Справа №:755/534/21
Провадження №: 2/755/10656/24
"13" листопада 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 , третя особа: Вишгородська міська рада Київської області, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, -
Представник Управління Державного агентства рибного господарства у м.Києві та Київській області звернувся до Дніпровського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Вишгородська міська рада Київської області, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Згідно заявлених вимог, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Вишгородської міської ради Київської області майнову шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів в розмірі 1 530,00 грн.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що протоколом про адміністративне правопорушення №009674 від 11 грудня 2019 року встановлено, що 11 грудня 2019 року, о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 на Київському водосховищі, біля м.Вишгород Київської області, порушив правила рибальства, проводячи лов риби з човна спінінгом на зимувальній ямі. В момент огляду виявлено рибу судак у кількості 3 штуки. Своїми діями ОСОБА_1 завдав збитків рибному господарству України на суму 1 530,00 грн. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.3.15 Правил любительського і спортивного рибальства та ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», тобто здійснив правопорушення, відповідальність за яке передбачено за ч. 3 ст. 85 КУпАП. Постановою по справі про адміністративне правопорушення №1/009674 від 11 грудня 2019 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.85 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн. Внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, шкода повинна бути відшкодована відповідній місцевій раді з місцем завдання шкоди - Вишгородській міській раді Київської області. Київським рибоохоронним патрулем до ОСОБА_1 направлено лист від 22 липня 2020 року №2-7-19/3473-20 з пропозицією в місячний термін з дати отримання листа відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів у сумі 1530,00 грн, який отримано відповідачем 12 вересня 2020 року, але підтвердження сплати коштів до позивача не надіслано.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18 січня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачем копію ухвали про відкриття провадження з копією позовної заяви та доданими документами отримано 05 червня 2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.27).
Третьою особою копію ухвали про відкриття провадження з копією позовної заяви та доданими документами отримано 14 квітня 2021 року, що також підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.26).
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідач та третя особа не скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи.
Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом установлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №009674 від 11.12.2019, 11.12.2019, о 14 год 30 хв відповідач на Київському водосховищі, біля м. Вишгород Київської області порушив правила рибальства, а саме проводив вилов риби з човна спінінгом на зимувальній ямі. В момент огляду виявлено рибу судак у кількості 3 шт., чим завдав шкоду рибному господарству України на суму 1530 грн, порушивши п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 85 КУпАП.
При цьому, постановою по справі про адміністративне правопорушення №1/009674 від 11.12.2019 ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді 170,00 грн.
Вказаною постановою не вирішено питання щодо відшкодування збитків, нанесених рибному господарству України.
Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі належать до об'єктів тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону.
Згідно зі ст. 34 Закону України «Про тваринний світ» користувачі об'єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов'язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об'єктів тваринного світу; використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати.
Статтею 10 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
Відповідно до вимог ч.1ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Згідно з вимогамист.10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження, зокрема, подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Пунктом 1 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 895 від 30.09.2015 року, передбачено, що Державне агентство рибного господарства України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.
Згідно з Положенням про Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області, затвердженим наказом Державного агентства рибного господарства України №229 від 15.07.2016 року, Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області є територіальним органом Державного агентства рибного господарства України, діє у складі Держрибагентства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується.
Відповідно до ст.37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об'єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.
Згідно з ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Таким чином, природні ресурси (в тому числі водні біоресурси) є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких від імені Українського народу здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади. Одночасно дані природні ресурси є власністю Українського народу.
Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про наявність в Управління Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області правових підстав для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з ОСОБА_1 як особи, яка заподіяла збитки рибному господарству України та територіальній громаді Вишгородської міської ради Київської області.
Тобто, стягнення шкоди, завданої забороненим виловом риби, на користь територіальної громади, де знаходиться відповідний об'єкт водного фонду та на територію якого поширюються повноваження відповідного рибоохоронного патруля, не суперечить вимогам чинного законодавства, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 541/307/17.
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особисто, яка її завдала.
З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам по справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак, у даному випадку при повному задоволенні позовних вимог з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені останнім судові витрати у виді судового збору в сумі 2 102,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 324, 1166 Цивільного кодексу України, Законом України «Про охорону навколишнього і природного середовища», Законом України «Про тваринний світ», Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», статтями 2-5, 8, 10, 12, 13, 76-81, 89, 209, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ: 40419475, місцезнаходження: м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 82-А) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа: Вишгородська міська рада Київської області (код ЄДРПОУ: 04054866, місцезнаходження: Київська область, м.Вишгород, площа Шевченка, 1), про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вишгородської міської ради Київської області майнову шкоду, завдану внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів у розмірі 1 530,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області судовий збір в сумі 2 102,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя