Постанова від 11.11.2024 по справі 905/1965/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року м. Харків Справа № 905/1965/19 (910/12027/23)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.,

за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

за участю представників сторін:

від позивача (апелянта) - не з'явився,

від 1-го відповідача - Розпаченюк А.С. - на підставі довіреності від 02.01.2024 №020124-РА;

від 2-го відповідача - ліквідатор боржника арбітражний керуючий Паркулаб В.Г. на підставі свідоцтва від 23.05.2013 №983, Дерека Д.В. - на підставі довіреності від 18.04.2024 №01-18/18-24;

розглянувши у відритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України, м.Київ (вх. №1704 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 18.06.2024 у справі №905/1965/19 (910/12027/23) (суддя Чернова О.В., ухвалене в м.Харків, дата складення повного тексту - 19.06.2024)

за позовом: Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України, м.Київ

до 1-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Київенерго-Борг», м.Київ,

до 2-го відповідача: Акціонерного товариства “К.Енерго», м.Курахове Донецької області,

про визнання недійсним результатів електронного аукціону та визнання недійсним акту,

ВСТАНОВИВ:

Державне житлово-комунальне підприємство Національної академії наук України звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Київенерго-Борг» про визнання недійсним результатів електронного аукціону та визнання недійсним акту.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення норм Кодексу України з процедур банкрутства на етапах підготовки, проведення та оформлення результатів електронного аукціону №UA-PS-2021-08-10-000016-3 з реалізації майна банкрута АТ “К.Енерго», за результатами якого оформлено акт про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021.

Зокрема, на думку позивача, аукціон №UA-PS-2021-08-10-000016-3 було проведено з порушенням законодавства на всіх його етапах: підготовки, проведення та оформлення результатів, а саме: спірний аукціон проведено за відсутності письмової згоди позивача на передачу прав та обов'язків за відповідними договорами; оголошення про проведення аукціону не містить копії договорів на постачання теплової енергії, а також згоди позивача на продаж права вимоги; комітет кредиторів не погоджував умови продажу майна банкрута на першому повторному та другому повторному аукціонах; право вимоги до позивача продано на аукціоні за значно заниженою ціною; ліквідатор повинен був тричі письмово повідомити позивача про день і час проведення аукціону та про початкову ціну продажу; акт про придбання майна на аукціоні не містить відомостей про майно, придбане на аукціоні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2024 залучено до участі у справі Акціонерне товариство “К.Енерго» в якості відповідача 2 та на підставі статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства справу №910/12027/23 передано для розгляду та вирішення до господарського суду Донецької області в межах справи №905/1965/19 про банкрутство Акціонерного товариства “К.Енерго».

01.05.2024 засобами поштового зв'язку до господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №910/12027/23.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, справа №905/1965/19 (910/12027/23) передана судді Черновій О.В.

Ухвалою господарського суду від 03.05.2024 постановлено прийняти справу №905/1965/19(910/12027/23) до свого провадження; розгляд справи №905/1965/19 (910/12027/23) розпочато спочатку на стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.06.2024 у справі №905/1965/19 (910/12027/23) відмовлено в задоволенні позовних вимог Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України до 1-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Київенерго-Борг», 2-го відповідача: Акціонерного товариства “К.Енерго», про визнання недійсним результатів електронного аукціону та визнання недійсним акту.

Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані тим, що спірний аукціон відповідає меті ліквідаційної процедури та захисту прав як боржника, так і кредитора, а позивачем не доведено, що внаслідок проведення аукціону його права та законні інтереси були порушені, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними результатів електронного аукціону №UA-PS-2021-08-10-000016-3 з реалізації майна банкрута АТ “К.Енерго», за результатами якого оформлено акт про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021.

Окрім того, господарським судом першої інстанції було встановлено, що заявляючи позов про визнання недійсними результатів електронного аукціону з продажу майна боржника позивачем в якості відповідачів було визначено власне боржника (продавця), та переможця торгів, однак, оператор авторизованого електронного майданчика (організатор аукціону) - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕР-ТАС" не був визначений як відповідач у даному спорі

Отже, позивачем не було зазначено належний суб'єктний склад відповідачів, що свідчить про те, що визначене позивачем коло учасників не сприятиме захисту його порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, та може призвести до ухвалення судового рішення, яке не відповідає вимогам ст. 236 ГПК України, що, в свою чергу, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Державне житлово-комунальне підприємство Національної академії наук України з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 18.06.2024 у справі №905/1965/19 (910/12027/23) та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим позивачем доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Фактично доводи апеляційної скарги є тотожними доводам викладеним у позовній заяві.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 витребувано у господарського суду Донецької області матеріали справи №905/1965/19 (910/12027/23); відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

17.07.2024 матеріали справи №905/1965/19 (910/12027/23) надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.07.2024 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 25.07.2024) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України на рішення господарського суду Донецької області від 18.06.2024 у справі №905/1965/19 (910/12027/23); встановлено відповідачам у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 12.09.2024 о 10:30годині.

