Справа № 573/1626/24
Номер провадження 2-а/573/11/24
(повний текст)
05 листопада 2024 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді: Черкашиної М.С.,
з участю секретаря: Федорченко Г.В.,
позивача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Моргуна Костянтина Романовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
13 серпня 2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Сумській області, в якому просить скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕНА № 280193 від 10 серпня 2024 року за ч.1 ст. 121-3 КУпАП, винесену поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області ОСОБА_2 , якою на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Зазначає, що рішенням Білопільского районного суду Сумської області від 08 липня 2024 року було скасовано попередню постанову відносно нього та направлено на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Сумській області матеріали за фактом вчинення правопорушення 12.06.2024 року. Його було запрошено на розгляд справи на 19:00 год. 10 серпня 2024 року до УПП в Сумській області, м.Суми, вул. Білопільский шлях, 18/1. 10.08.2024 приблизно о 19:20 знаходячись у приміщенні УПП, до нього підійшов ОСОБА_2 та повідомив про те, що він буде проводити новий розгляд справи про адміністративне правопорушення, хоча відповідних повноважень для розгляду даної справи не надав. Далі ОСОБА_2 почав проводити розгляд справи: перевірив його документи, ознайомив із правами, згідно 268 КУпАП та сказав, що він може подавати клопотання, користуватися юридичною допомогою, ознайомлюватися з доказами. У зв"язку із цим, він подав клопотання про ознайомлення з доказами, на що ОСОБА_2 показав відео з телефону низької якості, після чого було заявлено друге клопотання про перенесення розгляду справи для залучення фахівця в галузі права для розгляду даної справи. Проте ОСОБА_2 йому відмовив, тим самим обмеживши його права на захист.
Посилаючись на викладене, просить скасувати постанову серії ЕНА № 2801931 від 10 серпня 2024 року про накладення адміністративного стягнення у зв'язку з порушеннями з боку поліцейського ОСОБА_2 вимог діючого законодавства, повним ігноруванням та упередженим відношенням до нього, відсутності повноважень для розгляду даної справи, порушенням процедури розгляду справи, назначеної в не робочий час, неповажним відношенням патрульної поліції до нього ( а.с. 1-3)
15.08.2024 ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області відкрито провадження в справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, залучено свідвідповідача ( а.с. 13).
28.08.2024 до суду надійшли відзиви відповідачів - представника УПП в Сумській області - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , у яких вони позовні вимоги не визнають та просять відмовити у задоволенні позову повністю враховуючи наступне.
Так, 12.06.2024 року згідно з розстановкою сил та засобів роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Сумській області ДПП) поліцейський взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Сумській області ДПП рядовий поліції ОСОБА_4 спільно з поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП в Сумській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_2 та інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Сумській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 несли службу з охорони громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху в м Суми.
Під час несення служби у відповідності до вимог п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» здійснювався контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
12.06.2024 року близько 10 год. 37 хв. в м. Суми, вул. Петропавловська, в районі буд. 52 було виявлено та зупинено транспортний засіб Viper V250L, номерний знак НОМЕР_1 , водій якого керував транспортним засобом номерний знак якого був закритий іншими предметами, також відповідно до бази даних Моторно (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) не мав чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Yi Car DVR та цифрову нагрудну відеокамеру Motorola Solutions моделі Video Badge VB- 400 VB-440-64-KF-N № 470826, № 470831 та № 471112, чим порушив вимоги п. 2.9 в Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР).
Пункти 1, 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» надають право поліцейським зупиняти транспортні засоби у разі порушення водієм ПДР, транспортні засоби якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення адміністративного правопорушення.
Також, згідно п. 8.9 б ПДР України, вимога про зупинку транспортного засобу подається працівником поліції за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.
Таким чином, зупинка транспортного засобу під керуванням Позивача працівниками поліції відбулася через порушення Позивачем вимог ПДР.
ОСОБА_4 керуючись ч. 3 ст. 18, ст. 32, ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» підійшов до Позивача, відрекомендувався, пояснив підставу зупинки транспортного засобу, відповідно до п. 2.4 а ПДР України попросив надати для перевірки посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів чи документи, що звільняють від обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України.
ОСОБА_4 пояснив Позивачу, що він порушив вимоги 2.9в) ПДР, а саме: керував транспортним засобом з номерним знаком що є закритим іншими предметами, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний на вимогу поліцейського, а водій військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційних документах на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка») або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на паперовому чи електронному носії або відображення інформації про наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), інші документи, що визначені законодавством.
