Справа № 607/20605/23Головуючий у 1-й інстанції Чир П.В.
Провадження № 22-ц/817/770/24 Доповідач - Костів О.З.
Категорія -
11 листопада 2024 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Костів О.З.
суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,
з участю секретаря - Сович Н.А.
представника апелянта - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу №607/20605/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 28 травня 2024 року (ухвалене суддею Чир П.В., дата складення повного тексту судового рішення - 07 червня 2024 року) в справі за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2023 року ОСОБА_3 (далі - позивач, апелянт) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач 1), військової частини НОМЕР_1 (відповідач 2) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заявлених вимог позивач покликався на те, що він є власником мікроавтобуса (транспортного засобу) марки Mercedes-Benz, модель Sprinter 416 CDI, VIN НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 . 13 квітня 2022 року працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 вилучили його мікроавтобус та надали частковий наряд на його вилучення та акт приймання передачі. Підставою такої необхідності зазначили перевірку, яка проводиться у них та є негайна необхідність відзвітувати про наявність такого транспорту на балансі. Згодом позивач поцікавився, коли повернуть його транспортний засіб, на що отримав відповідь, що це буде згодом. Так продовжувалось близько одного року. В червні 2023 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 , особисто вимагаючи повернути мікроавтобус, на що йому повідомили, що повертати його ніхто не буде, бо зараз триває війна і транспортний засіб необхідний для задоволення потреб армії. Також позивачу повідомили, що він може написати письмове звернення з такою вимогою, що ним і було зроблено. У серпні 2023 року він отримав відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_4 № 697/3/2658 від 24 липня 2023 року, згідно якої на виконання військово-транспортного обов'язку для задоволення потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань на підставі часткового наряду начальника Чортківської РВА від 13 квітня 2022 року № 2/2653 визначено передати транспортний засіб позивача, а також про те, що на підставі акту приймання-передачі транспортних засобів і техніки від 13 квітня 2022 року № 2/2653/1 вищезазначений транспортний засіб передано військовій частині НОМЕР_4 .
Поряд з цим, оскаржуваний частковий наряд від 13 квітня 2022 року № 2/2653 оформлений як документ ІНФОРМАЦІЯ_3 , який погоджений начальником Чортківської районної військової адміністрації. Про це свідчить відтиск кутового штампу в лівому верхньому куті лицьової сторінки бланку часткового наряду, де зазначені реквізити ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме державний герб, найменування державного органу, код юридичної особи, дата видачі документа та його номер. Вищевказаний частковий наряд виданий ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відтак прийнятий відповідачем 1 поза межами його повноважень, а отже він є протиправним.
Також безпосередньо оскаржуваний акт прийому-передачі транспортних засобів, який складено ІНФОРМАЦІЯ_2 містить відповідний штамп у лівому верхньому куті документа, що визначає суб'єкта, яким видано, створено документ. Оскаржуваний частковий наряд не містить обов'язкового реквізиту - дати його складання в кінці другої сторінки після підписів уповноважених осіб. Водночас в оскаржуваному акті прийому-передачі транспортних засобів зазначена дата часткового наряду, що проставлена на кутовому штампі ІНФОРМАЦІЯ_3 в верхньому лівому куті лицьової сторінки, а саме 13 квітня 2022 року.
У зв'язку з цим передача транспортного засобу марки Mercedes-Benz, модель Sprinter 416 CDI, VIN НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 , оформлена актом приймання передачі транспортних засобів і техніки від 13 квітня 2022 року № 2/2653/1 на підставі часткового наряду № 2/2653 від 13 квітня 2022 року до військової частини НОМЕР_4 є незаконною, складено з порушенням порядку і способу визначеного законом, а відтак відповідні акти підлягають скасуванню і транспортний засіб - поверненню йому, як законному власнику.
Зазначив, що позивачу, як особі з інвалідністю, зазначені дії ІНФОРМАЦІЯ_3 з вилучення його транспортного засобу, не дають змогу заробляти на життя і приносять виключно неможливість нормального фізичного існування.
У зв'язку із викладеним, позивач просив суд:
- визнати протиправними і скасувати частковий наряд від 13 квітня 2022 року №2/265, акт приймання-передачі транспортного засобу і техніки №2/2653/1 від 13 квітня 2022 року, яким залучено (передано) транспортний засіб марки Mercedes-Benz, модель Sprinter 416 CDІ, д.н.з. НОМЕР_5 військовій частині НОМЕР_4 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_4 повернути автомобіль марки Mercedes-Benz, модель Sprinter 416 CDІ, д.н.з. НОМЕР_5 у власність ОСОБА_3 .
Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 28 травня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_3 , відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Михайлов С.І., подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуваний частковий наряд від 13 квітня 2022 року №2/2653 оформлений, як документ ІНФОРМАЦІЯ_3 з порушенням Інструкції та положення Уніфікованої системи ДСТУ 4163-2003 та ДСТУ 4163-20, однак такий погоджений начальником Чортківської районної військової адміністрації.
Звертає увагу на те, що частковий наряд від 13 квітня 2022 року №2/2653 слід оцінити як акт індивідуальної дії і надати стверджувальний висновок про те, що він є чинним, однак вказане судом не було висвітлено в оскаржуваному рішенні.
Крім того, ОСОБА_3 оскаржує акт індивідуальної дії, частковий наряд від 13 квітня 2022 року №2/2653, який має реквізити юридичної особи ІНФОРМАЦІЯ_3 , зокрема код ЄДРПОУ 09890113. Зазначає, що вказаний код ЄДРПОУ згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань, належить ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому на думку сторони апелянта, відповідач 1 є належним відповідачем у даній справі.
У зв'язку з наведеним просить скасувати рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 28 травня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
13 вересня 2024 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, однак колегія суддів не приймає даний відзив, оскільки всупереч ч.1 ст.360 ЦПК України його подано з пропуском встановленого судом строку та у ньому відсутній кваліфікаційний електронний підпис.
Згідно ухвали Тернопільського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження у даній справі та надано строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня отримання ухвали.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття апеляційного провадження, ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав 16 серпня 2024 року (трек-номер 0600952305120). Отже останнім днем строку для подачі відзиву на апеляційну скаргу є 02 вересня 2021 року. Разом з тим, заявником не вказано поважності причин пропуску на подання відзиву.
Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_2 через засоби електронного поштового зв'язку подано до суду відзив на апеляційну скаргу, однак відсутній кваліфікаційний електронний підпис.
Оскільки строк на подачу відзиву пропущено та відповідачем не заявлено клопотання про поновлення такого строку, вказаний відзив, апеляційним судом залишається без розгляду в порядку ст.126 ЦПК України.
19 вересня 2024 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від ІНФОРМАЦІЯ_3 через засоби поштового зв'язку (трек-номер 4852300059199) повторно надійшов відзив на апеляційну скаргу, однак колегія суддів не приймає даний відзив, оскільки всупереч ч.1 ст.360 ЦПК України його подано з пропуском строку встановленого судом та заявником не вказано поважності причин пропуску.
В судовому засіданні представник апелянта - адвокат Притула О.Б. апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на мотиви, викладені у ній.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дачу час та місце розгляду.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено наступні обставини.
ОСОБА_3 є власником автомобіля марки Mercedes-Benz, модель Sprinter 416 CDI, VIN НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_6 , що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
13 квітня 2022 року ОСОБА_3 видано частковий наряд № 2/2653 і зобов'язано його поставити протягом двох годин Mercedes-Benz, модель Sprinter 416 CDI, державний номер НОМЕР_6 в кількості 1 одиниці. Частковий наряд підписано начальником Чортківської РВА з відтиском круглої печатки та начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_4 з відповідною печаткою. Кутовий штамп на частковому наряді ІНФОРМАЦІЯ_3 .
13 квітня 2022 року складено Акт приймання - передачі транспортних засобів і техніки в/ч НОМЕР_4 , на підставі якого було вилучено транспортний засіб Автомобіль Mercedes-Benz, модель Sprinter 416 CDI, автобус Д, згідно з Рішенням начальника Чортківської районної військової адміністрації №39/01-03 від 03 березня 2022 року, Часткового наряду №2/2652 від 13 квітня 2022 року у зв'язку з Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію». Акт приймання-передачі підписано ОСОБА_3 та начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_4 .
В той же час, рішення начальника Чортківської районної військової адміністрації №39/01-03 від 03 березня 2022 року суду не надано і клопотань щодо його витребування не надходило.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи апеляційний суд виходить з наступного.
