07 листопада 2024 року м. Харків Справа № 917/892/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Лакіза В.В.;
за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції апеляційну скаргу (вх.№376П/1) Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.01.2024 у справі №917/892/23 (повний текст рішення складено 31.01.2024 суддею Мацко О.С. у приміщенні Господарського суду Полтавської області)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі», м.Київ,
до Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», Полтавська область, м. Кременчук,
про стягнення 1623484058,65 грн,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» про стягнення 1623484058,65 грн попередньої оплати за договором поставки нафтопродуктів № 202/2/2118 від 10.03.2021.
Позов обґрунтований тим, що відповідачем неналежним чином виконано умови укладеного між сторонами договору поставки нафтопродуктів від 10.03.2021 №202/2/2118.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.01.2024 у справі №917/892/23 позовні вимоги задоволено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» 1623484058,65 грн боргу, 939400,00 грн судового збору.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд мотивував його тим, що спірні кошти прийняті відповідачем, їх повернення відповідачу не ініціювалося; при перерахуванні коштів позивач визначав призначення платежу саме як плату за нафтопродукти з посиланням на укладений договір від 21.03.2021р. №202/2/2118 (з урахуванням листів про уточнення призначення платежу по декількох платіжних дорученнях, за якими складені та зареєстровані податкові накладні - з урахуванням листів про зміну призначення платежу та містять посилання саме на договір №202/2/2118 від 10.03.2021, що убачається з відомостей системи «MEDOC»; часткове виконання відповідачем умов договору від 21.03.2021 №202/2/2118 та поставки нафтопродуктів на суму 521031489,49 грн (акти приймання-передачі нафтопродуктів містять посилання на договір поставки 21.03.2021 №202/2/2118), також господарським судом встановлено, що всупереч пункту 6.3 договору відповідачем не надано доказів негайного сповіщення контрагента про неможливість виконання зобов'язання за договором внаслідок настання форс-мажорних обставин. Господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано підстав для задоволення позову.
Публічне акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» з рішенням суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 23.01.2024 у справі №917/892/23 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що господарським судом неправомірно не ураховано дію форс-мажорних обставин, наявність яких підтверджена документально, а також положеннями договору про продовження строків виконання зобов'язань на час дії таких обставин. В оскаржуваному рішенні не наведено та не зазначено про докази наявності форс-мажорних обставин такі як витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань та наказ про аварійну зупинку ПАТ «Укртатнафта», відповідно, не надано їм правової оцінки як доказам у справі, що призвело до прийняття неправомірного рішення. Апелянт вважає, що навіть не повідомлення про настання форс-мажорних обставин не означає, що їх немає і сторона має можливість продовжувати виконувати умови договору. Крім того, Сертифікат Полтавської торгово-промислової палати №5301-23-0034 отриманий ПАТ «Укртатнафта» лише 04.01.2023, оскільки строк поставки нафтопродуктів становив до 31.12.2022. Ураховуючи ракетні обстріли та реальну загрозу життю і здоров'ю працівників, на підприємстві був запроваджений дистанційний режим роботи, що унеможливило безпосередню роботу з текстами договорів. Також господарським судом не надано оцінки обставинам виконання спірного договору поставки нафтопродуктів, зокрема, заявник вважає, що ПАТ «Укртатнафта» має діюче зобов'язання з поставки нафтопродуктів відповідно до підписаних специфікацій, а ТОВ «Юнайтед Енерджі» - зобов'язання оплатити їх вартість; ПАТ «Укртатнафта» забезпечило можливість отримання нафтопродуктів, а ТОВ «Юнайтед Енерджі» не зверталось з вимогою про їх отримання протягом 2022 року; договором №202/2/2118 від 10.03.2021 не передбачений порядок або обов'язок повернення грошових коштів за наявності діючого зобов'язання з поставки та оплати нафтопродуктів, що, на думку скаржника, свідчить про передчасність заявлення позовних вимог ТОВ «Юнайтед Енерджі».
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/892/23; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
27.02.2024 матеріали справи №917/892/23 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 у складі колегії суддів: головуючого судді Плахова О.В., судді Терещенко О.І., судді Тихого П.В.; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.01.2024 у справі №917/892/23. Встановлено позивачу у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали. Встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. Призначено справу до розгляду на 03.04.2024 об 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду. Повідомлено, що участь сторін у судовому засіданні не є обов'язковою. Неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Запропоновано учасникам справи реалізовувати свої процесуальні права та обов'язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі «Електронний суд». Запропоновано учасникам справи заздалегідь письмово повідомити суд про намір і можливість взяти участь у судовому засіданні для своєчасного вжиття заходів з організації його проведення. З метою уникнення загрози для життя і здоров'я учасників судового процесу рекомендовано взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Запропоновано учасникам справи для прискорення розгляду апеляційної скарги висловити свою позицію щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін.
19.03.2024 від ТОВ «Юнайтед Енерджі» через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив (вх.№4072) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що господарським судом встановлено наявність переплати ТОВ «Юнайтед Енерджі» на користь ПАТ «Укртатнафта» за договором в сумі 1623484058,65 грн. У зв'язку з тим, що поставку товару на всю суму переплати ТОВ «Юнайтед Енерджі» у розмірі 2444515548,14 грн ПАТ «Укртатнафта» здійснено не було, а строк поставки за договором закінчився 31.12.2022, задовольняючи позов господарський суд керувався частиною 2 ст.693 Цивільного кодексу України відсутністю правових підстав для залишення авансу (переплати) у продавця та повернення суми авансу (переплати) на користь ТОВ «Юнайтед Енерджі». Позивач наголошує, що предметом позову у даній справі є не зобов'язання поставити товар за договором, а зобов'язання повернути попередню оплату відповідно до ст.693 Цивільного кодексу України. Також зазначає, що відповідачем порушено обов'язок з повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин, передбачений пунктом 6.3 договору та ст.538 Цивільного кодексу України. Таким чином, про наявність Сертифікату ТПП позивачу стало відомо лише в рамках розгляду цієї справи в суді першої інстанції. Сам по собі Сертифікат ТПП не є беззаперечним доказом існування форс-мажорних обставин за договором, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. У той же час, отримання Сертифікату ТПП, про який зазначає апелянт, не звільняє його від виконання обов'язку щодо повернення попередньої оплати позивачу, а лише засвідчує факт неможливості поставки товару за договором.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у даній справі оголошено в судовому засіданні перерву до 17.04.2024 до 15:30 год.; задоволено клопотання представників апелянта - Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» про участь у судовому засіданні 17.04.2024 до 15:30 год. у справі №917/892/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення - підсистеми «Електронний суд».
12.04.2024 апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання (вх.№5224) про зупинення апеляційного провадження у справі №917/892/23, в якому просив суд зупинити апеляційне провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у господарській справі №910/3566/24, яка перебуває у провадженні господарського суду міста Києва, та до набрання законної сили вироком у кримінальній справі №463/658/23, що розглядається Личаківським районним судом міста Львова (кримінальне провадження №72023140000000012).
15.04.2024 апелянтом подано до апеляційного господарського суду письмові пояснення (вх.№5238) до апеляційної скарги.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 задоволено заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» про участь у судовому засіданні 17.04.2024 о 15:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
17.04.2024 від ТОВ «Юнайтед Енерджі» до суду надійшли заперечення (вх.№5423) на клопотання про зупинення провадження у справі №917/892/23.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 задоволено клопотання відповідача - Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» у частині зупинення апеляційного провадження у справі №917/892/23 до розгляду кримінальної справи №463/658/23, що розглядається Личаківським районним судом м.Львова (кримінальне провадження №72023140000000012); зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.01.2024 у справі №917/892/23 до розгляду кримінальної справи № 463/658/23, що розглядається Личаківським районним судом м.Львова (кримінальне провадження №72023140000000012); відмовлено в решті клопотання відповідача - Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» про зупинення апеляційного провадження у справі №917/892/23.
Постановою Верховного Суду від 06.08.2024 у справі №917/892/23 задоволено касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі»; скасовано ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 у справі №917/892/23, справу направлено до Східного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 призначено справу №917/892/23 до розгляду на 25.09.2024 о 16:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду. Учасникам справи - невідкладно повідомити суд про отримання цієї ухвали, зокрема, шляхом надсилання засвідченого електронним цифровим підписом уповноваженої особи відповідного повідомлення на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду. Запропоновано учасникам справи заздалегідь письмово повідомити суд про намір і можливість взяти участь у судовому засіданні для своєчасного вжиття заходів з організації його проведення. З метою уникнення загрози для життя і здоров'я учасників судового процесу - рекомендовано взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Явку представників учасників справи визнано необов'язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми «Електронний суд».