Відповідно до вимог п. 2.4 а ПДР України водій механічного транспортного засобу на вимогу поліцейського повинен пред'явити для перевірки документи, зазначені у п. 2.1 ПДР України:
Однак на законну вимогу поліцейського Позивач не пред'явив, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в них: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, та чинний страховий поліс про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів чи документи, що звільняють від обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, що зафіксовано на цифрову нагрудну відеокамеру Motorola Solutions моделі Video Badge VB-400 VB-440-64-KF-N № 470826, № 470831, № 471112 (додаток № 1, диски № 1, 2), за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП
ОСОБА_4 повідомив, що справу буде розглянуто на місці скоєння правопорушення, роз'яснив Позивачу вимоги ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Позивачем було заявлено клопотання про перенесення розгляду справи для можливості скористатись правовою допомогою, яке ОСОБА_4 було задоволено та призначено розгляд справи на 09-00 год 19.06.2024 року в приміщенні УПП в Сумській області ДПП за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 18/1.
Оскільки 19.06.2024 Позивач повідомлений належним чином про розгляд справи про адміністративне правопорушення не з'явився, керуючись вимогами ст. 268 КУпАП рядовий поліції ОСОБА_4 виніс постанову серії ЕНА № 2424975 у справі про адміністративне правопорушення про накладення на Позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн.
Під час вирішення питання про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності поліцейським враховано відеозапис правопорушення (додаток № 1) та вимоги ст. 36 КУпАП відповідно до якої при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Позивач оскаржив постанову серії ЕНА № 2424975 від 19.06.2024 до суду та рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 08.07.2024 року в справі № 573/119/24 позовні вимоги було задоволено частково: скасовано постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2424975, прийняту 19.06.2024 року поліцейським взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Сумській області ДПП рядовим поліції ОСОБА_4 про накладення на Позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП; справу про адміністративне правопорушення направлено на новий розгляд до управління патрульної поліції в Сумській області.
На виконання вимог рішення Білопільського районного суду Сумської області у справі № 573/1195/24 від 08.07.2024 року засобами поштового зв'язку Позивачу було направлено повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції о 19:00 год. 10.08.2024 року до приміщення УПП в Сумській області ДПП за адресою: вул. Білопільський шлях, 18/1 в м. Суми, 40009 для розгляду справи про вчинене Позивачем адміністративне правопорушення, копія повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції та копія реєстру поштових відправлень додається.
10.08.2024 року о 19:00 год. Позивач з'явився на розгляд справи до УПП в Сумській області за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 18/1.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводив поліцейський взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП в Сумській області ДПП сержант поліції ОСОБА_2 , якому відповідно до чинного законодавства та посадової інструкції надано повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.
ОСОБА_2 керуючись ч. 3 ст. 18, ст. 32, ст. 35 Закону підійшов до Позивача, відрекомендувався, пояснив суть правопорушення та попросив Позивача пред'явити документи, що засвідчують його особу, до яких зауважень не виникло.
ОСОБА_2 пояснив Позивачу, що він порушив вимоги 2.9 в ПДР, а саме: керував транспортним засобом з номерним знаком що є закритим іншими предметами, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП; порушив вимоги п. 2.4 а ПДР, керуючи транспортним засобом на вимогу поліцейського не пред'явив для перевірки документи, зазначені в п. 2.1 ПДР, а саме: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів чи документи, що звільняють від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_2 роз'яснив Позивачу вимоги ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомив, що справу буде розглянуто в приміщенні УПП в Сумській області ДПП за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 18/1, що зафіксовано на цифрову нагрудну відеокамеру Motorola Solutions моделі Video Badge VB-400 VB-440-64-KF-N № 471223 (відеозапис clip-0 - 00:02:50) (додаток 1, диск 4).
10.08.2024 року розглянувши в присутності Позивача матеріали адміністративної справи ОСОБА_2 виніс постанову серії ЕНА № 2801931 у справі про адміністративне правопорушення про накладення на Позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн.
ОСОБА_2 оголосив постанову та вручив її копію Позивачу.
Під час вирішення питання про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 враховано факт вчинення правопорушення, усні пояснення Позивача у даній справі (додаток 1) та вимоги ст. 36 КУпАП.
Правопорушення та провадження в справі про адміністративне правопорушення зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Yi Car DVR на цифрову нагрудну відеокамеру Motorola Solutions моделі Video Badge VB-400 VB-440-64-KF-N № 470826, № 470831 та № 471112, 471223 (додаток 1, диск 4).
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання» від 24.06.2009 року № 679, відповідно якою був затверджений Технічний регламент радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 355 від 24.05.2017. А відповідно на службові відеореєстратори, які використовуються у службовій діяльності поліцейськими управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції, не поширюється дія технічних регламентів, які б передбачали обов'язкову наявність сертифікату дослідження конструкції.
Відеозапис правопорушення та провадження в справі про адміністративне правопорушення додається лише до суду (додаток № 1), оскільки зазначені відеозаписи містять інформацію про третіх осіб, а саме: відомості про таємницю особистого та сімейного життя, гарантовані Конституцією України та нормами законодавства щодо захисту персональних даних. Зважаючи на те, що в управлінні патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції немає технічної можливості деперсоніфікації зафіксованих на відеозаписах третіх осіб, надання таких відеозаписів без їх згоди може завдати шкоду особистим правам та інтересам таких осіб.
Разом з цим, зазначають, що відео збережено в управлінні патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції і Позивач може ознайомитись з ним в зручний для нього час з пн. - пт. з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., попередньо зателефонувавши за тел. (0542) 61-53-76.
То ж, щодо правомірності дій та винесеної поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП в Сумській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_2 постанови серії ЕНА № 2801931 від 10.08.2024 року по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3,5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-2 ст.121-3. ч.1-3 ст.122, ч.І ст.123, ст.ст. 124-1-126 тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція) затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно до п. 5 розділу III Інструкції, поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно з п. 9-10 розділу III Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 276 КУпАП та Інструкції ОСОБА_2 розглянуто справу про адміністративне правопорушення в приміщенні УПП в Сумській області ДПП за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 18/1 та враховуючи характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст.ст. 36, 283 КУпАП, винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою, як зазначено вище, Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн.
Із постанови серії ЕНА № 2801931 від 10.08.2024 року вбачається, що 12.06.2024 року близько 10 год. 37 хв. в м. Суми, вулиця Петропавлівська, 52 водій керував транспортним засобом V250L, державний номерний знак НОМЕР_1 з номерним знаком, який був закритий іншими предметами, на неодноразові вимоги працівника поліції не пред'явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом та чинний страховий поліс обов'язкового страхування чи документи від нього. Правопорушення зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Yi Car DVR та 470831. 470826; 471112. 471223. чим порушив вимоги п, 2.9 в ПДР. за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; у випадках, визначених Законом України "Про екстрену медичну допомогу", надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про дорожній рух» забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає встановленим вимогам, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Відповідно до п. 2.9 в ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до п. 30.2 ПДР на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка. На трамваях і тролейбусах наносяться реєстраційні номери, що надаються відповідними уповноваженими на те органами. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими.
Номерні знаки повинні відповідати ДСТУ 4278:2019 «Дорожній транспорт. Знаки номерні транспортних засобів. Загальні вимоги. Правила застосування». Цей стандарт установлює типи та основні розміри, вимоги до інформаційного змісту, правила застосування номерних знаків, при цьому застосування металевої сітки, оргскла або плівок для прикриття номерних знаків від механічних пошкоджень (камінням з-під транспорту, який проїжджає) та світлодіодних стрічок навколо місця закріплення номерного знака нормативними документами, чинними у сфері безпеки дорожнього руху, не передбачено
Ч. 1 ст. 121 - 3 КУпАП передбачає відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 2.4 ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог Правил дорожнього руху, а також:
а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР;
б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу;
в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) зчитування інформації із самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом, а також перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Відповідно до вимог п. 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон);
в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції;
г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил;
ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення);
д) у разі встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака Розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю» - документ, що підтверджує інвалідність водія або пасажира (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності).
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний:
- виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та інтими нормативними актами. У випадку подання сигналу про зупинку водій зобов'язаний: на вимогу поліцейського, а водій військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка») або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на паперовому чи електронному носії або відображення інформації про наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), інші документи, що визначені законодавством.
Ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Відповідно до п. 8.9 ПДР України вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою:
а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки;
б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу;
в) гучномовного пристрою;
г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу.
Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.