30.07.2024 1-им відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Київенерго-Борг» подано до апеляційного господарського суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення - підсистеми "Електронний суд" у всіх судових засіданнях (вх.№10029).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.08.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Київенерго-Борг» про участь у судовому засіданні 12.09.2024 о 10:30 годині у справі №905/1965/19 (910/12027/23) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнити; ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення - підсистеми "Електронний суд".

02.08.2024 2-им відповідачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№10194), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України, рішення господарського суду Донецької області від 18.06.2024 у справі №905/1965/19 (910/12027/23) залишити без змін.

06.09.2024 2-им відповідачем - Акціонерним товариством “К.Енерго» подано до апеляційного господарського суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення - підсистеми "Електронний суд" у всіх судових засіданнях (вх.№11621).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 задоволено заяву Акціонерного товариства “К.Енерго» про участь у судовому засіданні 12.09.2024 о 10:30 годині у справі №905/1965/19 (910/12027/23) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнити; ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення - підсистеми "Електронний суд".

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.09.2024, у зв'язку із відпусткою судді Терещенко О.І. та відрядженням судді Тихого П.В., для розгляду справи №905/1965/19 (910/12027/23) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 оголошено в судовому засіданні перерву до 16.10.2024 об 11:30 год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 оголошено в судовому засіданні перерву до 11.11.2024 об 11:30 год.

11.11.2024 апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні (вх.№14414).

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 11.11.2024 головуючий судді оголосив, що 11.11.2024 апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та запитав ставлення представників відповідачів щодо заявленого клопотання.

Представники 1-го та 2-го відповідачів заперечили проти його задоволення.

Розглянувши клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

В силу приписів Господарського процесуального кодексу України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно ухвали Східного апеляційного господарського суду від 19.07.2024, 12.09.2024, 16.10.2024 явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а позивачем (апелянтом) в своєму клопотанні не обґрунтовано мотивів, з яких їх участь слід вважати обов'язковою.

Колегією суддів надавався час учасникам судового провадження на надання усіх необхідних на їх думку документів та пояснень у справі, зокрема відповідачі скористались своїм правом на подання відзиву. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність перенесення розгляду справи в силу положень чинного Господарського процесуального кодексу України .

Судом апеляційної інстанції враховується принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Матеріали справи свідчать, що апелянт обізнаний про апеляційне провадження та призначену дату судового засідання завчасно і він не був позбавлений можливості вчинити дії з організації представництва інтересів у суді раніше.

Таким чином, з огляду на наведене, колегія суддів вважає клопотання представника апелянта про відкладення розгляду справи необґрунтованим, що виключає можливість його задоволення.

Представник 1-го відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Донецької області від 18.06.2024 у справі №905/1965/19 (910/12027/23) залишити без змін.

Також, представник 1-го відповідача просив суд, в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, надати йому можливість протягом п'яти днів після ухвалення Східним апеляційним господарським судом постанови за результатами розгляду справи №905/1965/19 (910/12027/23) надати докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Представники 2-го відповідача також заперечили проти вимог проти вимог апеляційної скарги, просили відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Донецької області від 18.06.2024 у справі №905/1965/19 (910/12027/23) залишити без змін.

Враховуючи, що представники 1-го та 2-го відповідачів з'явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а позивач (апелянт) був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, між Державним житлово-комунальним підприємством Національної академії наук України (позивач, абонент) та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (перейменоване з 01.01.2019 в Акціонерне товариство "Київенерго", та з 09.08.2019 - в Акціонерне товариство “К.Енерго») (2-ий відповідач, енергопостачальна організація) було укладені договори №3050092 від 01.05.2001, №9186062 від 01.01.2008 на постачання теплової енергії у гарячій воді (т.1 а.с.19-27, 28-31).

