Справа №760/22419/24
2-з/760/348/24
іменем України
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
06.11.2024 м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Застрожнікова К.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за аліментами та пені за прострочення сплати аліментів, -
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за аліментами та пені за прострочення сплати аліментів.
23.10.2024 на підставі ухвали суду позовна заява була залишена без руху, надано час позивачці для усунення недоліків позовної заяви.
До суду надійшли матеріали на виконання ухвали суду, недоліки позовної заяви усунуті.
06.11.2024 на підставі ухвали суду у справі відкрито спрощене позовне провадження із повідомленням (викликом) учасників в судове засідання.
05.11.2024 до суду надійшла заява позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій позивачка просить суд накласти арешт на нерухоме майно відповідача ОСОБА_2 , а саме квартиру АДРЕСА_1 , та житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 , а також накласти арешт на всі рахунки відповідача в банках: ПриватБанк, Аваль, ПУМБ, АЛЬФАБАНК, IdtaBank, Universal Bank та Глобус Банк.
Заява мотивована тим, що відповідач у добровільному порядку належної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, навпаки - вчиняє дії, спрямовані на нанесення позивачці надмірних хвилювань, а також тривалий час не виплачує позивачці значну заборгованість по заробітній платі, яка станом на 01.09.2024 р. більше 300000 грн., внаслідок чого було зареєстровано кримінальне провадження № 12024105080001106 від 25.09.2024 року.
Розглянувши подану позивачкою заяву про забезпечення позову, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Так, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за аліментами та пені за прострочення сплати аліментів, в якій зазначила, що рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 10.06.2019 р. у справі № 760/13601/18 вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 у розмірі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.05.2018 і до досягнення ОСОБА_4 повноліття.
Позивачка зазначає, що відповідач аліменти на утримання дитини на виконання рішення суду не сплачував, та за період з 21.05.2018 року по 19.08.2024 рік утворилась заборгованість, яка становить 9 220, 04 грн., яка складається із боргу 1 902 грн., інфляція 3335, 18 грн., втрачена вигода 1 711, 31 грн., 3% річних - 369, 55 грн., неустойка пеня 1902, 00 грн.
На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачка надала до суду інформацію про те, що належне звернення щодо примусового стягнення аліментів із відповідача не здійснювалось, та до виконавчої служби із заявою про пред'явлення виконавчого листа до виконання позивачка не зверталась.
Обґрунтовуючи вимоги заяви про забезпечення позову, позивачка зазначила, що вжиття заходів із накладення арешту на майно та рахунки відповідача необхідні, щоб припинити та унеможливити в подальшому протизаконну діяльність відповідача із ухилення від сплати аліментів та невиплати заробітної плати позивачці.
Водночас, аналізуючи доводи позивачки, викладені в заяві про забезпечення позову, суд доходить до висновку, що позивачкою не доведено існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду з боку відповідача у випадку задоволення судом позовних вимог позивачки, чи що відповідачем вживаються заходи, спрямовані на ухилення від виконання можливого рішення суду у вказаній цивільній справі.
Крім того, позивачкою не подано до суду доказів, на підтвердження обставин реєстрації нерухомого майна, переліченого у заяві позивачки про забезпечення позову, за відповідачем по справі, а також доказів на підтвердження наявності у відповідача рахунків, відкритих у банках: ПриватБанк, Аваль, ПУМБ, АЛЬФАБАНК, IdtaBank, Universal Bank та Глобус Банк.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Із врахуванням вищевикладеного, керуючись положеннями ст.ст. 149, 150,153, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за аліментами та пені за прострочення сплати аліментів, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та протягом п'ятнадцяти днів може бути оскаржена до Київського апеляційного суду.
Суддя К.С. Застрожнікова