Згідно з частиною третьою статті 321 ЦК України примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього кодексу.
Відповідно до частини другої статті 353 ЦК України в умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості. Реквізоване майно переходить у власність держави або знищується (ч.3 ст.353 ЦК України).
Указом Президента України № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України 24 лютого 2022 року, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває досі.
Згідно з пункту 3 Указу Президента України № 64/2022, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст.30-34, 28, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно частини першої статті 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», військово-транспортний обов'язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами (у тому числі водними) і технікою (далі - транспортні засоби) і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено виконання військово-транспортного обов'язку під час мобілізації, якщо не введений правовий режим воєнного чи надзвичайного стану, здійснюється згідно з Мобілізаційним планом України шляхом безоплатного залучення транспортних засобів підприємств, установ та організацій усіх форм власності для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на умовах їх повернення власникам після оголошення демобілізації.
Обсяги транспортних засобів за типами та марками, що планується залучити під час мобілізації, для підприємств, установ та організацій усіх форм власності встановлюються згідно з Мобілізаційним планом України місцевими державними адміністраціями за поданням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Залучення транспортних засобів під час мобілізації здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональними органами Служби безпеки України, відповідним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, що оформлюються відповідними розпорядженнями.
Приймання-передача транспортних засобів, залучених під час мобілізації, та їх повернення після оголошення демобілізації здійснюються на підставі актів приймання-передачі, в яких зазначаються відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість та інші необхідні відомості, що дають змогу ідентифікувати транспортні засоби.
Повернення транспортних засобів власнику здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації.
Згідно пункту 30 Положення про військово-транспортний обов'язок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року №1921, повернення підприємствам, установам та організаціям транспортних засобів і техніки здійснюється військовими частинами (підрозділами), установами та організаціями військових формувань, для задоволення потреб яких вони залучалися, протягом 30 календарних днів з дати оголошення демобілізації через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які здійснили таке залучення.
Порядок компенсації шкоди, завданої транспортним засобам внаслідок їх залучення під час мобілізації, визначається Кабінетом Міністрів України.
З аналізу вищенаведених положень матеріального закону слідує, що обов'язковою умовою для витребування власником майна з чужого незаконного володіння є відсутність правової підстави для вибуття такого майна від власника.
Статтею 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно пункту 7 Положення «Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м.Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_3 посилався на те, що оскаржуваний частковий наряд від 13 квітня 2022 року №2/2653 про вилучення транспортного засобу, оформлений ІНФОРМАЦІЯ_2 з порушенням Інструкції та положення Уніфікованої системи ДСТУ 4163-2003 та ДСТУ 4163-20, однак такий погоджений начальником Чортківської районної військової адміністрації.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Третя особа у справі не є стороною у цивільному процесі.
Відповідно до статті 50 ЦПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.
Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:
1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів;
2) права та обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;
3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Крім того, пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
Тобто, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.
Апеляційним судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 07704709).
Згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 888688 та №888705 від 06 листопада 2024 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 за кодом ЄДРПОУ 09890113 у реєстрі не знайдено.
При зверненні з позовом ОСОБА_3 вказав відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_2 , клопотань про залучення співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_7 позивач не заявляв.
Апеляційний суд враховує, що результати розгляду даної справи безпосередньо впливають на права і обов'язки ІНФОРМАЦІЯ_6 , оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 є структурним підрозділом.
Однак, ІНФОРМАЦІЯ_7 до участі у даній справі в якості співвідповідача залучено не було.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком, що позовні вимоги ОСОБА_3 пред'явлені до територіального центру комплектування та соціальної політики районного рівня, який не є юридичною особою, відтак не може вважатися належним відповідачем у справі.
Доводи апелянта про те, що частковий наряд від 13 квітня 2022 року №2/2653, який має реквізити юридичної особи ІНФОРМАЦІЯ_3 , зокрема код ЄДРПОУ 09890113, колегія судді відхиляє, оскільки юридичні особи чи їх відокремленні підрозділи підлягають обов'язковій державній реєстрації.
Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними викладеним у позовній заяві, які не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, яким у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів.
У відповідності до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з вимогами статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно частини другої статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відмовляючи в задоволенні позову, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 28 травня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складення повного тексту постанови - 18 листопада 2024 року.
Головуючий О.З. Костів
Судді: Б.О. Гірський
М.В. Хома