Справа № 761/37575/24
Провадження № 2-а/761/612/2024
про залишення заяви без руху
10 жовтня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов вказаний позов.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Вимоги до позовної заяви встановлені ст. 122, 160-161, 286 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 168 КАС України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач вказує, що звільнена від сплати судового збору за подання вказаного позову.
Суд не може погодитись із вказаним твердженням з огляду на таке.
Так, Верховний Суд України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) зазначив таке: «У справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, статей 2-4Закону №3674-VI позивач звільняється від сплати судового збору. КУпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції».
Однак, Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 18.03.2020, прийнятій по справі № 543/775/17, відступила від такого висновку, вказавши, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону «Про судовийзбір» № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Крім того, у вказаній постанові Верховний Суд України вказує, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів сплати судового збору.
Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн. та надати докази сплати судового збору (оригінали квитанцій) до суду.
Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Шевченківського районного суду м. Києва:
Отримувач коштівГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37993783 Банк отримувачаКазначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувачаUA628999980313151206000026011 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи оскаржувана постанова винесена 19.08.2024. Позовна заява подана до суду 08.10.2024, тобто з пропуском встановленого чинним законодавством строку.
Разом з тим, позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначає, що оскільки позивач не не отримав оскаржувану постанову в день її ухвалення (складання), а саме 19.08.2024 року, то позивач звернувся до відповідача із вимогою надати копіюоскаржуваної постанови. Так, 17.09.2024 року позивач разом із супровідним листом відповідача №064-064/Ф-2309-3430 від 16.09.2024 року, отримала копію оскаржуваної постанови. Таким чином, позивач пропустила строк на звернення до суду щодо оскарження постанови з поважних причин. 21.09.2024 року, позивач не перевищуючи десятиденний строк з дня вручення (постанови), звернулась із адміністративним позовом від 20.09.2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва. Однак, ухвалою про повернення позовної заяви від 04.10.2024 року (справа №761/36645/24, суддя Романишена І.П.), вказаний позов повернуто без розгляду, яку позивач отримала 04.10.2024 року через застосунок Дія.
Враховуючи вище викладене позивач повторно звернулась до суду із вказаними позовними вимогами.
Проте, відповідно до положень ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями ч. 2 ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
При цьому, відповідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні (ч. 3 ст. 121 КАС України).
Згідно вимог ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Оскільки, позивачем клопотання про поновлення цього строку не заявлено, не надано доказів поважності причин пропуску строку, підстав щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не надано.
За таких обставин, позивачу необхідно надати обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. 5, 160-161, 168-169, 248, 293 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: