САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІ
Справа № 726/3357/24
Провадження № 1-кп/726/154/24
Категорія 23
18.11.2024 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024262020002264 від 05.06.2024, щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця за національністю, громадянина України, уродженця м. Здолбунів Рівненської області, із середньою освітою, розлученого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресо: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 , порушуючи вимоги ст. 28 Конституції України, згідно із якою кожен має право на повагу його гідності, а також в порушення вимог Закону України « Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно, протиправно в період часу з 13.12.2023 по 04.06.2024, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , систематично вчиняв щодо своєї дружини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою проживає, психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік та приниженні її людської гідності, що призвело до тривалих порушень в основних сферах життєдіяльності потерпілої особи, що виразилось у наявності когнітивно-емоційних критеріїв психологічного насильства, а саме: виникнення у підекспертної особи стану дискомфорту, низької самооцінки, переживання приниження, переживання почуття образи, переживання неспокою, страху, невпевненості, «звикання» з образливою поведінкою, а також наявності поведінкових критеріїв психологічного насильства, які виникли внаслідок словесних образ, приниження, обзивання нецензурною лайкою, погроз фізичною розправою, обмеження кола спілкування, ігнорування, нехтування, переслідування, залякування, емоційного шантажу, тероризування з боку ОСОБА_3 (що в цілому констатується як здійснення на особу психологічного насильства).
Зокрема, 13.12.2023, приблизно о 06:20, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_2 , вчинив словесний конфлікт з дружиною ОСОБА_5 , в ході якого виражався в її бік нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, штовхав, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої, чим спричинив насильство в сім'ї, за що постановою судді Садгірського районного суду Чернівці від 27.12.2023 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП до покарання у виді штрафу в розмірі 170грн 00коп.
В подальшому, 05.01.2024, приблизно о 03:00, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив словесний конфлікт з дружиною ОСОБА_5 , в ході якого виражався в її бік нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілій, чим спричинив насильство в сім'ї, за що постановою судді Садгірського районного суду Чернівці від 05.02.2024 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП до покарання у виді штрафу в розмірі 340грн 00коп.
В подальшому, 24.02.2024, приблизно о 20:27, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив словесний конфлікт із дружиною ОСОБА_5 , в ході якого виражався в її бік нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю потерплій, чим спричинив насильство в сім'ї, за що постановою судді Садгірського районного суду м. Чернівці від 04.04.2024 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП до покарання у виді штрафу в розмірі 340грн 00коп.
Разом з тим, ОСОБА_3 , будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення умисних протиправних дій. спрямованих на вчинення насильства в сім'ї, належних висновків для себе не зробив, продовжив вчиняти домашнє насильство щодо своєї дружини ОСОБА_5 , зокрема, 04.06.2024, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , тобто за місцем свого проживання, умисно, протиправно вчинив щодо своєї дружини ОСОБА_5 , психологічне насильство, що виразилось у словесних образах, приниженнях її людської гідності, висловленні нецензурної лайки, залякуванням та погрозами фізичною розправою над нею.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо подружжя, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 після роз'яснення йому суті обвинувачення, свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 126-1 КК України - визнав повністю. Пояснив, що всі обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні відповідають дійсності. Він дійсно вчиняв систематичне психологічне насильство щодо своєї дружини ОСОБА_5 із якою разом проживали, за що неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності. Всі конфлікти виникали на побутовому рівні. Наразі проживають окремо, більше не буде вчиняти правопорушень.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні, у зв'язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини, запропонувала порядок дослідження, передбачений ч.3 ст. 349 КПК України. Просила допитати обвинуваченого та потерпілу, дослідити матеріали кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого та щодо судових витрат. Щодо міри покарання просила призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ст. 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки. Також просила застосувати обмежувальні заходи, згідно із ст. 91-1 КК України у виді направлення для проходження програми для кривдників.
Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечила, щодо запропонованого прокурором порядку дослідження доказів, підтвердила обставини викладені в обвинувальному акті. Просила не позбавляти воді ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, так як проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Оскільки обвинуваченим, іншими учасниками судового розгляду не оспорювалися фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_3 правильно зрозумів зміст пред'явленого йому обвинувачення, про що вказав у судовому засіданні, в учасників процесу відсутні сумніви у добровільності та істинності його позицій, суд, керуючись ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та обмежив вивчення фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та потерпілої, а також дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого та судових витрат.
При цьому, судом з'ясовано чи правильно учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Покази обвинуваченого, надані судовому засіданні, послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду в правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.
Таким чином, оцінивши показання обвинуваченого, які він надав суду вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із положеннями ст.ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обставинам, викладеним в обвинувальному акті, суд доходить висновку, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, за обставин наведених у вироку.
З огляду на наведене, виходячи із вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження, дійшов висновку, що дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано вірно за ст. 126-1 КК України, оскільки останній вчинив домашнє насильство, яке виразилось в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства відносно дружини (щодо подружжя), що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.
Зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створюючи необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, суд дійшов висновку, що підстав (відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України) для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, немає.
Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд виходить із такого.
Відповідно до ст. 65 КК України, п.1 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року, під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно із ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Так, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, дані про особу винного, який раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, хоча неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства щодо своєї дружини (потерпілої у кримінальному провадженні), однак вказані обставини і стали підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має зареєстроване місце проживання.
Обставинами, відповідно до ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд враховує: визнання вини, щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, прокурором не заявлено та судом не встановленою.
Таким чином, виходячи з засад співмірності, призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
З урахуванням наведених вище обставин суд вважає, за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік, із покладенням обов'язків відповідно до ст.59-1 КК України, адже саме з обмеженням прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства можливо забезпечити виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Крім того, згідно із ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів. При цьому засудженого може бути направлено для проходження програми для кривдників.
Такі заходи можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
Таким чином, враховуючи встановлені у кримінальному провадженні обставини, суд вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого відповідно до ст.91-1 КК України обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників.
Суд вважає, що такий обмежувальний захід буде сприяти виправленню обвинуваченого.
Ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці ОСОБА_6 від 21.10.2024 застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покладено обов'язки: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у даному кримінальному провадженні; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із потерпілою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також застосовано до ОСОБА_3 обмежувальні заходи, передбачені п.п. 1,4 ч. 6 ст. 194 КПК України, а саме: заборонено перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; заборонено листування, телефонні переговори з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронні комунікації, особисто або через третіх осіб.
Суд залишає вказаний запобіжний захід без змін до набрання даним вироком законної сили.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не було заявлено.
Речові докази у кримінальному провадженні - відсутні.
Щодо розподілу процесуальних витрат (наявних витрат на проведення судово-психологічної експертизи №СЕ-19/126-24/9457-ПС від 05.06.2024 у кримінальному провадженні у розмірі 15 902 грн 88 коп), суд керується положеннями ст. 124 КПК України та стягує їх із обвинуваченого.
Керуючись ч.3 ст. 349, ст.ст. 124, 337, 348, 369-371, 373-374, 376, 392-395 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
На підставі п.п.1, 2, 3 ч.2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі п. 5 ч. 1, ч. 3 ст. 91-1 КК України, застосувати щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці.
Запобіжний захід обраний щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно із ухвали слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці ОСОБА_6 від 21.10.2024 у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених пп.1-4 ч.5 ст.194 КПК України, та застосуванням обмежувальних заходів, передбачених п.1, 4 ч.6 ст.194 КПК України - до вступу вироку у законну силу залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в розмірі 15 902 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот дві) гривні 88 копійок.
Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівців, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддяОСОБА_1