Справа № 752/3374/24
Провадження № 2-др/752/175/24
Іменем України
13 листопада 2024 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, заяву представника позивача адвоката Богуцького Івана Олександровича про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна", про стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, -
У квітні 2024 року до суду надійшла зазначена заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі відносно витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року відмовлено в прийнятті додаткового рішення за заявою представника позивача адвоката Богуцького Івана Олександровича в даній цивільній справі.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Богуцьким Іваном Олександровичем - задоволено частково. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року про відмову у прийнятті додаткового рішення у справі скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У своїй заяві представник позивача просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на профісійну правничу допомогу в розмірі 18000,00 грн.
Свою заяву представник позивача обґрунтовує тим, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва 03 квітня 2024 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна", про стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, позовні вимоги було задоволено. Стягнуто з ПрАТ "Страхова компанія "Євроінс Україна" на користь ОСОБА_1 несплачену частину страхового відшкодування у розмірі 41 613,79 грн., пеню в розмірі 2 130,63 грн., 3% річних у розмірі 211,69 грн., інфляційні втрати в розмірі 291 грн., 1211,20 грн., судового збору та 2000,00 грн. витрат на складання оцінки збитку. Водночас судом не було вирішено питання про відшкодування судових витрат, які поніс позивач на професійну правничу допомогу у розмірі 18000,00 грн. Зазначає, що докази вже знаходяться в матеріалах справи, оскільки подавалися до суду разом із позовною заявою як додаткии до неї. Крім того, у прохальній частині позовної заяви сторона позивача просила суд вирішити питання про розподіл між сторонами цих судових витрат.
Так, дослідивши матеріали справи та заяви, суд приходить до наступного.
Частиною 3 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, дане судове рішення було ухвалено судом в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, а отже, з огляду на вищезазначені положення цивільно-процесуального закону, вказані заяви про ухвалення додаткового рішення підлягають розгляду в тому самому порядку що й судове рішення.
Як встановлено судом, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва 03 квітня 2024 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна", про стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, позовні вимоги було задоволено. Стягнуто з ПрАТ "Страхова компанія "Євроінс Україна" на користь ОСОБА_1 несплачену частину страхового відшкодування у розмірі 41 613,79 грн., пеню в розмірі 2 130,63 грн., 3% річних у розмірі 211,69 грн., інфляційні втрати в розмірі 291 грн., 1211,20 грн., судового збору та 2000,00 грн. витрат на складання оцінки збитку.
Разом з цим, судом встановлено, що під час ухвалення рішення від 03 квітня 2024 року судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат в частині професійної правничої допомоги в розмірі 18000,00 грн. наданої позивачу у справі адвокатом Богуцьким І.О.
Відповідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
З аналізу вказаної норми статті, вбачається, що суд ухвалює додаткове рішенні у справі, серед іншого, у разі, якщо ним не вирішено питання про судові витрати, визначені положеннями ч. 3 ст. 133 ЦПК України, в тому числі і щодо витрат на професійну правничу допомогу.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Частиною 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) (далі - Закон) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною 1 ст. 27 Закону встановлено, що договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (ч. 3 ст. 27 Закону).
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 18.12.2019 року, справа №522/17845/15-ц зазначає, що правові підстави для стягнення винагороди адвоката за надані послуги (гонорар) мають підтверджуватися належними та допустимими доказами, а саме договором про надання правової допомоги, письмовими документами про проведені розрахунки між сторонами договору.
На підтвердження обставин, викладених у заяві про стягнення судових витрат понесених ОСОБА_1 у зв'язку з розглядом в суді цієї справи представником позивача адвокатом Богуцьким І.О. було надано до суду: копію акту виконаних робіт №1 до Договору №28/12/23-АБ; копію квитанції від 03.01.2024 про сплату 10000,00 грн. на рахунок ОСОБА_2 за надання правової допомоги за договором №28/12/23-АБ від 28.12.23.
Як вбачається з наданих доказів на підтвердження понесених судових витрат, а саме з копії акту та квитанції, останні надані на підтвердження надання послуг за Договором №28/12/23-АБ від 28.12.2023, разом з тим, Договір про надання правової допомоги, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Богуцьким І.О. №28/12/23-АБ від 28.12.2023 в матеріалах справи відсутній.
Судом встановлено, що позовна заява з додатками надійшла до суду засобами поштового зв'язку. При дослідженні позовної заяви ОСОБА_1 , а саме додатків до позову, встановлено, що у п. 12 додатків зазначена копія Договору про надання правової допомоги №28/12/23-АБ від 28.12.2023 року (оригінал знаходиться у представника позивача).
Після повернення справи із Київського апеляційного суду відповідальними працівниками канцелярії суду 31.10.2024 було складено Акт про відсутність вкладення у конверт, а саме не виявлено вказаної у додатку копії Договору про надання правової допомоги №28/12/23-АБ від 28.12.2023 року.
Таким чином, оскільки позивачем не було надано доказів на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу, зокрема документа, що посвідчує наявність договірних відносини між позивачем та його представником, судом не встановлено передбачених законом підстав, за наявності яких суд може ухвалити додаткове рішення в цій частині, а тому суд вважає за необхідне відмовити представнику позивача в ухваленні додаткового рішення у даній справі.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 259, 260, 270, 353 ЦПК України, суд,
Відмовити в прийнятті додаткового рішення за заявою представника позивача адвоката Богуцького Івана Олександровича в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна", про стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя А. В. Слободянюк