Відповідно до пункту 9.4 договору №3050092 від 01.05.2001 та пункту 4.6 договору №9186062 від 01.01.2008 жодна із сторін не має права передавати свої права та обов'язки за даним договором третій стороні, без письмової згоди іншої сторони. При наявності такої необхідності договір необхідно переоформити на нового суб'єкта.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.11.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства “К.Енерго»; введено процедуру розпорядження майном боржника.

21.11.2019 за номером 64202 на офіційному веб-сайті Вищого Господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства “К.Енерго».

Постановою господарського суду Донецької області від 24.09.2020 визнано банкрутом боржника - Акціонерне товариство “К.Енерго»; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором боржника - Акціонерного товариства “К.Енерго» арбітражного керуючого Паркулаба Володимира Григоровича.

В межах провадження у справі про банкрутство №905/1965/19, на засіданні комітету кредиторів АТ “К.Енерго» оформленому протоколом №5 від 09.04.2021 (т.1 а.с.32-47), зокрема, надано згоду на продаж майна АТ “К.Енерго» на запропонованих умовах, а саме: визначити розумну ціну (відповідно до проведеної експертної оцінки) на майно АТ “К.Енерго»; визначити оператора авторизованого електронного майданчика Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕР-ТАС".

Витрати, пов'язані з утриманням, збереженням майна на поточну дату відсутні. Витрати, пов'язані з продажем майна (винагорода оператора електронного майданчика), підлягають відшкодуванню з коштів, отриманих від реалізації майна.

Сформувати майно у п'ять лотів.

Зокрема, у пункті 5 визначено склад майна (лот №71): право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги (послуги теплової енергії, послуги централізованого опалення, послуги гарячої води, послуги надання конденсату, послуги надання хімічно очищеної води) на суму 242092820,07грн. (деталізація у додатку №3); початкова ціна: 36070757,37грн. без ПДВ; крок аукціону: 1(%) відсоток.

У додатку №3 за контрагентом за кодом ЄДРПОУ 30573192 (Державне житлово-комунальне підприємство Національної академії наук України) визначено:

- дебіторська заборгованість на звітну дату в розмірі 8173919,57грн., ринкова вартість всього становить 725079,94грн.;

- дебіторська заборгованість на звітну дату в розмірі 1691221,93грн., ринкова вартість всього становить 113191,60грн.;

- дебіторська заборгованість на звітну дату в розмірі 1235348,50грн., ринкова вартість всього становить 55149,49грн.;

- дебіторська заборгованість на звітну дату в розмірі 695145,28грн., ринкова вартість всього становить 45815,11грн.;

- дебіторська заборгованість на звітну дату в розмірі 516332,65грн., ринкова вартість всього становить 23050,56грн.;

- дебіторська заборгованість на звітну дату в розмірі 459941,18грн., ринкова вартість всього становить 32226,45грн.;

- дебіторська заборгованість на звітну дату в розмірі 348822,98грн., ринкова вартість всього становить 31144,91грн.;

- дебіторська заборгованість на звітну дату в розмірі 168754,79грн., ринкова вартість всього становить 13076,25грн.

Відповідно до протоколу проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-06-11-000024-2 від 01.07.2021 перший аукціон з продажу майна за лотом №71 не відбувся через відсутність учасників; стартова ціна реалізації: 36000512,47грн без ПДВ (т.1 а.с.52).

Відповідно до протоколу проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-07-13-000065-2 від 25.07.2021 перший повторний аукціон з продажу майна за лотом №71 також не відбувся через відсутність учасників; стартова ціна реалізації: 28791340,20грн без ПДВ (т.1 а.с.57).

25.08.2021 відбувся другий повторний аукціон з продажу майна банкрута; початкова ціна лоту: 21587058,73грн.

Відповідно до протоколу електронного аукціону №UA-PS-2021-08-10-000016-3 (т.1 а.с.62) переможцем аукціону стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортсервіс-СТМ" (з 14.09.2021 назву змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг") (1-ий відповідач); ціна реалізації: 431741,17грн.

Інформація щодо аукціону розміщена за посиланням https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2021-08-10-000016-3.

30.08.2021 між Акціонерним товариством “К.Енерго» в особі ліквідатора Паркулаба Володимира Григоровича (надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортсервіс-СТМ" (надалі - покупець) було підписано акт придбання майна на аукціоні (т.1 а.с.53), відповідно до якого продавцем передано, а покупцем прийнято майно, що є предметом продажу на аукціоні №UA-PS-2021-08-10-000016-3 по лоту 71, який відбувся 25.08.2021, а саме: право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги (послуги теплової енергії, послуги централізованого опалення, послуги гарячої води, послуги надання конденсату, послуги надання хімічно очищеної води) на суму 241900394,18грн (деталізація у додатку №3 до протоколу №5 комітету кредиторів АТ “К.Енерго», а також у додатку №1 до цього акту).

В додатку №1 до акту придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 визначені права вимоги до Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України:

- в пункті 34: номер договору 520072, дебіторська заборгованість на звітну дату в розмірі 1235348,50грн.;

- в пункті 82: номер договору 9186061, дебіторська заборгованість на звітну дату в розмірі 695145,28грн.;

- в пункті 108: номер договору 320090, дебіторська заборгованість на звітну дату в розмірі 516332,65грн.;

- в пункті 115: номер договору 540414, дебіторська заборгованість на звітну дату в розмірі 459941,18грн.;

- в пункті 160: номер договору 3050092, дебіторська заборгованість на звітну дату в розмірі 348822,98грн.;

- в пункті 269: номер договору 9186062, дебіторська заборгованість на звітну дату в розмірі 168754,79грн. т.1 а.с.64-69)

Звертаючись до суду з відповідним позовом в межах справи про банкрутство, позивач - Державне житлово-комунальне підприємство Національної академії наук України зазначав, що аукціон №UA-PS-2021-08-10-000016-3 було проведено з порушенням законодавства на всіх його етапах: підготовки, проведення та оформлення результатів, а саме: спірний аукціон проведено за відсутності письмової згоди позивача на передачу прав та обов'язків за відповідними договорами; оголошення про проведення аукціону не містить копії договорів на постачання теплової енергії, а також згоди позивача на продаж права вимоги; комітет кредиторів не погоджував умови продажу майна банкрута на першому повторному та другому повторному аукціонах; право вимоги до позивача продано на аукціоні за значно заниженою ціною; ліквідатор повинен був тричі письмово повідомити позивача про день і час проведення аукціону та про початкову ціну продажу; акт про придбання майна на аукціоні не містить відомостей про майно, придбане на аукціоні.

Вказані обставини і стали підставою для звернення Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Київенерго-Борг» та Акціонерного товариства “К.Енерго» про визнання недійсним результатів електронного аукціону з реалізації майна банкрута АТ “К.Енерго» (дебіторської заборгованості за спожиту теплову енергію та супутні послуги), оформлених протоколом №UA-PS-2021-08-10-000016-3 від 25.08.2021 та визнання недійсним акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 (т.1 а.с.1-77).

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.06.2024 у даній справі відмовлено в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених вище (т.2 а.с.98-102).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що згідно зі статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Реалізація майна боржника на прилюдних торгах (аукціоні) полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів (аукціону). Тому, враховуючи передбачені законодавством щодо прилюдних торгів (аукціону) особливості, проведення таких торгів (аукціону) є правочином. Такий висновок узгоджується з приписами ст.ст.650, 655 і ч.4 ст.656 Цивільного кодексу України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на публічних торгах (аукціонах) і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №925/1351/19 та від 07.07.2020 у справі №438/610/14-ц).

Відповідно до положень статті 650 Цивільного кодексу України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Аналогічним чином, згідно з частиною 4 статті 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Торги є способом укладення договору і постають як передбачена законодавством послідовність дій (процедура), вчинених організатором та учасниками торгів з метою укладення цивільно-правового чи господарського договору. Ця послідовність дій (процедура) поділяється на переддоговірну стадію і власне стадію укладення договору.

Особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином.

Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.10.2019 у справі №5006/5/396/2012).

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення таких обставин: чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (правові висновки у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №911/494/17, від 25.04.2018 у справі №910/16955/17, від 11.06.2019 у справі №920/1316/14 та ін.).

Як було зазначено вище, 25.08.2021 за результатами проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута АТ “К.Енерго» з можливістю зниження початкової ціни лота, замовником якого є ліквідатор АТ “К.Енерго» - арбітражний керуючий Паркулаб В.Г., майно банкрута (дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги) реалізовано за 431741,17грн. єдиному учаснику та, відповідно, переможцю аукціону - Товариству з обмеженою відповідальністю "Спортсервіс-СТМ" (з 14.09.2021 назву змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг").

