вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
22 жовтня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/934/22
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
За участю секретаря судового засідання Шоляк О.В,
розглянувши матеріали справи за позовом Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави
в особі Свалявської міської ради Мукачівського району Закарпатської області, м. Свалява
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ», м. Ужгород
про визнання недійсними додаткових угод від №3 від 29.09.2020, № 4 від 30.09.2020, №5 від 20.10.2020, № 6 від 13.11.2020 до договору №41СВ887-520-20 від 26.03.2020, укладених між Свалявською міською радою Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04053884) та товариством з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут» (код ЄДРПОУ 39582749), стягнення коштів в сумі 89 392,24 грн. враховуючи зміну предмету позовних вимог
За участі:
прокурор - Медвідь Олександра Олександрівна, службове посвідчення № 069344 від 01 березня 2023 року
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі Свалявської міської ради Мукачівського району Закарпатської області, м. Свалява до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ», м. Ужгород про стягнення 89 392,24 грн. надмірно сплачених коштів за договором про закупівлю товару.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.12.2022 р. прийнято до розгляду та відкрито за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 17.01.2023 р.
Ухвалою суду від 14.11.2023 відкладено підготовче засідання на 16 січня 2024 р
Призначене засідання суду 16.01.2023 р. о 10:30 год. не відбулося у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території Закарпатської області, про що керівником апарату Господарського суду Закарпатської області Сегляник О.І., складено акт №1 від 16.01.2024 року, що через сповіщення системою цивільного захисту міста Ужгорода сигналу “Повітряна тривога судові засіданні не відбулися.
Ухвалою суду від 18.01.2024 відкладено підготовче засідання на 13 лютого 2024 р.
Проте, судове засідання призначене на 13.02.2024 року не відбулося, у зв'язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі Оксани Федорівни у щорічній основній відпустці згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/3-к від 12.02.2024 року.
16.02.2024 року прокуратурою надіслано суду додаткові пояснення по суті спору.
Ухвалою суду від 19.02.2024 підготовче засідання призначено на 26.03.2024.
На дату слухання справи прокуратурою подано заяву, у якій просять суд змінити предмет позову шляхом заміни позовної вимоги з настyпними матеріально-правовими вимогами:1. Змінити предмет позову та визнати недійсними додаткові угоди від №3 від 29.09.2020, № 4 від 30.09.2020, №5 від 20.10.2020, № 6 від 13.11.2020 до договору №41СВ887-520-20 від 26.03.2020, укладені між Свалявською міською радою Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04053884) та товариством з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут» (код ЄДРПОУ 39582749). 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут» (юридична адреса: 88015, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Богомольця Олександра, 21, код ЄРДПОУ: 39582749) на користь Свалявської міської ради (89300, Закарпатська область, м. Свалява, пл. Головна, 1, код ЄДРПОУ 04053884) кошти в сумі 89 392,24 грн..3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» (юридична адреса: 88015, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Богомольця Олександра, 21, код ЄРДПОУ: 39582749) на користь Закарпатської обласної прокуратури (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2-а, код ЄДРПОУ: 02909967) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2 481 грн. за звернення до суду з позовною заявою, а також 2 684 грн. за звернення до суду із заявою про зміну предмету позову.
Ухвалою суду від 26.03.2024 року судом задоволено заяву про зміну предмету позову та відкладено підготовче засідання на 30.04.2024 року.
Ухвалою суду від 30.04.2024 р. відкладено підготовче засідання на 22.05.2024 р.
Ухвалою суду від 22.05.2024 р. відкладено підготовче засідання на 18.07.2024 р.
17.07.2024 р. через систему “Електронний суд» до суду надійшла заява представника відповідача про зупинення провадження у справі.
Представник позивача в засідання суду не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Присутній прокурор та представник відповідача навели пояснення по справі та з приводу поданої заяви про зупинення провадження у справі, не заперечили щодо відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 18.07.2024 р. відкладено підготовче засідання на 20.08.2024 року.
Ухвалою суду від 20.08.2024 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю “ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ», м. Ужгород у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 20.08.2024 р. закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 24 вересня 2024 р.
Ухвалою суду від 24.09.2024 р. розгляд справи по суті відкладено на 22.10.2024 р.
Прокурор заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.
