вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
18.11.2024м. ДніпроСправа № 904/3900/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Ніта", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь", м. Кам'янське, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості в сумі 17 889,89 грн.
Без участі представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Ніта" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 31 627,34 грн., що складають суму заборгованості за договором підряду № 21/М-533 від 07.12.2021; 4 154,14 грн. - інфляції грошових коштів та 1 914,46 грн. - річних (з урахуванням уточненої позовної заяви від 13.09.2024).
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № 21/М-533 від 07.12.2021 в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи з капітального ремонту покрівлі.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що його підприємством частково оплачено виконані роботи за спірним договором в сумі 273 802,37 грн., у зв'язку з чим заборгованість за актом № 2104-2 від 20.07.2023 становить суму 13 246,76 грн.
Вказує відповідач у відзиві на позовну заяву і про те, що строк оплати залишку вартості виконаних робіт не настав у зв'язку з тим, що позивачем не виконано обов'язок з реєстрації податкової накладної на суму податкових зобов'язань з ПДВ за спірним актом виконаних робіт.
Таким чином, на думку ПрАТ "Камет-Сталь", позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу є передчасними, відповідно відсутні і підстави для нарахування інфляції грошових коштів та річних.
Зазначає відповідач і про те, що розмір витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, є необґрунтованим, явно завищеним та неспівмірним ступеню складності спору.
08.10.2024 від позивача через систему "Електронний суд" до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає про те, що умовами пункту 3.4. спірного договору передбачено, що плата за виконані роботи здійснюється на підставі наданих підрядником рахунків і податкових накладних, якщо інше не вказано в специфікаціях, тобто сторони передбачили можливий інший порядок та підстави для розрахунку за виконані ті чи інші роботи, який може міститись у конкретному додатку до договору (в даному випадку - у Специфікації № 1 від 02.06.2022).
Так, згідно з пунктом 4 Специфікації № 1 від 02.06.2022 оплата замовником виконаних робіт здійснюється за фактом їх виконання з наступною оплатою в строк до 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання сторонами відповідних актів КБ-2В.
Тобто, за твердженням ТОВ "СК Ніта", жодних інших додаткових умов щодо оплати робіт, виконаних позивачем за вказаною вище специфікацією, сторонами не передбачено.
Таким чином, на думку позивача, у розумінні статей 76,77 Господарського процесуального кодексу України, акти приймання виконаних будівельних робіт є належними, допустимими та такими, що беззаперечно підтверджують факт прийняття відповідачем виконаних позивачем робіт, а їх підписання сторонами без зауважень - є підставою для подальшої оплати.
Наголошує ТОВ "СК Ніта" у відповіді на відзив, посилаючись при цьому на судову практику, на те, що відсутність реєстрації податкової накладної жодним чином не нівелює обов'язок покупця зі сплати вартості поставленого товару/послуг у повному обсязі та у строк, обумовлений договором, оскільки відсутність квитанції про реєстрацію податкової накладної та будь-яких інших документів не може вважатись відкладальною умовою та не звільняє покупця від обов'язку оплатити поставлений товар/послугу у визначений договором строк.
Так, позивач вказує про порушення відповідачем строків оплати за виконані роботи за договором підряду № 21/М-533 від 07.12.2021 та укладеною до нього специфікацією, що є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Щодо обґрунтованості стягнення заявлених витрат на правничу допомогу позивач зазначає про таке.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Позивач вважає, що вимоги в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню у повному обсязі, оскільки звернення за професійною правничою допомогою та у подальшому до суду було вимушеним кроком позивача, з огляду на систематичне ігнорування відповідачем листів/претензій ТОВ "СК Ніта" щодо належного виконання зобов'язань зі сплати заборгованості.
