Справа № 591/11584/24
Провадження № 1-кс/591/3555/24
18 листопада 2024 року м.Суми
Слідчий суддя Зарічного районного суду м.Суми ОСОБА_1 , з участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого четвертого СВ (з дислокацією у м.Суми) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтава, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,-
Слідчий звернувся із зазначеним клопотанням, погодженим з прокурором, та мотивував його тим, що четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування №62024170040002427 від 05.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. 15.11.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Оскільки оголошена підозра є обґрунтованою, а також - існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, тому просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, надавав пояснення аналогічні тим, що містяться в обґрунтуваннях поданого слідчим клопотання.
Захисник зазначала про те, що її клієнт вину свою у вчиненні інкримінованого правопорушення визнає у повному обсязі та бажає нести покарання за вчинений злочин. За таких обставин, обґрунтованість оголошеної підозри ними не оспорюється. Водночас, ОСОБА_5 немає намірів впливати на свідків, переховуватись від органів досудового розслідування і суду, тому, на її переконання, відсутні зазначені у клопотанні ризики. За таких обставин, просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого щодо обрання ОСОБА_5 запобіжний заходу.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника. Зазначав, що пішов у СЗЧ, оскільки йому потрібно було допомогти батькам, які за станом здоров'я не мають можливості забезпечувати себе самостійно. Не бажає і не має намірів проходити військову службу, так як йому страшно.
Вивчивши матеріали, вислухавши учасників процесу, слід зазначити про такі обставини.
З доданих до клопотання документів вбачається, що четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62024170040002427 від 05.11.2024, у якому ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Крім того, додані до клопотання документи містять достатньо відомостей, які у сукупності дають підстави стверджувати про те, що оголошена підозра є обґрунтованою.
Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, окрім наявності обґрунтованої підозри, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини існування хоча б одного із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також - недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У даному випадку, як зазначено вище, слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні вказували на існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
При цьому, ризик можливого переховування від органів досудового розслідування та суду мотивовано виключно тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі притягнення його до кримінальної відповідальності.
Але, слід зазначити, що ЄСПЛ в своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, та що тільки, якщо у сукупності з іншими обставинами тяжкість обвинувачення збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, то тоді можливо застосовувати найсуворіший запобіжний захід.
У даному випадку в судовому засіданні було з'ясовано, що ОСОБА_5 після самовільного залишення військової частини весь час перебував за місцем своєї реєстрації. Про кримінальне провадження він дізнався лише коли його привезли у м.Суми з місця Полтава, де до цього близько місяця тримали у закритому приміщенні працівники ВСП.
Прокурор у судовому засіданні підтвердив факт того, що ОСОБА_5 за місцем мешкання не направлялись повістки, йому не телефонували для виклику. Також прокурр не заперечив фактів того, що ОСОБА_5 у м.Суми привезли працівники ВСП і тільки після цього ОСОБА_5 було повідомлено про підозру та проведено за його участю слідчі дії.
Враховуючи вищезазначене, а також, беручи до уваги такі дані про особу, що підозрюваний раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, - необґрунтованими і безпідставними є твердження слідчого та прокурора про те, що ОСОБА_5 має намір вдатись до спроб переховування саме від органів досудового розслідування чи суду.
Таким чином, вважаю, що слідчим та прокурором не доведено наявності ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, вважаю таким, що ґрунтується виключно на припущеннях, зазначений слідчим у клопотанні ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, мотивами існування такого ризику у клопотанні зазначено те, що підозрюваний може впливати на свідків з метою схилити їх у будь-який спосіб до зміни або відмови від раніше наданих ними показів.
Але, слід зазначити, що ані матеріали клопотання, ані усні пояснення прокурора в суді по суті поданого клопотання не містили об'єктивних даних на підтвердження таких мотивів існування ризику. Натомість, як було з'ясовано під час розгляду даного клопотання, ОСОБА_5 за місцем служби взагалі не встиг налагодити будь-які відносини через те, що прослужив декілька днів. Крім того, з долучених до клопотання протоколів допиту вбачається, що усі допитані слідчим свідки не підтримують відносин з підозрюваним взагалі.
Тобто, будь-яких об'єктивних даних про те, що ОСОБА_5 впливав чи міг впливати на інших військовослужбовців з числа тих, кого органи досудового розслідування вже допитали чи мають намір допитати як свідків у даному кримінальному провадженні, в матеріалах немає. Водночас, згідно вимог чинного законодавства свідки перед їх допитом попереджаються про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.
Тобто, слідчим та прокурором не доведено існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Водночас, вважаю, що, виходячи з позиції, яку підозрюваний висловлював під час розгляду клопотання, а саме те, що він не має намірів продовжувати військову службу, обгрунтованим є ризик того, що він може продовжити кримінальне правопорушення. Тобто, існує на даний час ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
За вказаних обставин, є необхідність обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу.
При цьому, відповідно до ч.7 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених у тому числі ст. 407 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Тобто, враховуючи такі норми чинного законодавства, ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.407 Кримінального кодексу України.
У даному випадку, вважаю, що такі відомості про особу підозрюваного, а саме те, що він має сталі сімейні зв'язки, місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, переконують суд в тому, що визначення альтернативи триманню під вартою відповідатиме меті провадження, що цілком узгоджується з вимогами ч. 8 ст. 176, абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, яких дотримується суд, визначивши запобіжний захід згідно вимог ч. 8 ст. 176 КПК України та не скориставшись правом (а не обов'язком суду) стосовно незастосування застави.
Таким чином, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 193-197 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 15.01.2025 року включно з визначенням розміру застави в 60560 гривень.
У разі внесення застави та після звільнення ОСОБА_5 з-під варти, покласти на нього наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду по першому виклику; не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду (в залежності від стадії провадження); повідомляти слідчого (прокурора), суд (залежно від стадії провадження) про зміну свого місця проживання, місця служби (роботи) та засобів зв'язку; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт(и), або інший документ(и), що дає право на виїзд за межі України; утриматись від спілкування зі свідками в провадженні; носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити заставодавцю та підозрюваному, що, у разі невиконання обов'язків, застава звертається в дохід держави, а після звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 цього Кодексу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1