспондуються зі статтею 218 ГК України, передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (надзвичайних обставин).
Так, за змістом наведених норм права, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Введений на території України з 24.02.2022 воєнний стан є загальновідомою обставиною дії форс-мажорних обставин в Україні до їх офіційного закінчення, що підтверджено Торгово-промисловою палатою України в листі від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 (копія додана відповідачем до відзиву).
Однак форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21.
У постанові Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21 викладений висновок про те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
У Сертифікаті Запорізької торгово-промислової палати № 2300-23-3315 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 21 липня 2023 року, копія якого додана відповідачем до відзиву, міститься конкретний перелік обов'язків (зобов'язань) за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.05.2019 № 0503-03041, щодо яких ПАТ «Запоріжжяобленерго» засвідчені форс-мажорні обставини, і зобов'язання з оплати послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, до цього переліку не входять.
Вказаний Сертифікат ТПП суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами. Сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов'язання.
При цьому, чинним законодавством та умовами Договору передбачено звільнення саме від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором, якщо таке невиконання чи неналежне виконання спричинене обставинами непереборної сили (обставинами непереборної сили), а не від виконання зобов'язання в цілому.
Відповідач доказів виконання зобов'язання з оплати наданих послуг згідно з вищезазначеними Актами надання послуги за листопад 2023 та грудень 2023 з Актами коригування до них, а також згідно з Актами коригування до Актів надання послуг за липень-вересень 2023, в тому числі здійснення часткових оплат, не надав, заявлені позовні вимоги не спростував.
На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 73172760,19 грн основного боргу є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому розмірі.
Позивачем також нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 3% річних за загальний період прострочення з 11.11.2023 по 28.03.2024 включно у розмірі 674898,80 грн та інфляційні втрати за період прострочення грудень 2023 - лютий 2024 у розмірі 839881,57грн.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).
Аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень ст.625 Цивільного кодексу України, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, від 19.07.2023 у справі № 910/16820/21 зробила висновок про те, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (такі висновки наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).
Факт порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг є доведеним, підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований.
За таких обставин, застосування позивачем положень ст. 625 ЦК України та нарахування 3% річних та інфляційних втрат є правомірним.
На підставі викладеного, перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача в цій частині та стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат у заявлених розмірах.
Витрати зі сплати судового збору згідно з положеннями статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», код ЄДРПОУ 00130926 (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», код ЄДРПОУ 00100227 (01032, м. Київ, Симона Петлюри, буд. 25) суму 73 172 760 (сімдесят три мільйони сто сімдесят дві тисячі сімсот шістдесят) грн 19 коп. заборгованості, суму 839881 (вісімсот тридцять дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят одну) грн 57 коп. інфляційних втрат, суму 674898 (шістсот сімдесят чотири тисячі вісімсот дев'яносто вісім) грн 80 коп. - 3% річних.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», код ЄДРПОУ 00130926 (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», код ЄДРПОУ 00100227 (01032, м. Київ, Симона Петлюри, буд. 25) суму 847840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 18.11.2024.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.С. Боєва
Суддя В.Л. Корсун
Суддя І.С. Горохов