Вказує на те, що у Свалявською міською радою проведено відкриті торги щодо закупівлі «природного газу» ДК 021:2015:09120000-6 - газове паливо - 180000 метрів кубічних з очікуваною вартістю 950 000,00 гривень. За результатами закупівлі укладено договір від 26 березня 2020 року за №41СВ887-520-20 (далі - Договір) з переможцем конкурсу ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ». Предметом Договору є природний газ з річним плановим обсягом постачання 180000 метрів кубічних (п.1.2 Договору). У пункті 3.2. Договору вказано ціну, яка становить 4,280091 грн. за 1 куб.м., без компенсації вартості послуги замовленої потужності становить 0,136576 грн. без ПДВ. Ціна за 1 куб.метр природного газу з врахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності становить 4,416667 грн., крім того ПДВ 0,883333 грн., всього із ПДВ - 5,300000 грн. В подальшому, у незначний проміжок часу з 29.09.2020 до 13.11.2020, до вказаного договору укладено 4 додаткові угоди, за якими збільшено ціну за одиницю товару на 34,2%.
За доводами прокурора, зазначені додаткові угоди № 3 від 29.09.2020, № 4 від 30.09.2020, № 5 від 20.10.2020, № 6 від 13.11.2020 укладені з порушенням чинного законодавства. У зв'язку з чим вважає, що наявні підстави для визнання таких недійсними.
Прокурор стверджує, що у зв'язку з укладенням вказаних додаткових угод, позивачем здійснено переплату коштів в розмірі 89 392,24 грн., які підлягають поверненню позивачу.
Позивач - Свалявська міська рада Мукачівського району Закарпатської області, м. Свалява заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ», м. Ужгород щодо задоволення позову заперечує.
Не заперечуючи обставин справи щодо укладення договору та додаткових угод до нього, зауважує, що сторонами вносилися зміни до договору в частині збільшення ціни природного газу згідно з п. 3.3. договору та на підставі і у чіткій відповідності до вказаної норми п.2 ч.4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі».
З посиланням на п. 3.8. договору, згідно з яким, постачальник зобов'язується не збільшувати ціну за 1000 куб.м. газу понад 10 відсотків в одному розахунковому періоді. Відповідач звертає увагу на те, що п. 4.1. договору визначено, що розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно.
Відтак вважає, що підписавши Договір з визначеними в ньому умовами, зокрема і умови передбачені вищенаведеним пунктом 3.3 договору, сторони реалізували закріплений у цивільному законодавстві принцип свободи договору.
При цьому зауважує, що постачання природного газу не здійснювалася за завищеними цінами, а виключно за цінами, які існували на ринку природного газу на момент постачання природного газу у кожному конкретному періоді (місяці). У підтвердження коливання і росту ціни на природний газ в період укладання додаткових угод ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» надавало споживачу Свалявська міська рада у повній відповідності до п.4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» довідки Закарпатської торгово-промислової палати, в яких міститься інформація щодо середньозваженої ціни природного газу на дату, визначену в довідках (за даними ТБ «Українська енергетична біржа») та інформація про зміну цін на ринку постачання природного газу у бік збільшення.
Підсумовуючи вказує, що збільшення ціни природного газу відбувалося в законодавчо визначених межах та за наявності достатніх і документально підтверджених підстав, а відтак, прокурором не доведено наявності порушення вимог ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» при укладанні додаткових угод №№3, 4, 5, 6 у зв'язку з чим доводи прокурора про нікчемність вказаних додаткових угод не знайшли свого підтвердження та е безпідставними.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 22.10.2024 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Свалявською міською радою проведено відкриті торги щодо закупівлі «природного газу» ДК 021:2015:09120000-6 - газове паливо - 180000 метрів кубічних з очікуваною вартістю 950 000,00 гривень.
За результатами закупівлі 26.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ" (надалі - Постачальник, відповідач, ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ») та Свалявською міською радою (далі - Споживач, Позивач) укладено Договір на постачання природного газу 41 СВ887-520-20 від 26.03.2020 року (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого сторони обумовили, що Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2020 році природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
У пункті 3.2. Договору вказано ціну, яка становить 4,280091 грн. за 1 куб. м., без компенсації вартості послуги замовленої потужності становить 0,136576 грн. без ПДВ. Ціна за 1 куб. метр природного газу з врахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності становить 4,416667 грн., крім того ПДВ 0,883333 грн., всього із ПДВ - 5,300000 грн.
Пунктом 3.5 Договору зазначено, що загальна сума Договору (у тому числі ціна за одиницю товару) не може змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни за одиницю товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми зазначеної в договорі.
Сторони зобов'язані повідомити про настання обставин передбачених у п.3.5 Договору за 5 календарних днів до дати внесення таких змін та надати документальне підтвердження виникнення таких обставин ( п.3.6. Договору).
За доводами прокурора в подальшому, з 29.09.2020 до 13.11.2020, укладено 4 додаткові угоди, за якими збільшено ціну за одиницю товару на 34,2%.
Зокрема, між сторонами укладено додаткову угоду №3 від 29.09.2020 та внесено зміни до пункту 3.2. Договору, згідно якого: «Ціна газу з 31.08.2020 становить 4,3219909 грн. за 1 куб.м., крім того компенсація вартості послуги замовленої потужності становить 0,136576 грн. без ПДВ. Ціна за 1 куб.метр природного газу з врахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності становить 4,4585669 грн., крім того ПДВ 0,8917134 грн., всього з ПДВ - 5,3502803 грн.
Додаткову угоду №4 від 30.09.2020 та внесено зміни до пункту 3.2. Договору, згідно якого: «Ціна газу з 07.09.2020 становить 4,7676438 грн. за 1 куб.м., крім того компенсація вартості послуги замовленої потужності становить 0,136576 грн. без ПДВ. Ціна за 1 куб.метр природного газу з врахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності становить 4,9042198 грн., крім того ПДВ 0,9810885 грн., всього з ПДВ - 5,8853083 грн.
Додаткову угоду №5 від 20.10.2020 та внесено зміни до пункту 3.2. Договору, згідно якого: «Ціна газу з 01.10.2020 становить 5,2582899 грн. за 1 куб.м., крім того компенсація вартості послуги замовленої потужності становить 0,136576 грн. без ПДВ. Ціна за 1 куб.метр природного газу з врахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності становить 5,3948659 грн., крім того ПДВ 1,0789732 грн., всього з ПДВ-6,4738391 грн.
Додаткову угоду №6 від 13.11.2020 та внесено зміни до пункту 3.2. Договору, згідно якого: «Ціна газу з 01.11.2020 становить 5,7977765 грн. за 1 куб.м., крім того компенсація вартості послуги замовленої потужності становить 0,136576 грн. без ПДВ. Ціна за 1 куб.метр природного газу з врахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності становить 5,9343525 грн., крім того ПДВ 1,1868705 грн., всього з ПДВ-7,1212230 грн.
Укладення додаткових угод в частині збільшення ціни за одиницю товару обґрунтована відповідними листами ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» від 25.09.2020, 15.10.2020, 27.10.2020. До вказаних листів постачальником долучено інформації Закарпатської торгово-промислової палати відносно ціни на природний газ інших газопостачальних компаній.
Судом встановлено, що згідно актів приймання - передачі ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» поставив природний газ загальним обсягом 53 169,43 тис. куб.м. на загальну суму 370 996,86 грн., які сплачені Свалявською міською радою, а саме:
- згідно акту №ЗЗК80010796 від 30.04.2020 прийому-передачі природного газу - 38,81 куб.м. на суму 205,69 грн. з ПДВ;
- згідно акту №ЗЗК80013968 від 31.05.2020 прийому-передачі природного газу - 35,38 куб.м. на суму 187,51 грн. з ПДВ;
- згідно акту №ЗЗК80013998 від 30.06.2020 прийому-передачі природного газу - 85,91 куб.м. на суму 417,85 грн. з ПДВ;
- згідно акту №ЗЗК80018153 від 31.07.2020 прийому-передачі природного газу - 48,67 куб.м. на суму 236,72 грн. з ПДВ;
- згідно акту №ЗЗК80018682 від 31.08.2020 прийому-передачі природного газу - 308,75 куб.м. на суму 1501,73 грн. з ПДВ;
- згідно акту №ЗЗК80021370 від 30.09.2020 прийому-передачі природного газу - 138,2 куб.м. на суму 739,40 грн. з ПДВ;
- згідно акту №ЗЗК80021371 від 30.09.2020 прийому-передачі природного газу - 794,56 куб.м. на суму 4676,23 грн. з ПДВ;
- згідно акту №ЗЗК80022924 від 31.10.2020 прийому-передачі природного газу - 8143,34 куб.м. на суму 52718,68 грн. з ПДВ;
- згідно акту №ЗЗК80024846 від 30.11.2020 прийому-передачі природного газу - 18629,27 куб.м. на суму 132663,18 грн. з ПДВ;
- згідно акту №ЗЗК80027487 від 31.12.2020 прийому-передачі природного газу - 24946,54 куб.м. на суму 177649,87 грн. з ПДВ.
