Справа № 712/11607/24
Провадження 2/712/3451/24
12 листопада 2024 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді - Троян Т.Є.
при секретарі - Кеденко Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері, в якому відповідно до ст. ст. 202, 205 Сімейного кодексу України просила стягнути з відповідача аліменти на її утримання в розмірі частини заробітної плати (доходу) щомісячно і продовжувати довічно.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач є її сином. Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 вона є пенсіонеркою за віком. Пенсія, яку отримує, не забезпечує необхідного мінімуму для проживання. Вказала, що частину коштів вона витрачає на сплату комунальних платежів, іншої частини ледве вистачає на харчування та ліки. Побутовими предметами першої необхідності забезпечити себе не може. Також зазначила, що має хронічні захворювання, які потребують лікування, у зв'язку з чим доводиться купувати багато ліків, тому матеріальне становище є вкрай нужденним, а працювати за станом здоров'я не має можливості.
Відмітила, що допомога сина є нерегулярною. У шлюбі вона не перебуває, проживає одна. Має ще одну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте вона не в змозі допомагати, оскільки сама є інвалідом 2 групи, інших працездатних дітей, окрім відповідача, не має.
Вважає, що відповідач має можливість матеріально їй допомагати, оскільки є особою працездатного віку, офіційно працевлаштований та отримує регулярний дохід.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.10.2024 року відкрите провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач просила розгляд справи проводити у її відсутність, про що зазначила у позовній заяві, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач скерував заяву, у якій проти задоволення позову не заперечував, просив розгляд справи проводити без його участі.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами сімейного законодавства.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ч.ч. 8, 9 ст. 7 СК України).
Відповідно до ч.1 ст. 202 Сімейного Кодексу України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Згідно з ч. 1 ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.
Згідно із роз'ясненнями, викладеними у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК України ), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (ст. 204 СК України).
Таким чином, право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.
Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 (копія свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 від 20.11.1996 року), є непрацездатною - пенсіонером, що підтверджується довідкою ГУ ПФУ в Черкаській області.
Таким чином, одна із умов, на підставі якої виникає право на отримання аліментів, позивачем доведена.
За таких обставин вирішального значення набуває доведення факту потреби у матеріальній допомозі.
Відповідно до ст. 46 Конституції України кожному громадянину України держава має забезпечити рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження (ч.3 ст. 4 вказаного Закону).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2024 року - 2920 гривень, а прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2024 року - 2361 гривні.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком у розмірі 3284,13 грн., що підтверджується розрахунком наданим Пенсійним фондом України.
Таким чином, ОСОБА_1 отримує пенсію у розмірі, яка перевищує розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, у тому числі і для осіб, які втратили працездатність.
З наданих позивачем доказів не вбачається, що її пенсія, навіть після сплати витрат на проживання , не забезпечує їй прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Посилання позивача на те, що вона за станом свого здоров'я потребує додаткових витрат на лікування та на придбання лікарських засобів, не може бути підставою для задоволення позову, оскільки з матеріалів справи вбачається, що вона звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері за ст.202, 205 СК України.
Однак, відповідно до ст. 203 Сімейного кодексу України, дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
Статтею 206 СК України передбачено, що у виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, інвалідами, а дитина (стаття 6 цього Кодексу) має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов'язаних з лікуванням та доглядом за ними.
Позивач до суду з підстав передбачених ст. 203, 206 СК України не зверталася. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2018 року по справі № 369/7004/17.
Крім того, встановлено, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 серпня 2024 року з відповідача ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
За таких обставин , враховуючи вищевикладене , суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, що вона дійсно потребує матеріальної допомоги, не доведено, що іншою дитиною - донькою їй не надається така допомога, а тому позов не є обґрунтованими.
На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати слід віднести на рахунок держави.
Керуючись 3,4,11-13, 19, 259, 263, 265 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 18.11.2024 року.
Головуючий Т.Є.Троян