Єдиний унікальний номер 725/9836/24
Номер провадження 2/725/1927/24
13.11.2024 року Першотравневий районний суд м.Чернівців в складі: головуючого судді Іщенко І. В., за участю секретаря судового засідання Берекеля О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу. Посилається в позовній заяві, що між ним та відповідачкою різні характери, що заважає нормально будувати сімейні стосунки. Переконаний, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе.
Від даного шлюбу мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що їх спільна дитина ОСОБА_5 проживає разом з ним досить тривалий час, оскільки відповідач не має часу, фівнансів та/або бажання на утримання, виховання двох дітей. Вказує, що він є відповідальним батьком, який дбає про свою доньку ОСОБА_5 та забезпечує її достатнім рівнем життя. Стверджує, що він матеріально спроможний повністю забезпечити себе та дитину. Зазначає, що метою встановлення факту, що має юридичне значення дає йому підстави для отримання соціальних пільг, а також право на додаткову відпустку. Тому просив розірвати шлюб та встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що він самостійно виховує та утримує дитину.
Позивач позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач по справі не заперечує щодо задоволення позову.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини.
Відповідно до ст.21СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно зі ст.24СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Відповідно до ст.ст.110-112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя . Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Відповідно до ст.109СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Факт перебування сторін у шлюбі підтверджено оригіналом свідоцтва про шлюб /а.с.18/.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги пояснення сторін, суд вважає, що причини, що спонукають його наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов в цій частині підлягає задоволенню.
Від даного шлюбу сторони мають дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.4/.
Судом встановлено, що позивач разом із дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає окремо від відповідача /а.с.6,8,22-26/. Позивач спроможний утримувати себе та дитину /а.с.20/. Станом на 27.10.2024 року, стосовно позивача, відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості відсутні /а.с.21/.
Сторони по справі досягли взаємної згоди щодо участі у вихованні та утриманні спільної дитини ОСОБА_5 з укладенням договору між батьками від 25.10.2024р. /а.с.19/.
Отже, вказаний спосіб, який був використаний сторонами для вирішення питання проживання дитини в добровільному порядку.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до положень ст. 315 ЦПК України юридичні факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, встановлюють у судовому порядку, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Порядок судочинства у справах про встановлення юридичних фактів врегульовано статтями 315-319 ЦПК. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду за таких умов: 1) факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій; 2) для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення; 3) встановлення факту не має бути пов'язано з наступним вирішенням спору про право, підвідомчого суду; 5) заявник не має іншої можливості одержати чи поновити документи, які посвідчують факт, що має юридичні наслідки. Наявність спору про право, не підвідомчого судам, не є перешкодою для судового встановлення юридичного факту. Чинним законодавством не передбачений інший позасудовий порядок встановлення юридичних фактів.
Свідки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стверджують, що позивач проживає разом із своїми донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , окремо від відповідача. Також вказують, що позивач самостійно виховує та утримує дитину, без участі матері /а.с.22-26/.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.06.2018 по справі № 822/2446/17, дійшов висновку, що поняття «одинокий батько» та «одинока матір» є тотожними, та зазначив: “відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9 (далі - Постанова Пленуму ВСУ), одинокою матір'ю є жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама. Позаяк, правовий статус поняття «одинокого батька» не врегульований законодавством, вбачається можливим застосування аналогії поняття «одинокої матері», тлумачення якого зазначено у Постанові Пленуму ВСУ. Тобто, для набуття статусу «одинока матір», «одинокий батько», необхідні 2 факти: не перебування у шлюбі, а також виховання і утримання дитини самими матір'ю чи батьком відповідно, тобто без участі іншого з подружжя у житті дитини.
Дослідивши матеріали справи, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд вважає, що позов обґрунтований і він підлягає задоволенню.
Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 80, 84, 109, 110, 180, 181,182, 183, 272 Сімейного Кодексу України, суд,-
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрованого 26.02.2014р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис № 252 - розірвати.
Встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Чернівецького апеляційного суду з дня проголошення рішення.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці І. В. Іщенко