За доводами прокурора внаслідок неправомірного збільшення ціни на газове паливо шляхом укладання спірних додаткових угод № 3 від 29.09.2020, № 4 від 30.09.2020, № 5 від 20.10.2020, № 6 від 13.11.2020 з порушенням законодавства, мала місце переплата коштів у розмірі 89392,24 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Щодо представництва прокурора то суд зазначає наступне.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано в статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII “Про прокуратуру», який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає в здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, в випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави та відповідачем, не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, в якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу в протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
Про порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель щодо необґрунтованого збільшення ціни на газове паливо Свалявській міській раді стало відомо з моменту скерування листа Мукачівської оружної прокуратури від 31.08.2022 за №07.51-95-1631 ВИХ-22. У своїй відповіді Свалявська міська рада вказала, що підстав для вжиття заходів по оскарженню додаткових угод та стягненню коштів у судовому порядку не вбачає.
На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Мукачівською окружною прокуратурою повідомлено позивача про намір звернутися до господарського суду в її інтересах із зазначеним позовом.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Свалявської міської ради Закарпатської області.
За положеннями ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст.509,526 Цивільного кодексу України.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.
В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч.ч. 1-3 ст. 180 ГК України).
Підставою позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод № 3 від 29.09.2020, № 4 від 30.09.2020, № 5 від 20.10.2020, № 6 від 13.11.2020 до договору № 41СВ887-520-20 від 26.03.2020, та стягнення безпідставно (надмірно) сплачених грошових коштів прокурор визначає положення Закону України «Про публічні закупівлі», які були чинні на час внесення змін до Договору.
Враховуючи, що Договір на постачання природного газу 41 СВ887-520-20 від 26.03.2020 р., який прокурором визначено в якості підстави заявленого позову, укладено відповідачами за наслідком проведеної публічної закупівлі за бюджетні кошти, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи Закону України «Про публічні закупівлі».
Як передбачено ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (тут і надалі у редакції, яка діяла на момент існування спірних правовідносин) замовниками є суб'єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.
До замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема, органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об'єднання територіальних громад (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Відповідно до ст. 41Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Положеннями ч. 2 ст. 189 ГК України визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору.
Судом встановлено, що в момент підписання Договору на постачання природного газу 41 СВ887-520-20 від 26.03.2020 р., між сторонами досягнуто згоди щодо істотних умов предмета закупівлі, зокрема, обсягу закупівлі, ціни предмета закупівлі, встановивши останню в розмірі 5,300000 грн за 1 м.куб. природного газу (з ПДВ).
Водночас, до Договору Договору на постачання природного газу 41 СВ887-520-20 від 26.03.2020 р., протягом строку його дії укладено ряд додаткових угод.
Надаючи, при цьому, оцінку доводам прокурора про недійсність додаткових угод № 3 від 29.09.2020, № 4 від 30.09.2020, № 5 від 20.10.2020, № 6 від 13.11.2020 до договору № 41СВ887-520-20 від 26.03.2020, до Договору, як таких, що укладені з порушенням вимог чинного на час їх укладення законодавства України про публічні закупівлі, суд зважає на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (п. 2 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).
При цьому, суд враховує, що відповідне збільшення ціни закупівлі товару у договорі закупівлі товару сторонами договору повинно бути доведено та документально підтверджено факт коливання ціни такого товару на ринку у бік збільшення за період з дати укладення відповідно основного договору до дати укладення Додаткової угоди №1, від дати укладення Додаткової угоди №1 до дати укладення Додаткової угоди №2, від дати укладення Додаткової угоди №2 до дати укладення Додаткової угоди №5 і так далі.
Так, як встановлено вище, наслідком внесення сторонами змін до Договору стало збільшення ціни 1 м. куб. природного газу, а саме:
- додатковою угодою №3 від 29.09.2020, сторонами збільшено ціну 1 м.куб. природного газу до 5,3502803 грн. грн (з ПДВ);
- додатковою угодою №4 від 30.09.2020, сторонами збільшено ціну 1 м.куб. природного газу до 5,8853083 грн (з ПДВ);
- додатковою угодою №5 від 20.10.2020, сторонами збільшено ціну 1 м.куб. природного газу до 6,4738391 грн (з ПДВ);
- додатковою угодою №6 від 13.11.2020, сторонами збільшено ціну 1 м.куб. природного газу до 7,1212230 грн (з ПДВ);
Підставою внесення означених змін в Договір відповідно до долучених до позовної заяви доказів сторонами Договору визначено листи Постачальника, цінові довідки Закарпатської торгово-промислової палати.
З урахуванням викладеного, означені довідки Закарпатської торгово-промислової палати критично оцінюються судом, позаяк такі не містять інформації щодо коливання ціни на природний газ, що за змістом вищенаведених приписів ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. У вказаних документах не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення, у них відсутній аналіз вартості природного газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, починаючи з дати укладення договору і до дати пропонованої зміни умов договору, а відтак наведені документи не можуть вважатися належним обґрунтуванням для зміни істотних умов договору.
Крім того, означені довідки Закарпатської торгово-промислової палати, відповідно до примітки до них носять інформаційний характер та не можуть розглядатись як підтверджуючий документ.
В той же час, в ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
При цьому, суд зазначає, що наявність факту збільшення ціни за одиницю товару за змістом вищенаведених приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.
Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Аналогічна правова міститься у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №910/4474/17, постанові Вищого господарського суду України від 15.05.2014 у справі №904/3255/13.
Крім того, переглядаючи вказані справи за касаційними скаргами відповідачів, Верховний Суд погодився із висновками судів апеляційної інстанції, що сторони у випадку коливання цін на ринку (як в бік зменшення, так і в бік збільшення ціни) наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10 % від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Для внесення змін до умов договору щодо ціни товару визначальним є не просто коливання ціни, а й те, що таке коливання сторонами не було враховано попередніми змінами. Суд звернув увагу, що існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим. Тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Так, Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив, що метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Отже, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %.
Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначає, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод), а підвищення більш як на 10 % шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є недобросовісною діловою практикою з боку Продавця.
Відповідна правова позиція послідовно викладається у постановах Верховного Суду від 19.07.2022 у справі № 927/568/21; від 09.06.2022 № 927/636/21; від 31.05.2022 № 927/515/21; від 25.11.2022 № 927/563/20.
Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 надано висновок про застосування законодавства про публічні закупівлі в цій частині, за яким у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачами без належних на те підстав, без обґрунтованого документального підтвердження щодо коливання ціни на природний газ та щодо підвищення на нього ціни, з порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі» та положень Договору, укладено додаткові угоди згідно яких збільшено ціну за одиницю товару до 7,1212230 грн за 1 м.куб. (з ПДВ).
Таким чином, судом встановлено, що внаслідок укладення додаткових угод № 3 від 29.09.2020, № 4 від 30.09.2020, № 5 від 20.10.2020, № 6 від 13.11.2020 до Договору на постачання природного газу 41 СВ887-520-20 від 26.03.2020 року перевищено гранично допустимі обсяги збільшення ціни (10%).
Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 цього Кодексу (частина перша) передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Наведені вище обставини свідчать про протиправність внесених сторонами змін до Договору та, відповідно, наявність правових підстав для визнання недійсними додаткових угод № 3 від 29.09.2020, № 4 від 30.09.2020, № 5 від 20.10.2020, № 6 від 13.11.2020.
При цьому, з огляду на приписи ч. 1 ст. 236 ЦК України за якими нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, беручи до уваги встановлену судом недійсність змін, що внесені до Договору Додатковими угодами № 3 від 29.09.2020, № 4 від 30.09.2020, № 5 від 20.10.2020, № 6 від 13.11.2020 застосуванню між сторонами в спірний період підлягали зазначені в Договорі положення щодо ціни природного газу, обсягів постачання та ціни Договору.
Водночас, сам факт виконання сторонами Договору з урахуванням означених додаткових угод не має значення для встановлення їх недійсності.
В силу приписів ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, згідно із п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
В ст. 669 ЦК визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Таким чином, обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК (правова позиція Об'єднаної палати Верховного Суду, викладена у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).
Судом встановлено, що сторонами Договору, всупереч інтересів держави та зі зловживанням правом, в порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі» та положень Договору, укладено Додаткові угоди, згідно яких збільшено ціну за одиницю товару, що, в свою чергу, не відповідає вимогам тендерної документації.
Недійсність додаткових угод, з врахуванням обставин даної справи, визначає необхідність регулювання зобов'язання між сторонами за положеннями укладеного Договору без тих змін, які були внесені до нього Додатковими угодами № 3 від 29.09.2020, № 4 від 30.09.2020, № 5 від 20.10.2020, № 6 від 13.11.2020.
