14 листопада 2024 року
м. Черкаси
Справа № 712/3563/24
Провадження № 22-ц/821/1373/24
Категорія: 305010000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,
секретаря - Винник І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Моторне (транспортне) страхове бюро України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про виплату страхового відшкодування, у складі головуючого судді Борєйка О. М.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
15 березня 2024 року через засоби поштового зв'язку позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 01.11.2023 о 17 год. 30 хв. по АДРЕСА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN» модель «PASSAT», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , транспортного засобу марки «CITROEN» модель «С5», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням позивача, транспортного засобу марки «AUDI» модель «А4», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , та транспортного засобу марки «SSANG YONG» модель «KORANDO», державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_4 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
Позивачу як власнику транспортного засобу CITROEN спричинені майнові збитки в розмірі 435753,54 грн, які підтверджені висновком експерта № 214 від 03.01.2024.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 31.01.2024 у справі № 712/13737/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні даного ДТП. Постановою Черкаського апеляційного суду від 04.03.2024 постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 31.01.2024 залишено без змін.
Оскільки на момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то позивач, з метою відшкодування збитків, звернувся до МТСБУ з відповідною заявою про страхове відшкодування.
Позивач вважав, що МТСБУ повинно нести відповідальність в межах суми страхового відшкодування, визначеної постановою Правління Національного банку України від 30.05.2022 № 109.
А оскільки листом МТСБУ у справі № 97378 зазначило, що не має правових підстав для здійснення позивачу регламентної виплати, то позивач в судовому порядку просив стягнути з МТСБУ несплачене страхове відшкодування у сумі 160000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 червня 2024 року позов задоволено та стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 160000,00 грн та вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що на момент вчинення ДТП відповідальність водія автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_1 , не була застрахована. Однак суд виходив з того, що винуватець ДТП ОСОБА_2 являється учасником бойових дій, а відтак, відповідно до законодавства, відповідальність в межах страхової суми 160000, 00 грн несе МТСБУ.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі представник МТСБУ, вважаючи рішення суду незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм процесуального та матеріального права, при неправильному встановленню обставин, які мають значення для справи, просив суд скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.06.2024 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову до МТСБУ.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на момент настання ДТП транспортний засіб VOLKSWAGEN, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , не було забезпечено договором обов'язкового страхування, внаслідок чого позивач звернувся до МТСБУ. Зазначає, у МТСБУ існує обов'язок по відшкодуванню шкоди, за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, в разі відсутності у винної особи договору обов'язкового страхування, тільки водію транспортного засобу, який є забезпеченим у розумінні п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Позивачем у справі не надано доказів того, що транспортний засіб CITROE, номерний знак НОМЕР_2 , був забезпечений, а отже, на думку скаржника, у МТСБУ відсутні підстави сплачувати регламенту виплату, передбачену ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Водночас, скаржник вказує, що суд першої інстанції порушив норми процесуального законодавства, а саме неналежне повідомлення МТСБУ про слухання справи та незалучення винуватця ДТП до розгляду справи, оскільки його транспортний засіб був незастрахований.
07 жовтня 2024 року на адресу Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.06.2024 залишити без змін.
Відзив мотивований тим, що обидва учасники ДТП звільнені від обов'язку страхування на підставі п. 13.1 ст. 13 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», так як в матеріалах справи наявні підтверджуючі документи щодо їхньої пільгової категорії.
На думку представника позивача, доводи скаржника щодо позбавлення можливості залучення до участі у справі ОСОБА_2 є незрозумілими, оскільки за повідомленням генерального директора МТСБУ у соцмережі жодних регресних вимог до військовослужбовців не буде. А на момент настання ДТП ОСОБА_2 був військовослужбовцем ЗСУ та проходив службу у військовій частині.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції та апеляційним судом
Судом встановлено, що 01.11.2023 о 17 год. 30 хв. по АДРЕСА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN» модель «PASSAT», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , транспортного засобу марки «CITROEN» модель «С5», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням позивача, транспортного засобу марки «AUDI» модель «А4», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , та транспортного засобу марки «SSANG YONG» модель «KORANDO», державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_4 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 31.01.2024 у справі № 712/13737/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Постановою Черкаського апеляційного суду від 04.03.2024 залишено без змін постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 31.01.2024.
На момент настання ДТП відповідальність транспортних засобів «VOLKSWAGEN» модель «PASSAT», державний номерний знак НОМЕР_1 , та «CITROEN» модель «С5», державний номерний знак НОМЕР_2 , застрахованою не була.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 ОСОБА_1 є власником транспортного засобу - марки «CITROEN» модель «С5», державний номерний знак НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_6 .
Винуватець ДТП ОСОБА_2 на підставі посвідчення серії НОМЕР_7 , на час вчинення ДТП, має пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
02.11.2023 з метою відшкодування збитків та на виконання вимог ст. 35, п. 41 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач звернувся до МТСБУ з заявою про страхове відшкодування у зв'язку з ДТП, яка мала місце 01.11.2023.