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 заяву Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» про участь у судовому засіданні 25.09.2024 о 16:00 год. у справі №917/892/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення - підсистеми «Електронний суд».
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» про участь у судовому засіданні 25.09.2024 о 16:00 год. у справі №917/892/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення - підсистеми «Електронний суд».
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 заяву колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Плахова О.В., судді Терещенко О.І., судді Тихого П.В. про самовідвід від розгляду справи №917/892/23 - задоволено. Матеріали справи №917/892/23 передано для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справи між суддями від 24.09.2024 на підставі ухвали Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 про задоволення заяви про самовідвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.; для розгляду даної справи сформовано такий склад колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.
Згідно з частиною 14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
25.09.2024 від Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» до суду надійшло клопотання (вх.№12374) про призначення у справі №917/892/23 судової економічної експертизи, в якому просить призначити у господарській справі №917/892/23 судову економічну експертизу. На розгляд судового експерта поставити питання, викладені в прохальній частині клопотання. Доручити проведення судової економічної експертизи у справі №917/550/23 Київському відділенню Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса» (03118, м.Київ, вул.Костанайська,6). Зобов'язати ТОВ «Юнайтед Енерджі» надати експерту для проведення експертизи оригінали або належним чином завірені копії усіх документів (платіжних доручень (інструкції), банківських виписок, договорів, листів (угод тощо) з усіма додатками до них), які стосуються виконання договору №202/2/2118 поставки товарів нафтопродуктів від 10.03.2021. Попередити ТОВ «Юнайтед Енерджі» про наслідки невиконання ухвали суду про призначення судової експертизи. Витрати щодо проведення судової економічної експертизи покласти на АТ «Укртатнафта». Здійснювати розгляд клопотання за участю уповноважених представників АТ «Укртатнафта» у судовому засіданні. Клопотання обґрунтоване тим, що листи про зміну призначення платежів, на думку заявника, є неналежними доказами оплати саме за договором №202/2/2118 поставки нафтопродуктів від 10.03.2021, висновок експерта №29 від 28.07.2023 викликає сумніви про те, чи дійсно оплата здійснювалась саме за договором №202/2/2118 поставки нафтопродуктів від 10.03.2021, укладеного між ТОВ «Юнайтед Енерджі» та АТ «Укртатнафта». За таких обставин, заявник вважає, що існує обґрунтована необхідність у встановленні отримання висновку експерта у даній справі, що потребує проведення судової економічної експертизи для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 (з урахуванням ухвали суду від 30.09.2024 про виправлення описки) повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи на 07.11.2024 об 11:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м.Харків, пр.Незалежності, 13, 1-й поверх, кімн.№104. Ухвалено судове засідання у справі №917/892/24, призначене на 07.11.2024 об 11:30 год. провести за участі представника позивача, адвоката Виродова А.Ю., у режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 у даній справі заяву представника ТОВ «Юнайтед Енерджі», адвоката Попова Р.В., про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено. Ухвалено судове засідання 07.11.2024 о 11:30 год. у справі №917/892/23 проводити за участі представника ТОВ «Юнайтед Енерджі», адвоката Попова Р.В., в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку.
06.11.2024 від АТ «Транснаціональна фінансово-промислова компанія «Укртатнафта» через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання (вх.№14215) про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що через підсистему «Електронний суд» Дзержинським районним судом м.Харкова від 30.10.2024 у справі №638/9952/24 за позовом АТ «Сенс Банк» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та договорами поруки надіслано судову повістку по виклик до суду на 07.11.2024 об 11:30 год. у режимі відеоконференції, де адвокат Мошенець Д.В. як представник позивача має взяти участь в режимі відеоконференції, що обмежує адвоката взяти участь у судовому засіданні у справі №917/892/23, що є підставою для відкладення розгляду справи. До клопотання надає копію судової повістки про виклик до суду у справі №638/9952/24 від 30.10.2024 та копію ордера на надання правничої допомоги АТ «Сенс Банк» у справі №638/9952/24.