Судом встановлено, що згідно актів приймання - передачі ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» поставив природний газ загальним обсягом 53 169,43 тис. куб.м. на загальну суму 370 996,86 грн., які сплачені Свалявською міською радою, а саме: - згідно акту №ЗЗК80010796 від 30.04.2020 прийому-передачі природного газу - 38,81 куб.м. на суму 205,69 грн. з ПДВ; - згідно акту №ЗЗК80013968 від 31.05.2020 прийому-передачі природного газу - 35,38 куб.м. на суму 187,51 грн. з ПДВ; - згідно акту №ЗЗК80013998 від 30.06.2020 прийому-передачі природного газу - 85,91 куб.м. на суму 417,85 грн. з ПДВ; - згідно акту №ЗЗК80018153 від 31.07.2020 прийому-передачі природного газу - 48,67 куб.м. на суму 236,72 грн. з ПДВ; - згідно акту №ЗЗК80018682 від 31.08.2020 прийому-передачі природного газу - 308,75 куб.м. на суму 1501,73 грн. з ПДВ; - згідно акту №ЗЗК80021370 від 30.09.2020 прийому-передачі природного газу - 138,2 куб.м. на суму 739,40 грн. з ПДВ; - згідно акту №ЗЗК80021371 від 30.09.2020 прийому-передачі природного газу - 794,56 куб.м. на суму 4676,23 грн. з ПДВ; - згідно акту №ЗЗК80022924 від 31.10.2020 прийому-передачі природного газу - 8143,34 куб.м. на суму 52718,68 грн. з ПДВ; - згідно акту №ЗЗК80024846 від 30.11.2020 прийому-передачі природного газу - 18629,27 куб.м. на суму 132663,18 грн. з ПДВ; - згідно акту №ЗЗК80027487 від 31.12.2020 прийому-передачі природного газу - 24946,54 куб.м. на суму 177649,87 грн. з ПДВ.
З врахуванням викладеного, беручи до уваги оплату Свалявською міською радою Мукачівського району Закарпатської області поставленого за Договором природного газу в загальному розмірі 370 996,86 грн., суд доходить висновку, що в результаті укладення недійсних додаткових угод позивачем зайво сплачено 89 392,24 грн.
Відтак, суд доходить до висновку, що із відповідача внаслідок застосування реституції за недійсними додатковими угодами до Договору слід стягнути на користь позивача надмірно сплачені кошти за постачання природного газу в сумі 89 392,24 грн.
Доводи відповідача, які фактично зводяться до тверджень про те, що збільшення ціни природного газу відбувалося в законодавчо визначених межах та за наявності достатніх і документально підтверджених підстав, судом не приймається до уваги, оскільки, такі спростовуються матеріалами справи та вищенаведеними висновками суду.
Щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Свалявської міської ради Мукачівського району Закарпатської області, м. Свалява до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ», м. Ужгород про визнання недійсними додаткових угод від №3 від 29.09.2020, № 4 від 30.09.2020, №5 від 20.10.2020, № 6 від 13.11.2020 до договору №41СВ887-520-20 від 26.03.2020, укладених між Свалявською міською радою Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04053884) та товариством з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут» (код ЄДРПОУ 39582749), та стягнення коштів в сумі 89 392,24 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 173, 180, 231, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними додаткові угоди № 3 від 29.09.2020, № 4 від 30.09.2020, № 5 від 20.10.2020, № 6 від 13.11.2020 до договору № 41СВ887-520-20 від 26.03.2020, укладені між Свалявською міською радою Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04053884) та товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» (код ЄДРПОУ 39582749).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз збут» (88015, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Олександра Богомольця, 21, код ЄДРПОУ - 39582749) на користь Свалявської міської ради Закарпатської області (9300, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, місто Свалява, пл. Головна, будинок 1, код ЄДРПОУ 04053884) суму 89 392,24 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч триста дев'яносто дві гривні 24 коп.) безпідставно збережених коштів.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз збут» (88015, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Олександра Богомольця, 21, код ЄДРПОУ - 39582749) на користь Закарпатської обласної прокуратури (код 02909967, IBAN UA228201720343130001000018475, банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) суму 5 165,00 грн. (п'ять тисяч сто шістдесят п'ять гривень 00 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ для примусового виконання рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18.11.2024
Суддя О.Ф. Ремецькі