Ухвалою від 09.09.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Ніта" залишено без руху у зв'язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
13.09.2024 від позивача через систему "Електронний суд" до суду надійшли клопотання про усунення недоліків та уточнена позовна заява, у зв'язку з чим господарським судом відкрито провадження у справі № 904/3900/24, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, про що постановлено ухвалу від 18.09.2024.
07.10.2024 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшли заяви про зменшення розміру позовних вимог, в яких останній зазначає про помилковість пред'явлених до стягнення сум основного боргу, річних та інфляції грошових коштів внаслідок некоректної роботи облікової системи ТОВ "СК Ніта", у зв'язку з чим останній просить зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 13 246,76 грн. - основного боргу; 1 521,82 грн. - річних та 3 121,31 грн. - інфляції грошових коштів.
До вказаних заяв ТОВ "СК Ніта" залучено новий розрахунок суми позовних вимог.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України унормовано, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на те, що заяви ТОВ "СК Ніта" про зменшення розміру позовних вимог подано відповідно до зазначених вище вимог Закону, останні приймаються господарським судом до розгляду.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду № 21/М-533 від 07.12.2021 в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані роботи з капітального ремонту покрівлі.
07.12.2021 Приватним акціонерним товариством "Дніпровський коксохімічний завод", яке в подальшому змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Камет-Сталь", (далі - замовник, відповідач у даній справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Ніта" (далі - підрядник, позивач у даній справі) укладено договір підряду № 21/М-533 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. зазначеного вище договору замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання на виконання робіт з капітальних ремонтів (далі - роботи) основних засобів замовника (далі - об'єкти), запланований перелік яких зазначається сторонами в специфікаціях договору.
Відповідно до приписів статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Роботи, передбачені в специфікаціях, є плановими і допускається їх коригування за вказівкою замовника. Роботи виконуються на території замовника, якщо інше не вказано в специфікаціях. Склад робіт за даним договором, а також окремих об?ємів (об?єктів, етапів, видів) визначається на підставі кошторисів, калькуляцій, ремонтних (дефектних) відомостей та наводиться у специфікаціях, які є невід?ємною частиною договору (пункт 1.2.).
Згідно з підпунктом 2.1.3. пункту 2.1. замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи в розмірі, строки та в порядку, передбаченому даним договором.
У пункті 3.1. договору сторонами узгоджено, що вартість робіт, виходячи із особливості та способів виконання робіт, визначається на підставі затверджених замовником кошторисів (КФР), договірних цін, калькуляцій, протоколів узгодження договірної вартості робіт та вказана у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Вартість витрат підрядника включає в себе відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням робіт в межах договору і плату за виконання робіт підрядником, за винятком витрат, понесених замовником на надання підряднику енергоносіїв, машин і механізмів для забезпечення виконання підрядником зобов'язань в межах договору.
Загальна вартість договору складає суму вартості всіх робіт, виконаних за договором і вказаних у відповідних специфікаціях.
При досягненні сторонами згоди про виконання робіт або їх окремих частин (об'єкти, етапи, типи) з використанням матеріалів підрядника, вартість цих матеріалів узгоджується сторонами шляхом підписання додаткової угоди до договору.
Роботи вважаються виконаними з дати підписання уповноваженими представниками обох сторін Акту приймання виконаних робіт і надання підрядником рахунку (пункт 3.3. договору).
Відповідно до пункту 3.4. договору замовник проводить оплату за виконані роботи протягом до 45 (F045) календарних днів, з дати підписання уповноваженими представниками обох сторін відповідних актів КБ-2в з додатками до актів КБ-2в підтверджених довідками КБ-3 (або інших документів, узгоджених сторонами згідно з умовами договору), на підставі наданих підрядником рахунків і податкових накладних, якщо інше не вказано в специфікаціях.
Датою оплати у всіх випадках є дата списання грошових коштів з поточного рахунку замовника (пункт 3.7. договору).
