Справа № 761/22623/24
Провадження № 2/761/8001/2024
(заочне)
01 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Аббасової Н.В.,
секретаря судового засідання - Сухини А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У червні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07.10.2016. Позивач вказує, що з 20 жовтня 2023 року вони з відповідачкою фактично припинили шлюбні відносини. На сьогоднішній день спільне господарство сторонами не ведеться, подружні відносини між сторонами фактично припинені. Позивач вважає, подальше спільне життя та збереження шлюбу з відповідачкою є неможливим.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 червня 2024 року матеріали позовної заяви було передано на розгляд судді Аббасовій Н.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2024 року у справі про розірвання шлюбу відкрито провадження та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
02.09.2024 представником відповідачки ОСОБА_2 - адвокатом Зибінською Г.В. через систему «Електронний суд» подано клопотання про надання сторонам строку для примирення з посиланням на положення ст. 111 Сімейного кодексу України.
03.09.2024 представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Сандугеєм І.В. подано заперечення на заяву про надання сторонам строку для примирення, в яких представник просить відмовити у задоволенні заяви про надання строку на примирення. Свої заперечення представник мотивує тим, що подана заява щодо примирення обумовлена виключно бажанням відповідачки затягнути процес розлучення, а не спрямована на безпосереднє збереження шлюбу, яке на думку позивача неможливе, оскільки з літа 2023 року стосунки сторін значно погіршились та на даний час спілкування між сторонами майже припинилось.
16.09.2024 відповідачкою ОСОБА_2 через систему «Електронний сул» подано заяву, якою повідомлено суд про те, що договір про надання правової допомоги відповідачки з адвокатом Зибінською Г.В. розірвано та на даний час адвокат Зибінська Г.В. її інтереси не представляє.
Позивач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином про дату та час розгляду справи, причин неявки суду не повідомила.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечував проти заочного розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 07.10.2016 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано шлюб, актовий запис №1319, що підтверджується свідоцтвом про шлюб виданим 25.10.2023 (повторно) Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Щодо надання сторонам строку для примирення суд вважає необхідним зазначити наступне.
Пунктом 10 Постанови Пленуму ВСУ від 21 грудня 2007р. №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що при визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.
Статтею 111 Сімейного кодексу України передбачено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, клопотання про надання сторонам строку для примирення подано представником відповідачки ОСОБА_2 - адвокатом Зибінською Г.В. з якою відповідачка розірвала договір про надання правничої допомоги. При цьому, повідомляючи суд про розірвання такого договору відповідачкою не зазначено, що клопотання про надання сторонам строку для примирення вона підтримує.
Із заперечень представника позивача вбачається, що збереження шлюбних відносин з відповідачкою суперечить інтересам позивача тому представник просить відмовити у задоволенні такого клопотання.
Вирішуючи, у відповідності до ст. 111 СК України, необхідність вжиття заходів щодо примирення подружжя, суд враховує, що закріплена у цій статті норма є диспозитивною, оскільки суд вживає заходів щодо примирення подружжя лише у тому випадку, якщо це не буде суперечити моральним засадам суспільства. Тобто, у випадку виявлення обставин або фактів, під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
Крім того, суд виходить з пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 р. №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», яка визначає, що вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов'язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові КЦС ВС від 11 червня 2019р. №605/434/18 (61-3235св19).
Враховуючи викладене, а також той факт, що справа перебуває в провадженні суду понад три місяці, доказів про те, що відповідачкою вживались будь-які заходи щодо примирення з позивачем суду не надано, а також, враховуючи факт подачі такого клопотання про надання строку для примирення сторін адвокатом, з яким на момент розгляду справи розірвано договір про надання правової допомоги, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання.
Щодо вимоги позивача про розірвання шлюбу суду зазначає наступне.
Судом установлено, що подружжя сімейно-шлюбних стосунків не підтримує та спільне господарство та проживають окремо.
Статтею 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що спільне життя позивача з відповідачкою не склалося та припинено. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Частиною 2 статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що оскільки на даний час сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, позивач наміру зберігати сім'ю не має, шлюб існує формально, подальше спільне життя суперечить інтересам позивача, відтак є усі підстави для розірвання шлюбу.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 258-259, 263-268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 104, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 07.10.2016 Деснянським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві, актовий запис №1319, - розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: Н.В. Аббасова