Згідно з п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до вимог п.п. 2.3 а, 2.3 б водій для забезпечення безпеки дорожнього руху зобов'язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; бути уважним, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Визначення терміну «водій» наведена в п. 1.10 ПДР.
Так, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Визначення терміну «дорожня обстановка» наведене в п. 1.10 ПДР.
Так, дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху, та прийомів керування транспортним засобом.
Статтею 36 КУпАП При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку , встановленого законом.
Відповідно до вимог ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Як вбачається з відеозаписів, наявних в матеріалах справи, відеофайл IMG_2503 (додаток 1, диск 1) Позивач дійсно керував транспортним засобом, номерні знаки якого були закриті іншими предметами. Номерний знак транспортно засобу Позивача, у нижній частині букви «J», в ямці символу, прикріплений до щитка болтом з шапкою зі світловідбиваючим елементом, що перешкоджає однозначній ідентифікації букви «J». та можливості її ідентифікації як буки «І» та ускладнює його ідентифікацію. Крім того, світловідбиваючий елемент болта вночі, при потраплянні на нього світла, додатково створюватиме перешкоди для однозначної ідентифікації номерного знаку.
Відеозапис правопорушення, у свою чергу, є належним, допустимим та достатнім доказом, оскільки отриманий з дотриманням закону, містить інформацію щодо предмету доказування та дає змогу дійти висновку про наявність обставин, які входять до предмета доказування. Вказані відеозаписи створено за допомогою відеореєстратора Хіаоті Уі Car DVR та нагрудної відеокамери Motorola Solutions моделі Video Badge VB-400 VB-440-64-KF-N № 470826, 471112, 470831, 471223. Оскаржувана постанова серія ЕНА № 2801931 від 10.08.2024 року містить відповідно до вимог статті 283 КУпАП посилання на такий технічний засіб, зазначений в п. 5 вказаної постанови, за допомогою якого здійснено даний відеозапис. Отже, відеозаписи, які долучені до відзиву на позовну заяву вважаються належними та допустимими доказами вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду України від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19, де вказано, що визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльність не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
З урахуванням вищезазначеного Позивачем до позовної заяви не надано доказів, які спростовують дані, наведені в постанові по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2801931 від 10.08.2024 року. Позивач не наводить обґрунтованих підстав, за яких вказана постанова в справі про адміністративне правопорушення є незаконною та підлягає скасуванню.
Сама незгода Позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 року у справі «О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства», будь яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, водій керуючи транспортним засобом зобов'язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.
Враховуючи вищевикладене, вважають, що в діях Позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а матеріали справи містять достатньо доказів учинення Позивачем адміністративного правопорушення. Сама незгода Позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.
Стосовно доводів Позивача, що на етапі розгляду справи він був позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами справи, слід зазначити наступне.
Зазначають, що дана інформація повною мірою не відповідає дійсності та спростовується наявними відеозапимами провадження по справі, що зафіксовано на цифрову нагрудну відеокамеру Motorola Solutions моделі Video Badge VB-400 VB-440-64-KF-N № 471223 (додаток № 1, диск № 4).
Під час розгляду справи ОСОБА_2 задовольнив клопотання Позивача, щодо ознайомлення останнього з матеріалами справи, а саме з відеозаписами з відеореєстратора Xiaomi Yi Car DVR, що був розміщений в службовому транспортному засобі, так і з відео з цифрових нагрудних відеокамер на яких зафіксовано, що саме Позивав є особою яка керувала транспортним засобом Viper V250L, державний номерний знак НОМЕР_1 , що зафіксовано на цифрову нагрудну відеокамеру Motorola Solutions моделі Video Badge VB-400 VB-440-64-KF-N № 471223, clip 0: 00:05:45 та clip 2: 00:05:22 (додаток № 1, диск № 4).
Стосовно доводів Позивача про відсутності у ОСОБА_2 повноважень для проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення, слід зазначити наступне.
З огляду на положення ст. 222 КУпАП до компетенції органів Національної поліції віднесено, зокрема, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 121-3 вказаного Кодексу.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
ОСОБА_2 є діючим працівником поліції, поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону У1111 в Сумській області ДПП, має спеціальне звання сержант поліції.
Згідно п.п. 2.1.7 Розділу 2 Посадової інструкції поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП в Сумській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції № 2007 від 28.09.2020 року на ОСОБА_2 покладено обов'язок проводити розгляд справ про адміністративні правопорушення, застосування заходів адміністративного впливу до правопорушників у випадку та спосіб, які передбачені законодавством.
Зокрема, 10.08.2024 перед початком розгляду справи, що відбувався з приводу порушення Позивачем вимог п. 2.9. в та 2.4 а ПДР України, що мало місце 12.06.2024 року ОСОБА_2 відрекомендувався Позивачу, назвавши свою посаду, спеціальне звання та ПІБ, на підтвердження службових повноважень пред'явив службове посвідчення, що чітко зафіксовано на цифрову нагрудну відеокамеру Motorola Solutions моделі Video Badge VB-400 VB-440-64-KF-N № 471223, clip 0: 00:01:20 (додаток № 1, диск № 4).
Враховуючи вищевикладене можна дійти висновку, що поліцейський взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП в Сумській області сержант поліції ОСОБА_2 відповідно до чинного законодавства та посадової інструкції мав повноваження розглядати справу за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП щодо вчинених адміністративних правопорушень Позивачем та винести постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2801931 від 10.08.2024 року.
Стосовно можливості Позивачем скористатися правовою допомогою.
Твердження Позивача про те, що йому не надали право на правову допомогу не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки Європейський суд з прав людини у справі «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов'язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи. Санкція ч. 1 ст. 121-3 КУпАП не передбачає застосування адміністративного арешту. Таким чином, відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки Позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
Факт правопорушення підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення винесеною компетентною службовою особою в межах своїх повноважень та відеозаписом вчинення адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою службового відеореєстратора Хіаоті моделі Yi Car DVR (додаток 1, диск № 1).
А відеозапис правопорушення, у свою чергу, є належним, допустимим та достатнім доказом, оскільки отриманий з дотриманням закону, містить інформацію щодо предмету доказування та дає змогу дійти висновку про наявність обставин, які входять до предмета доказування.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З відеозапису наявного в матеріалах справи чітко видно, що Позивачу ОСОБА_2 було роз'яснено вимоги ст. 63 Конституції України, ст. 268, що зафіксовано на цифрову нагрудну відеокамеру Motorola Solutions моделі Video Badge VB-400 VB-440-64-KF-N № 471223, (відеозапис clip-0 - 00:02:50) (додаток 1, диск № 4).
Як вже зазначалося раніше, на виконання вимог рішення Білопільського районного суду Сумської області у справі № 573/1195/24 від 08.07.2024 року засобами поштового зв'язку Позивачу було направлено повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції на 19 год. 00 хв. 10.08.2024 року до приміщення УПП в Сумській області ДПП за адресою: вул. Білопільський шлях, 18/1 в м. Суми, 40009 для розгляду справи про вчинене Позивачем адміністративне правопорушення, копія повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції додається.
Скориставшись вільним доступом до сайту Національного оператора поштового зв'язку AT «Укрпошта» було з'ясовано, що 06.08.2024 року Позивач особисто отримав повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції, відповідно Позивач був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП (копія реєстру вручення поштового відправлення додається).
Отже, Позивач мав достатньо часу щоб реалізувати своє право скористатися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто для захисту його прав та законних інтересів під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Звертають увагу, що 10,08.2024 року під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП Позивач неодноразово наголошував, що йому необхідна допомога адвоката, проте будучи завчасно повідомленим про призначений розгляд справи користуватись даним правом він не став, натомість під час проведення розгляду справи заявив клопотання про чергове перенесення її розгляду для використання права на отримання правової допомоги.
Варто зазначити, що правова допомога, право на отримання якої гарантоване Конституцією України, не зводиться лише до особистої участі адвоката чи іншого фахівця у галузі права в розгляді певної справи, а може бути отримана особою, зокрема, й у вигляді юридичної консультації, в тому числі отриманої за допомогою засобів телефонного зв'язку. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення Позивач не був позбавлений права скористатися правовою допомогою засобами телефонного зв'язку, не був позбавлений права запросити адвоката на місце розгляду справи щоб реалізувати своє право скористатися юридичною допомогою адвоката. Доказів протилежного Позивач до позовної заяви не надав.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У даному випадку сам Позивач не виявив належної зацікавленості у розгляді його справи, натомість всіма свої діями намагався затягнути процес її розгляду, заявляючи клопотання про перенесення розгляду справи.
Зважаючи на вищевикладене вважають, що такі дії Позивача свідчать про навмисне затягнення розгляду справи та зловживання своїми правами.
Більш того необхідно зазначити, що під час звернення до Білопільського районного суду Сумської області з позовною заявою про скасування постанови серії ЕНА № 2801931 від 10.08.2024 року про накладення адміністративного стягнення Позивач не виявив бажання мати представником своїх інтересів адвоката.
Якщо ж Позивач не скористався правом на захист і не отримав правову допомогу під час розгляду справи, в тому числі на місці вчинення правопорушення, він не втрачає такого права і в подальшому при оскарженні винесеної поліцейським постанови. Тож, як вбачається, поліцейський не має змоги позбавити Позивача можливості скористатись правом на правову допомогу.
З огляду на наведене, вважають, що ОСОБА_2 забезпечено Позивачу можливість реалізації прав, визначених ст. 268 КУпАП, при розгляді справи та такі права було роз'яснено Позивачу, що зафіксовано на цифрову нагрудну відеокамери Motorola Solutions моделі Video Badge VB-400 VB-440- 64-KF-N № 471223 (додаток 1, диск № 4).
Стосовно клопотання Позивача про перенесення розгляду справи за місцем його проживання, слід зазначити наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121-126, 127-1 -129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Так, пунктом 2 розділу 3 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року передбачено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене зокрема ч. 1 ст. 121-3 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 по справі № 1-11/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП, яке передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення за місцем його вчинення визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Так, 10.08.2024 року розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП відносно Позивача відбувався в приміщенні УПП в Сумській області ДПП за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 18/1. Оскільки ОСОБА_2 працює на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП в Сумській області ДПП, а юрисдикція УПП в Сумській області ДГ1І1 не поширюється на територію м. Білопілля, де проживає Позивач, дана обставина унеможливлювала розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП відносно Позивача в м. Білопілля згідно вимог чинного законодавства.
Таким чином доводи Позивача є помилковими та спростовуються матеріалами справи.
Стосовно доводів Позивача, що в діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Постановою серії ЕНА № 2801931 від 10.08.2024 року Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Слід зазначити, що 29.10.2022 року набрав чинності ухвалений 06.10.2022 року Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України "Про дорожній рух" щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення порядку встановлення та використання номерних знаків транспортних засобів» № 2658-ІХ, яким КУпАП було доповнено статтею 121-3. Норма стосується неправомірних ситуацій, пов'язаних з використанням номерних знаків для автотранспорту.
Ч. 1 ст. 121 - 3 КУпАП, в редакції, що діяла на момент винесення постанови, передбачала відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, вищевказаною нормою передбачена відповідальність за декілька правопорушень, об'єктивні сторони яких, зокрема, полягають у керуванні або експлуатації транспортного засобу:
- без номерного знака;
- з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам;
- з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці;
- перевернутим чи неосвітленим номерним знаком;
--акритим іншими предметами (в тому числі прозорими);
-з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію;
- забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів;
- вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Таким чином, доводи про те. шо відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП може мати місце лише випадку встановлення факту того, що закриття номерного знаку іншими предметами (в тому числі прозорими), перешкоджає чи ускладнює його ідентифікацію є безпідставними, оскільки керування водієм транспортним засобом з номерним знаком закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), створює окремий склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, саме до цього зводяться висновки Третього апеляційного адміністративного суду, викладені у постанові від 28.06.2023 року (справа № 208/167/23).
В свою чергу згідно зч. 1 ст. 121-3 КУпАП вимога щодо читабельності номерного знаку з відстані 20 м застосовується лише у разі забруднення номерного знаку.
Відеозаписи на оптичному носії даних, долучені до відзиву на позовну заяву, підтверджують ту обставину, що номерні знаки транспортного засобу, яким керував Позивач, були закриті іншими предметами. З відеозапису, наявного в матеріалах справи видно, що номерний знак транспортного засобу Позивача, у нижній частині букви « НОМЕР_2 », в ямці символу, прикріплений до щитка болтом з шапкою зі світловідбиваючим елементом, шо перешкоджає однозначній ідентифікації букви «J», та можливості її ідентифікації як буки «І» та ускладнює його ідентифікацію. Крім того, світловідбиваючий елемент болта вночі, при потраплянні на нього світла, додатково створюватиме перешкоди для однозначної ідентифікації номерного знаку Відеозапис правопорушення, у свою чергу, є належним, допустимим та достатнім доказом, оскільки отриманий з дотриманням закону, містить інформацію щодо предмету доказування та дає змогу дійти висновку про наявність обставин, які входять до предмета доказування.
Таким чином системний аналіз вищевказаних норм чинного законодавства України дає підстави для висновку про те, що ОСОБА_2 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами, обґрунтовано, сумлінно, своєчасно, з дотриманням принципу рівності перед законом, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Враховуючи вищевикладене притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. є цілком законним.
Просять залишити без змін постанову серії ЕНА № 2801931 від 10.08.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Моргуном Костянтином Романовичем, а позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Стосовно відшкодування судових витрат з управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 другої ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Слід зазначити, що відповідно до положень ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Ч. 5 ст. 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналізуючи наведені правові норми, можна зробити висновок, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 300/941/19 та від 31.03.2020 у справі № 726/549/19.
Як вбачається з матеріалів справи Позивач до позовної заяви взагалі не надав документів, які б підтверджували отримання ним правової допомоги у справі про скасування постанови серії ЕНА № 2801931 від 10.08.2024 року, зокрема договір про надання правничої (правової) допомоги, попередній розрахунок витрат, пов'язаних із отриманням правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Враховуючи відсутність документального підтвердження витрат, пов'язаних із отриманням правової допомоги, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
30.08.2024 до суду надійшла відповідь на відзив від позивача ОСОБА_1 у якій він зазначає також про розгляд його справи у вихідний день, тобто у не робочий час, та під час повітряої тривоги.
Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 15.08.2024 відкрито провадження в справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судових засіданнях, які відбулися у справі, позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просив задовольнити із підстав, заявлених у позові. Додатково зазначив, що 12.06.2024 він рухався на транспортному засобі VL250L, реєстр. номер НОМЕР_3 , по вул. Петропавлівській у м. Суми, та був зупинений працівниками поліції у складі екіпажу ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Останні повідомили йому, що на його транспортному засобі номерний знак закритий сторонніми предметами і його неможливо прочитати, тим самим неможливо перевірити чи дійсний наявний страховий поліс. Далі вони почали вимагати на перевірку його документи, на що він зазначив про його незаконну зупинку та повідомив, що надасть документи після ознайомлення його із відеозаписом зафіксованого порушення. При цьому поліцейські вели себе зухвало, та доказів на порушення ним вимог ПДР України йому спочатку не надали. При цьому поліцейський ОСОБА_2 почав проводити розгляд справи за відмову надати документи, на що він заявив клопотання про перенесення розгляду справи для надання можливості скористатися правовою допомогою. Після цього, інший поліцейський ОСОБА_4 почав розгляд справи за ч. 1 ст. 1213 КУпАП, на що він заявив клопотання про надання доказів правопорушення. Надалі поліцейський продемонстрував йому відеозапис з відеореєстратора Xiaomi Yi Car dvr та 470831, який не пройшов сертифікацію, не працює в автоматичному режимі та не стоїть на балансі Управління поліції. Для можливості скористатися правовою допомогою він заявив клопотання про перенесення розгляду справи. Поліцейські надали йому запрошення для участі у розгляді справи на 20 червня 2024 року, проте у подальшому було встановлено, що ОСОБА_4 виніс постанову про притягнення його за ч. 1 ст. 1213 КУпАП 19 червня 2024 року, тобто на день раніше до дня розгляду справи. Надалі він її оскаржив до суду і рішенням Білопільского районного суду у Сумській області від 08 липня 2024 року постанову було скасовано, а справу повернуто до Управління патрульної поліції в Сумській області на новий розгляд, а його викликано на розгляд справи на 19:00 год. 10 серпня 2024 року в день його народження до УПП в Сумській області за адресою : м.Суми, вул. Білопільский шлях, 18/1, що максимально ускладнювало поїздку до міста та повернення додому, хоча він раніше подавав клопотання про перенесення розгляду справи за місцем його проживання у м. Білопілля. По суті правопорушення зазначив, що дійсно 12.06.2024 року після його зупинки у м. Суми він побачив, що номерний знак закритий стороннім предметом у місці його кріплення, тому вказану літеру неможливо було прочитати. На даний час він змінив кріплення номерного знаку, тому на сьогодні дане правопорушення взагалі відсутне.
Відповідач - поліцейський 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області ОСОБА_2 та представник відповідача - Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Бардакова Ю.В., які приймали участь у справі в режимі відеоконференції у судовому засіданні 11.10.2024 року, просили відмовити у заоволенні позову із підстав, зазначених у відзивах (а. с. 37, 38, 40).
Заслухавши позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 та представника УПП в Сумській області Департаменту патрульної поліції Бардакову Ю.В., дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 10.08.2024 поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Моргуном К. Р. ухвалена постанова серії ЕНА №2801931, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1213 КУпАП, відповідно до якої 12.06.2024 о 10:37 у м. Суми, по вул. Петропавлівській, 52, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з номерним знаком, який був закритий іншими предметами, на неодноразову вимогу працівника поліції не пред'явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом, реєстраційні документи на транспортний засіб та чинний поліс обов'язкового страхування чи документи, що звільняють від нього, чим порушив п. 2.9 в) ПДР України - керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, закритим предметами чи забрудненим, що дозволяє чітко визначити символи номерного знаку з відстані двадцяти метрів. Правопорушення зафіксоване на відеореєстратор Xiaomi Yi Car dvr та 470831; 470826; 471112 (а. с. 4).
Відповідальність за ч. 1 ст. 1213 КУпАП настає за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Згідно з п.п. в) п. 2.9 ПДР України водієві, серед іншого, забороняється керувати транспортним засобом, з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.
На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Як вбачається з ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
У такому випадку уповноваженими посадовими особами на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед яких: знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката.
Цією ж статтею встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (ч. 1 ст. 277 КУпАП).
Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання: чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (ст. 278 КУпАП).
Відповідно до наданого позивачем повідомлення його було запрошено до Управління патрульної поліції в Сумській області для розгляду справи про адміністративне правопорушення на 10.08.2024, про що він був повідомлений у належний спосіб, що підтверджується матеріалами справи.
Суд зауважує, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідач поліцейський ОСОБА_2 , як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зорема : фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
У оскаржуваній постанові зазначено, що правопорушення зафіксоване на відеореєстратор Xiaomi Yi Car dvr та 470831; 470826; 471112.
У відзиві на позовну заяву представник УПП в Сумській області вказав, що правопорушення зафіксоване на нагрудні відеореєстратори Motorola Solution моделі Video Badge VB-400 VB-440-64-KF-N, з номерами 470831, 470826, 471112.
З наданих останнім відеозаписів, завірених цифровим підписом, підтверджується, що подія, яка стала приводом для складання оскаржуваної постанови, зафіксована на автомобільний відеореєстратор та три нагрудні відеокамери поліцейських з номерами 470831, 470826, 471112.
З вказаних відеозаписів видно, що номерний знак транспорту позивача, а саме: НОМЕР_3 , у нижній частині букви « НОМЕР_2 », в ямці символу, прикріплений до щитка болтом з шапкою зі світловідбиваючим елементом, що перешкоджає однозначній ідентифікації букви «J», та можливості її ідентифікації як буки «І», що видно на відео. Крім того, світловідбиваючий елемент болта вночі, при потраплянні на нього світла, додатково створюватиме перешкоди для однозначної ідентифікації номерного знаку.
Відповідальність за ч. 1 ст. 1213 КУпАП настає за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Таким чином, керування водієм транспортним засобом з номерним знаком закритим іншими предметами (у тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, створює окремий склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1213 КУпАП.
Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, суд дійшов висновку, що були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи, що суб'єктом владних повноважень повністю доведена вина та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1213 КУпАП, при винесенні оскаржуваної постанови дотримано вимоги закону, а тому постанова є обґрунтованою та такою, що прийнята без порушення вимог законодавства.
Натомість вказані у позові твердження Позивача жодним чином не спростовують факт вчинення ним адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволення позовних вимог позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 74, 286 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 18/1) до поліцейського 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Моргуна Костянтина Романовича (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 18/1) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 15.11.2024
Суддя
Справа № 573/1626/24
Номер провадження 2-а/573/11/24
(вступна і резолютивна частина)
05 листопада 2024 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді: Черкашиної М.С.,
з участю секретаря: Федорченко Г.В.,
позивача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції, поліцейського 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Моргуна Костянтина Романовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Враховуючи, що для складання повного тексту рішення необхідно значний час, що пов'язано з обґрунтуванням доводів сторін, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.
Повний текст постанови буде виготовлений протягом десяти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 242-246, 250, 286, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 18/1) до поліцейського 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Моргуна Костянтина Романовича (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 18/1) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: