Справа № 574/881/24
Провадження 1-в/574/39/2024
18 листопада 2024 року м. Буринь
Буринський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
засудженого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області клопотання засудженого ОСОБА_4 про звільнення від покарання у виді довічного позбавлення волі та звільнення з місць позбавлення волі,
ОСОБА_4 звернувся до Буринського районного суду Сумської області з даним клопотанням, яке обгрунтовує тим, що вироком Апеляційного суду Сумської області від 15.12.2004 року його було засуджено до покарання у виді довічного позбавлення волі.
Законом України № 838-VIII від 26.11.2015 року було внесено зміни до ст.72 КК України, відповідно до яких при призначенні основного покарання, не зазначеного в частині першій цієї статті, суд зобов'язаний повністю звільнити засудженого від відбування такого основного покарання. Таким чином, оскільки, покарання у виді довічного позбавлення волі у ч.1 ст.72 КК України відсутнє то він підлягає звільненню від такого покарання.
На підставі викладеного ОСОБА_4 просить звільнити його від довічного позбавлення волі та звільнити з місць позбавлення волі.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 та його захисник клопотання підтримали та просили його задовольнити з викладених у ньому підстав.
Прокурор ОСОБА_3 просила в задоволенні клопотання відмовити, покликаючись на його безпідставність.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що вироком колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області від 15.12.2004 року ОСОБА_4 був визнаний винним у вчиненні злочинів передбачених п.п. 1, 6, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.2 ст.194, ч.3 ст.289, ч.3 ст.357 КК України та засуджений, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, до довічного позбавлення волі.
22.03.2005 року ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України касаційні скарги ОСОБА_4 та інших учасників кримінального провадження були залишені без задоволення, а вказаний вирок Апеляційного суду Сумської області, без зміни.
Цього ж дня, 22.03.2005 року вирок суду звернутий до виконання, в зв'язку з чим засуджений був направлений на відбування покарання до Замкової виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області №58.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 24.02.2015 ОСОБА_4 переведено із Замкової виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Хмельницькій області №58 до Сумського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області для забезпечення його участі у судовому розгляді кримінального провадження за його заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
На даний час ОСОБА_4 перебуває в ДУ "Сумський слідчий ізолятор (№ 25)" в зв'язку з розглядом скарг і клопотань, поданих ним в порядку виконання вироку та з інших підстав.
Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
24.12.2015 року набрав чинності Закон України № 838-VIII від 26.11.2015 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», яким ч.5 ст.72 Кримінального кодексу України викладено в такій редакції: "5. Зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
У разі призначення судом іншого покарання, ніж позбавлення волі, зарахування строку попереднього ув'язнення в межах того самого кримінального провадження здійснюється в такому порядку:
1) строк попереднього ув'язнення переводиться у строк позбавлення волі відповідно до співвідношення, визначеного абзацом першим цієї частини;
2) визначений відповідно до пункту 1 цієї частини строк позбавлення волі переводиться в інший призначений вид покарання відповідно до співвідношення, визначеного частиною першою цієї статті.
При призначенні основного покарання, не зазначеного в частині першій цієї статті, суд зобов'язаний повністю звільнити засудженого від відбування такого основного покарання
Частиною 1 ст.72 КК України (в редакції на момент набрання чинності Законом України № 838-VIII від 26.11.2015 року) передбачено, що при складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення:
1) одному дню позбавлення волі відповідають:
а) один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту;
б) два дні обмеження волі;
в) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт;
г) вісім годин громадських робіт;
2) одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту відповідають:
а) два дні обмеження волі;
б) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт;
3) одному дню обмеження волі відповідають три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт;
4) одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт.
Однак, згідно ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року переведення строку попереднього ув'язнення у строк позбавлення волі та в подальшому в інший призначений вид покарання відповідно до співвідношення, визначеного частиною першою цієї статті, а також обов'язок суду звільнити засудженого від відбування призначеного основного покарання, не зазначеного в частині першій цієї статті, передбачено лише разі призначення судом іншого покарання, ніж позбавлення волі. При цьому, у вказаній нормі не конкретизовано, якого саме позбавлення волі, довічного чи на певний строк, тобто законодавець мав на увазі будь-яке позбавлення волі.
Вказаний висновок узгоджується, з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 26.10.2017 року по справі № 344/7495/16, на яку покликався ОСОБА_4 під час виступу в судових дебатах, згідно якої положення частини п'ятої статті 72 КК в редакції Закону № 838-VІІІ слід тлумачити таким чином, що в ній фактично використане родове поняття позбавлення волі, яке складає зміст відразу двох видів покарань: позбавлення волі на певний строк і довічного позбавлення волі.
Крім того, відповідно ч. 2 ст. 70 КК, при складанні покарань у виді довічного позбавлення волі та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі, а згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу при складанні покарань у виді довічного позбавлення волі та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі.
Таким чином, положення ст. 72 КК в частині визначених правил складання покарань та встановленого співвідношення покарань при їх переводі з менш суворого виду покарання у більш суворий не розповсюджуються на такий вид покарання як довічне позбавлення волі, оскільки при призначенні покарання як за сукупністю злочинів, так і за сукупністю вироків, остаточне покарання визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавлення волі при складанні цих покарань. Саме тому довічне позбавлення волі у ч. 1 ст. 72 КК не зазначене, так як для такого виду покарання законодавцем визначені інші правила складання покарань.
Враховуючи викладене, оскільки вироком суду ОСОБА_4 призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, то його клопотання про звільнення від покарання на підставі Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року та звільнення з місць позбавлення волі задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, ст.ст. 70-72 КК України, суд -
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про звільнення від покарання у виді довічного позбавлення волі та звільнення з місць позбавлення волі відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд Сумської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення її копії.
Суддя ОСОБА_1