Пунктом 5.1. договору встановлено, що після виконання робіт, але в будь-якому випадку не пізніше 25 числа поточного місяця виконання робіт, підрядник надає замовнику підписаний зі свого боку Акт прийому виконаних робіт, акт про використання матеріалів замовника (у випадку використання матеріалів замовника), акт оприбуткування металобрухту та інших товарно-матеріальних цінностей, оригінал рахунку.
Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи після отримання від підрядника підписаного з його сторони Акту прийому виконаних робіт, підписати Акт прийому виконаних робіт або надати мотивовану відмову з переліком недоробок (недоліків), допущених підрядником (пункт 5.2. договору).
Відповідно до пункту 11.1. договору останній набуває чинності з дати підписання його уповноваженими представниками обох сторін, але не раніше виконання вимог установчих документів сторін про необхідність надання згоди на його укладення органами управління сторін, які мають відповідні повноваження (при наявності таких вимог).
Договір діє до 31.12.2022 (включно). Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від виконання прострочених на дату закінчення дії договору зобов'язань, у тому числі гарантійних, а також не зупиняє нарахування штрафних санкцій до дати фактичного виконання зобов'язань (пункт 11.2.).
02.06.2022 сторонами підписано Специфікацію № 1 до договору, відповідно до якої замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконати в порядку і на умовах договору роботи з капітального ремонту (КР) основних засобів, у тому числі: капітальний ремонт покрівлі в осях 80-84, 87-91 прольотів О-П-Л будівлі ТЗС (на позначках от +15,7 м до +24,8 м) згідно КФР 18-1550 ПТК 750-4.
Відповідно до пункту 2 специфікації перелік робіт, а також норми, вартість, приналежність, кількість і норми витрат матеріалів, машин і механізмів визначається договірною ціною № 18-1550 ПТК750-4 (Додаток № l), яка є невід?ємною частиною даної специфікації.
Строк виконання робіт - розосереджено у період 2022-2023 (з урахуванням додаткової угоди № 3 від 26.12.2022) за попередньо затвердженим із замовником графіком до повного виконання робіт (пункт 3 специфікації).
Згідно з пунктом 4 специфікації оплата замовником виконаних робіт здійснюється за фактом їх виконання з наступною оплатою в строк до 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання сторонами відповідних актів КБ-2В (F030).
Орієнтована загальна вартість договору з урахуванням даної специфікації складає 8 488 316,77 грн., у т.ч. ПДВ (20%) - 1 414 719,46 грн.
26.12.2022 сторонами підписано додаткову угоду № 3 до договору, в якій останні вирішили, зокрема, пункт 11.2. викласти в новій редакції, а саме: "11.2. Договір діє до 31.12.2023 (включно). Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від виконання прострочених на дату закінчення дії договору зобов'язань, у тому числі гарантійних, а також не зупиняє нарахування штрафних санкцій до дати фактичного виконання зобов'язань.".
На виконання умов спірного договору позивачем у липні 2023 було виконано будівельні роботи на загальну суму 287 049,13 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в № 2104-2 від 20.07.2023, який підписано та скріплено печатками сторін без зауважень та заперечень.
Відповідачем здійснено часткові розрахунки за виконані роботи у сумі 273 802,37 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 4500053142 від 20.09.2023 на суму 214 837,77 грн., № 4500068223 від 06.12.2023 на суму 18 380,58 грн. та № 4500068224 від 06.12.2023 на суму 40 584,02 грн., копії яких залучено до матеріалів справи. Вказані обставини сторонами не заперечуються.
Позивачем на адресу відповідача надсилалася претензія № 1222/2-23 від 22.12.2023 з вимогою, зокрема, погашення суми основної заборгованості за спірним договором, в підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи докази її надсилання.
Вказана претензія залишилась без відповіді та належного реагування, що і стало причиною виникнення спору у даній справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вже було зазначено вище, відповідно до пункту 4 специфікації № 1 від 02.06.2022 до договору оплата замовником виконаних робіт здійснюється за фактом їх виконання з наступною оплатою в строк до 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання сторонами відповідних актів КБ-2В (F030).
Таким чином, строк оплати за виконані будівельні роботи є таким, що настав.
Доказів виконання зобов'язання щодо повної оплати вартості виконаних будівельних робіт в сумі 13 246,76 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав.
З огляду на викладене, вимоги позивача щодо примусового стягнення зазначеної вище суми слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з наданим позивачем розрахунком останнім до стягнення заявлені річні за загальний період прострочення з 20.08.2023 по 07.10.2024 в сумі 1 521,82 грн. та інфляція грошових коштів за загальний період прострочення з вересня 2023 по серпень 2024 в сумі 3 121,31 грн.
Розрахунок річних позивачем завищено з огляду на те, що останній здійснений без врахуванням вимог частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, в якій встановлено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Судом встановлено, що за актом форми КБ-2в № 2104-2 від 20.07.2023 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2023, строк оплати припадає на 19.08.2023 (вихідний день), у зв'язку з чим останнім днем оплати за вказаним актом є 21.08.2023. Прострочення в оплаті мало місце з 22.08.2023.
Після здійсненого судом перерахунку до стягнення підлягають річні за загальний період прострочення з 22.08.2023 по 07.10.2024 в сумі 1 474,63 грн.
Розрахунок інфляції грошових коштів позивачем здійснено відповідно до умов спірного договору та вимог діючого законодавства, а отже, зазначена у розрахунку сума підлягає до примусового стягнення з відповідача.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються, як такі, що спростовані матеріалами справи.
Так, відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що відповідно до пункту 3.4. договору замовник проводить оплату за виконані роботи протягом 45 календарних днів, з дати підписання уповноваженими представниками обох сторін відповідних актів КБ-2в з додатками до актів КБ-2в підтверджених довідками КБ-3 (або інших документів, узгоджених сторонами згідно з умовами договору), на підставі наданих підрядником рахунків і податкових накладних, якщо інше не вказано в специфікаціях.
В той же час, у матеріалах справи міститься укладена сторонами 02.06.2022 специфікація № 1 до спірного договору, в якій останніми узгоджено, що оплата замовником виконаних робіт здійснюється за фактом їх виконання з наступною оплатою в строк до 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання сторонами відповідних актів КБ-2В (F030) (пункт 4 специфікації).
Тобто, зазначеною вище специфікацією сторони узгодили інший порядок розрахунків, який здійснюється в строк до 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання сторонами відповідних актів КБ-2В та не залежить, зокрема, від надання підрядником податкових накладних.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З урахуванням вказаного, суд зазначає, що інші доводи, міркування учасників процесу, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Щодо розподілу судових витрат, господарський суд зазначає таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п. 8.23).
Ціна позову у даній справі (з урахуванням уточненої позовної заяви від 13.09.2024) становила 37 695,94 грн., отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 2 422,40 грн. (3 028,00 грн. * 0,8).
Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. відповідно до платіжної інструкції № 372314 від 02.09.2024.
У подальшому, позивачем подано до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до яких ціна позову складала 17 889,89 грн., яка прийнята господарським судом до розгляду.
У статті 7 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (пункт 1 частини 1 зазначеної вище статті).
З огляду на викладене, судовий збір в сумі 1 878,37 грн. підлягає поверненню позивачу із Державного бюджету України, за його клопотанням, яке на час прийняття рішення у даній справі від останнього не надходило.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, буд. 18б, код ЄДРПОУ 05393085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Ніта" (49005, м. Дніпро, узвіз Лоцманський, буд. 3Л, код ЄДРПОУ 43400729) 13 246,76 грн. - основного боргу; 3 121,31 грн. - інфляції грошових коштів; 1 474,63 грн. - річних та 1 146,60 грн. - судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Загальна сума, що підлягає до стягнення, становить - 18 989,30 грн.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 18.11.2024.
Суддя І.Ф. Мельниченко