печерський районний суд міста києва
Справа № 757/36354/24-а
31 жовтня 2024 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя Новака Р.В.,
при секретарі Бурячок А. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
представник позивача - адвокат Киченок Андрій Сергійович
представник відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову зазначив, що 12.07.2024 позивач з метою оновлення військово-облікових даних прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивачу, без будь-яких пояснень, уточнень повідомили, що ним вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст. 211 КУпАП. Після того, як відповідачем повідомлено про вчинення адміністративного правопорушення, позивач намагався з'ясувати у відповідача, в чому полягає адміністративне правопорушення, просив надати докази вчинення правопорушення, роз'яснити суть правопорушення та просив залучити адвоката під час винесення оскаржуваної постанови, оскільки він є інвалідом другої групи (інвалідність пов'язана з психічним станом позивача) та надав відповідачу відповідне пенсійне посвідчення. Однак відповідач одразу на місці виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення проігнорувавши пояснення позивача та надані документи. Після винесення постанови, позивач просив надати йому оскаржувану постанову та роз'яснити його права та обов'язки. Всі прохання ОСОБА_1 були проігноровані відповідачем. Крім того, відповідач не надав позивачу його примірник оскаржуваної постанови, надав лише реквізити для оплати штрафу та попростив поставити підписи позивача на не заповнених аркушах паперу. Згідно квитанції на оплату штрафу, позивач нібито вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 21 КУпАП, за яке передбачено адміністративне стягнення у виглядів штрафу, у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700,00 грн.
Ухвалою від 19.08.2024 за вищевказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
26.09.2024 на адресу суду від представника відповідача - ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив залишити позовну заяву без задоволення та долучив до відзиву копію матеріалів справи № 230 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . Крім того зазначав, що саме за заявою позивача про видачу військово-облікового документа, протоколом та постановою встановлено факт вчинення правопорушення. Позивач самостійно, своєю рукою в заяві про видачу військово-облікового документа вказав причину видачі тимчасового посвідчення у зв'язку з втратою військово-облікового документу та підписав цю заяву. Протокол містить відомості про втрату позивачем військово-облікового документа, пояснення особи, яка притягається до відповідальності під яким стоїть підпис позивача. Крім того, протокол містить відомості про те, що позивачу були прояснені його права та обов'язки відповідно до ст. 268 КУпАП, та повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, заяв та клопотань, у тому числі про надання юридичної чи адвокатської допомоги від позивача не надходило. Другий примірник протоколу було надано позивачу, дані факти підтверджується підписами позивача в протоколі. Позивачем в позовній заяві не надано жодних доказів, що підтверджують викладені ним в позовній заяві обставини.
07.10.2024 представником позивача - адвокатом Киченок А.С. до суду було подано відповідь на відзив на позовну заяву.
30.10.2024 представником відповідача - ОСОБА_2 до суду було подано заперечення на відповідь на відзив.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Киченок А.С. просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення та закрити провадження по адміністративній справі у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу та події адміністративного правопорушення.
Представник відповідача - ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві.
Суд, заслухавши пояснення сторін, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті на предмет їх належності, допустимості, достовірності у їх сукупності, вважає необхідним відмовити у задоволені позову, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про видачу військово-облікового документу у зв'язку із втратою військово-облікового документу (а.с. 30).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 211 КУпАП від 12.07.2024 № 230, складеного офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим лейтенантом ОСОБА_3 , 12.07.2024 ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 для постановки на військовий облік. Під час якого було виявлено, що гр. ОСОБА_1 втратив попередній військово-обліковий документ при невідомих обставинах, чим порушив п. 6 Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу, затвердженого Указом Президента України від 30.12.2016 № 582/2016, згідно якого військовослужбовці (військовозобов'язані) зобов'язані надійно зберігати військові квитки, стежити за своєчасним і точним внесенням до них змін та виконувати вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 211 КУпАП. Громадянину ОСОБА_1 роз'яснено ст. 63 Конституції України, його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 18:20 год. 12.07.2024 в кабінеті № 14В, що підтверджено особистим підписом ОСОБА_1 . Також ОСОБА_1 надав у протоколі пояснення, відповідно до яких показав, що ним було втрачено за невідомих обставин військово-обліковий документ. Заяв та клопотань не поступало. До протоколу додається: копія паспорта, копія заяви про видачу тимчасового посвідчення. Другий примірник протоколу позивач ОСОБА_1 отримав, що підтверджується особистим підписом (а.с.26-27).
