Справа №705/5222/24
1-кс/705/1460/24
18 листопада 2024 року м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Умань матеріали клопотання ОСОБА_3 , подане адвокатом ОСОБА_4 про скасування арешту,
13 листопада 2024 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_3 подане її представником - адвокатом ОСОБА_4 про скасування арешту, відповідно до якого просить арешт накладений ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09.09.2024 по кримінальному провадженню № 12024250320001544 на рухоме майно у вигляді заборони відчуження, розпорядження та користування транспортним засобом автомобілем «MAZDA CХ-5» д/н НОМЕР_1 , 2014 року виготовлення, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 скасувати в частині заборони користування.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Уманського РУП ГУНП в Черкаській області розслідується кримінальне провадження внесене 12.10.2024 до ЄРДР за № 12024250320001670, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. За клопотанням слідчого по справі та з метою збереження речових доказів, на підставі ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.09.2024 на належний заявнику транспортний засіб автомобіль «MAZDA CХ-5» д/н НОМЕР_3 , накладений арешт із забороною його відчуження та розпорядження без права користування. Оскільки призначені органом досудового розслідування експертизи проведені, сторони кримінального провадження клопотань про проведення повторних експертиз не заявляли, транспортний засіб оглянутий експертом та проведені відповідні слідчі дії, обвинувачений визнає вину у вчиненому правопорушенні у повному обсязі, вважають, що необхідність в арешті на цей час відпала. Подальший арешт майна за відсутності передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання своєї власності, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимог ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини.
Заявник ОСОБА_3 та її представник - адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, попередньо представник надав заяву, в якій підтримує клопотання про скасування арешту майна та просить розгляд клопотання здійснювати у їх відсутність.
Слідчий в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.09.2024 року, за матеріалами кримінального провадження № 12024250320001544 від 13.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України накладено арешт із забороною користування, розпорядження, зокрема, на автомобіль «MAZDA CХ-5» д/н НОМЕР_1 , 2014 року випуску, який перебував у фактичному користуванні ОСОБА_5 , та який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 зареєстровано за ОСОБА_3 .
Відповідно до вищевказаної ухвали, у зв'язку з тим, що автомобіль«MAZDA CХ-5» д/н НОМЕР_1 , 2014 року, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, тобто відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України, з метою збереження речових доказів, було накладено арешт на майно, з клопотанням про скасування якого звертається заявник.
Крім того, в вищевказаній ухвалі слідчого судді визначено місцем зберігання майна, на яке накладено арешт, на території Уманського РУП ГУНП в Черкаській області до отримання висновків експертиз та зазначено, що після проведення всіх необхідних слідчих дій з автомобілем, повернути його володільцю на відповідальне зберігання.
На підставі ч. 1ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно ч. 4ст. 26 КПКслідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно тимчасовим вилученням майна.
З аналізу ст. ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов'язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт, мотивація чому слід скасувати арешт. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання.
Разом з тим, заявника жодним чином не обґрунтовує, що арешт майна було накладено безпідставно, а також, що потреба в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на даний час відпала, що свідчить про те, що клопотання про скасування арешту майна є необґрунтованим.
Слідчий суддя вважає, що на даний час триває досудове розслідування, тому необхідність збереження речового доказу по кримінальному провадженню не відпала. Крім того, як вказано в ухвалі слідчого судді про накладенні арешту на майно, автомобіль про часткове скасування арешту на який просить заявник, має механічні пошкодження внаслідок ДТП, та надавши власнику у користування вказаний автомобіль він може знищити сліди вчинення кримінального правопорушення, здійснивши ремонт вказаного автомобіля.
Викладене в сукупності свідчить, що особа, яка подала клопотання поверхнево підійшла до питання оформлення клопотання про скасування арешту майна, що з урахуванням необґрунтованості клопотання про скасування арешту майна, не підтвердження викладених у ньому обставин жодними доказами, свідчить про те, що таке клопотання задоволенню не підлягає.
Враховуючи, що заявник та її предстаник не довели, що арешт майна було накладено необґрунтовано, чи потреба в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на даний час відпала, що свідчить про те, що клопотання про скасування арешту майна є необґрунтованим, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
Керуючись ст. 7, 9, 26, 174 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 , подане адвокатом ОСОБА_4 про скасування арешту -відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї може бути подано відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_6