18 листопада 2024 рокуСправа №: 695/1745/24
Номер провадження 3/695/1170/24
18 листопада 2024 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Бойко Н.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Золотоніського РВП ГУНП Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП в матеріалах справи відсутній, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,
20 квітня 2024 року о 20 год. 00 хв. водій ОСОБА_1 , на вул. Шевченка в м. Золотоноша, керуючи автомобілем OPEL ASCONIA державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу про зупинку, завчасно подану за допомогою жезла, світло - проблискових маячків синього та сигнального світлового сигналу.
Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
У судове засідання гр. ОСОБА_1 та його представник адвокат Федина О.В. не з'явилися з невідомих суду причин, про день, час та місце розгляду справи були неодноразово повідомлені належним чином шляхом направлення рекомендованих листів та направлення смс-повідомлень, про що маються довідки про їх отримання.
Таким чином, судом вживались належні заходи для повідомлення ОСОБА_1 та його представника адвоката Федини О.В. про місце, дату та час розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України" (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП та уникнення відповідальності за вчинене правопорушення на транспорті.
Згідно зі ст.268 КУпАП, яка не передбачає обов'язкової участі особи при розгляді справ за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, а також з урахуванням принципу судочинства, зазначеного в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На думку суду неодноразова неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, яка повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «OHalloran and Francis v. The United Kingdom» [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306 на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Частиною 1 статті 122-2 КУпАП передбачено відповідальність водіїв за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, а саме невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 401535 від 20.04.2024, згідно якого ОСОБА_1 20 квітня 2024 року о 20-00 год., на вул. Шевченка в м. Золотоноша, керуючи автомобілем OPEL ASCONIA державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу про зупинку, завчасно подану за допомогою жезла, світло - проблискових маячків синього та сигнального світлового сигналу Під час складання протоколу проводилася відеозйомка на поліцейську бодікамеру на підставі Закону України №1231-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху». ОСОБА_1 при складанні працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-2 ч.1 КУпАП був присутній, копію даного протоколу отримав. Зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 не зазначив, у відповідній графі протоколу зазначив, що вимогу працівника поліції про зупинку він не помітив. Відтак, з урахуванням викладеного, суд приймає протокол про адміністративне правопорушення як належний і допустимий доказ;
- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 401545 від 20.04.2024 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу або швидкість реакції, № 123 від 20.04.2024 відносно ОСОБА_1 ;
- рапортом інспектора СРПП Золотоніського РВП ГУНП у Черкаській області Наумейко О. від 20.04.2024, згідно якого 20.04.2024 року близько 20-00 год. під час відпрацювання в м. Золотоноша по вул. Шевченка, 96, було помічено автомобіль OPEL ASCONIA державний номерний знак НОМЕР_1 , в якого не працював лівий габаритний ліхтар. Під час зупинки транспортного засобу водій не виконав законну вимогу про зупинку завчасно подану за допомогою жезла, після чого було здійснено переслідування вищевказаного автомобіля та подано сигнал зупинки транспортного засобу за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору, на що автомобіль не реагував та автомобіль було зупинено шляхом блокування. Підійшовши до водія, останньому було повідомлено причину зупинки відповідно до ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» та було надано законну вимогу відповідно до ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію», п.2.1а, б, г, п.2.4 ПДР України надати документи для перевірки на що водій повідомив, що немає при собі відповідних документів, та встановлно було, що водієм являється гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході спілкування з гр. ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме не чітка мова, тремтіння рук, запах алкоголю з порожнини рота, після чого було здійснено телефонний дзвінок на спеціальну лінію «102»;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1959977 від 20.04.2024 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП;
Крім того, вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП підтверджується відеозаписом з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) 083 та 17, використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, що був досліджений у судовому засіданні, який містить фіксацію обставин адміністративного правопорушення, а саме: факт зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , з яким водія було ознайомлено, в якому водій підписався, під час безперервної відеофіксації.
Вказаний відеозапис надає можливість повно та об"єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Досліджені докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні, і підстав їм не довіряти у суду немає.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 ч.1 КУпАП, та вина його доведена встановленими судом доказами «поза розумним сумнівом».
В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов"язкова до застосування як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини.
Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.
У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
02 травня 2024 року за вх. № 6772 справа про адміністративне правопорушення за ст. 122-2 ч. 1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 надійшла на адресу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області із Золотоніського РВП ГУНП у Черкаській області.
Судом розгляд вказаної справи був призначений на 13 травня 2024 року на 16 годину 35 хвилин, про що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був повідомлений належним чином шляхом направлення смс-повідомлення, але до суду не з'явився з невідомих суду причин, будь-яких повідомлень та заяв від нього не надходило.
У зв'язку з неявкою ОСОБА_1 у судове засідання, розгляд справи відкладено на 10 червня 2024 року на 12 годину 30 хвилин, ОСОБА_1 направлено смс-повідомлення та судову повістку рекомендованим повідомленням про його виклик в судове засідання, але ОСОБА_1 до суду не з'явився з невідомих суду причин.
10 червня 2024 року на адресу суду надійшло клопотання представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Федини О.В. про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи.
У зв'язку з зазначеним клопотанням розгляд справи відкладено на 18 червня 2024 року на 09 годину 10 хвилин, про що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисник були повідомлені належним чином шляхом направлення судових повісток та смс-повідомлень, про що є довідки про їх доставку.
18 червня 2024 року у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 у судове засідання, розгляд справи відкладено на 27 червня 2024 року на 12 годину 00 хвилин, ОСОБА_1 направлено смс-повідомлення про його виклик в судове засідання, але ОСОБА_1 до суду не з'явився з невідомих суду причин.
У зв'язку з неявкою ОСОБА_1 та його захисника адвоката Федини О.В. у судове засідання, розгляд справи відкладено на 04 липня 2024 року на 09 годину 20 хвилин, ОСОБА_1 та його захиснику адвокату Федині О.В. направлено смс-повідомлення та судову повістку рекомендованим повідомленням про їх виклик в судове засідання, але ОСОБА_1 та його захисник адвокат Федина О.В. до суду не з'явилися з невідомих суду причин, в матеріалах справи маються довідки про отримання смс-повідомлень та поштових повідомлень про отримання судової повітки.
У зв'язку з неявкою ОСОБА_1 та його захисника адвоката Федини О.В. у судове засідання, розгляд справи відкладено на 19 серпня 2024 року на 09 годину 30 хвилин, ОСОБА_1 та його захиснику адвокату Федині О.В. направлено смс-повідомлення та судову повістку рекомендованим повідомленням про їх виклик в судове засідання, але ОСОБА_1 та його захисник адвокат Федина О.В. до суду не з'явилися з невідомих суду причин, в матеріалах справи маються довідки про отримання смс-повідомлень та поштових повідомлень про отримання судової повітки.
У зв'язку з неявкою ОСОБА_1 та його захисника адвоката Федини О.В. у судове засідання, розгляд справи відкладено на 03 вересня 2024 року на 09 годину 15 хвилин, ОСОБА_1 та його захиснику адвокату Федині О.В. направлено смс-повідомлення про їх виклик в судове засідання, але ОСОБА_1 та його захисник адвокат Федина О.В. до суду не з'явилися з невідомих суду причин, в матеріалах справи маються довідки про отримання смс-повідомлень.
У зв'язку з неявкою ОСОБА_1 та його захисника адвоката Федини О.В. у судове засідання, розгляд справи відкладено на 18 вересня 2024 року на 09 годину 00 хвилин, ОСОБА_1 та його захиснику адвокату Федині О.В. направлено смс-повідомлення про їх виклик в судове засідання, але ОСОБА_1 та його захисник адвокат Федина О.В. до суду не з'явилися з невідомих суду причин, в матеріалах справи маються довідки про отримання смс-повідомлень, у подальші судові засідання, зокрема, 18.11.2024 року, зазначені особи не з"явились з невідомих суду причин.
Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
ОСОБА_1 вчинив порушення 20 квітня 2024 року, а саме не виконав законну вимогу про зупинку, завчасно подану за допомогою жезла, світло - проблискових маячків синього та сигнального світлового сигналу за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Таким чином, на даний час закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ч. 2 статті 38 КУпАП.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Суддя враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (StubbingsandOthers v. theUnitedKingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Враховуючи викладене та зважаючи, що правопорушення було вчинено 20.04.2024р., провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, ч.1 п. 7 ст. 247, п. 3 ст. 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів.
Суддя Бойко Н.В.