06.11.2024 від АТ «Транснаціональна фінансово-промислова компанія «Укртатнафта» через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання (вх.№14231) про витребування доказів у справі №917/892/23, в якому, посилаючись на ст.13, частину 1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, просить витребувати у ТОВ «Юнайтед Енерджі» оригінали документів для огляду у судовому засіданні, зокрема, листи про зміну призначення платежу. У клопотанні заявник, зокрема, зазначає, що АТ «Укртатнафта» не виставляло ТОВ «Юнайтед Енерджі» рахунків для здійснення попередньої оплати на суму 1623484058,65 грн, договором не встановлено порядку та умов повернення передплати. АТ «Укртатнафта» не заперечує факт надходження грошових коштів від ТВО «Юнайтед Енерджі», проте звертає увагу, що ні у призначенні платежу в платіжних дорученнях, ні у висновку експерта не вказується, що перераховані кошти є попередньою оплатою. Господарським судом, на думку заявника, не ураховано та не відображено у судовому рішенні доказів та аргументів АТ «Укртатнафта» щодо відсутності доказів здійснення попередньої оплати та неможливість застосування ст.693 Цивільного кодексу України для її повернення, оскільки дана норма застосовується у випадку, якщо договором передбачена обов'язкова попередня оплата, а постачальник порушив термін поставки товару, що у даному випадку матеріалами справи не підтверджується. На підставі викладеного, АТ «Укртатнафта» вважає за необхідне витребувати у ТОВ «Юнайтед Енерджі» ці документи.
У судове засідання 07.11.2024 представники заявника апеляційної скарги не з'явились, по дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представники ТОВ «Юнайтед Енерджі», які брали участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, заперечували проти задоволення клопотання про зупинення провадження у даній справі у частині вимог про зупинення апеляційного провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у господарській справі №910/3566/24, яка перебуває у провадженні господарського суду міста Києва, а також клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи, клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про витребування доказів як необґрунтованих.
Колегія суддів, розглянувши клопотання (вх.№5224) про зупинення апеляційного провадження у справі №917/892/23 у частині вимог про зупинення апеляційного провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у господарській справі №910/3566/24, яка перебуває у провадженні господарського суду міста Києва, дійшла висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання у цій частині, з огляду на таке. Предметом позову у справі №910/3566/24 є визнання недійсним договору поставки нафтопродуктів №202/2/2118 від 10.03.2021. Колегія суддів, ураховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24.05.2021 у справі №910/7331/20, зазначає, що наявність спору щодо визнання недійсним договору не свідчить про об'єктивну неможливість здійснення розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції, відповідно не може бути підставою для зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України, який, зокрема, містить виключення щодо обов'язку суду зупиняти провадження у справі у зв'язку з об'єктивною неможливістю розгляду справи, а саме, у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Крім того, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 ст.6 Конвенції, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
Щодо заявленого Акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» клопотання (вх.№12374) про призначення у справі №917/892/23 судової економічної експертизи колегія суддів виходить з такого.
Частинами 1 та 2 ст.98 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Згідно з частиною 1 ст.99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до частини 1 ст.101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що суд призначає експертизу у випадку, коли для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та якщо жодною стороною не наданий висновок експерта з питань, вирішення яких має значення для справи.
Тобто, Господарським процесуальним кодексом України на учасників процесу покладається обов'язок спочатку самостійно вжити заходи для надання експертного висновку і лише у разі відсутності такої можливості, що також має бути підтверджено відповідними доказами, звертатися з клопотанням про призначення експертизи до суду.
При цьому за змістом частини 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України питання про задоволення клопотання про призначення експертизи не залежить від обґрунтованості підстав для проведення експертизи, якщо сторона не обґрунтовує та не доводить обставини, які перешкоджали самостійному наданню висновків експерта (аналогічний правовий висновком викладено у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 910/1668/19).
У матеріалах справи відсутній висновок судової експертизи, виконаний на замовлення АТ «Транснаціональна фінансово-промислова компанія «Укртатнафта» у даній справі, при цьому заявником не обґрунтовано неможливість замовити відповідну судову експертизу під час розгляду справи у суді першої інстанції.
