Провадження № 22-ц/821/1924/24 Справа № 947/12016/24
Уманський міськрайонний суд Черкаської області
про залишення апеляційної скарги без руху
18 листопада 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в особі судді Новікова О.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Моторного (транспортного) страхового бюро України - адвоката Циби Дмитрія Михайловича на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 жовтня 2024 року у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди,-
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 жовтня 2024 року у задоволенні позовної заяви Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди відмовлено.
На вищевказане рішення представник Моторного (транспортного) страхового бюро України - адвокат Циба Дмитрій Михайлович подав апеляційну скаргу, в якій апелянт просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення.
В обґрунтування вимог клопотання про відстрочення сплати судового збору апелянт посилається на те, що на даний час в Україні введено військовий стан, що значно перешкоджає функціонуванню установи.
Так, положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України, підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.
Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 81, 83 ЦПК України, покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до частини 1статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
У п. 29 Постанови Пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», вказано, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд не вбачає достатніх підстав для його задоволення, в зв'язку з тим, що апелянтом не доведено підстав, які б поза розумним сумнівом вказували на неможливість сплати Моторним (транспортним) страховим бюро України судового збору.
З огляду на викладене, суд вважає, що в даному випадку підстав для відстрочення сплати судового збору Моторним (транспортним) страховим бюро України немає, в зв'язку з чим у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення необхідно відмовити.
Підстав, зазначених у ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, для відстрочення та звільнення належних до оплати витрат, пов'язаних з розглядом справи, немає.
Відповідно до пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено розмір ставки судового збору, який справляється при подачі апеляційної скарги на рішення суду - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
В даному випадку сума судового збору, яку апелянт повинен був сплатити при подачі апеляційної скарги складає 4542,00грн. (3028,00грн. х 150%).
Таким чином, Моторному (транспортному) страховому бюро України необхідно сплатити 4542грн. 00коп. за подання апеляційної скарги та надати апеляційному суду оригінал квитанції про оплату судового збору.
Оплату судового збору в розмірі 4542,00 грн. необхідно провести на такий рахунок:
Отримувач коштів: ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37930566
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA248999980313151206080023759
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Оригінал квитанції про сплату судового збору надати до Черкаського апеляційного суду.
Частиною 2 ст. 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу, тобто апеляційна скарга повинна бути залишена без руху і апелянту надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для сплати судового збору в сумі 4542,00 грн.
Керуючись ст.ст. 136, 185, 357 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні клопотання представника Моторного (транспортного) страхового бюро України - адвоката Циби Дмитрія Михайловича про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення.
Апеляційну скаргу представника Моторного (транспортного) страхового бюро України - адвоката Циби Дмитрія Михайловича на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 жовтня 2024 року у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди,- залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Копію ухвали направити апелянту для виконання, представнику - для відома.
Роз'яснити апелянту, що в разі невиконання цієї ухвали в зазначений термін апеляційна скарга відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Новіков