12.07.2024 ТВО ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_4 винесено постанову № 230 за справою про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення в сумі 1700,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 211 КУпАП. Копію постанови ОСОБА_1 отримав 12.07.2024, що підтверджується його особистим підписом (а.с. 31-32).
Позивач, не погодившись з притягненням його до адміністративної відповідальності та накладенням адміністративного стягнення, звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що в його діях відсутній склад правопорушення.
Вислухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Поняття адміністративного правопорушення викладено в ч. 1 ст. 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною 1 статті 211 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за зіпсуття або недбале зберігання призовниками, військовозобов'язаними і резервістами військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), яке спричинило їх втрату.
Частиною 2 статті 211 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022, який триває і по теперішній час.
Отже, станом на дату виявлення правопорушення - 12.07.2024, діяв особливий період.
Згідно абз. 7, 9 п. 1 додатку 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921, призовники і військовозобов'язані повинні: особисто у семиденний строк прибувати до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (органів СБУ) з паспортом громадянина України і військово-обліковими документами для зняття з військового обліку в разі вибуття в іншу місцевість до нового місця проживання, у службові відрядження, на навчання, у відпустку чи на лікування (строком понад три місяці за межі України), у разі зміни місця проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району; негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (органам СБУ) за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа.
Вказані положення кореспондуються також у п. 6, 9 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, який набрав чинності 05.01.2023, згідно з якими, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: особисто прибувати до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки з паспортом громадянина України і військово-обліковими документами для зняття з військового обліку в разі вибуття в іншу місцевість до нового місця проживання, за межі України на постійне місце проживання або на строк більше трьох місяців, у разі зміни місця проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району; негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа.
Як вбачається з матеріалів справи, негайного повідомлення про втрату військово-облікового документу ОСОБА_1 не здійснив, з повідомленням про втрату документу до ІНФОРМАЦІЯ_2 не звернувся.
Крім того, посилання представника позивача про не повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, не роз'яснення позивачеві прав та обов'язків відповідно до ст. 268 КУпАП, ненадання примірників протоколу та постанови спростовується самими протоколом та постановою, оскільки, як вбачається з їх змісту, ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього, про його права та обов'язки, можливість заявити клопотання, а також отримував примірники протоколу та постанови, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 в зазначених документах.
Суд також звертає увагу на те, що позивачем та його представником не було надано доказів того, що позивач при складанні протоколу та винесення постанови пред'являв уповноваженим особам своє пенсійне посвідчення, пенсійне посвідчення з інвалідності чи посвідчення особи з інвалідністю, не доведено, що позивач повідомляв представників ТЦК про свою інвалідність, пов'язану з психічним станом, а також не доведено факту того, що в силу своєї інвалідності, пов'язаної з психічним станом, позивач є неосудною особою/або має обмежену діє- чи правоздатність.
Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з положеннями частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб'єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності посилань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення, суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про доведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 211 КУпАП, оскільки оскаржувана постанова відповідає вимогам КУпАП, винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення, на підставі та в межах повноважень наданих відповідачу, за наявністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час встановлення адміністративного правопорушення, складання протоколу про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення на позивача, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому відсутні правові підстави для визнання постанови від 12.07.2024 №230 незаконною та її скасування, та відповідно і підстави для задоволення позовних вимог, тому в задоволенні позову слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, в силу статті 139 КАС України та з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для відшкодування понесених позивачем судових витрат - відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 8, 9, 72, 77, 90, 139, 243-246, 250, 268-272, 286 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП відсутній.
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 .
Суддя Р.В. Новак