Номер провадження 22-ц/821/1706/24Головуючий по 1 інстанції
Справа №707/1350/24 Смоляр О. А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
14 листопада 2024 року м. Черкаси :
Черкаський апеляційний суд в складі колегії: Новікова О. М., Василенко Л. І., Карпенко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, -
Позивач звернувсь до суду із позовом до відповідача про зменшення розміру аліментів, в обґрунтування заявлених вимог вказав, що 02.05.2024 Черкаським районним судом Черкаської області виданий судовий наказ про стягнення з нього на користь відповідача аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів.
Крім того, відповідно до рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Зазначив, що при винесенні судового наказу від 02.05.2024, суду не було відомо про перебування на повному утриманні в позивача ще однієї неповнолітньої дитини, а тому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь відповідача на утримання їх неповнолітньої дитини з 1/4 до 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 17 вересня 2024 року позов задоволено.
Зменшено розмір аліментів, які стягуються відповідно до судового наказу Черкаського районного суду Черкаської області від 02.05.2024 у справі №707/1212/24 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі з 1/4 частини до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 1211,20 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подала 30.09.2024 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Зазначає, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б вказували на значне погіршення його матеріального становища.
Єдиною підставою зменшення аліментів, позивач зазначив лише перебування на його утриманні ще однієї дитини, яка на момент винесення судового наказу від 02.05.2024, виданого Черкаським районним судом, вже була. Суд у своєму рішенні не зазначив, з посиланням на докази, в чому саме полягає зміна матеріального стану позивача, яка унеможливлює сплату ним аліментів у раніше встановленому розмірі.
Наголошує на тому, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Паруль Ю.О. вказує, що суд прийняв законне та обґрунтоване рішення, оскільки підставою для звернення в суд з позовом є друга дитина, наявність якої не було враховано під час призначення аліментів. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
При розгляді справи встановлено, що відповіднго до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 16.05.2023 Виконавчим комітетом Ульянівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 09.06.2022 Виконавчим комітетом Худяківської сільської ради Черкаського району Черкаської області, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24.10.2017, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 22.02.2022, ОСОБА_2 визнано батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 07.12.2017, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 у розмірі всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного мінімуму.
Судовим наказом виданим 02.05.2024 Черкаським районним судом Черкаської області з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Крім того, судом досліджено документи надані відповідачем щодо лікування дитини ОСОБА_3 , а саме: фіскальні чеки з аптек, платіжні інструкції за харчування в ЗДО «Яблунька», акт лікування та виписка з медичної карти ОСОБА_3 .
Такими є фактичні обставини, встановлені судом, які сторонами справи під сумнів не ставляться.
Позивач у цій справі порушує перед судом питання про зменшення розміру аліментів у зв'язку з тим, що на його утриманні перебуває ще одна неповнолітня дитина, на яку за рішенням суду вже стягуються аліменти, і фактично з нього в сукупності стягується частини доходів аліментів на утримання двох дітей.
Приймаючи до уваги, що, відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, колегія суддів вважає належною обрану позивачем форму захисту.
Що стосується суті спору, то суд апеляційної інстанції керується наступним.
Статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 постанови Пленуму ВС України № 3 від 15.01.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Таким чином платник аліментів вправі звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру у випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, змінився сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення їх розміру.
До таких висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 05.02.2014 у справі № 6-143цс13 та Верховний Суд в постанові від 09.09.2021 у справі № 554/3355/20.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 , посилаючись на зміну сімейного та матеріального стану, просив про зменшення розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до вимог ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу (ч.2 ст.182 СК України).
Згідно з ч. 1 ст . 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи надані позивачем докази, апеляційний суд вважає, що позивач довів, що нього стягуються аліменти на двох дітей від різних шлюбів, а аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , почали стягуватися вже після того, як рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 07.12.2017, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 у розмірі всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного мінімуму.
При цьому зазначена обставини виникла вже після ухвалення судового рішення, яким визначено розмір аліментів на утримання першої дитини позивача.
Суд звертає увагу, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 28.05.2021 у справі №715/2073/20.
Відтак саме по собі стягнення аліментів на першу дитину позивача не є підставою для зменшення розміру аліментів, що стягуються з нього на утримання другої дитини, адже в такому випадку одна дитина матиме перевагу в утриманні перед іншою, що спричинить майнову дискримінацію дітей одного батька.
Крім того, при визначенні розміру аліментів, що стягуються на першу дитину, позивач мав змогу навести суду доводи щодо наявності у нього інших утриманців, щоб забезпечити захист своїх прав при реалізації обов'язку щодо матеріального утримання дітей.
Матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів погіршення майнового стану позивача, зокрема, останнім не надано суду доказів щодо зміни розміру його доходів в бік погіршення.
Таким чином, позивачем не доведено, що у зв'язку зі сплатою аліментів на першу дитину він не має можливості сплачувати аліменти, визначені судовим наказом Черкаського районного суду від 02.05.2024 в розмірі 1 / 4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на утримання доньки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Колегія суддів звертає увагу на те, що законодавчо визначена необхідність утримувати обох дітей на яких з позивача стягуються аліменти обумовлює перегляд їх розміру щодо обох утриманців позивача, адже протилежні висновки поставили б дітей у нерівне становище - одна дитина отримуватиме більший розмір аліментів на утримання, ніж інша.
Вирішуючи вимогу про зменшення розміру аліментів, які стягуються судовим рішенням (наказом) на утримання дитини позивача від фактичних шлюбних відносин з ОСОБА_1 , суд першої інстанції не врахував, що зменшення розміру аліментів, які стягуються на утримання доньки ОСОБА_7 , за умови, що розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_8 залишається незмінним, може призвести до дисбалансу інтересів дітей, оскільки діти позивача опиняться у нерівному матеріальному становищі. При цьому, суд не може допустити зменшення розміру стягуваних аліментів на користь однієї дитини в порівнянні з іншою.
Більш того діти, народжені в різних шлюбах від різних матерів, мають абсолютно рівні права на матеріальну допомогу. Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 21.07.2021 у справі №691/926/20.
Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17.09.2024 у даній справі підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі приписів ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача слід стягнути 1816,80 грн. судового збору, сплаченого за апеляційний перегляд справи.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу - задовольнити.
Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17 вересня 2024 року - скасувати. Ухвалити у справі нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 у даній справі про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (3146313510) на користь ОСОБА_1 1816,80 грн. судового збору, сплаченого за апеляційний перегляд справи.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 15 листопада 2024 року.
Судді