Справа № 953/8587/24
н/п 2/953/3641/24
18 листопада 2024 року
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В.
за участю секретаря судового засідання Соломонової К.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Короткий зміст заявлених вимог
Представник Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (далі - Підприємство) - Вірютіна О.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за опалення та гарячу воду в сумі 50 567,60 грн та судовий збір в сумі 3 028 грн. Також просив розглядати справу у спрощеному позовному провадженні.
Позовна заява мотивована тим, що позивач є надавачем послуг з теплопостачання та гарячої води, які надаються за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачка є споживачем вказаних послуг. Відповідачка своєчасно не вносила оплату за надані послуги, у зв'язку з чим в останньої виникла заборгованість.
Виклад позиції відповідача
Правом на подачу відзиву не скористалася.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи на 22.10.2024.
У судове засідання 22.10.2024 учасники справи не з'явилися, у зв'язку з чим судове засідання було відкладено на 18.11.2024.
Представник позивача у судове засідання 18.11.2024 не з'явилася, у позовній заяві просила розгляд справи проводити за її відсутності та вказала, що не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с. 1).
Відповідачка у судове засідання 18.11.2024 повторно не з'явилася. Про дату, час і місце судових засідань повідомлялася своєчасно та належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження разом з позовною заявою та доданими до неї документами та судових повісток на адресу її реєстрації, поштові повідомлення повернулися з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 19 - 20), що згідно зі ст. 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відзиву на позовну заяву не подано, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Суд ухвалою від 18.11.2024, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачка належним чином повідомлялася про дату, місце і час судового засідання, постановив проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України , що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 3, 9).
Підприємство надає комунальні послуги. Так, Харківська міська рада рішеннями від 23.12.1993 № 1407, від 20.12.2006 № 1186 визначила Підприємство виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова.
Підприємство за адресою: АДРЕСА_1 , відкрило особовий рахунок № НОМЕР_1 , що свідчить про надання позивачем відповідачці послуг з теплопостачання та гарячої води.
Відповідно до розрахунку заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 у відповідачки наявна заборгованість: за період 01.12.2016 по 31.12.2021 у розмірі 50 567,60 (а.с. 2).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з централізованого водопостачання надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. (ч. 7 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Згідно з ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 35 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (далі - Правила № 830) розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Згідно з п. 45 Правил № 830 індивідуальний споживач зобов'язаний: оплачувати надану послугу за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, та вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.
Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Згідно з п. 13 Правил № 830 послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги».
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до вимог закону споживачі зобов'язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг в повному обсязі.
Відповідна висновки викладені Верховним Судом у постановах від 02.03.2018 у справі № 915/89/16, від 20.09.2018 у справі № 751ф/3840/15-ц, які, в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховуються судом.
Суд враховує, що Підприємство відкрило відповідачу особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що вказує на надання позивачем відповідачці послуг з теплопостачання. Відповідачка не відмовилася від послуг, які надавало їй Підприємство (докази зворотнього в матеріалах справи відсутні), а тому у відповідачці виник обов'язок сплатити отримані послуги.
Відповідно до розрахунку позивача у відповідачки утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання та гарячої води за період з 01.12.2016 по 31.12.2021 у розмірі 50 567,60 грн.
Доказів того, що послуги відповідачці не надавались, що вона не користувалася наданими послугами і потреби в таких послугах не мала, належними та допустимими доказами не доведено та матеріалами справи не підтверджено.
Досліджуючи вимоги позивача в частині періоду заборгованості, за якою заявлено вимогу, суд зазначає таке.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Застосування судом строків позовної давності можливе лише за заявою відповідача, зробленою до винесення рішення по справі, проте відповідачем такого клопотання не заявлено.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як напідставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов'язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини. Відповідно, звертаючись із позовом на захист свого порушеного права, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов'язку та зміст цього обов'язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини. У свою чергу процесуальні обов'язки відповідача полягають також у здійснені ним активних процесуальних дій, наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування цивільного права позивача. Тож виходячи з принципу змагальності сторін у процесі на позивача за загальним правилом розподілу тягаря доказування не може бути покладено обов'язок доведення обставин, за які відповідає відповідач, зокрема, якщо відповідач нехтує своїми процесуальними обов'язками.
Відповідачка, не подавши відзив на позов, зазначені позивачем обставини не спростувала, доказів сплати заборгованості не надала, свій розрахунок заборгованості не запропонувала.
Висновки за результатами розгляду заяви
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судові витрати
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з чим з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 028 грн.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263-265, 353 ЦПК України, суд
1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р НОМЕР_2 в ФХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України") заборгованість за послуги з теплопостачання та гарячу воду за період з 01.12.2016 по 31.12.2021 у розмірі 50 567 (п'ятдесят тисяч двісті п'ятсот шістдесят сім) гривень 60 копійки.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р НОМЕР_2 в ФХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України") витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено та підписано 18.11.2024.
Суддя Роман ВІТЮК