СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/1876/24
ун. № 759/22953/24
13 листопада 2024 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2024 за № 12024100080002711, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. П'ятихатки, П'ятихатського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 , інші учасники провадження: потерпілий ОСОБА_4
Солдат ОСОБА_3 з 04.03.2022 року проходить військову службу на посаді гранатометника військової частини НОМЕР_1 .
ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем, повинен керуватися вимогами ст.ст. 6, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.
Однак, ОСОБА_3 в порушення вказаних вимог законодавства вчинив кримінальне правопорушення проти безпеки дорожнього руху за наступних обставин.
Встановлено, що 21.08.2024 приблизно о 23 год. 40 хв., водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем марки «Honda M-NV» з номерними знаками НОМЕР_2 , діючи із кримінальною протиправною недбалістю, а саме, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, рухаючись першою смугою руху, (при наявності трьох смуг попутного напрямку) пр. Ак. Палладіна в м. Києві, у напрямку руху від вул. Пономарьова до вул. Олега Мудрика, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, в порушення вимог п.п. 12.4, 13.1 Правил Дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (надалі Правила), проявив неуважність до дорожньої обстановки, в наслідок чого допустив зіткнення із іншим транспортним засобом - автобусом марки «РУТА 22А НОВА» з номерними знаками НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6 , який рухався першою смугою руху.
Унаслідок необережних протиправних дій водія ОСОБА_3 , які знаходяться в прямому причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, пасажиру ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми правої гомілки: уламковий перелом проксимального епіметафізу правої великогомілкової кістки (зі зміщенням уламків); закритої травми лівого передпліччя: перелом дистального епіметафізу лівої променевої кістки, котрі відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Таким чином, дана дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої виникли вищезазначені наслідки, перебуває у прямому причинному зв'язку із грубим порушенням водієм ОСОБА_3 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме: п.п. 12.4, 13.1:
- пункт 12.4: у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год;
- пункт 13.1: водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу;
Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив вище наведені обставини вчинення ним кримінального правопорушення. Також показав, що раніше до кримінальної відповідальності він не притягувався, також він примирився з потерпілим. Вчинене ним кримінальне правопорушення є невеликої тяжкості. Відтак, просив звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити стосовно нього кримінальне провадження на підставі ст. 46 КК України.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 також підтвердив те, що обвинувачений ОСОБА_3 , примирився з ним, жодних претензій матеріального та морального характеру до нього не має, відтак, також просив закрити кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , про що заявив відповідне клопотання.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 не заперечувала щодо задоволення даних клопотань.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.
Згідно зі ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно із ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, та у якому обвинувачується ОСОБА_3 , відноситися до нетяжкого злочину та не є корупційним кримінальним правопорушенням, кримінальним правопорушенням, пов'язаним з корупцією, порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У судовому засіданні достовірно встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, повністю визнав свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у скоєному щиро розкаявся, примирився з потерпілим ОСОБА_4 .
Також судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі розуміє свої права, передбачені ч. 3 ст. 285 КПК України, та підставу звільнення від кримінальної відповідальності, яка є нереабілітуючою.
Така позиція обвинуваченого, за переконанням суду, сумісна з можливістю звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, те, що воно відноситься до нетяжких злочинів, а також те, що ОСОБА_3 визнав свою вину, щиро розкаявся, примирився з потерпілим, йогої особу, а саме те, що він має вищу освіту, проходить військову службу, неодружений, пільг та утриманців не має, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для задоволення клопотань обвинуваченого та потерпілого та звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкоджали суду прийняти процесуальне рішення за заявленим клопотанням не встановлено.
Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного суду, викладеній у постанові від 17.06.2020 (справа №598/1781/17), КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, в тому числі, й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності. Враховуючи вищевикладене, а також те, що закриття провадження на підставі ст. 46 КК України не є реабілітуючою підставою, суд вважає що процесуальні витрати підлягають стягненню з ОСОБА_3 .
На підставі наведеного та керуючись ст. 44, 46 КК України, ч. 9 ст. 100, п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. ст. 285, 286, 369-372, 376 КПК України, суд,
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2024 за № 12024100080002711, за обвинуваченням ОСОБА_3 - закрити.
Речовий доказ:
- автомобіль марки «Honda M-NV» з номерними знаками НОМЕР_2 , 2023 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 - залишити ОСОБА_3 за належністю.
Судові витрати за проведення експертизи в сумі 9396,32 грн. стягнути з ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1