ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20912/24
провадження № 3/753/7331/24
"11" листопада 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
23 жовтня 2024 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 жовтня 2024 року матеріали справи передано судді Шаповаловій К.В.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 10 жовтня 2024 року, серія ЕПР № 147227, 10 жовтня 2024 року о 11:05 год., за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, керував транспортним засобом "Volkswagen" д.н.з. НОМЕР_2 , будучи обмеженим у праві керування, відповідно до постанови державного виконавця від 03 жовтня 2024 року, винесеної у виконавчому провадженні № 70881376, чим вчинив правопорушення передбачене частиною третьою статті 126 КУпАП.
В судове засідання призначене на 11 листопада 2024 року ОСОБА_1 з'явився, пояснив, що не знав, що у виконавчому провадженны, яке відкрите на підставі судового наказу щодо стягнення з нього аліментів, винесено постанову про обмеження його у праві керування транспортними засобами. Такої постанови від державного виконавця не отримував, про її існування дізнався від патрульної поліції під час зупинки його транспортного засобу 10 жовтня 2024 року. Зазначив, що знає про те, що має заборгованість зі сплати аліментів, хоча думав, що вона є значно більшою аніж вказано у постанові державного виконавця.
Дослідивши матеріли справи та заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до частин першої, другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною другою статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина третя статті 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
З матеріалів справи вбачається, що 03 жовтня 2024 року державним виконавцем Бахмацького відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у рамках виконавчого провадження № 70881376, було винесено постанову, якою встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно судового наказу № 2-н/577/330/22 виданого 08 липня 2022 року. Із вказаної постанови вбачається, що заборгованість зі сплати аліментів складає 60 992,16 грн.
В той же час, протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР № 147227 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої частиною третьою статті 126 КУпАП, працівниками поліції було складено 10 жовтня 2024 року, тобто через 7 днів після винесення постанови державного виконавця.
Матеріали справи не містять доказі того, що ОСОБА_1 був повідомлений про наявність постанови про обмеження його у праві користування транспортними засобами.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднаються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
З урахуванням того, що під спрямованістю умислу розуміється мобілізація інтелектуальна - вольових зусиль винного на вчинення діяння, що посягає на конкретний об'єкт, здійснюється обраним особою способом та заподіює конкретні наслідки.
При цьому, для кваліфікації діяння безпосереднє і вкрай важливе значення має встановлення виду умислу за ступенем конкретизації в свідомості суб'єкта злочину передбачення можливості настання суспільно-небезпечних наслідків, до яких відносять визначений, альтернативний і невизначений умисел, оскільки вчинене може бути кваліфіковане за статтею 126 указаного Кодексу лише за умови встановлення прямого визначеного умислу, де особа має конкретне, точне уявлення про індивідуально визначений результат свого діяння, передбачає можливість (неминучість) настання конкретних суспільно небезпечних наслідків.
На відміну від нього за альтернативного або невизначеного умислу свідомість винного охоплює можливість настання двох або більше конкретно визначених наслідків (альтернативний) або широкого спектру негативних наслідків у межах одного виду шкоди чи різних її видів, що, хоча і охоплюються передбаченням винного, але індивідуально не визначені в його свідомості (невизначений).
У той час, як адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності (див. постанову ВС від 25 травня 2021 року у справі № 383/1120/16-а (2-а/383/4/17).
Отже, судом встановлено, що дані, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки суду не надано доказів, що 10 жовтня 2024 року ОСОБА_1 вже знав про наявність постанови про обмеження його у праві користування транспорними засобами, яка була винесена державним виконавцем за тиждень до цього - 03 жовтня 2024 року, але продовжував керувати транспортним засобом.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність належних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю у відповідності до пункту 1 статті 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 221, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 126 КУпАП закрити на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя К.В. Шаповалова