Натомість матеріали справи містять договір на проведення судово-економічної експертизи від 17.11.2023, укладений між ТОВ «Бюро судово-економічної експертизи та аудиту «І.В.А» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», предметом якого є проведення судово-економічної експертизи, а також висновок експерта №29 від 28.07.2023 за результатами проведення судово-економічної експертизи щодо документального підтвердження розміру дебіторської заборгованості ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» перед ТОВ «Юнайтед Енерджі» за договором №202/2/2118 поставки нафтопродуктів від 10.03.2021 станом на 17.07.2023 у розмірі 1623484058,65 грн (а.с.8-10, а.с.134-156, том 1).
Крім того, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.
Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача попередньої оплати за договором №202/2/2118 поставки нафтопродуктів від 10.03.2021 на підставі частини 2 ст.693 Цивільного кодексу України.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник не посилається на питання, які просить поставити на вирішення експерта.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з частинами 3-4 ст.80, частиною 1 ст.99 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Частиною 2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про призначення експертизи суд вирішує у підготовчому засіданні.
Разом з тим, ст.269 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про призначення судової економічної експертизи.
Вирішуючи клопотання (вх.№14231) про витребування доказів у справі №917/892/23, зокрема, витребування у ТОВ «Юнайтед Енерджі» на підставі ст.13, частину 1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України оригіналів документів для огляду у судовому засіданні, зокрема, листи про зміну призначення платежу, колегія суддів зазначає таке.
Нормами статті 182 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що саме у підготовчому засіданні суд, з'ясовує, зокрема, і чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (частина 2 ст.177 Господарського процесуального кодексу України).
Завданнями ж розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.194 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 2, 3, 8 ст.80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Статтею 81 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом, в якому повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Згідно з частиною 1 ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Отже, підготовче провадження у даній справі закінчено 15.11.2023 (протокольна ухвала).
Клопотання про витребування доказів мало бути заявлене відповідачем протягом підготовчого провадження у справі.
Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Таким чином, у силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено у статтях 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, а також положеннях ст.74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов'язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Нормами статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
З матеріалів справи убачається, що відповідач не звертався до суду першої інстанції з клопотанням про витребування доказів, зокрема, оригіналів листів про зміну призначення платежу, належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи (а.с.28-37, том 1).
Дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що у відповідача було достатньо часу та можливостей заявити клопотання про витребування доказів у межах підготовчого провадження у суді першої інстанції. Ураховуючи зазначені обставини та норми чинного законодавства, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про витребування доказів, оскільки таке клопотання заявлено з порушенням строку на звернення з відповідним клопотанням.
Стосовно заявленого відповідачем клопотання про (вх.№14215) відкладення розгляду справи колегія суддів зазначає таке.
Клопотання мотивоване тим, що один з представників відповідача, адвокат Мошенець Д.В., бере участь у Дзержинському районному суді м.Харкова в іншій справі №638/9952/24 за позовом АТ «Сенс Банк» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та договорами поруки, яка призначена на 07.11.2024 об 11:30 год. у режимі відеоконференції, що обмежує адвоката взяти участь у судовому засіданні у справі №917/892/23, що, на думку заявника, є підставою для відкладення розгляду справи.
За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).
Участь представників учасників справи у засіданні суду апеляційної інстанції не є обов'язковою згідно із законом (статті 202, 216 Господарського процесуального кодексу України); не визнавалася вона такою й судом.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 задоволено клопотання (вх.№12278, №12313) представників відповідача, адвоката Михайленко А.М., а також адвоката Мошенця Д.В., про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 07.11.2024.
Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не обмежено кількість представників сторони, а у клопотанні не наведено підстав та причин неможливості взяти участь у судовому засіданні іншим представником відповідача - адвокатом Михайленко А.М.
Ураховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання, участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони, позиція відповідача викладена в апеляційній скарзі, виходячи зі змісту статей 202, 216 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.
За змістом частини 12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ураховуючи те, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.
Представники ТОВ «Юнайтед Енерджі» проти задоволення апеляційної скарги заперечували з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, вважають її безпідставною та необґрунтованою, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - залишити без змін.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи та вимоги, заслухавши представників позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає таке.
10.03.2021 між Публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Енерджі» (покупець) укладено договір №202/2/2118 поставки нафтопродуктів, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцю нафтопродукти, а покупець - прийняти і оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженою сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору.
Згідно з пунктом 3.1 договору базис поставки -ЕХW (резервуари, що використовуються ПАТ «Укртатнафта» на підставі цивільно-правових договорів, у тому числі резервуари нафтобаз ТОВ «Нафтасіті» та інших нафтобаз, що належать ТОВ «Нафтасіті» на підставі права власності та ті, що використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), згідно з «Інкотермс 2010. Правила ІСС з використанням термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі».
Поставка товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами. Зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики його втрати (псуванню) переходять від постачальника до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі нафтопродуктів (пункт 3.2 договору).
Відповідно до пункту 3.3 договору строк поставки товару: березень 2021 року- грудень 2021 року.
Ціна товару за одну метричну тонну вказується сторонами у відповідних додатках (специфікаціях) до даного договору (пункт 4.1).
Оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару (пункт 4.2 договору).
Відповідно до пункту 4.3 договору за домовленістю сторін допускаються інші форми розрахунків, які не заборонені чинним законодавством України.
Згідно з пунктом 6.3 договору сторона, яка не виконала зобов'язання за цим договором, повинна негайно сповістити іншу сторону. Доказом настання та/або припинення дії обставин форс-мажору є документ, виданий регіональною Торгово-промисловою палатою (її відділенням) або уповноваженим державним органом.
Строк дії договору - до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх здійснення (з урахуванням додаткової угоди від 17.12.2021 до договору поставки нафтопродуктів №202/2/2118 від 10.03.2021, підписаної сторонами) (а.с.41, том 1).
До договору укладені та підписані сторонами специфікації на поставку товару (а.с.19-27, том1).
Позивач зазначає, що на виконання умов договору ним сплачено відповідачу у якості попередньої оплати 2444515548,14 грн, що підтверджується: платіжними дорученнями (а.с.59-113, том 1) та карткою рахунку 6313 за січень 2021 року- грудень 2022 року (фільтрація за параметрами «договір №202/2/2118 від 10.03.2021» та контрагентом «Укртатнафта ПАТ» (а.с.53-58, том 1); листами позивача про зміну призначення платежу від 16.03.2021, 17.03.2021, 19.03.2021, 22.03.2021, 23.03.2023, 22.06.2023 (а.с.28-35, том 1).
У підтвердження розміру дебіторської заборгованості - 1623484058,65 грн станом на 17.07.2023 позивачем надано до господарського суду виконаний ТОВ «Бюро судово-економічної експертизи та аудиту» І.В.А.» висновок експерта №29 за результатами проведення судово-економічної експертизи від 28.07.2023 (а.с.134-156, том 2).
З матеріалів справи убачається, що відповідачем поставлено позивачу нафтопродукти за договором на загальну суму 521031489,49 грн, а також повернуто 300000000 грн, що підтверджується актами приймання-передачі нафтопродуктів №1/10 від 31.10.2021, №1/11 від 30.11.2021, №1/12 від 31.12.2021, №1/01 від 31.01.2022, платіжною інструкцією №0000075432 від 23.02.2022 (а.с.36-42, том 1).
Листами від 01.10.2021, 01.11.2021, 01.12.21 відповідач повідомляв позивача про те, що нафтопродукти, які будуть придбані ТОВ «Юнайтед Енерджі», право власності на які, перейде на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів до договору поставки нафтопродуктів №202/2/2118 від 10.03.2021, будуть знаходитися на зберіганні ТОВ «Нафтасіті», про що останнє попереджено відповідними листами (а.с.37-38, 40,43-44, том 1).
11.01.2023 позивач звернувся до ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова компанія «Укртатнафта» з вимогою (за вих.№11/01-5) про повернення передоплати за вказаним договором (а.с.46-52, том 1).
Ураховуючи припинення поставок нафтопродуктів та неповернення сплачених коштів позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.
Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
Пунктом 1 частини 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Між сторонами у справі виникли правовідносини за договором поставки, до яких, в силу Цивільного кодексу України, застосовуються положення про купівлю-продаж.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ст.656 Цивільного кодексу України).
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ст.633 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена, виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що господарським судом не надано оцінки обставинам виконання спірного договору поставки нафтопродуктів, зокрема, ПАТ «Укртатанафта» має діюче зобов'язання з поставки нафтопродуктів відповідно до специфікацій, а ТОВ «Юнайтед Енерджі» - зобов'язання оплатити їх вартість, водночас останнє не зверталось з вимогою про отримання нафтопродуктів протягом 2022 року, а спірним договором не передбачено порядку та обов'язку постачальника повернення грошових коштів за наявності діючого зобов'язання з поставки та оплати нафтопродуктів, що свідчить про передчасність заявлення позовних вимог.
Колегія суддів вважає такі доводи відповідача безпідставними, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу Українисторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх зміст або із суті відносин між сторонами.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).
Зі змісту зазначеної норми права убачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Отже, положення частини 2 ст.693 Цивільного кодексу України містять імперативну норму щодо права покупця вимагати повернення сплачених коштів у разі не передання у власність товару.
З матеріалів справи убачається, що у спірному договорі у розділі 4 «Ціна та порядок розрахунків» передбачено, що оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата товару може здійснюватися частинами. Підставою для перерахування оплати за товар є рахунок постачальника, в якому постачальник вказує вартість товару, виходячи з ціни товару, зазначеної у відповідному додатку до договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника , який вказаний у рахунку. Оплата товару, що постачається, здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника із зазначенням в платіжному документі номера і дати цього договору, номера і дати виписки рахунку на оплату, найменування покупця, його коду ЄДРПОУ та найменування товару, що підлягає оплаті.
Таким чином, умовами договору передбачено, що оплата товару може бути здійснена покупцем, у тому числі на умовах попередньої оплати, натомість спірний договір не містить умов щодо обов'язку звернення покупця з вимогою до постачальника про отримання товару у період дії договору. Водночас у пунктах 3.2, 3.4 договору сторони погодили, що поставки товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами. Постачальник гарантує, що має можливість безперервної поставки товару покупцеві.
Як правильно встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, перераховані спірні кошти прийняті відповідачем, їх повернення відповідачем не ініціювалося. При перерахуванні коштів позивач визначав призначення платежу саме як плату за нафтопродукти з посиланням на укладений договір від 21.03.2021 №202/2/2118 (з урахуванням листів про уточнення призначення платежу по декільком платіжним дорученням, за якими відповідачем складені та зареєстровані податкові накладні - з урахуванням листів про зміну призначення платежу та містять посилання саме на договір №202/2/2118 від 10.03.2021, що підтверджується відомостями з системи «MEDOC». Крім того, відповідачем частково виконано умови договору №202/2/2118 з поставки нафтопродуктів від 21.03.2021 на суму 521031489,49 грн, що підтверджується актами приймання-передачі нафтопродуктів, які містять посилання на договір поставки нафтопродуктів №202/2/2118 від 21.03.2021 (а.с.36, 39, 42, 45, том 1).
11.01.2023 позивачем направлено відповідачу претензію за вих.№11/01-05, в якій зазначив, що з огляду на закінчення строку дії договору та невиконання зобов'язань постачальника щодо поставки товару, у постачальника наявне зобов'язання з повернення суми переоплати, здійсненої покупцем за договором на суму 1623484058,65 грн, у зв'язку з чим просив повернути на розрахунковий рахунок ТОВ «Юнайтед Енерджі» кошти у сумі 1623484058,65 грн протягом п'яти банківських днів з дня отримання даного листа. Докази направлення вимоги на адресу відповідача та отримання останнім наявні в матеріалах справи (а.с.48-52, том 1).
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ураховуючи наведене, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази поставки відповідачем позивачу товару за спірним договором поставки нафтопродуктів №202/2/2118 від 10.03.2021, господарський суд дійшов правомірного висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність підстав повернення суми попередньої оплати у розмірі 1623484058,65 грн.
Стосовно доводів заявника про те, що господарським судом неправомірно не ураховано дію форс-мажорних обставин, наявність яких підтверджена документально, а також положеннями договору про продовження строків виконання зобов'язань на час дії таких обставин, колегія суддів зазначає таке.
Матеріали справи містять Сертифікат №5301-23-00034 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Полтавською торгово-промисловою палатою від 04.01.2023 №4/02-06, який засвідчує форс-мажорні обставини, що унеможливили виконання в установлений термін зобов'язань з поставки товару (нафтопродуктів) за укладеним з позивачем договором поставки від 10.03.2021 №202/2/2118. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): з 02.04.2022 тривають на 04.01.2023 (а.с.195-197, том1).
Також матеріали справи містять лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин та Витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, наказ №100 від 02.04.2022 «Про аварійну зупинку технологічних установок» (а.с.195-204, том 1).
У розділі 6 договору поставки нафтопродуктів №202/2/2118 від 21.03.2021 встановлено, що жодна із сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання зобов'язань за цим договором, якщо таке невиконання викликане обставинами форс-мажору, включаючи, але не обмежуючись такими: повінню, пожежею, землетрусом, війною або військовими діями або іншими, що не залежать від сторін обставинами, що виникли після укладення договору і перешкоджають належному виконанню зобов'язань сторін. Якщо будь-яка з таких обставин безпосередньо спричинила невиконання зобов'язань у строки, встановлені цим договором, то ці строки пропорційно подовжуються на час дії відповідних обставин. 6.3. Сторона, яка не виконала зобов'язання за цим договором, повинна негайно сповістити іншу сторону. Доказом настання та/або припинення дії обставин форс-мажору є документ, виданий регіональною Торгово-промисловою палатою (її відділенням) або уповноваженим державним органом.
Господарським судом правомірно встановлено, що усупереч вимогам пункту 6.3 договору, відповідачем не надано доказів негайного сповіщення контрагента про неможливість виконання зобов'язання за договором внаслідок настання форс-мажорних обставин.
Посилання представника відповідача на те, що дані факти, які мали місце у 2022 році (воєнна агресія, ракетні обстріли у м.Кременчук) є загальновідомими, не звільняють сторону від необхідності дотримання і виконання умов договору.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи заявника апеляційної скарги про те, що не повідомлення про настання форс-мажорних обставин не означає, що їх немає, і сторона має можливість продовжувати виконувати умови договору, адже таке повідомлення чітко передбачено умовами договору, а настання форс-мажорних обставин повинно бути доведено належними та допустимими доказами.
Так, військові дії, які наразі відбуваються на території нашої країни дійсно є загальновизнаною обставиною непереборної сили, що, зокрема, засвідчила Торговельно-промислова палата України (далі - ТПП України) у своєму загальному офіційному листі від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що ТПП України листом від 28.02.2022 N 2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Проте вказаний лист ТПП України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні.
Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22 зазначив, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин. Саме суд на підставі наявних у матеріалах доказів повинен встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
Відповідно до абзацу 3 частини 3 ст.14 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб. Згідно з частиною 1 ст.14-1 зазначеного Закону ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що саме повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше, адже, хоч форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору, проте безперечно мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору. Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов'язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор). Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначено в договорі.
Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 22.06.2022 у справі №904/5328/21.
Разом з тим, якщо в договорі, укладеному між сторонами, прямо не передбачено юридичні наслідки того, що сторона не повідомила іншу сторону в строки, визначені договором, про факт настання таких обставин, така сторона може вільно посилатися на обставини форс-мажору як на підставу звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання.
Сертифікатом Полтавської торгово-промислової палати від 04.01.2023 про форс-мажорні обставини (який виданий саме на суму спірної передоплати та підтверджує неможливість виконання зобов'язання з поставки нафтопродуктів, а не повернення отриманих грошових коштів) вказані обставини настали 02.04.2022, проте жодних доказів повідомлення позивача про їх настання, матеріали справи не містять.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Як зазначалося вище, умовами спірного договору передбачено негайне сповіщення контрагента про настання форс-мажорних обставин і не передбачено наслідків такого неповідомлення, що, з урахуванням викладеного, дає підстави відповідачу посилатися на обставини форс-мажору як на підставу звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання (не поставку товару у встановлений строк).
Однак предметом у даній справі не є застосування до відповідача відповідальності за порушення виконання зобов'язання, адже вимогою позову є повернення сплачених грошових коштів за обставин не поставлення відповідачем обумовленого договором товару у визначений строк.
Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на форс-мажорні обставини, пов'язані із збройною агресією РФ проти України, у даному випадку є безпідставними, оскільки не є підставою для відмови у стягненні грошових коштів як попередньої оплати за непоставлений товар за договором, строк дії якого закінчився.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом у повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі, прийняте рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не убачається.
Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова компанія «Укртатнафта» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 23.01.2024 у справі №917/892/23 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 18.11.2024.
Головуючий суддя О.А. Пуль
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя В.В. Лакіза