Справа № 726/3704/24
Провадження №2-а/726/59/24
Категорія 129
про залишення адміністративного позову без руху
18.11.2024 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 2093 від 28 жовтня 2024 року за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП,
13.11.2024 до Садгірського районного суду м. Чернівці подано позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 2093 від 28 жовтня 2024 року за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП у якому позивач просить суд прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, скасувати оскаржувану постанову та закрити справу про адміністративне правопорушення, а також стягнути із відповідача судові витрати на оплату судового збору.
Крім того, окремим пунктом прохальної частини позову позивач просить суд поновити строк на оскарження постанови, оскільки пропустив його з поважної причини, а саме у зв'язку із хворобою брата, яку підтверджує копією виписки з Буковинського клінічного онкологічного центру про хворобу.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, вирішуючи заявлене клопотання про поновлення строку на оскарження, доходжу такого висновку.
Згідно з пунктами 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Умовами прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161, 172 КАС України, а також дотриманні визначених статтею 122 КАС України строків звернення до суду, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску.
Суд відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга стаття 171 КАС України).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частина 1 статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
За загальними правилами, визначеним частинами 1 та 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац 1 частини 2 статті 122 КАС України). Водночас, приписами частини 3 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині 2 статті 122 цього Кодексу.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України, а приписами ч. 2 цієї статті визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно із положеннями пункту 3 частини першої статті 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З вищевикладеного вбачається, що законодавцем встановлено 10-денний строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, який обчислюється з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Судом встановлено, що позивач оскаржує постанову № 2093 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП щодо нього, яка була винесена 28.10.2024 та копію якої ОСОБА_1 особисто отримав 28.10.2024.
Крім того у постанові вказано про те, що вона може бути оскаржена до суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Разом з цим позивач звернувся до суду з даним позовом лише 13.11.2024, тобто після спливу десятиденного строку на звернення до суду, який слив 07 листопада 2024 року.
При цьому, у позовній заяві позивач просить поновити йому строк звернення до суду з підстав хвороби його брата, яку підтверджує копією виписки з Буковинського клінічного онкологічного центру про хворобу.
Згідно із даних виписки № 11842 із медичної карти стаціонарного хворого на злоякісне новоутворення від 18 жовтня 2024 року, виданої Буковинським клінічним онкологічним центром, ОСОБА_2 був госпіталізований 08.10.2024, а 09.10.2024 йому проводилася операція та останній вибув із стаціонару 18.10.2024. Вказано, що після проведеного оперативного лікування ускладнень не було, виписаний у задовільному стані, рекомендовано нагляд онколога та сімейного лікаря за місцем проживання, догляд зо п/о рано.
Надаючи оцінку доводам щодо наявності підстав для поновлення строку звернення до суду суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв'язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов'язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини.
Вказані висновки узгоджуються з висновками, наведеними Верховним Судом у постанові від 16.12.2020 року по справі №826/2477/16.
З даних оскаржуваної постанови вбачається, що позивач був обізнаний із нею у день її винесення та отримав її копію 28.10.2024 і саме з цього часу у нього виник строк на оскарження.
Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого
У клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач не наводить об'єктивних причин, що унеможливили його вчасно звернутися до суду із позовом, а лише посилається на хворобу брата.
Однак, згідно із доданої виписки, брат позивача перебував на лікування ще до винесення оскаржуваної постанови та був виписаний у задовільному стані, даних про необхідність догляду за останнім і його здійснення позивачем суду не надано, а також не доведено, що ці обставини були непереборними та позбавляли ОСОБА_1 можливості звернутися вчасно до суду.
Частиною 1 статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 колегія суддів зазначила про те, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду у постанові від 20.11.2019 у справі №9901/405/19 вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини 1 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
У зв'язку з викладеним суддя залишає позов ОСОБА_1 без руху, оскільки не знаходить поважними підстави, які останній вказав у позові для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
При цьому суд вказує, що зазначені недоліки можуть бути усунені шляхом подачі до суду заяви (клопотання) про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням поважності причин пропуску цього строку.
Суд вважає за необхідне зазначити, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали позивач має право вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі викладеного, ст. 286, 288, 289 КУпАП, керуючись ст.ст. 122, 123, 161, 169, 171, 286 КАС України, суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 2093 від 28 жовтня 2024 року за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП - залишити без руху.
Надати позивачу ОСОБА_1 строк 10 (десять) днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.
Роз'яснити позивачу, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Учасник справи може отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://sg.cv.court.gov.ua/sud2410/.
Суддя С. А. Асташев