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач наголошував на порушенні його прав та законних інтересів внаслідок проведення оспорюваного аукціону, посилаючись на те, що позивачем не надавалась згода на передачу прав та обов'язків за договорами на постачання теплової енергії, що відповідно суперечить положенням пункту 9.4 договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №3050092 від 01.05.2001 та пункту 4.6 договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №9186062 від 01.01.2008, якими визначено, що жодна із сторін не має права передавати свої права та обов'язки за даним договором третій стороні, без письмової згоди іншої сторони.

Судова колегія зазначає, що згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Згідно з частиною 3 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Отже, отримання згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні є обов'язковою передумовою здійснення такої заміни, якщо ця умова погоджена сторонами договору, за яким здійснюється заміна кредитора, або така умова прямо визначена законом.

Поряд з тим, відповідно до частини 1 статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства визначені обов'язки ліквідатора, до яких відноситься проведення інвентаризації та визначення початкової вартості майна банкрута; формування ліквідаційної маси; заявлення до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продаж майна банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 190 Цивільного кодексу України визначено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами

Відповідно до статті 62 Кодексу України з процедур банкрутства усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Статтею 63 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна (комітетом кредиторів, що передбачено пунктом 5 частини 8 статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства) ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні. Початковою вартістю продажу майна банкрута є його вартість, визначена ліквідатором.

Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж або продаж на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі за розумною ціною товарів, що швидко псуються.

Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж або продаж на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі за розумною ціною також виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, ринкова вартість яких не перевищує однієї мінімальної заробітної плати

Ліквідатор здійснює продаж фінансових інструментів у порядку, визначеному законодавством України, згідно з договором, укладеним між ліквідатором та інвестиційною фірмою

Як вбачається з матеріалів справи, продаж майнових прав банкрута - АТ “К.Енерго» на аукціоні, який відбувся 25.08.2021 був формою примусової реалізації активів банкрута з метою задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, отримання ліквідатором боржника арбітражним керуючим Паркулабом В.Г. згоди Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України на проведення аукціону з продажу майна банкрута не передбачено Кодексом України з процедур банкрутства.

Щодо доводів позивача про порушення його прав, внаслідок проведення спірного аукціону, яке полягає у неповідомленні його ліквідатором про день і час проведення аукціону та про початкову ціну продажу, судова колегія зазначає, що законодавцем в частині 1 статті 76 Кодексу України з процедур банкрутства визначено обов'язок ліквідатора щодо повідомлення про проведення аукціону саме боржника, яким позивач не є.

Судова колегія також зауважує, що відповідно до пункту 10 розділу ІІ Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №865, веб-сайт функціонує у цілодобовому режимі та є доступним усім користувачам Інтернету.

Отже, інформація про проведення аукціону є загальнодоступною та відкритою, доказів на підтвердження обставин, які б перешкоджали позивачу прийняти участь у спірному аукціоні, матеріали справи не містять.

Крім того, намір прийняти участь в аукціоні підтверджує виникнення відповідного майнового інтересу щодо майна, яке на цьому аукціоні має бути реалізоване. Існування такого інтересу доводиться його формалізацією на підставі поданих доказів (статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому вирішальне значення має не стільки прагнення до користування конкретним матеріальним благом, а зовнішній прояв (реалізація) цього прагнення, яке виявляється у послідовному вчиненні особою юридично значимих дій, необхідних для участі в аукціоні, з дотриманням встановленого порядку та строків (складання та подання заяви на участь в аукціоні, сплата гарантійного та реєстраційного внесків, листування з організатором торгів, тощо).

Відсутність доказів вчинення таких юридично значимих дій спростовує наявність у особи, яка мала намір прийняти участь в аукціоні, майнового інтересу до об'єкту продажу та відповідно вплив результатів проведеного аукціону на права та/або інтереси такої особи.

Проте, матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем юридично значимих дій на підтвердження у останнього наміру на участь в аукціоні.

Отже, за відсутності доказів вчинення позивачем юридично значимих дій, необхідних для участі в аукціоні, тобто фактичної та очевидної реалізації наміру придбати майно, доводи про позбавлення його, як потенційного покупця, права прийняти участь в аукціоні або обмеження організатором аукціону у такому праві по суті є припущенням.

В контексті спірних правовідносин, судова колегія також враховує правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 17.08.2021 у справі 909/387/16, в якій Суд вказав, що інтерес особи, яка бажає взяти участь в аукціоні та придбати відповідне майно є правомірним і підлягає захисту від посягань на нього. Однак визнання результатів аукціону недійсними жодним чином не змінить правового становища особи, що не змогла взяти участь, а тому такий спосіб захисту не є ефективним, оскільки не матиме наслідком поновлення прав цієї особи.

Колегія суддів також враховує, що матеріалами справи підтверджується той факт, що стартова ціна аукціону погоджена комітетом кредиторів відповідно до протоколу №5 від 09.04.2021, яка скорегована відповідно до вимог статті 82 Кодексу України з процедур банкрутства, а надалі визначалась відповідно до статті 79 Кодексу України з процедур банкрутства.

Метою аукціону як способу реалізації майна є, передусім, відчуження майна боржника за максимальною ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції, тому початкову чи оціночну вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, яка із першим кроком аукціону втрачає своє значення. При цьому, початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена. Тобто ціна майна боржника формується виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції, на які замовник аукціону не має жодного впливу.

Отже, ціна реалізації майна на спірному аукціоні є найвищою ціною, оскільки була сформована учасником у день проведення аукціону, а під найвищою ціною розуміється більша з цін, запропонованих учасником аукціону.

Інших обставин, які б дійсно підтверджували порушення законодавства, що вплинули на формування найвищої ціни за якою відбувся продаж майна, позивачем ані під час розгляду справи місцевим господарським судом ані під час апеляційного перегляду суду повідомлено не було, відповідні докази на їх підтвердження не надано.

Судова колегія також враховує, що ані боржник, ані кредитори не оскаржували в судовому порядку результати оспорюваного аукціону.

З огляду на те, що спірний аукціон відповідає меті ліквідаційної процедури та захисту прав як боржника, так і кредитора, а позивачем не доведено, що внаслідок проведення аукціону його права та законні інтереси були порушені, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними результатів електронного аукціону №UA-PS-2021-08-10-000016-3 з реалізації майна банкрута АТ “К.Енерго», за результатами якого оформлено акт про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021.

Також, судова колегія зазначає, що згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17).

Колегія суддів враховує, що статтею 14 Господарського процесуального кодексу України встановлено диспозитивність господарського судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною першою статті 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Водночас суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред'явленими вимогами.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №278/1258/16-ц та від 25.11.2020 у справі № 233/1950/19.

Заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ГПК України. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

Тобто належним суб'єктним складом відповідачів є такий склад, в якому дійсно є суб'єкти порушеного, оспорюваного чи не визнаного матеріального правовідношення. Поняття сторони спору про визнання аукціону та його результантів недійсними, який розглядається судом в межах провадження у справі про банкрутство не є тотожним поняттю учасника (сторони) у справі про банкрутство, оскільки обмежується колом учасників яких стосуються спірні правовідносини. Сторонами спору про визнання аукціону та його результатів недійсними, який розглядається судом в межах провадження у справі про банкрутство є продавець, переможець аукціону та організатор цього аукціону (такий висновок, сформований у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 14/325"б", який згодом був підтриманий Верховним Судом у постановах від 18.08.2020 у справі № 5023/4363/12 та від 16.09.2020 у справі № 5006/5/39б/2012).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 зазначила, що, вирішуючи позовні вимоги про визнання правочину недійсним у загальному розумінні, суд зобов'язаний визначити суб'єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню (сторонами справи мають бути всі сторони правочину), та, встановивши факт пред'явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав.

Судова колегія вважає, що визначення позивачем у справі складу сторін (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову у зв'язку з неналежним суб'єктним складом сторін.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 203/2/19.

З огляду на зазначене, визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц; від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц; від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц; від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).

Аналогічні висновки щодо суб'єктного складу у спорі про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного в межах справи про банкрутство, викладені у постановах Верховного Суду від 07.03.2023 у справі № 50/790-43/173, від 20.04.2023 у справі № 911/3554/17 (911/2235/21).