Листом від 14.11.2023 МТСБУ відмовило позивачу у такій виплаті, мотивуючи це тим, що на дату ДТП по транспортирному засобу VOLKSWAGEN з номерним знаком НОМЕР_8 був чинний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, поліс № ЕР/216541726, виданий ПАТ «СК «УСГ».
16.11.2023 ОСОБА_1 надіслав на адресу МТСБУ заяву в якій просив перевірити надану йому інформацію, у зв'язку з тим, що вказаний державний номер автомобіля НОМЕР_8 не відповідає дійсному, так як в ДТП потрапив автомобіль з державним номерним знаком НОМЕР_1 .
Листом від 11.12.2023 МТСБУ повідомило, що оскільки на дату ДТП відсутній договір страхування по відношенню до транспортного засобу марки CITROEN з номерним знаком НОМЕР_2 , то МТСБУ не має правових підстав для здійснення регламентної виплати.
Згідно Висновку експерта № 214, складеного 03.01.2024 судовим експертом автотоварознавцем Березовським А. А., вартість відновлюваного ремонту автомобіля CITROEN з номерним знаком НОМЕР_2 становить 435753,54 грн. У висновку зазначено про те, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність згідно ст. ст. 384, 385 КК України та що даний висновок підготовлений для подання до суду.
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_5 , переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам виходячи з наступного.
Предметом даного спору є виплата страхового відшкодування.
Статтею 3 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Пунктом п. 1.7. ст. 1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Згідно з п. 13.1 ст. 13 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Тобто, зазначені правові норми дають підстави для висновку, що учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни, які особисто керують транспортним засобом, автоматично застраховані державою, а від так такий транспортний засіб вважається забезпеченим.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Положеннями ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено процедуру прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) та порядок його виплати. Рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.
Відповідно до п. 39.1 ст. 39 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.
Підпунктом «г» п. 41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону.
На підставі посвідчення серії НОМЕР_6 позивач є інвалідом 2-ї групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, винуватець ДТП ОСОБА_2 є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_7 , а тому в силу п. 13.1 ст. 13 ст. 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обох учасників ДТП звільнено від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.
Відповідно до ст. 33 ст. 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальник, у разі настання ДТП, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, як потерпілий і особа, яка володіє правом на майнове відшкодування заподіяної йому шкоди, вчинив ряд активних дій, які свідчать про його волевиявлення щодо здійснення цього права.
В свою чергу відповідачем листами від 14.11.2023 та від 11.12.2023 позивачу було відмовлено у відшкодуванні шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в зв'язку з відсутністю підстав для регламентної виплати.
Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 30.05.2022 № 109 страхова сума за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановлена у розмірі 160000,00 гривень на одного потерпілого.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на правові висновки Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 204/3413/16-ц не заслуговують на увагу, оскільки спірні правовідносини у цій справі стосувалися складання європротоколу за відсутності в учасників ДТП полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та системного тлумачення ст. 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
В апеляційній скарзі скаржник зазначив, що МТСБУ не було належним чином повідомлене про розгляд справи, що є порушенням норм процесуального законодавства.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (ч. ч. 5, 6 ст. 14 ЦПК України).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 14 ЦПК України).
Суд направляє судові рішення учасникам справи в електронній формі у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси.
Офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, зазначена користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів (підпункт 5.8 пункту 5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21).
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
В матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного документу у вигляді «Ухвала одноособова» від 22.03.2024 по справі № 712/3563/24, а також прикріплених до нього файлів, доставлених до Електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» МТСБУ 22.03.2024 о 13 год. 06 хв. (а. с. 36 т. 1). Також міститься довідка про доставку електронного документу у вигляді «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній, адміністративні, про адміністративне правопорушення, іншій» від 06.06.2024 по справі № 712/3563/24, яка доставлена до Електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» МТСБУ 06.06.2024 о 17 год. 30 хв. (а. с. 40 т. 1).
За таких обставин посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи у першій інстанції є безпідставними.
Доводи апеляційної скарги щодо незалучення до участі у справі як третю особу на стороні відповідача винуватця ДТП ОСОБА_2 , оскільки він був незастрахований і на нього в подальшому буде покладено обов'язок з відшкодування шкоди відповідачу, є безпідставними з огляду на таке.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
Рішення суду першої інстанції таких висновків чи вказівок про права та обов'язки ОСОБА_2 не містить.
Якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.
У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони (ст. 54 ЦПК України.).
Разом з тим, не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у позові незалучення до участі у справі третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог.
Наведені відповідачем МТСБУ в апеляційній скарзі доводи щодо невідповідності рішення суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, спростовуються вищенаведеними висновками суду, встановленими у справі обставинами і не впливають на законність рішення суду.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», § § 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення першої інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права та не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України - залишити без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 червня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 18 листопада 2024 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
О. М. Новіков