Також, колегія суддів зазначає, що з 21.10.2019 продаж майна банкрута в ліквідаційній процедурі здійснюється на умовах, визначених ліквідатором за погодженням з комітетом кредиторів або забезпеченим кредитором відносно заставного майна боржника, в електронній торговій системі операторами електронних майданчиків, авторизованих у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кодекс України з процедур банкрутства містить положення стосовно діяльності оператора авторизованого електронного майданчика: замовнику та операторам авторизованих електронних майданчиків забороняється встановлювати вимоги, вчиняти дії чи виявляти бездіяльність, що будь-яким чином порушують рівність учасників аукціону або допускають їх дискримінацію (ч.5 ст. 68 КУзПБ); переможець аукціону зобов'язаний сплатити оператору авторизованого електронного майданчика, через який переможець брав участь в аукціоні, винагороду (ч.3 ст. 71 КУзПБ); у разі скасування аукціону оператори авторизованих електронних майданчиків повертають учасникам сплачені ними гарантійні внески не пізніше трьох банківських днів (ч.3 ст. 72 КУзПБ); оригінал протоколу про проведення аукціону підписується оператором авторизованого електронного майданчика та переможцем. Після підписання протоколу оператор електронного майданчика не пізніше п'яти календарних днів розміщує його в електронній торговій системі (ч. 3 ст. 83 КУзПБ).

Пунктом 2 розділу І Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 865 (надалі - Порядок), визначено, що оператор авторизованого електронного майданчика (далі - оператор) - суб'єкт господарювання незалежно від форми власності та підпорядкування, що діє від власного імені та на власний ризик, має право використовувати електронний майданчик, підключений до центральної бази даних системи, внаслідок чого отримує можливість здійснювати передбачені цим Порядком функції з продажу майна боржника відповідно до вимог цього Порядку.

Також, відповідно до пунктів 38. 41, 83, 84, 85, 91 Порядку, винагорода оператора сплачується переможцем аукціону шляхом її вирахування оператором з гарантійного внеску переможця за умови, що переможець подавав заявку на участь в аукціоні через авторизований електронний майданчик такого оператора; у разі визнання судом недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, винагорода, вирахувана з гарантійного внеску переможця аукціону, повертається оператором та адміністратором протягом п'яти робочих днів з дня прийняття судом відповідного рішення; протокол про проведення аукціону формується системою та надсилається всім учасникам та замовнику аукціону. Кожен учасник аукціону може звернутися до оператора, через авторизований електронний майданчик якого він брав участь в аукціоні, з вимогою надати йому копію протоколу, засвідчену оператором; протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення протоколу про проведення аукціону в системі переможець аукціону роздруковує протокол із свого особистого кабінету, підписує його та передає оператору особисто або через представника чи надсилає засобами зв'язку на поштову адресу оператора; протягом п'яти календарних днів з дня отримання оператором підписаного переможцем аукціону протоколу оператор підписує протокол, розміщує (опубліковує) його у системі та повертає переможцю аукціону особисто або через представника чи надсилає засобами зв'язку на поштову адресу переможця аукціону; у разі набрання законної сили судовим рішенням щодо визнання аукціону недійсним гарантійний внесок, сплачений переможцем аукціону на рахунок оператора, через якого він брав участь в аукціоні, підлягає поверненню переможцю аукціону протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідного рішення до оператора.

Відтак, враховуючи наведені положення, оператор авторизованого електронного майданчика здійснює передбачені Порядком функції з продажу майна боржника відповідно до вимог цього Порядку, якому сплачується винагорода переможцем аукціону та який підписує оригінал протоколу про проведення аукціону, а також на якого покладено обов'язок щодо повернення гарантійного внеску переможцю аукціону у разі набрання законної сили судовим рішенням щодо визнання аукціону недійсним.

Проте, як вірно зазначено місцевим господарським судом, заявляючи позов про визнання недійсними результатів електронного аукціону з продажу майна боржника позивачем в якості відповідачів було визначено власне боржника (продавця), та переможця торгів, однак, оператор авторизованого електронного майданчика (організатор аукціону) - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕР-ТАС" не був визначений як відповідач у даному спорі.

Отже, позивачем не було зазначено належний суб'єктний склад відповідачів, що свідчить про те, що визначене позивачем коло учасників не сприятиме захисту його порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, та може призвести до ухвалення судового рішення, яке не відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, що, в свою чергу, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, а тому відсутні підстави для його скасування в оскарженій частині.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 18.06.2024 у справі №905/1965/19 (910/12027/23) - без змін.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 18.06.2024 у справі №905/1965/19 (910/12027/23) залишити без змін.

Повний текст постанови складено 18.11.2024

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін